Тукали́ — село в Україні, в Оболонській сільській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 332 особи. Орган місцевого самоврядування — Оболонська сільська рада. Село представляють у Оболонській сільській раді 2 депутати.
село Тукали | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Кременчуцький район |
Громада | Оболонська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA53020150200034770 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 332 |
Поштовий індекс | 38231 |
Телефонний код | +380 5341 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°40′07″ пн. ш. 32°47′25″ сх. д. / 49.66861° пн. ш. 32.79028° сх. д.Координати: 49°40′07″ пн. ш. 32°47′25″ сх. д. / 49.66861° пн. ш. 32.79028° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 84 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38230, Полтавська обл., Семенівський р-н, с. Оболонь |
Карта | |
Тукали | |
Тукали | |
Мапа | |
Географія
Село знаходиться за 1,5 км от села Горошине. Біля села протікає один із рукавів р. Сула через болота, впадаючи в притоку сули р. Борис. Навколо Тукалів завжди знаходилися велика кількість озер і боліт, кількість яких з кожним роком зменшується. На відстані 8 км знаходиться затока Кременчуцького водосховища (води р. Дніпра та Сули). Також біля села розташований заказник , Граківські солонці, Нижньосульський національний парк. Місцеві мисливці вирішили утворити своє мисливське господарство «Сапсан-Семенівка».
У Тукалівському болоті і до самої Гаївки досить велика популяція дикого кабана, адже тут сприятлива для нього болотиста місцевість. Також існує велике нерестилище риб. Тут проживають значна кількість куріпок, диких зайців, козуль, лисиць, лисок, лалеки і інших тварин. Також в останні роки активно з'явилися лебеді. У селі активно розвивається бджільництво, хоча в останні роки через використання пистецидів галузь зазнає збитків. На болотах чато зустрічається біле латаття. Рослинний світ дуже різноманітний: присутні як великі галявини, так і значні площі очерету і гаїв. Пейзажі дуже радують око і нікого не залишать рівнодушним.
Історія села
Село у 17-18 сторіччях
Заснування села припадає на другу половину 17 століття. Оскільки більшість козаків у вільний від військових походів час займалися торгівлею, ремеслами та сільським господарством землі навколо сотенного містечка Горошина користувалися попитом в силу наявності родючих ґрунтів, а також вдалого розташування неподалік великої річки Сули та її менших притоків. Назва походить від козацького роду Тукалів, що з покоління у покоління починаючи відлік з часів Хмельниччини були козаками Сотні Горошинської Лубенського полку.
Ставши старим козак Григорій Тукало купує землі поблизу містечка Горошина і закладає на них свій родовий хутір Тукали. Згодом на хуторі, очевидно за згодою його власників, стали оселятися і інші менш заможні козаки і селяни. Відповідно до сповідних розписів Церкви Святого Пророка Захарії містечка Горошина за 1784 рік до козаків Горошинської сотні були записані Іван Григорійович Тукало 57 років і Лев Григорійович Тукало 74 років. Хутір Тукали не мав своєї церкви тому для сповіді козаки їздили до містечка Горошина.
Після поширення російського впливу на території Гетьманщини у середині 18 століття Російська імперія використовувала місцевих козаків задля ведення загарбницьких воєн, зокрема російсько-турецькій війні 1787—1791 років, в якій українські козаки внесли значний вклад у перемогу військ російської імперії під час штурму Очакова, Ізмаїла, Кінбурна. Українські козаки з Горошинської сотні брали участь і у Перському поході 1796—1797 років в якому російська корона наказала козакам лишитися ще на 5 років задля «усмірєнія бунтов» місцевого населення.
Село у 19 сторіччі
Слід зазначити, що місцеві козаки добре вміли воювати, а тому навіть у 1859 році у джерелах хутір Тукали записаний, як козацький. Багато жителів села воювали на фронтах Першої світової і Другої світової війн. Учасниками Першої світової війни були: 1.Тукало Іван — ст. унтер офіцер, 16 фінляндський стрілецький полк, поранений;2.Тукало Василь Миколайович — рядовий, 5-й піхотний Калузький полк, вбитий; 3.Тукало Іван Іванович, рядовий, 5-й піхотний Калузький полк, зник безвісті; 4.Тукало Михайло — рядовий, 36-й піхотний Орловський полк, поранений/контужений; 5.Тукало Іван Олексійович — 36-й Орловський піхотний полк, поранений/контужений;6.Тукало Прокіп Микитович — рядовий, 147-й Самарський полк, поранений/контужений; 7.Тукало Петро — 1894 р.н., 147-й Самарський піхотний полк.
Село у 20 сторіччі
Учасники Другої світової війни: 1.Тукало Іван Васильович — 1912 р.н., рядовий, нагороджений орденом червоної зірки; 2.Тукало Микола Іванович — 1913 р.н; 3.Тукало Іван Петрович — 1909 р.н; 4.Тукало Василь Іванович — 1919 р.н., мол. сержант, військова частина — 223 гап, зник безвісті; 5.Тукало Михайло Васильович — 1910 р.н., зник безвісті у 1943 році,; 6. Тукало Григорій Миколайович — мол. сержант, 1921 р.н., нагороджений медаллю за відвагу і орденом червоної зірки; 7.Тукало Антон Васильович — 1925 р.н., сержант адміністративної служби, нагороджений медаллю за бойові заслуги; 8. Тукало Григорій Митрофанович — 1926 р.н., червоноармієць, 285 сд, вбитий 24.07.1944 року.
За часів більшовицької-радянської влади були репресовані
1. Тукало Надія Петрівна — 1909 р.н., Заарештована 27.03.1929 р., Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 01.10.1929 р. за ст. ст. 58-1, 58-11 КК РРФСР до 3 років заслання у Північний край, Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 29.11.1989 р;
2. Тукало Іван Матвійович — 1872 р.н., українець, Заарештований 07.07.1938 р., Засуджений Полтавським облсудом 21.06.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Верховним Судом УРСР 17.11.1939 р. вирок змінено на 1,5 року ув'язнення., Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 08.07.1994 р.
3. Буринська Ольга Іванівна — 1884 року народження, національність: українка, місце народження: Полтавська обл. с. Тукали Семенівського р-ну, останнє місце проживання: с. Тукали, останнє місце роботи: З 1904 по 1919 рр. перебувала в Красногорівському жіночому монастирі, вела одноосібне господарство, Заарештована 26 червня 1941 р., Засуджена Полтавським обласним судом 13 серпня 1941 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років.
4. Головко Петро Павлович — 1891 року народження, місце народження: Полтавська обл. с. Тукали Семенівського р-ну, національність: українець, Заарештований 6 листопада 1937 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі.
Справи на репресованих односельців зберігаються у архіві УСБУ у Полтавській області, бажаючим ознайомитися з архівними кримінальними справами досить написати звернення до УСБУ у Полтавській області.
Село перенесло штучно створений більшовиками голод 1932—1933 років, а також хвилю голоду після Другої світової війни. У післявоєнні роки село відбудували компактно. У Тукалах здавна існує назва частин села серед місцевого населення (Гора, Лені, Нагайники, П'ятихатки). Село Тукали є одним з тих старих козацьких хуторів, яке не дивлячись на страшні події 19 і 20 сторіч й досі існує.
Сьогодення
Головним заняттям є сільське господарство, яке приносить значні кошти в держбюджет. У 2013 році була закрита Тукалівська середня школа, незважаючи на протест місцевих мешканців. Клуб був перенесений у приміщення школи, де кожен рік проводиться тенісний турнір, започаткований фермерським господарством «Тукалівське».
Посилання
- Погода в селі Тукали [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
- (Українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 16 червня 2021.
Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tukali selo v Ukrayini v Obolonskij silskij gromadi Kremenchuckogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 332 osobi Organ miscevogo samovryaduvannya Obolonska silska rada Selo predstavlyayut u Obolonskij silskij radi 2 deputati selo Tukali Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Kremenchuckij rajon Gromada Obolonska silska gromada Kod KATOTTG UA53020150200034770 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Naselennya 332 Poshtovij indeks 38231 Telefonnij kod 380 5341 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 40 07 pn sh 32 47 25 sh d 49 66861 pn sh 32 79028 sh d 49 66861 32 79028 Koordinati 49 40 07 pn sh 32 47 25 sh d 49 66861 pn sh 32 79028 sh d 49 66861 32 79028 Serednya visota nad rivnem morya 84 m Misceva vlada Adresa radi 38230 Poltavska obl Semenivskij r n s Obolon Karta Tukali Tukali MapaGeografiyaSelo znahoditsya za 1 5 km ot sela Goroshine Bilya sela protikaye odin iz rukaviv r Sula cherez bolota vpadayuchi v pritoku suli r Boris Navkolo Tukaliv zavzhdi znahodilisya velika kilkist ozer i bolit kilkist yakih z kozhnim rokom zmenshuyetsya Na vidstani 8 km znahoditsya zatoka Kremenchuckogo vodoshovisha vodi r Dnipra ta Suli Takozh bilya sela roztashovanij zakaznik Grakivski solonci Nizhnosulskij nacionalnij park Miscevi mislivci virishili utvoriti svoye mislivske gospodarstvo Sapsan Semenivka U Tukalivskomu boloti i do samoyi Gayivki dosit velika populyaciya dikogo kabana adzhe tut spriyatliva dlya nogo bolotista miscevist Takozh isnuye velike nerestilishe rib Tut prozhivayut znachna kilkist kuripok dikih zajciv kozul lisic lisok laleki i inshih tvarin Takozh v ostanni roki aktivno z yavilisya lebedi U seli aktivno rozvivayetsya bdzhilnictvo hocha v ostanni roki cherez vikoristannya pistecidiv galuz zaznaye zbitkiv Na bolotah chato zustrichayetsya bile latattya Roslinnij svit duzhe riznomanitnij prisutni yak veliki galyavini tak i znachni ploshi ocheretu i gayiv Pejzazhi duzhe raduyut oko i nikogo ne zalishat rivnodushnim Istoriya selaSelo u 17 18 storichchyah Zasnuvannya sela pripadaye na drugu polovinu 17 stolittya Oskilki bilshist kozakiv u vilnij vid vijskovih pohodiv chas zajmalisya torgivleyu remeslami ta silskim gospodarstvom zemli navkolo sotennogo mistechka Goroshina koristuvalisya popitom v silu nayavnosti rodyuchih gruntiv a takozh vdalogo roztashuvannya nepodalik velikoyi richki Suli ta yiyi menshih pritokiv Nazva pohodit vid kozackogo rodu Tukaliv sho z pokolinnya u pokolinnya pochinayuchi vidlik z chasiv Hmelnichchini buli kozakami Sotni Goroshinskoyi Lubenskogo polku Stavshi starim kozak Grigorij Tukalo kupuye zemli poblizu mistechka Goroshina i zakladaye na nih svij rodovij hutir Tukali Zgodom na hutori ochevidno za zgodoyu jogo vlasnikiv stali oselyatisya i inshi mensh zamozhni kozaki i selyani Vidpovidno do spovidnih rozpisiv Cerkvi Svyatogo Proroka Zahariyi mistechka Goroshina za 1784 rik do kozakiv Goroshinskoyi sotni buli zapisani Ivan Grigorijovich Tukalo 57 rokiv i Lev Grigorijovich Tukalo 74 rokiv Hutir Tukali ne mav svoyeyi cerkvi tomu dlya spovidi kozaki yizdili do mistechka Goroshina Pislya poshirennya rosijskogo vplivu na teritoriyi Getmanshini u seredini 18 stolittya Rosijska imperiya vikoristovuvala miscevih kozakiv zadlya vedennya zagarbnickih voyen zokrema rosijsko tureckij vijni 1787 1791 rokiv v yakij ukrayinski kozaki vnesli znachnij vklad u peremogu vijsk rosijskoyi imperiyi pid chas shturmu Ochakova Izmayila Kinburna Ukrayinski kozaki z Goroshinskoyi sotni brali uchast i u Perskomu pohodi 1796 1797 rokiv v yakomu rosijska korona nakazala kozakam lishitisya she na 5 rokiv zadlya usmiryeniya buntov miscevogo naselennya Selo u 19 storichchi Slid zaznachiti sho miscevi kozaki dobre vmili voyuvati a tomu navit u 1859 roci u dzherelah hutir Tukali zapisanij yak kozackij Bagato zhiteliv sela voyuvali na frontah Pershoyi svitovoyi i Drugoyi svitovoyi vijn Uchasnikami Pershoyi svitovoyi vijni buli 1 Tukalo Ivan st unter oficer 16 finlyandskij strileckij polk poranenij 2 Tukalo Vasil Mikolajovich ryadovij 5 j pihotnij Kaluzkij polk vbitij 3 Tukalo Ivan Ivanovich ryadovij 5 j pihotnij Kaluzkij polk znik bezvisti 4 Tukalo Mihajlo ryadovij 36 j pihotnij Orlovskij polk poranenij kontuzhenij 5 Tukalo Ivan Oleksijovich 36 j Orlovskij pihotnij polk poranenij kontuzhenij 6 Tukalo Prokip Mikitovich ryadovij 147 j Samarskij polk poranenij kontuzhenij 7 Tukalo Petro 1894 r n 147 j Samarskij pihotnij polk Selo u 20 storichchi Uchasniki Drugoyi svitovoyi vijni 1 Tukalo Ivan Vasilovich 1912 r n ryadovij nagorodzhenij ordenom chervonoyi zirki 2 Tukalo Mikola Ivanovich 1913 r n 3 Tukalo Ivan Petrovich 1909 r n 4 Tukalo Vasil Ivanovich 1919 r n mol serzhant vijskova chastina 223 gap znik bezvisti 5 Tukalo Mihajlo Vasilovich 1910 r n znik bezvisti u 1943 roci 6 Tukalo Grigorij Mikolajovich mol serzhant 1921 r n nagorodzhenij medallyu za vidvagu i ordenom chervonoyi zirki 7 Tukalo Anton Vasilovich 1925 r n serzhant administrativnoyi sluzhbi nagorodzhenij medallyu za bojovi zaslugi 8 Tukalo Grigorij Mitrofanovich 1926 r n chervonoarmiyec 285 sd vbitij 24 07 1944 roku Za chasiv bilshovickoyi radyanskoyi vladi buli represovani1 Tukalo Nadiya Petrivna 1909 r n Zaareshtovana 27 03 1929 r Zasudzhena Osoblivoyu naradoyu pri Kolegiyi ODPU 01 10 1929 r za st st 58 1 58 11 KK RRFSR do 3 rokiv zaslannya u Pivnichnij kraj Reabilitovana Poltavskoyu oblasnoyu prokuraturoyu 29 11 1989 r 2 Tukalo Ivan Matvijovich 1872 r n ukrayinec Zaareshtovanij 07 07 1938 r Zasudzhenij Poltavskim oblsudom 21 06 1939 r za st 54 10 ch 1 KK URSR do 5 rokiv pozbavlennya voli Verhovnim Sudom URSR 17 11 1939 r virok zmineno na 1 5 roku uv yaznennya Reabilitovanij Poltavskoyu oblasnoyu prokuraturoyu 08 07 1994 r 3 Burinska Olga Ivanivna 1884 roku narodzhennya nacionalnist ukrayinka misce narodzhennya Poltavska obl s Tukali Semenivskogo r nu ostannye misce prozhivannya s Tukali ostannye misce roboti Z 1904 po 1919 rr perebuvala v Krasnogorivskomu zhinochomu monastiri vela odnoosibne gospodarstvo Zaareshtovana 26 chervnya 1941 r Zasudzhena Poltavskim oblasnim sudom 13 serpnya 1941 r za st 54 10 ch 1 KK URSR do 10 rokiv pozbavlennya voli z porazkoyu u pravah na 5 rokiv 4 Golovko Petro Pavlovich 1891 roku narodzhennya misce narodzhennya Poltavska obl s Tukali Semenivskogo r nu nacionalnist ukrayinec Zaareshtovanij 6 listopada 1937 r Zasudzhenij Osoblivoyu trijkoyu pri UNKVS Poltavskoyi obl 4 5 grudnya 1937 r za st 54 10 ch 1 KK URSR do 10 rokiv pozbavlennya voli Spravi na represovanih odnoselciv zberigayutsya u arhivi USBU u Poltavskij oblasti bazhayuchim oznajomitisya z arhivnimi kriminalnimi spravami dosit napisati zvernennya do USBU u Poltavskij oblasti Selo pereneslo shtuchno stvorenij bilshovikami golod 1932 1933 rokiv a takozh hvilyu golodu pislya Drugoyi svitovoyi vijni U pislyavoyenni roki selo vidbuduvali kompaktno U Tukalah zdavna isnuye nazva chastin sela sered miscevogo naselennya Gora Leni Nagajniki P yatihatki Selo Tukali ye odnim z tih starih kozackih hutoriv yake ne divlyachis na strashni podiyi 19 i 20 storich j dosi isnuye SogodennyaGolovnim zanyattyam ye silske gospodarstvo yake prinosit znachni koshti v derzhbyudzhet U 2013 roci bula zakrita Tukalivska serednya shkola nezvazhayuchi na protest miscevih meshkanciv Klub buv perenesenij u primishennya shkoli de kozhen rik provoditsya tenisnij turnir zapochatkovanij fermerskim gospodarstvom Tukalivske PosilannyaPogoda v seli Tukali 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Primitki Ukrayinska Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 11 bereznya 2022 Procitovano 16 chervnya 2021 Ce nezavershena stattya z geografiyi Poltavskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi