Троїцька вежа (раніше — Богоявленська, Ризоположенська, Знаменська, Куретна рос. Тро́ицкая ба́шня, Богоявле́нская, Ризополо́женская, Зна́менская, Куре́тная) — центральна проїзна вежа північно-західного мура Московського Кремля, виходить до Олександрівського саду. Побудована в період з 1495 по 1499 рік за проектом італійського архітектора Алевіза Фрязіна Старого. Входила в єдину ланку оборони з Кутаф'єю вежею і Троїцьким мостом. У середні віки служила як «сімейний царський і патріарший виїзд». Найвища з кремлівських веж.
Троїцька вежа | |
Дата створення / заснування | 1495 |
---|---|
Країна | Росія |
Адміністративна одиниця | Тверський |
Замовник | Іван III Васильович |
Архітектор | Алевіз Фрязін Старий |
Дата офіційного відкриття | 1499 |
Входить до складу списку пам'яток культури | d |
Статус спадщини | d[1] |
Висота | 80 м |
Вказівки, як дістатися | Кремль / Манежная улица / Александровский сад |
Троїцька вежа у Вікісховищі |
Координати: 55°45′08″ пн. ш. 37°36′52″ сх. д. / 55.752236000027778573° пн. ш. 37.61460200002777299° сх. д.
До кінця XVII століття вежа мала чотиригранну форму і плоску покрівлю. В 1685 році на нижній масив було надбудовано шатровий верх і додано білокам'яний декор. В 1585—1812 роках на вежі знаходилися годинники-куранти. У період з 1868 по 1870 роках будівлю повністю розібрали і перебудували заново, всередині розмістили архів московського відділу Імператорського двору.
У XXI столітті Троїцька була єдиною населеною та опалюваною з усіх Кремлівських веж: в ній знаходяться репетиційна база, студія звукозапису та офісні приміщення [en]. До реставрації в 2015 році в ній також розміщувався пульт управління електричними мережами Кремля. Кутаф'я вежа і Троїцька брама також використовуються для входу туристів і екскурсантів.
Примітки
- Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
- Евдокимов, 2003, с. 83.
- Памятники московской древности та 1842—1845, с. 118—341.
- Скворцов, 1913.
- Воротникова, 2013, с. 141.
- Всеобщая история архитектуры, 1962.
- Бартенев, 1912, с. 161.
- Земцов, 1981.
- Колодный, 1983, с. 101.
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Троїцька вежа |
- Бартенев С. П. Московский Кремль в старину и теперь. — Москва: Издание Министерства Императорского двора, 1912. — Т. 1. — С. 92—164. — 259 с.
- Белоусова Т. М. Тайны подземной Москвы. — Москва: Московский рабочий, 1997. — 272 с. — .
- Воротникова И. А., Неделин В. М. Кремли, крепости и укрепленные монастыри русского государства XV—XVII веков. Крепости Центральной России. — Москва: БуксМАрт, 2013. — С. 141. — 887 с. — .
- Всеобщая история архитектуры в 12 т. Том VI: Архитектура России, Украины и Белоруссии XIV — перв. пол. XIX вв.. — Москва: Издательство литературы по строительству, 1962. — Т. VI. — С. 101. — 596 с. — 12 000 экз.
- Годовой отчёт Братолюбивого общества снабжения в Москве неимущих квартирами. — Москва: Типо-литография А. П. Хайлова, 1892. — С. 116.
- Гончарова А. А. Стены и башни Кремля. — Москва: Московский рабочий, 1980. — С. 17. — 96 с. — 50 000 экз.
- Евдокимов Д. В. Кремль и Красная площадь. — Москва: ИТРК, 2003. — С. 83. — 272 с. — 3000 экз. — .
- Забелин И. Е. История города Москвы. — Москва: Столица, 1902. — С. 421. — 688 с. — 200 000 экз. — .
- Земцов С. М. Архитекторы Москвы второй половины XV и первой половины XVI века // Зодчие Москвы XV—XIX вв. — Москва: Московский рабочий, 1981.
- Колодный Л. Главный Кремль России. — Москва: Советская Россия, 1983. — С. 101—102. — 208 с. — 50 000 экз.
- Косточкин В. В. Русское оборонное зодчество конца XIII — начала XVI веков. — Москва: Издательство Академии наук, 1962. — 286 с. — 1400 экз.
- Либсон В. Я., Домшлак М. И., Аренкова Ю. И. и др. Кремль. Китай-город. Центральные площади // Памятники архитектуры Москвы. — Москва: Искусство, 1983. — С. 311. — 504 с. — 25 000 экз.
- Москва: Архитектурный путеводитель / И. Л. Бусева-Давыдова, М. В. Нащокина, М. И. Астафьева-Длугач. — Москва: Стройиздат, 1997. — 512 с. — .
- Московский Кремль. Путеводитель. — М.: Московский рабочий, 1990. — 288 с. — 100 000 экз. — .
- Скворцов Н. А. Археология и топография Москвы. — Москва, 1913. — С. 118—122. — 493 с.
- Снегирев В. Аристотель Фиораванти и перестройка Московского Кремля. — М.: изд.-во Всесоюзной Академии архитектуры, 1935. — 128 с. — 6000 экз.
- Снегирев И. М. Памятники московской древности, с присовокуплением очерка монументальной истории Москвы и древних видов и планов древней столицы. — Москва: Август Семен, 1842—1845. — С. 118—341. — 523 с.
- Фабрициус М. П. Кремль в Москве. Очерки и картины прошлого и настоящего. — Издание Т. И. Гаген, 1883. — С. 334. — 334 с.
Посилання
- Троицкая башня на сайте Музеев Московского Кремля
- Видеорепортаж о реставрации 2015 года
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Troyicka vezha ranishe Bogoyavlenska Rizopolozhenska Znamenska Kuretna ros Tro ickaya ba shnya Bogoyavle nskaya Rizopolo zhenskaya Zna menskaya Kure tnaya centralna proyizna vezha pivnichno zahidnogo mura Moskovskogo Kremlya vihodit do Oleksandrivskogo sadu Pobudovana v period z 1495 po 1499 rik za proektom italijskogo arhitektora Aleviza Fryazina Starogo Vhodila v yedinu lanku oboroni z Kutaf yeyu vezheyu i Troyickim mostom U seredni viki sluzhila yak simejnij carskij i patriarshij viyizd Najvisha z kremlivskih vezh Troyicka vezhaData stvorennya zasnuvannya1495Krayina RosiyaAdministrativna odinicyaTverskijZamovnikIvan III VasilovichArhitektorAleviz Fryazin StarijData oficijnogo vidkrittya1499Vhodit do skladu spisku pam yatok kulturidStatus spadshinid 1 Visota80 mVkazivki yak distatisyaKreml Manezhnaya ulica Aleksandrovskij sad Troyicka vezha u Vikishovishi Koordinati 55 45 08 pn sh 37 36 52 sh d 55 752236000027778573 pn sh 37 61460200002777299 sh d 55 752236000027778573 37 61460200002777299 Do kincya XVII stolittya vezha mala chotirigrannu formu i plosku pokrivlyu V 1685 roci na nizhnij masiv bulo nadbudovano shatrovij verh i dodano bilokam yanij dekor V 1585 1812 rokah na vezhi znahodilisya godinniki kuranti U period z 1868 po 1870 rokah budivlyu povnistyu rozibrali i perebuduvali zanovo vseredini rozmistili arhiv moskovskogo viddilu Imperatorskogo dvoru U XXI stolitti Troyicka bula yedinoyu naselenoyu ta opalyuvanoyu z usih Kremlivskih vezh v nij znahodyatsya repeticijna baza studiya zvukozapisu ta ofisni primishennya en Do restavraciyi v 2015 roci v nij takozh rozmishuvavsya pult upravlinnya elektrichnimi merezhami Kremlya Kutaf ya vezha i Troyicka brama takozh vikoristovuyutsya dlya vhodu turistiv i ekskursantiv PrimitkiPostanovlenie Soveta Ministrov RSFSR 1327 ot 30 08 1960 Evdokimov 2003 s 83 Pamyatniki moskovskoj drevnosti ta 1842 1845 s 118 341 Skvorcov 1913 Vorotnikova 2013 s 141 Vseobshaya istoriya arhitektury 1962 Bartenev 1912 s 161 Zemcov 1981 Kolodnyj 1983 s 101 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Troyicka vezhaBartenev S P Moskovskij Kreml v starinu i teper Moskva Izdanie Ministerstva Imperatorskogo dvora 1912 T 1 S 92 164 259 s Belousova T M Tajny podzemnoj Moskvy Moskva Moskovskij rabochij 1997 272 s ISBN 5 239 01908 8 Vorotnikova I A Nedelin V M Kremli kreposti i ukreplennye monastyri russkogo gosudarstva XV XVII vekov Kreposti Centralnoj Rossii Moskva BuksMArt 2013 S 141 887 s ISBN 978 5 906190 01 7 Vseobshaya istoriya arhitektury v 12 t Tom VI Arhitektura Rossii Ukrainy i Belorussii XIV perv pol XIX vv Moskva Izdatelstvo literatury po stroitelstvu 1962 T VI S 101 596 s 12 000 ekz Godovoj otchyot Bratolyubivogo obshestva snabzheniya v Moskve neimushih kvartirami Moskva Tipo litografiya A P Hajlova 1892 S 116 Goncharova A A Steny i bashni Kremlya Moskva Moskovskij rabochij 1980 S 17 96 s 50 000 ekz Evdokimov D V Kreml i Krasnaya ploshad Moskva ITRK 2003 S 83 272 s 3000 ekz ISBN 5 88010 160 6 Zabelin I E Istoriya goroda Moskvy Moskva Stolica 1902 S 421 688 s 200 000 ekz ISBN 5 7055 0001 7 Zemcov S M Arhitektory Moskvy vtoroj poloviny XV i pervoj poloviny XVI veka Zodchie Moskvy XV XIX vv Moskva Moskovskij rabochij 1981 Kolodnyj L Glavnyj Kreml Rossii Moskva Sovetskaya Rossiya 1983 S 101 102 208 s 50 000 ekz Kostochkin V V Russkoe oboronnoe zodchestvo konca XIII nachala XVI vekov Moskva Izdatelstvo Akademii nauk 1962 286 s 1400 ekz Libson V Ya Domshlak M I Arenkova Yu I i dr Kreml Kitaj gorod Centralnye ploshadi Pamyatniki arhitektury Moskvy Moskva Iskusstvo 1983 S 311 504 s 25 000 ekz Moskva Arhitekturnyj putevoditel I L Buseva Davydova M V Nashokina M I Astafeva Dlugach Moskva Strojizdat 1997 512 s ISBN 5 274 01624 3 Moskovskij Kreml Putevoditel M Moskovskij rabochij 1990 288 s 100 000 ekz ISBN 5 239 00780 2 Skvorcov N A Arheologiya i topografiya Moskvy Moskva 1913 S 118 122 493 s Snegirev V Aristotel Fioravanti i perestrojka Moskovskogo Kremlya M izd vo Vsesoyuznoj Akademii arhitektury 1935 128 s 6000 ekz Snegirev I M Pamyatniki moskovskoj drevnosti s prisovokupleniem ocherka monumentalnoj istorii Moskvy i drevnih vidov i planov drevnej stolicy Moskva Avgust Semen 1842 1845 S 118 341 523 s Fabricius M P Kreml v Moskve Ocherki i kartiny proshlogo i nastoyashego Izdanie T I Gagen 1883 S 334 334 s PosilannyaTroickaya bashnya na sajte Muzeev Moskovskogo Kremlya Videoreportazh o restavracii 2015 goda