Трейдуб Порфирій Омелянович | ||||
---|---|---|---|---|
Порфирій Трейдуб, 1924 рік | ||||
Народився | 1897 Запоріжжя | |||
Помер | 1937 Донецьк | |||
Країна | Російська імперія Українська Радянська Соціалістична Республіка СРСР | |||
Національність | Українець | |||
Діяльність | письменник журналіст | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1922-1937 | |||
| ||||
Трейдуб Порфирій Омелянович у Вікісховищі | ||||
Порфирій Омелянович Трейдуб (1897–1937) — російський радянський письменник, журналіст, партдіяч. Редактор газети «Краматорська домна» (рос. Краматорская домна) — першого масового видання міста.
Біографія
Народився в Запоріжжі в сім'ї вантажника. Завдяки допомозі родичів разом із братом Гавриїлом закінчив гімназію. В 1913 році переїхав у Донбас влаштувався на завод Краматорського металургійного товариства (КМО), працював молотобійцем, потім долбежнік на Старокраматорському машинобудівному заводі. В 1917 році увійшов до Комунвстичної партії. Був партизаном, боровся проти кайзерівських військ. Потім служив у продзагони в сусідньому Олександрівському районі. До 1922 року — оперуповноважений ЧК, командир загону по боротьбі з бандитизмом у Краматорському та Слов'янському районах. У його підпорядкування входили 300 шабель і броньовик.
1920 року його відкликають в Краматорськ як фахівця-робітника, але потім відразу ж призначають уповноваженим місцевої ЧК по боротьбі з бандитами в Слов'янському районі.
У 1922 р. почав писати замітки про завод в газеті «Кочегарка». Через рік на першій нараді робкорів був обраний редактором газети «Краматорська домна» — першого масового видавництва міста. Тоді ж взяв участь у першому губернському з'їзді робкорів Донбасу, був обраний членом президії.
У 1924 році в журналі «Забой» був надрукований його оповідання «Розряди начальника Колебаева». У грудні 1926 року у зв'язку з важким захворюванням переходить на господарську роботу але не пориває зв'язку з газетою і журналом «Забой». У цьому журналі він публікує ряд оповідань: «Радісна земля», «Мати» та інші в яких показував зміни, які відбуваються в житті робітничого класу. Після цього його запросили до редакції популярної газети «Кочегарка», і він з родиною переїхав в Артемівськ. Протягом 1920-х його доля була пов'язана з друкованою діяльністю.
У середині 30-х — директор Сталінградського номерного заводу. Його брат Гавриїл, директор сталінградського заводу «Червоний Жовтень», член ЦК і один Орджонікідзе був репресований у 1938 році. Порфирія викликали в НКВС для допитів. Розуміючи, що його чекає, в березні 1937 р. вчинив самогубство.
Джерела
- Літописці шахтарського краю. Донецк Рік:1968 Сторінок:432с.
- http://litgorlovka.blogspot.sk/2008/11/85-85.html [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
- http://tvplus.dn.ua/pg/news/6/full/id=612 [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Максименко О. Л., СиротенкоВ. П. Розширюючи літературні горизонти: маловідомі твори П. Трейдуба та Б. Горбатова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка, № 4 (263), Ч. І, 2013
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Trejdub Porfirij OmelyanovichPorfirij Trejdub 1924 rikNarodivsya1897 1897 ZaporizhzhyaPomer1937 1937 DoneckKrayina Rosijska imperiya Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika SRSRNacionalnistUkrayinecDiyalnistpismennik zhurnalistMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1922 1937 Trejdub Porfirij Omelyanovich u Vikishovishi Porfirij Omelyanovich Trejdub 1897 1937 rosijskij radyanskij pismennik zhurnalist partdiyach Redaktor gazeti Kramatorska domna ros Kramatorskaya domna pershogo masovogo vidannya mista BiografiyaNarodivsya v Zaporizhzhi v sim yi vantazhnika Zavdyaki dopomozi rodichiv razom iz bratom Gavriyilom zakinchiv gimnaziyu V 1913 roci pereyihav u Donbas vlashtuvavsya na zavod Kramatorskogo metalurgijnogo tovaristva KMO pracyuvav molotobijcem potim dolbezhnik na Starokramatorskomu mashinobudivnomu zavodi V 1917 roci uvijshov do Komunvstichnoyi partiyi Buv partizanom borovsya proti kajzerivskih vijsk Potim sluzhiv u prodzagoni v susidnomu Oleksandrivskomu rajoni Do 1922 roku operupovnovazhenij ChK komandir zagonu po borotbi z banditizmom u Kramatorskomu ta Slov yanskomu rajonah U jogo pidporyadkuvannya vhodili 300 shabel i bronovik 1920 roku jogo vidklikayut v Kramatorsk yak fahivcya robitnika ale potim vidrazu zh priznachayut upovnovazhenim miscevoyi ChK po borotbi z banditami v Slov yanskomu rajoni U 1922 r pochav pisati zamitki pro zavod v gazeti Kochegarka Cherez rik na pershij naradi robkoriv buv obranij redaktorom gazeti Kramatorska domna pershogo masovogo vidavnictva mista Todi zh vzyav uchast u pershomu gubernskomu z yizdi robkoriv Donbasu buv obranij chlenom prezidiyi U 1924 roci v zhurnali Zaboj buv nadrukovanij jogo opovidannya Rozryadi nachalnika Kolebaeva U grudni 1926 roku u zv yazku z vazhkim zahvoryuvannyam perehodit na gospodarsku robotu ale ne porivaye zv yazku z gazetoyu i zhurnalom Zaboj U comu zhurnali vin publikuye ryad opovidan Radisna zemlya Mati ta inshi v yakih pokazuvav zmini yaki vidbuvayutsya v zhitti robitnichogo klasu Pislya cogo jogo zaprosili do redakciyi populyarnoyi gazeti Kochegarka i vin z rodinoyu pereyihav v Artemivsk Protyagom 1920 h jogo dolya bula pov yazana z drukovanoyu diyalnistyu U seredini 30 h direktor Stalingradskogo nomernogo zavodu Jogo brat Gavriyil direktor stalingradskogo zavodu Chervonij Zhovten chlen CK i odin Ordzhonikidze buv represovanij u 1938 roci Porfiriya viklikali v NKVS dlya dopitiv Rozumiyuchi sho jogo chekaye v berezni 1937 r vchiniv samogubstvo DzherelaLitopisci shahtarskogo krayu Doneck Rik 1968 Storinok 432s http litgorlovka blogspot sk 2008 11 85 85 html 14 lipnya 2014 u Wayback Machine http tvplus dn ua pg news 6 full id 612 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Maksimenko O L SirotenkoV P Rozshiryuyuchi literaturni gorizonti malovidomi tvori P Trejduba ta B Gorbatova Visnik LNU imeni Tarasa Shevchenka 4 263 Ch I 2013