Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еялет або пашалик Триполі (осман. ایالت طرابلس شام) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1579—1864 роках з площею 4 220 км². Утворився з частин еялету Дамаск і Алеппо (на теперішніх землях південної Сирії та Лівану). завдяки вигідному розташуванню був одним з заможних еялетів імперії.
| Триполі | |
| Дата створення / заснування | 1579 |
|---|---|
| Країна |  Османська імперія |
| Столиця | Триполі |
| Керівник виконавчої влади | d |
| Замінений на | Бейрут |
| На заміну | Дамаск |
| Час/дата припинення існування | 1864 |
 | |
Координати: 34°25′59″ пн. ш. 35°51′00″ сх. д. / 34.4333000000277778° пн. ш. 35.850000000027776536626334° сх. д.
Історія
У 1516 році після перемоги османських військ над Мамлюкським Єгиптом Триполі разом з навколишньою областю було приєднано до Османської імперії. Триполі було перетворено на санджак у складі бейлербейства Алеппо. В цей час фактичними правителями санджаку були представники роду Ассаф. У 1571 році санджак Триполі передано до еялету Кіпр. У 1573 році став частиною еялету Дамаск.
У 1579 році здобув статус провінції (бейлербейство). До новоствореного Триполійського бейлербейства увійшла частина бейлербейства Алеппо. У 1591 році в рамках загальної реформи отримав статус еялета. На чолі стояв бейлербей (згодом паша). З початку утворення до 1625 року цю посаду обіймали представники роду Сайфас. У 1607 році на деякий час еялет захопив курдський емір Елі-бег, проте невдовзі зазнав поразки від військ великого візира Мурад-паши.
У 1861 році частина території увійшла до мутасаррифату Гірського Лівану, а у 1864 році в рамках реформи еялет Триполі став складовою частиною Сирійського вілайєту.
Територія та структура
Кордони еялети починалися від ущелини аль-Муамалатайн на півночі до гірського хребта Нур на півдні. нараховували численні портові міста Джунія, Латакія, Триполі, Батрун, Бібл, Тартус, де було розвинено ремісництво та посередницька торгівля. Провінція виставляла до війська 1263 спагія-вершника.
Поділявся на 6 санджаків: Триполі, Хомс, Хама, Саламія, Джебла. Тут впроваджено тімарну систему. Створено 571 тімар і 63 зеамети. Дохід від хаси бейлербея (паші) дорівнювався 800 тис. акче, санджакбеїв — від 210 тис. до 390 тис. акче.
Національно-релігійний стан
Більшість становили араби. В релігійному плані переважали суніти, також існували великі громади алавітів та християн-маронітів.
Джерела
- Orhan Kılıç, XVII. Yüzyılın İlk Yarısında Osmanlı Devleti'nin Eyalet ve Sancak Teşkilatlanması, Osmanlı, Cilt 6: Teşkilât, Yeni Türkiye Yayınları, Ankara, 1999, , p. 95.
- Abdul Rahim Abu Husayn (2004). The View from Istanbul: Ottoman Lebanon and the Druze Emirate. I.B.Tauris. pp. 91–92.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet abo pashalik Tripoli osman ایالت طرابلس شام administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1579 1864 rokah z plosheyu 4 220 km Utvorivsya z chastin eyaletu Damask i Aleppo na teperishnih zemlyah pivdennoyi Siriyi ta Livanu zavdyaki vigidnomu roztashuvannyu buv odnim z zamozhnih eyaletiv imperiyi TripoliData stvorennya zasnuvannya1579Krayina Osmanska imperiyaStolicyaTripoliKerivnik vikonavchoyi vladidZaminenij naBejrutNa zaminuDamaskChas data pripinennya isnuvannya1864 Koordinati 34 25 59 pn sh 35 51 00 sh d 34 4333000000277778 pn sh 35 850000000027776536626334 sh d 34 4333000000277778 35 850000000027776536626334IstoriyaU 1516 roci pislya peremogi osmanskih vijsk nad Mamlyukskim Yegiptom Tripoli razom z navkolishnoyu oblastyu bulo priyednano do Osmanskoyi imperiyi Tripoli bulo peretvoreno na sandzhak u skladi bejlerbejstva Aleppo V cej chas faktichnimi pravitelyami sandzhaku buli predstavniki rodu Assaf U 1571 roci sandzhak Tripoli peredano do eyaletu Kipr U 1573 roci stav chastinoyu eyaletu Damask U 1579 roci zdobuv status provinciyi bejlerbejstvo Do novostvorenogo Tripolijskogo bejlerbejstva uvijshla chastina bejlerbejstva Aleppo U 1591 roci v ramkah zagalnoyi reformi otrimav status eyaleta Na choli stoyav bejlerbej zgodom pasha Z pochatku utvorennya do 1625 roku cyu posadu obijmali predstavniki rodu Sajfas U 1607 roci na deyakij chas eyalet zahopiv kurdskij emir Eli beg prote nevdovzi zaznav porazki vid vijsk velikogo vizira Murad pashi U 1861 roci chastina teritoriyi uvijshla do mutasarrifatu Girskogo Livanu a u 1864 roci v ramkah reformi eyalet Tripoli stav skladovoyu chastinoyu Sirijskogo vilajyetu Teritoriya ta strukturaKordoni eyaleti pochinalisya vid ushelini al Muamalatajn na pivnochi do girskogo hrebta Nur na pivdni narahovuvali chislenni portovi mista Dzhuniya Latakiya Tripoli Batrun Bibl Tartus de bulo rozvineno remisnictvo ta poserednicka torgivlya Provinciya vistavlyala do vijska 1263 spagiya vershnika Podilyavsya na 6 sandzhakiv Tripoli Homs Hama Salamiya Dzhebla Tut vprovadzheno timarnu sistemu Stvoreno 571 timar i 63 zeameti Dohid vid hasi bejlerbeya pashi dorivnyuvavsya 800 tis akche sandzhakbeyiv vid 210 tis do 390 tis akche Nacionalno religijnij stanBilshist stanovili arabi V religijnomu plani perevazhali suniti takozh isnuvali veliki gromadi alavitiv ta hristiyan maronitiv DzherelaOrhan Kilic XVII Yuzyilin Ilk Yarisinda Osmanli Devleti nin Eyalet ve Sancak Teskilatlanmasi Osmanli Cilt 6 Teskilat Yeni Turkiye Yayinlari Ankara 1999 ISBN 975 6782 09 9 p 95 Abdul Rahim Abu Husayn 2004 The View from Istanbul Ottoman Lebanon and the Druze Emirate I B Tauris pp 91 92 ISBN 978 1 86064 856 4