Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Три мушкете́ри» — роман французького письменника Александра Дюма, написаний 1844 року. Книга присвячена пригодам юного французького дворянина д'Артаньяна, який покинув свою батьківщину Гасконь, щоб стати мушкетером короля Франції. Інші герої роману та друзі мушкетера: Атос, Портос і Араміс. Історія д'Артаньяна продовжується в двох інших романах трилогії: «Двадцять років потому» і «Віконт де Бражелон, або Десять років потому».
 | |
| Автор | Александр Дюма |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Les Trois Mousquetaires |
| Країна | Франція |
| Мова | французька мова |
| Серія | d |
| Жанр | роман з продовженням і пригоди[d] |
| Видано | Травень-червень 1844 |
| Наступний твір | Двадцять років потому |
| У «Гутенберзі» | 13951 |
| |
Історія, переказана Дюма, присвячена пригодам д'Артаньяна і його друзів в період між 1625 і 1628 роками. У ці роки вони були включені в пригоди та інтриги між королем Людовіком XIII, його першим міністром кардиналом Рішельє, королевою Анною Австрійською і її англійським коханцем лордом Бекінгемом.
Історія створення
«Три мушкетери» спочатку публікувалися главами в газеті «Ле Сьєкль» (франц. Le Siècle) з березня по липень 1844 року. Це традиційний роман з продовженням, роман-фейлетон: глава обривалася на найцікавішому місці, щоб читач з нетерпінням чекав продовження. Таким чином, читацьке сприйняття книги в той час відрізнялося від нинішнього, коли книгу читають відразу цілком.
Оскільки Дюма платили в газеті за рядки тексту, він винайшов Грімо — слугу Атоса, який висловлювався виключно односкладово. Таким чином, рядок, на якому стояло одне слово «так» або «ні», оплачувався так само, як і повний рядок тексту. До моменту написання «Двадцять років потому» видавці вирішили все ж платити Дюма послівно, і Грімо відразу став трохи більш говірким.
Спочатку в рукописі стояло ім'я д'Артаньяна — Натаніель. Воно не сподобалося видавцям і було викреслене.
Дюма постійно використовував працю літературних рабів і працював над «Трьома мушкетерами» разом з Огюстом Маке (1813—1886). Цей же автор допомагав йому при створенні «Графа Монте-Крісто», «Чорного тюльпана», «Намиста королеви». Пізніше Маке подав до суду і зажадав визнання 18 романів, написаних ним у співавторстві з Дюма, як його власних творів, але суд визнав, що його робота була не більше, ніж підготовчою.
Дюма назвав свій роман «Атос, Портос і Араміс», але видавцю ця назва не сподобалася, бо, на його думку, в читача могло скластися враження, що роман про стародавню Грецію. Він запропонував назву «Три мушкетери», на що Дюма відповів: «Любий друже, я тим більше пристаю на вашу думку, назвати роман „Три мушкетери“ з огляду на те, що їх чотири, назва буде абсурдом, а це обіцяє роману більший успіх».
Як зазначено у передмові автора, Дюма спирався при написанні роману на «Мемуари д'Артаньяна», книгу Гатьєна де Куртіля, написану в 1700 році. Дюма позичив примірник цієї книги на вічне віддавання в публічній бібліотеці Марселя, про що зберігся запис у формулярі.
Історичний контекст
Дія роману відбувається на початку 17 ст., коли королем Франції був Людовік XIII, людина надто слабка й недосвідчена для правління державою. Фактично влада належала кардиналу Рішельє, на якого король покладався в усіх політичних справах. Дюма перебільшує ворожнечу між королем та кардиналом — в романі обидва ведуть приховану війну між собою. Інструментом цієї боротьби є добірні військові частини — полк мушкетерів, улюбленців короля, та полк гвардійців, улюбленців кардинала. Дюма також використовує відому з історії ворожнечу між кардиналом та королевою, Анною Австрійською.
Три мушкетери й д'Артаньян беруть участь у облозі Ла-Рошелі, останнього форпосту гугенотів на території Франції. Інша історична подія, яка описана в романі в інтерпретації Дюма — вбивство герцога Бекінгема. Це справжня історична подія, однак роль міледі в спонуканні до злочину — художня вигадка автора.
Сюжет
У 1625 році у Франції молодий небагатий дворянин д'Артаньян покидає родину в Гасконі та вирушає до Парижа, щоб приєднатися до полку мушкетерів. Дорогою він стикається з вельможею, що висміює його коня. Д'Артаньян викликає кривдника на дуель. Але товариші вельможі побили д'Артаньяна і зламали його зброю, а рекомендаційний лист до пана де Тревіля, командира мушкетерів, викрали. Д'Артаньян вирішує помститися цьому чоловікові, який пізніше виявляється графом де Рошфором, агентом кардинала Рішельє. Граф передає накази від кардинала його шпигунці, леді де Вінтер. Д'Артаньян дістається до Парижа, де відвідує пана де Тревіля в штаб-квартирі мушкетерів, але де Тревіль ввічливо відхиляє його заяву через відсутність рекомендаційного листа. Д'Артаньян повинен прослужити два роки в менш престижному полку, щоб довести своє право стати мушкетером. Д'Артаньян бачить Рошфора та намагається помститися йому. Та через це він ненавмисне ображає трьох мушкетерів, Атоса, Портоса та Араміса, і повинен битися з ними на дуелі по черзі. На подив мушкетерів, він погоджується.
Коли д'Артаньян і Атос починають битися, з'являються охоронці кардинала Рішельє і намагаються заарештувати д'Артаньяна та трьох мушкетерів за незаконну дуель. Тоді д'Артаньян і мушкетери об'єднуються проти п'ятьох охоронців і перемагають, серйозно поранивши Жюссака, одного з офіцерів кардинала та відомого бійця. Дізнавшись про це від Рішельє, король Людовик XIII призначає д'Артаньяна в роту королівської гвардії де Есарта і дає йому грошей. Д'Артаньян наймає слугу на ім'я Планше, знаходить житло і доповідає про своє несподіване призначення месьє де Ессару, в чиїй роті йому доведеться служити два роки, перш ніж його розглядатимуть на кандидатуру мушкетера. Невдовзі після цього галантерейник Бонасьє, в якого живе д'Артаньяна, розповідає, що його дружину Констанцію викрали. Коли її незабаром звільняють, д'Артаньян закохується в неї з першого погляду. Вона працює на королеву Франції Анну, яка таємно заводить роман з англійським герцогом Бекінгемом. Король Людовик XIII раніше подарував королеві діаманти, але вона дарує їх д'Артаньяну на пам'ять.
Кардинал Рішельє, який хоче війни між Францією та Англією, підмовляє короля, щоб королева обов'язково носила діаманти на балу. Константа намагається відправити свого чоловіка до Лондона за новими діамантами. Проте Рішельє відмовляє його від поїздки і до Лондона вирушають д'Артаньян з новими друзями. По дорозі до Англії поплічники кардинала неодноразово нападають на них, і лише д'Артаньян і Планше досягають Лондона. Д'Артаньян нападає на графа де Варда, друга кардинала, двоюрідного брата Рошфора та коханця леді Вінтер. Хоча леді Вінтер вкрала дві коштовності, д'Артаньян отримує їм заміну в ювеліра та повертається до королеви Анни саме вчасно, щоб врятувати її честь. У подяку вона дарує йому красивий перстень. Незабаром д'Артаньян починає роман з Констанцією. Вона призначає побачення, проте Рошфор і пан Бонасьє, діючи за наказом кардинала, напали на Констанцію та ув'язнили її. Д'Артаньян і його друзі повертаються до Парижа. Д'Артаньян офіційно зустрічається з леді Вінтер і закохується в неї, проте шпигунка лишається баудужою.
Д'Артаньян вдає з себе графа де Варда для зустрічі з леді Вінтер. При побаченні в темряві він знаходить плечі леді Вінтер позначку в вигляді лілії, що позначає її як злочиницю. Дізнавшись, що перед нею був самозванець, леді Вінтер намагається вбити його, але д'Артаньян успішно тікає. Пізніше йому наказують взяти участь у облозі Ла-Рошелі. Йому повідомляють, що королева врятувала Констанцію з в'язниці. У корчмі мушкетери чують, як кардинал просить міледі вбити Бекінгема, прихильника протестантських повстанців у Ла-Рошелі, який надіслав війська їм на допомогу. Наступного ранку Атос б'ється об заклад, що він, д'Артаньян, Портос і Араміс та їхні слуги зможуть протягом години утримувати відвойований бастіон Сен-Жерве проти повстанців. Вони чиниять опір протягом півтори години, перш ніж відступають. За це д'Артаньяна посвячують у мушкетери. Леді Вінтер опиняється в ув'язненні, та вона спокушає свого охоронця Фелтона і переконує його дозволити їй втекти та вбити самого Бекінгема. Після повернення до Франції вона ховається в монастирі, де також перебуває Константа. Бачачи шанс помститися д'Артаньяну, леді Вінтер смертельно отруює Константу перш, ніж д'Артаньян встиг би її врятувати. Мушкетери заарештовують шпигунку до того, як вона втече до кардинала Рішельє. Вони приводять офіційного ката, віддають її під суд, засуджують до смерті і страчують. Після її страти четверо друзів повертаються до облоги Ла-Рошелі. Гвардійці кардинала заарештовують д'Артаньяна і відводять його до Рішельє. Той радий позбутися міледі, тому знищує пише наказ, підвищуючи його до лейтенанта роти мушкетерів Тревіля, залишаючи ім'я порожнім. Д'Артаньян пропонує листа Атосу, Портосу та Арамісу по черзі, але кожен відмовляється. Отож, д'Артаньян, хоч і радий, отримує підвищення, про яке мріяв. Портос одружується з багатою вдовою, а Араміс постригається в монахи. Атос лишається служити з д'Артаньяном.
Персонажі
Головні герої
- Д'Артаньян (пан д'Артаньян-син)
- Атос (граф де Ла Фер)
- Портос (барон дю Валлон де Брасьє де Пьєрфон)
- Араміс (шевальє д'Ербле, єпископ Ваннський)
Реальні історичні особистості
- кардинал Рішельє
- король Людовик XIII «Справедливий»
- королева Анна Австрійська
- герцог Бекінгем
- Ла Порт
- герцогиня де Шеврез
- король Англії Карл I
Вигадані персонажі
- . Вона ж Анна де Бейль, вона ж леді Кларік, вона ж баронеса Шеффілд, вона ж Шарлотта Баксон, вона ж графиня де Ла Фер, вона ж леді Вінтер. Шпигунка кардинала.
- граф Рошфор. Відданий радник кардинала. Ймовірно, має реального історичного прототипа.
- Констанція Бонасьє. Дружина галантерейника Бонасьє і коханка д'Артаньяна. Отруєна міледі в монастирі кармеліток. (У книзі під назвою «Констанція» називається рідко; її ім'я частіше згадується в екранізаціях (зокрема, в радянській 1978 року)).
- Планше. Слуга д'Артаньяна.
- Грімо. Слуга Атоса.
- Базен. Слуга Араміса.
- Мушкетон. Лакей Портоса.
- Кетті. Дівчина, спокушена д'Артаньяном. Служниця міледі.
- пан Бонасьє. Чоловік Констанції Бонасьє, міщанин, галантерейник. Став працювати на кардинала після залякування і підкупу.
Екранізації
Роман був екранізований безліч разів, починаючи ще з кінця XIX століття. Тільки американських і французьких екранізацій, фільмів і мультфільмів за мотивами роману налічується більше 20. Також до історії про мушкетерів зверталися кінематографісти Австралії, Бразилії, Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Італії, СРСР і інших країн.
Див. також
На честь героя роману названо астероїд 14238 д'Артанян.
Виноски
- American literary gazette and publishers' circular. The University of California. 1864.
- André Maurois (1966). Alexandre Dumas: a great life in brief. Knopf.
- Church, William Conant (1965). The Galaxy, Volume 23. Volumes 7-12 of American periodical series, 1850—1900. Original from the University of California: W.C. and F.P. Church.
- André Maurois, 1957 (1957). The Titans: a three-generation biography of the Dumas. Harper. с. 508.
- Claude Aziza. Preface dans «Les Trois Mousquetaires. Vingt ans apres.» Omnibus. 1998.
Посилання
- Три мушкетери (укр.) / Переклад із французької Романа Терещенка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tri mushketeri znachennya Tri mushkete ri roman francuzkogo pismennika Aleksandra Dyuma napisanij 1844 roku Kniga prisvyachena prigodam yunogo francuzkogo dvoryanina d Artanyana yakij pokinuv svoyu batkivshinu Gaskon shob stati mushketerom korolya Franciyi Inshi geroyi romanu ta druzi mushketera Atos Portos i Aramis Istoriya d Artanyana prodovzhuyetsya v dvoh inshih romanah trilogiyi Dvadcyat rokiv potomu i Vikont de Brazhelon abo Desyat rokiv potomu Tri mushketeri Avtor Aleksandr DyumaNazva movoyu originalu Les Trois MousquetairesKrayina FranciyaMova francuzka movaSeriya dZhanr roman z prodovzhennyam i prigodi d Vidano Traven cherven 1844Nastupnij tvir Dvadcyat rokiv potomuU Gutenberzi 13951 Tri mushketeri u Vikishovishi Istoriya perekazana Dyuma prisvyachena prigodam d Artanyana i jogo druziv v period mizh 1625 i 1628 rokami U ci roki voni buli vklyucheni v prigodi ta intrigi mizh korolem Lyudovikom XIII jogo pershim ministrom kardinalom Rishelye korolevoyu Annoyu Avstrijskoyu i yiyi anglijskim kohancem lordom Bekingemom Istoriya stvorennya Tri mushketeri spochatku publikuvalisya glavami v gazeti Le Syekl franc Le Siecle z bereznya po lipen 1844 roku Ce tradicijnij roman z prodovzhennyam roman fejleton glava obrivalasya na najcikavishomu misci shob chitach z neterpinnyam chekav prodovzhennya Takim chinom chitacke sprijnyattya knigi v toj chas vidriznyalosya vid ninishnogo koli knigu chitayut vidrazu cilkom Oskilki Dyuma platili v gazeti za ryadki tekstu vin vinajshov Grimo slugu Atosa yakij vislovlyuvavsya viklyuchno odnoskladovo Takim chinom ryadok na yakomu stoyalo odne slovo tak abo ni oplachuvavsya tak samo yak i povnij ryadok tekstu Do momentu napisannya Dvadcyat rokiv potomu vidavci virishili vse zh platiti Dyuma poslivno i Grimo vidrazu stav trohi bilsh govirkim Spochatku v rukopisi stoyalo im ya d Artanyana Nataniel Vono ne spodobalosya vidavcyam i bulo vikreslene Dyuma postijno vikoristovuvav pracyu literaturnih rabiv i pracyuvav nad Troma mushketerami razom z Ogyustom Make 1813 1886 Cej zhe avtor dopomagav jomu pri stvorenni Grafa Monte Kristo Chornogo tyulpana Namista korolevi Piznishe Make podav do sudu i zazhadav viznannya 18 romaniv napisanih nim u spivavtorstvi z Dyuma yak jogo vlasnih tvoriv ale sud viznav sho jogo robota bula ne bilshe nizh pidgotovchoyu Dyuma nazvav svij roman Atos Portos i Aramis ale vidavcyu cya nazva ne spodobalasya bo na jogo dumku v chitacha moglo sklastisya vrazhennya sho roman pro starodavnyu Greciyu Vin zaproponuvav nazvu Tri mushketeri na sho Dyuma vidpoviv Lyubij druzhe ya tim bilshe pristayu na vashu dumku nazvati roman Tri mushketeri z oglyadu na te sho yih chotiri nazva bude absurdom a ce obicyaye romanu bilshij uspih Yak zaznacheno u peredmovi avtora Dyuma spiravsya pri napisanni romanu na Memuari d Artanyana knigu Gatyena de Kurtilya napisanu v 1700 roci Dyuma pozichiv primirnik ciyeyi knigi na vichne viddavannya v publichnij biblioteci Marselya pro sho zberigsya zapis u formulyari Istorichnij kontekstPotrijnij portret Kardinala Rishelye 1642 Filip de Shampan Diya romanu vidbuvayetsya na pochatku 17 st koli korolem Franciyi buv Lyudovik XIII lyudina nadto slabka j nedosvidchena dlya pravlinnya derzhavoyu Faktichno vlada nalezhala kardinalu Rishelye na yakogo korol pokladavsya v usih politichnih spravah Dyuma perebilshuye vorozhnechu mizh korolem ta kardinalom v romani obidva vedut prihovanu vijnu mizh soboyu Instrumentom ciyeyi borotbi ye dobirni vijskovi chastini polk mushketeriv ulyublenciv korolya ta polk gvardijciv ulyublenciv kardinala Dyuma takozh vikoristovuye vidomu z istoriyi vorozhnechu mizh kardinalom ta korolevoyu Annoyu Avstrijskoyu Tri mushketeri j d Artanyan berut uchast u oblozi La Rosheli ostannogo forpostu gugenotiv na teritoriyi Franciyi Insha istorichna podiya yaka opisana v romani v interpretaciyi Dyuma vbivstvo gercoga Bekingema Ce spravzhnya istorichna podiya odnak rol miledi v sponukanni do zlochinu hudozhnya vigadka avtora SyuzhetU 1625 roci u Franciyi molodij nebagatij dvoryanin d Artanyan pokidaye rodinu v Gaskoni ta virushaye do Parizha shob priyednatisya do polku mushketeriv Dorogoyu vin stikayetsya z velmozheyu sho vismiyuye jogo konya D Artanyan viklikaye krivdnika na duel Ale tovarishi velmozhi pobili d Artanyana i zlamali jogo zbroyu a rekomendacijnij list do pana de Trevilya komandira mushketeriv vikrali D Artanyan virishuye pomstitisya comu cholovikovi yakij piznishe viyavlyayetsya grafom de Roshforom agentom kardinala Rishelye Graf peredaye nakazi vid kardinala jogo shpigunci ledi de Vinter D Artanyan distayetsya do Parizha de vidviduye pana de Trevilya v shtab kvartiri mushketeriv ale de Trevil vvichlivo vidhilyaye jogo zayavu cherez vidsutnist rekomendacijnogo lista D Artanyan povinen prosluzhiti dva roki v mensh prestizhnomu polku shob dovesti svoye pravo stati mushketerom D Artanyan bachit Roshfora ta namagayetsya pomstitisya jomu Ta cherez ce vin nenavmisne obrazhaye troh mushketeriv Atosa Portosa ta Aramisa i povinen bitisya z nimi na dueli po cherzi Na podiv mushketeriv vin pogodzhuyetsya Koli d Artanyan i Atos pochinayut bitisya z yavlyayutsya ohoronci kardinala Rishelye i namagayutsya zaareshtuvati d Artanyana ta troh mushketeriv za nezakonnu duel Todi d Artanyan i mushketeri ob yednuyutsya proti p yatoh ohoronciv i peremagayut serjozno poranivshi Zhyussaka odnogo z oficeriv kardinala ta vidomogo bijcya Diznavshis pro ce vid Rishelye korol Lyudovik XIII priznachaye d Artanyana v rotu korolivskoyi gvardiyi de Esarta i daye jomu groshej D Artanyan najmaye slugu na im ya Planshe znahodit zhitlo i dopovidaye pro svoye nespodivane priznachennya mesye de Essaru v chiyij roti jomu dovedetsya sluzhiti dva roki persh nizh jogo rozglyadatimut na kandidaturu mushketera Nevdovzi pislya cogo galanterejnik Bonasye v yakogo zhive d Artanyana rozpovidaye sho jogo druzhinu Konstanciyu vikrali Koli yiyi nezabarom zvilnyayut d Artanyan zakohuyetsya v neyi z pershogo poglyadu Vona pracyuye na korolevu Franciyi Annu yaka tayemno zavodit roman z anglijskim gercogom Bekingemom Korol Lyudovik XIII ranishe podaruvav korolevi diamanti ale vona daruye yih d Artanyanu na pam yat Kardinal Rishelye yakij hoche vijni mizh Franciyeyu ta Angliyeyu pidmovlyaye korolya shob koroleva obov yazkovo nosila diamanti na balu Konstanta namagayetsya vidpraviti svogo cholovika do Londona za novimi diamantami Prote Rishelye vidmovlyaye jogo vid poyizdki i do Londona virushayut d Artanyan z novimi druzyami Po dorozi do Angliyi poplichniki kardinala neodnorazovo napadayut na nih i lishe d Artanyan i Planshe dosyagayut Londona D Artanyan napadaye na grafa de Varda druga kardinala dvoyuridnogo brata Roshfora ta kohancya ledi Vinter Hocha ledi Vinter vkrala dvi koshtovnosti d Artanyan otrimuye yim zaminu v yuvelira ta povertayetsya do korolevi Anni same vchasno shob vryatuvati yiyi chest U podyaku vona daruye jomu krasivij persten Nezabarom d Artanyan pochinaye roman z Konstanciyeyu Vona priznachaye pobachennya prote Roshfor i pan Bonasye diyuchi za nakazom kardinala napali na Konstanciyu ta uv yaznili yiyi D Artanyan i jogo druzi povertayutsya do Parizha D Artanyan oficijno zustrichayetsya z ledi Vinter i zakohuyetsya v neyi prote shpigunka lishayetsya bauduzhoyu D Artanyan vdaye z sebe grafa de Varda dlya zustrichi z ledi Vinter Pri pobachenni v temryavi vin znahodit plechi ledi Vinter poznachku v viglyadi liliyi sho poznachaye yiyi yak zlochinicyu Diznavshis sho pered neyu buv samozvanec ledi Vinter namagayetsya vbiti jogo ale d Artanyan uspishno tikaye Piznishe jomu nakazuyut vzyati uchast u oblozi La Rosheli Jomu povidomlyayut sho koroleva vryatuvala Konstanciyu z v yaznici U korchmi mushketeri chuyut yak kardinal prosit miledi vbiti Bekingema prihilnika protestantskih povstanciv u La Rosheli yakij nadislav vijska yim na dopomogu Nastupnogo ranku Atos b yetsya ob zaklad sho vin d Artanyan Portos i Aramis ta yihni slugi zmozhut protyagom godini utrimuvati vidvojovanij bastion Sen Zherve proti povstanciv Voni chiniyat opir protyagom pivtori godini persh nizh vidstupayut Za ce d Artanyana posvyachuyut u mushketeri Ledi Vinter opinyayetsya v uv yaznenni ta vona spokushaye svogo ohoroncya Feltona i perekonuye jogo dozvoliti yij vtekti ta vbiti samogo Bekingema Pislya povernennya do Franciyi vona hovayetsya v monastiri de takozh perebuvaye Konstanta Bachachi shans pomstitisya d Artanyanu ledi Vinter smertelno otruyuye Konstantu persh nizh d Artanyan vstig bi yiyi vryatuvati Mushketeri zaareshtovuyut shpigunku do togo yak vona vteche do kardinala Rishelye Voni privodyat oficijnogo kata viddayut yiyi pid sud zasudzhuyut do smerti i strachuyut Pislya yiyi strati chetvero druziv povertayutsya do oblogi La Rosheli Gvardijci kardinala zaareshtovuyut d Artanyana i vidvodyat jogo do Rishelye Toj radij pozbutisya miledi tomu znishuye pishe nakaz pidvishuyuchi jogo do lejtenanta roti mushketeriv Trevilya zalishayuchi im ya porozhnim D Artanyan proponuye lista Atosu Portosu ta Aramisu po cherzi ale kozhen vidmovlyayetsya Otozh d Artanyan hoch i radij otrimuye pidvishennya pro yake mriyav Portos odruzhuyetsya z bagatoyu vdovoyu a Aramis postrigayetsya v monahi Atos lishayetsya sluzhiti z d Artanyanom PersonazhiGolovni geroyi D Artanyan pan d Artanyan sin Atos graf de La Fer Portos baron dyu Vallon de Brasye de Pyerfon Aramis shevalye d Erble yepiskop Vannskij Realni istorichni osobistosti kardinal Rishelye korol Lyudovik XIII Spravedlivij koroleva Anna Avstrijska gercog Bekingem La Port gercoginya de Shevrez korol Angliyi Karl IVigadani personazhi Vona zh Anna de Bejl vona zh ledi Klarik vona zh baronesa Sheffild vona zh Sharlotta Bakson vona zh grafinya de La Fer vona zh ledi Vinter Shpigunka kardinala graf Roshfor Viddanij radnik kardinala Jmovirno maye realnogo istorichnogo prototipa Konstanciya Bonasye Druzhina galanterejnika Bonasye i kohanka d Artanyana Otruyena miledi v monastiri karmelitok U knizi pid nazvoyu Konstanciya nazivayetsya ridko yiyi im ya chastishe zgaduyetsya v ekranizaciyah zokrema v radyanskij 1978 roku Planshe Sluga d Artanyana Grimo Sluga Atosa Bazen Sluga Aramisa Mushketon Lakej Portosa Ketti Divchina spokushena d Artanyanom Sluzhnicya miledi pan Bonasye Cholovik Konstanciyi Bonasye mishanin galanterejnik Stav pracyuvati na kardinala pislya zalyakuvannya i pidkupu EkranizaciyiKadr z amerikanskogo filmu Tri mushketeri angl The Three Musketeers 1921 Roman buv ekranizovanij bezlich raziv pochinayuchi she z kincya XIX stolittya Tilki amerikanskih i francuzkih ekranizacij filmiv i multfilmiv za motivami romanu nalichuyetsya bilshe 20 Takozh do istoriyi pro mushketeriv zvertalisya kinematografisti Avstraliyi Braziliyi Velikoyi Britaniyi Nimechchini Ispaniyi Italiyi SRSR i inshih krayin Div takozhNa chest geroya romanu nazvano asteroyid 14238 d Artanyan D Artanyan ta tri mushketeriVinoskiAmerican literary gazette and publishers circular The University of California 1864 Andre Maurois 1966 Alexandre Dumas a great life in brief Knopf Church William Conant 1965 The Galaxy Volume 23 Volumes 7 12 of American periodical series 1850 1900 Original from the University of California W C and F P Church Andre Maurois 1957 1957 The Titans a three generation biography of the Dumas Harper s 508 Claude Aziza Preface dans Les Trois Mousquetaires Vingt ans apres Omnibus 1998 PosilannyaTri mushketeri ukr Pereklad iz francuzkoyi Romana Tereshenka