Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Третя криза у Тайванській протоці — події 1995—1996 рр., що виразилися в ескалації військової активності в Тайванській протоці, учасниками яких стали Китайська Народна Республіка з одного боку і Тайвань (Китайська республіка) та Сполучені Штати Америки з іншого, і пов'язані з президентськими виборами на Тайвані в березні 1996 р.
| Третя криза у Тайванській протоці | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Тайвань США |  КНР | ||||||||
| Сили | |||||||||
| невідомо | невідомо | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| невідомо | невідомо | ||||||||
Пекінський уряд розглядає Тайвань як невід'ємну частину Китаю, в той час як на Тайвані сильні сепаратистські настрої. Останні після скасування воєнного стану та демократизації внутрішньополітичного життя в кінці 1980-х рр. знайшли відображення в популярному громадському дискурсі, який на політичний рівень вивела Демократична прогресивна партія. До середини 1990-х рр. питання незалежності Тайваню стало одним з найбільш дискусійних у громадському і політичному житті острівної держави та одним із програмних моментів кандидатів на призначених на 23 березня 1996 р. перших в історії Китайської республіки прямих президентських виборів, на яких висувалися як представники Гоміндану, так і ДПП.
У 1995-96 рр. збройні сили КНР здійснили кілька серій навчальних бойових пусків ракет і військово-морських маневрів у безпосередній близькості від територій, контрольованих Тайванем. Основною метою цих військових демонстрацій було здійснити тиск на чинного президента Лі Денхуея, що підтримував політичну дискусію про незалежність Тайваню (він висунувся на наступний термін) і тайваньських виборців напередодні президентських виборів.
У березні 1996 р. президент США Б. Клінтон ухвалив рішення про направлення в зону Тайванської протоки двох авіаносних груп з метою продемонструвати підтримку Тайваню. АУГ № 7 на чолі з авіаносцем «Німіц» і десантним кораблем «Белл Вуд» пройшла Тайванською протокою, АУГ № 5 на чолі з авіаносцем «Індепенденс» залишалася в міжнародних водах на схід від Тайваню.
Ця військова акція продемонструвала готовність США виконати союзницькі зобов'язання перед Тайванем у відповідності із «Законом про відносини з Тайванем» 1979 р. і захистити його від агресивних дій з боку КНР. Пекінський уряд був змушений зробити кроки по деескалації конфлікту.
Див. також
- Перша криза в Тайванській протоці
- Друга криза у Тайванській протоці
- Закон про відносини з Тайванем
Посилання
- 3rd Taiwan Strait Crisis — 1995–96 [ 31 липня 2016 у Wayback Machine.]
- America and Taiwan, 1943—2004 [ 20 листопада 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tretya kriza u Tajvanskij protoci podiyi 1995 1996 rr sho virazilisya v eskalaciyi vijskovoyi aktivnosti v Tajvanskij protoci uchasnikami yakih stali Kitajska Narodna Respublika z odnogo boku i Tajvan Kitajska respublika ta Spolucheni Shtati Ameriki z inshogo i pov yazani z prezidentskimi viborami na Tajvani v berezni 1996 r Tretya kriza u Tajvanskij protociData1995 1996MisceTajvanska protokaPrichinaTeritorialni superechkiRezultatstatus quo ante bellumStoroni Tajvan SShA KNRSilinevidomonevidomoVtratinevidomonevidomo Pekinskij uryad rozglyadaye Tajvan yak nevid yemnu chastinu Kitayu v toj chas yak na Tajvani silni separatistski nastroyi Ostanni pislya skasuvannya voyennogo stanu ta demokratizaciyi vnutrishnopolitichnogo zhittya v kinci 1980 h rr znajshli vidobrazhennya v populyarnomu gromadskomu diskursi yakij na politichnij riven vivela Demokratichna progresivna partiya Do seredini 1990 h rr pitannya nezalezhnosti Tajvanyu stalo odnim z najbilsh diskusijnih u gromadskomu i politichnomu zhitti ostrivnoyi derzhavi ta odnim iz programnih momentiv kandidativ na priznachenih na 23 bereznya 1996 r pershih v istoriyi Kitajskoyi respubliki pryamih prezidentskih viboriv na yakih visuvalisya yak predstavniki Gomindanu tak i DPP U 1995 96 rr zbrojni sili KNR zdijsnili kilka serij navchalnih bojovih puskiv raket i vijskovo morskih manevriv u bezposerednij blizkosti vid teritorij kontrolovanih Tajvanem Osnovnoyu metoyu cih vijskovih demonstracij bulo zdijsniti tisk na chinnogo prezidenta Li Denhueya sho pidtrimuvav politichnu diskusiyu pro nezalezhnist Tajvanyu vin visunuvsya na nastupnij termin i tajvanskih viborciv naperedodni prezidentskih viboriv U berezni 1996 r prezident SShA B Klinton uhvaliv rishennya pro napravlennya v zonu Tajvanskoyi protoki dvoh avianosnih grup z metoyu prodemonstruvati pidtrimku Tajvanyu AUG 7 na choli z avianoscem Nimic i desantnim korablem Bell Vud projshla Tajvanskoyu protokoyu AUG 5 na choli z avianoscem Independens zalishalasya v mizhnarodnih vodah na shid vid Tajvanyu Cya vijskova akciya prodemonstruvala gotovnist SShA vikonati soyuznicki zobov yazannya pered Tajvanem u vidpovidnosti iz Zakonom pro vidnosini z Tajvanem 1979 r i zahistiti jogo vid agresivnih dij z boku KNR Pekinskij uryad buv zmushenij zrobiti kroki po deeskalaciyi konfliktu Div takozhPersha kriza v Tajvanskij protoci Druga kriza u Tajvanskij protoci Zakon pro vidnosini z TajvanemPosilannya3rd Taiwan Strait Crisis 1995 96 31 lipnya 2016 u Wayback Machine America and Taiwan 1943 2004 20 listopada 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi