Туга р Салга н башк Туғар һалған рос Тугар Салган Тугарсалган карстове озеро на Південному Уралі розташоване в Ішимбайсь

Туга́р-Салга́н (башк. Туғар һалған, рос. Тугар-Салган, Тугарсалган) — карстове озеро на Південному Уралі, розташоване в Ішимбайському районі Башкортостану (Росія). Має площу 0,1 км², сягаючи завдовжки 395—400 м і завширшки 260 м. Найбільша глибина водойми становить 15 м, за цим показником вона є найглибшим карстовим озером Башкортостану. 1985 року оголошена комплексною пам'яткою природи місцевого значення під назвою «Озеро Тугар-Салган і його околиці».

Тугар-Салган башк. Туғар һалған, рос. Тугар-Салган
Краєвид озера і його околиць з гори Торатау. Краєвид озера і його околиць з гори Торатау.
53°33′59″ пн. ш. 56°06′15″ сх. д. / 53.566556° пн. ш. 56.10417° сх. д. / 53.566556; 56.10417Координати: 53°33′59″ пн. ш. 56°06′15″ сх. д. / 53.566556° пн. ш. 56.10417° сх. д. / 53.566556; 56.10417
Розташування
Країна	Росія
Прибережні країни	Росія
Геологічні дані
Тип	карстове
Розміри
Площа поверхні	0,1 км²
Глибина макс.	15 м
Довжина	0,395—0,400 км
Ширина	0,260 км
Вода
Басейн
Вливаються	безіменний струмок
Площа басейну	Білої км²
Країни басейну	Росія
Інше
Острови	безіменний
Тугар-Салган (Росія)


Тугар-Салган у Вікісховищі

Основною гірською породою в околицях водойми є вапняки. Вони вирізняються м'якістю і водопроникністю, тому в цій місцевості розвинені карстові явища. На місці провалу, вимитого підземними водами у вапняковій породі, в минулому утворилось і озеро Тугар-Салган. Його котловина має підковоподібну форму. Вважають, що саме за цією ознакою воно отримало свою сучасну назву: від видозміненого башк. дуға һалған — «дугове озеро».

Береги водойми горбисті згладжених обрисів. Посеред Тугар-Салгана височіє невеликий безіменний острів. З півночі в озеро впадає короткий (завдовжки близько 600 м) безіменний струмок, але жодна річка з нього не витікає, тобто озеро є закритим. Не зважаючи на наявність малої притоки, Тугар-Салган живиться переважно підземними солоними джерелами, тому вода його солонувата. Високий вміст солі у воді джерел обумовлений галогено-сульфатними породами, які підстилають його дно.

Берегові ландшафти Тугар-Салгана являють собою ділянки паші на вилугованих чорноземах, пересічені дібровами і різнотравно-ковилевими степами. Невід'ємною частиною навколишнього пейзажу є шихан (гора-останець) Торатау, розташована за 1 км на південь. Ця мальовнича вершина, здавна шанована башкирами як сакральне місце, визнана геологічною пам'яткою природи. Біля підніжжя гори знаходяться руїни табору репресивної системи ГУЛАГ. За 600—800 м на захід від озера розташований присілок Шихан. До присілка, гори й озера ведуть декілька ґрунтових доріг. Мальовничість околиць, наявність поблизу різноманітних пам'яток, наближеність великого міста Стерлітамак і зручна транспортна інфраструктура привертають до озера влітку багатьох відпочиваючих.

Джерела

Гареев Э. З. Тугар-Салган [ 2019-12-24 у Wayback Machine.] // Башкирская энциклопедия: в 7 т. — Уфа: ГАУН РБ «Башкирская энциклопедия».(рос.)
Н. Рундквист, О. Задорина Тугарсалган / Урал. Иллюстрированная краеведческая энциклопедия. — Издательство «Квист», 2013.(рос.)
Хрисматуллин И. Р. Геэкологический анализ Стерлитамакских шиханов: последствия и перспективы антропогенного воздействия на комплексные памятники природы [ 5 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Вестник Кемеровского государственного университета. — № 2 (58). Т.2. — 2014. — С. 77-82. (рос.)
Э. З. Гареев. Геологические памятники природы Республики Башкортостан. — Уфа: Тау, 2004. — С.72.(рос.)

[БЕ-1] Гареев Э. З. Тугар-Салган [ 2019-12-24 у Wayback Machine.] // Башкирская энциклопедия: в 7 т. — Уфа: ГАУН РБ «Башкирская энциклопедия».(рос.)

[Урал-2] Н. Рундквист, О. Задорина Тугарсалган / Урал. Иллюстрированная краеведческая энциклопедия. — Издательство «Квист», 2013.(рос.)

[3] Хрисматуллин И. Р. Геэкологический анализ Стерлитамакских шиханов: последствия и перспективы антропогенного воздействия на комплексные памятники природы [ 5 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Вестник Кемеровского государственного университета. — № 2 (58). Т.2. — 2014. — С. 77-82. (рос.)

[4] Э. З. Гареев. Геологические памятники природы Республики Башкортостан. — Уфа: Тау, 2004. — С.72.(рос.)