Тру́пний сино́д (лат. synodus horrenda — жахливий синод) відбувся в січні 897 року у Латерані. Фактично являв собою церковний трибунал над ексгумованим трупом папи Формоза. Ця подія одна з найбільш неоднозначних в історії папства, викликала розкол у церкві й дестабілізувала римський понтифікат на межі IX і X століть.
Підґрунтя
У IX–X ст. папство переживало тяжку політичну і моральну кризу. При відсутності надійної економічної та політичної опори понтифік перетворювався на маріонетку володарів тускулумських, сполетських, неаполітанських і беневентських. Кожен з яких прагнув до збільшення своєї території володарювання та нападав на Папську область. Особливо запеклим були апетити маркграфів Сполето з роду Гвідонідів. За 93 роки з 872 по 965 року на папському престолі змінилося 24 понтифіки. У середньому кожен понтифікат тривав три-чотири роки. Провідні сенаторські роди Риму, що теж представляли інтереси феодальних родів Італії, шляхом інтриг і махінацій проводили в Латеран своїх ставлеників, а також усували їх у разі потреби. Убогі та уривчасті відомості про пап того часу сприяли виникненню найнеймовірніших легенд — наприклад, про те, що у свій час папою була жінка. Папа Формоз (891–896) коронував під примусом 892 року імператора Ламберта II Сполетського, а потім зробив спробу протиставити його впливу одного з останніх Каролінгів, Арнульфа Каринтійського. Він закликав Арнульфа в Рим, освятив його на імператорський трон і намагався схилити до вторгнення у володіння маркграфів Сполетських. Дорогою до Рима Арнульф встиг осадити в Павію і витіснити звідти Ламбертового батька Гвідо III, коронованого імператором ще попередником Формоза. Гвідо помер, намагаючись мобілізувати своїх прихильників у Ломбардії. Незважаючи на багатообіцяючий початок, скороспішна хвороба і смерть як Арнульфа, так і Формоза поклали край їхнім антигвідонідським спробам.
Судилище
Після смерті Формоза прихильники Гвідонідів усунули його наступника Боніфація VI і поставили папою молодого Стефана. Він був нащадком сполетського роду, призначений Формозом в єпископи латинського міста Ананьїв. У січні 897 року в Рим прибули Ламберт і його кузен Гвідо IV. Припускається, що саме вони зажадали ексгумувати труп померлого за дев'ять місяців до цього Формоза, і судити його. Стефан і сам був зацікавлений в оголошенні постанов Формоза недійсними, бо серед таких виявилося і його рішення про призначення Стефана на єпископа. Річ у тому, що Нікейський собор забороняв єпископам переходити з кафедри на кафедру; відповідно, римським єпископом не міг бути обраний єпископ іншого міста. Судове засідання, подібного якому не знайти в анналах «вічного міста», розгорнулося в Соборі Святого Івана в Латерано. Папа звелів посадити на трон напіврозкладене тіло свого попередника і піддав його посмертному допиту, під час якого за небіжчика відповідав, наслідуючи його голосу, диякон, що сховався за троном. Формозові приписувалися всі ті звинувачення, які висував проти нього ще Іван VIII, а саме: віроломство, перехід з одної єпископської кафедри (Порто) на іншу (Рим) в обхід встановленої Нікейським собором заборони, а також вчинення ним, мирянином, релігійних таїнств. Крім того, Формозу ставилося в провину вінчання на царство «байстрюка» Арнульфа за життя законних імператорів Гвідо і Ламберта. За підсумками синоду обрання Формоза було оголошено недійсним, його укази скасовані, а пальці, якими він робив хресне знамення, були відрубані. Тіло Формоза, позбавлене одягу, без будь-яких знаків папського гідності, проволокли по вулицях «вічного міста» і закопали у братській могилі для чужинців. Пізніше воно було викопане (ймовірно, цвинтарними злодіями, що очікували багатої поживи) і з прикріпленим вантажем скинуте в Тибр.
Наслідки
Під час знущання з трупа Формоза, Латеранський храм зструсив землетрус, що викликало його часткове обвалення. Це знамення розбудило в римлянах побожний жах і порушило загальне обурення проти зневажувачів Формоза. Пішли чутки, що виловлене з Тібру тіло понтифіка стало творити чудесні зцілення. Римська чернь збунтувалась, папа Стефан опинився у в'язниці і там його задушили. Його наступник Теодор II реабілітував Формоза і з почестями перепоховав одягнене в папські ризи тіло понтифіка. Роком пізніше папа Іоанн IX зі схвалення Ламберта Сполетського заборонив надалі судити покійників, піддав Трупний синод формальному осуду і велів спалити всі документи, які відносяться до нього.
Однак антиформозівська партія не вважала себе переможеною і висунула на римську кафедру кандидатуру патриція Сергія, який брав найдіяльнішу участь у підготовці та проведенні злощасного собору. Всіх наступників Стефана Сергій вважав антипапами. Хаос в Латерані тривав із 896 по 904 рік. І весь цей час за лаштунками йшла боротьба між прихильниками та противниками Формоза, про яку достовірних джерел збереглося дуже мало. Детальніше інших повідомляють про цей період Ліутпранд Кремонський і Регінон Прюмський. За цей час на папському престолі змінилося сім пап (не рахуючи одного антипапи), які по черзі піддавали своїх попередників анафемі. Деякі (як, наприклад, Теодор II і Роман) вмирали за нез'ясованих обставин всього через кілька тижнів після обрання, що кидало на папський престол досить зловісну тінь. Крапку в історії Трупного собору поставив Сергій III (904–911), який нарешті оволодів Римом завдяки збройній допомозі тускуламского коміта Теофілакта і камеринського маркграфа Альберіха. Своїх попередників — папу Лева V і антипапу Христофора — він розпорядився затримати, бажаючи їх убити. Сергій скасував рішення Теодора II та Іоанна IX, піддав Формоза новому осуду і звелів вигравіювати на надгробку Стефана хвалебну епітафію. З цього «несправедливого, і кровожерного» понтифіка в Римі почався не менш скандальний період Порнократії.
Посилання
Папа Формоз у Catholic Encyclopedia (англ.)
Джерела
- Philippe Levillain. The Papacy: an Encyclopaedia. Routledge, 2002. .
- F. Donald Logan. A History of the Church in the Middle Ages. Routledge, 2002. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tru pnij sino d lat synodus horrenda zhahlivij sinod vidbuvsya v sichni 897 roku u Laterani Faktichno yavlyav soboyu cerkovnij tribunal nad eksgumovanim trupom papi Formoza Cya podiya odna z najbilsh neodnoznachnih v istoriyi papstva viklikala rozkol u cerkvi j destabilizuvala rimskij pontifikat na mezhi IX i X stolit Papa Formoz ta Stepan VI Zobrazhennya trupnogo sinodu na kartini Zhana Polya Loransa 1870PidgruntyaU IX X st papstvo perezhivalo tyazhku politichnu i moralnu krizu Pri vidsutnosti nadijnoyi ekonomichnoyi ta politichnoyi opori pontifik peretvoryuvavsya na marionetku volodariv tuskulumskih spoletskih neapolitanskih i beneventskih Kozhen z yakih pragnuv do zbilshennya svoyeyi teritoriyi volodaryuvannya ta napadav na Papsku oblast Osoblivo zapeklim buli apetiti markgrafiv Spoleto z rodu Gvidonidiv Za 93 roki z 872 po 965 roku na papskomu prestoli zminilosya 24 pontifiki U serednomu kozhen pontifikat trivav tri chotiri roki Providni senatorski rodi Rimu sho tezh predstavlyali interesi feodalnih rodiv Italiyi shlyahom intrig i mahinacij provodili v Lateran svoyih stavlenikiv a takozh usuvali yih u razi potrebi Ubogi ta urivchasti vidomosti pro pap togo chasu spriyali viniknennyu najnejmovirnishih legend napriklad pro te sho u svij chas papoyu bula zhinka Papa Formoz 891 896 koronuvav pid primusom 892 roku imperatora Lamberta II Spoletskogo a potim zrobiv sprobu protistaviti jogo vplivu odnogo z ostannih Karolingiv Arnulfa Karintijskogo Vin zaklikav Arnulfa v Rim osvyativ jogo na imperatorskij tron i namagavsya shiliti do vtorgnennya u volodinnya markgrafiv Spoletskih Dorogoyu do Rima Arnulf vstig osaditi v Paviyu i vitisniti zvidti Lambertovogo batka Gvido III koronovanogo imperatorom she poperednikom Formoza Gvido pomer namagayuchis mobilizuvati svoyih prihilnikiv u Lombardiyi Nezvazhayuchi na bagatoobicyayuchij pochatok skorospishna hvoroba i smert yak Arnulfa tak i Formoza poklali kraj yihnim antigvidonidskim sprobam SudilishePislya smerti Formoza prihilniki Gvidonidiv usunuli jogo nastupnika Bonifaciya VI i postavili papoyu molodogo Stefana Vin buv nashadkom spoletskogo rodu priznachenij Formozom v yepiskopi latinskogo mista Ananyiv U sichni 897 roku v Rim pribuli Lambert i jogo kuzen Gvido IV Pripuskayetsya sho same voni zazhadali eksgumuvati trup pomerlogo za dev yat misyaciv do cogo Formoza i suditi jogo Stefan i sam buv zacikavlenij v ogoloshenni postanov Formoza nedijsnimi bo sered takih viyavilosya i jogo rishennya pro priznachennya Stefana na yepiskopa Rich u tomu sho Nikejskij sobor zaboronyav yepiskopam perehoditi z kafedri na kafedru vidpovidno rimskim yepiskopom ne mig buti obranij yepiskop inshogo mista Sudove zasidannya podibnogo yakomu ne znajti v annalah vichnogo mista rozgornulosya v Sobori Svyatogo Ivana v Laterano Papa zveliv posaditi na tron napivrozkladene tilo svogo poperednika i piddav jogo posmertnomu dopitu pid chas yakogo za nebizhchika vidpovidav nasliduyuchi jogo golosu diyakon sho shovavsya za tronom Formozovi pripisuvalisya vsi ti zvinuvachennya yaki visuvav proti nogo she Ivan VIII a same virolomstvo perehid z odnoyi yepiskopskoyi kafedri Porto na inshu Rim v obhid vstanovlenoyi Nikejskim soborom zaboroni a takozh vchinennya nim miryaninom religijnih tayinstv Krim togo Formozu stavilosya v provinu vinchannya na carstvo bajstryuka Arnulfa za zhittya zakonnih imperatoriv Gvido i Lamberta Za pidsumkami sinodu obrannya Formoza bulo ogolosheno nedijsnim jogo ukazi skasovani a palci yakimi vin robiv hresne znamennya buli vidrubani Tilo Formoza pozbavlene odyagu bez bud yakih znakiv papskogo gidnosti provolokli po vulicyah vichnogo mista i zakopali u bratskij mogili dlya chuzhinciv Piznishe vono bulo vikopane jmovirno cvintarnimi zlodiyami sho ochikuvali bagatoyi pozhivi i z prikriplenim vantazhem skinute v Tibr NaslidkiPid chas znushannya z trupa Formoza Lateranskij hram zstrusiv zemletrus sho viklikalo jogo chastkove obvalennya Ce znamennya rozbudilo v rimlyanah pobozhnij zhah i porushilo zagalne oburennya proti znevazhuvachiv Formoza Pishli chutki sho vilovlene z Tibru tilo pontifika stalo tvoriti chudesni zcilennya Rimska chern zbuntuvalas papa Stefan opinivsya u v yaznici i tam jogo zadushili Jogo nastupnik Teodor II reabilituvav Formoza i z pochestyami perepohovav odyagnene v papski rizi tilo pontifika Rokom piznishe papa Ioann IX zi shvalennya Lamberta Spoletskogo zaboroniv nadali suditi pokijnikiv piddav Trupnij sinod formalnomu osudu i veliv spaliti vsi dokumenti yaki vidnosyatsya do nogo Odnak antiformozivska partiya ne vvazhala sebe peremozhenoyu i visunula na rimsku kafedru kandidaturu patriciya Sergiya yakij brav najdiyalnishu uchast u pidgotovci ta provedenni zloshasnogo soboru Vsih nastupnikiv Stefana Sergij vvazhav antipapami Haos v Laterani trivav iz 896 po 904 rik I ves cej chas za lashtunkami jshla borotba mizh prihilnikami ta protivnikami Formoza pro yaku dostovirnih dzherel zbereglosya duzhe malo Detalnishe inshih povidomlyayut pro cej period Liutprand Kremonskij i Reginon Pryumskij Za cej chas na papskomu prestoli zminilosya sim pap ne rahuyuchi odnogo antipapi yaki po cherzi piddavali svoyih poperednikiv anafemi Deyaki yak napriklad Teodor II i Roman vmirali za nez yasovanih obstavin vsogo cherez kilka tizhniv pislya obrannya sho kidalo na papskij prestol dosit zlovisnu tin Krapku v istoriyi Trupnogo soboru postaviv Sergij III 904 911 yakij nareshti ovolodiv Rimom zavdyaki zbrojnij dopomozi tuskulamskogo komita Teofilakta i kamerinskogo markgrafa Alberiha Svoyih poperednikiv papu Leva V i antipapu Hristofora vin rozporyadivsya zatrimati bazhayuchi yih ubiti Sergij skasuvav rishennya Teodora II ta Ioanna IX piddav Formoza novomu osudu i zveliv vigraviyuvati na nadgrobku Stefana hvalebnu epitafiyu Z cogo nespravedlivogo i krovozhernogo pontifika v Rimi pochavsya ne mensh skandalnij period Pornokratiyi PosilannyaPapa Formoz u Catholic Encyclopedia angl DzherelaPhilippe Levillain The Papacy an Encyclopaedia Routledge 2002 ISBN 0415922305 F Donald Logan A History of the Church in the Middle Ages Routledge 2002 ISBN 0415132886