Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (червень 2014) |
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (червень 2014) |
Газета «Кочегарка» — одна з найстаріших газет на Донбасі.
Історія
Перший номер газети, друкованого органу Бахмутського та Луганського комітетів КП(б)України, вийшов в місті Луганську 1 лютого 1919 під назвою «Рада комуністів». Але вже наприкінці лютого 1919 р. постановою Донецько-Криворізького обласного комітету КП(б)У газета була перейменована в «Донецько-Криворізький комуніст» і вийшла в тираж 28 лютого 1919 р. З 18 липня 1920 р. вона стає друкованим виданням Донецького губревкома, губкому КП(б)У і губвиконкому м. Луганська і виходить під назвою «Всеросійська кочегарка», продовжуючи рік видання і валову нумерацію газети «Донецько-Криворізький комуніст». В 1920 році головним редактором газети був Сергій Мазлах — один із фундаторів українського націонал-комунізму, співавтор книги «До хвилі».
З 10 грудня 1920 «Всеросійська кочегарка» видається в Бахмуті (нині Артемівськ) як орган Донецького губвиконкому, губпарткоми, бюро ЦК Всеросійського союзу гірників і центрального правління кам'яновугільної промисловості Донбасу. В анкеті про друк за 1922 р. зазначено: «… „Всеросійська Кочегарка“, губернський орган, м. Бахмут, виходить 3 рази на тиждень, тираж 4000-4300 прим. Постійні співробітники: редактор, зав. місцевим відділом (він же випусковий), секретар (він же зав. робочим і проф. відділом), 2 хронікера, кореспонденти на місцях штатних — 2, що не штатних, але регулярно пишуть 20-25. Видає газету кооперативне видавництво „Донбас“, організоване Донецьким губкомом КП(б)У в липні 1922 р.». Народившись у важкі роки громадянської війни, газета мобілізувала трудящих краю на боротьбу з ворогами молодої Радянської держави, а потім — на відновлення народного господарства, виконання планів перших п'ятирічок, ліквідацію неписьменності. Вона піднімала прапор ударництва, Ізотовскі, стахановського руху, Всесоюзного змагання промислових міст за соціалістичну культуру і побут.
Тут бере витоки Робко́рівська сила, першого в країні об'єднання пролетарських письменників. Тут починали свій творчий шлях багато видних журналісти та літератори. «Кочегарка» — одна з організаторів Робкорівського руху в Донбасі.
Наприкінці 1922 року редакцією було проведено конкурс найкращих робко́рів, що зіграло значну роль у залученні робітників і селян до співпраці в газеті.
З ініціативи газети в роки перших п'ятирічок видається «Бюлетень робкоров», проводяться Вседонецкіе з'їзди робітників кореспондентів. Багато робітників і сільські кореспонденти газети стали згодом журналістами-професіоналами, працювали в таких виданнях, як «Правда», АПН, ТАСС, «Червона зірка», «Ленінградська правда», республіканських та обласних газетах України та інших республік.
З 1922 р. при редакції газети «Всеросійська кочегарка» почало працювати одне з перших в країні літературне об'єднання пролетарських письменників Донбасу. Його школу пройшли і вперше опублікували на сторінках «Кочегарки» свої перші твори відомі письменники і поети: Б.Горбатов, М.Слонімскій, Ю.Черний-Діденко, Герой Радянського Союзу Б.Котов та інші. Великим другом «Кочегарки» з молодих років і до кінця життя був співак Донбасу Павло Нещадний, кавалер ордена Леніна, Почесний шахтар, Почесний громадянин Горлівки.
Ось рядки, присвячені улюбленій газеті: «Моїй виховательці. Чи знайду я слово для привіту І теплоту для того рядка… Хто виховав у мені поета І до пісні вказав ходки, Хто тримає в топках пломінь жаркий, Несучи країні тепло і світло, — Моїй улюбленій „Кочегарці“ Шахтарський бойовий привіт!» Відомий письменник Борис Горбатов писав: «… вона („Кочегарка“) була колискою всього літературного руху в Донбасі. У її надрах і з її робкорів народився „Забой“ — союз пролетарських письменників Донбасу».
У Кочегарці починали свою роботу Павло Нещадний, Ю. Черкаський, А.Авдеенко, Ю.Черний, А.Фарбер і багато інших …. Де тільки не зустрінеш і старих, і нових робкоров — вихованців найулюбленішою в Донбасі газети, нашої старої «Кочегарки» …. І я до самої своєї смерті буду вічно гордий тим, що і мені пощастило саме в «Кочегарці» починати своє життя.
Резолюцією загальних зборів трудящих Горлівського Госрудніка у вересні 1924 р.газета «Всеросійська кочегарка» визнана масової робочої газетою Донбасу, що висвітлює партійну, професійну, кооперативну, робоче життя, хід виробництва Донбасу, міжнародні події.
Газета пропонувала наступні теми для обговорення: внутрішнє становище СРСР, економічний стан, досягнення, міжнародне становище, партійне життя, професійний рух, кооперація і торгівля, життя села, агрономічні питання, наука і техніка, велися літературний і юридичний розділи. Було піднято питання про збільшення формату газети. З 1 січня 1925 газеті присвоєно назву «Всесоюзна кочегарка». У зв'язку з утворенням округів з 2 травня 1925 газета стає органом Донецького губкому та Артемівського окружкому КП(б)У, губвиконкому і окрпрофсовета і з липня 1925 р. починає виходити під своїм нинішнім назвою «Кочегарка». Основні завдання «Кочегарки»: «… створення масової газети, пристосованої для низового читача, що відповідає на запити робітничо-селянських мас, збільшення тиражу, закріплення постійних робкорів газети, своєчасна доставка на місця. Визнано правильним характер газети, як масової, з ухилом для низового партійного, професійного і радянського активу, вирішено приділити увагу профспілковому відділу, який повинен стати одним з найважливіших у газеті». Зазначалося, що на початку своєї роботи довелося зіткнутися з вкрай важким фінансовими труднощами і відсутністю достатньо підготовлених кадрів працівників редакції, т.к. кваліфіковані працівники були розподілені для керівництва роботою редакцій ін округів. З 15 вересня 1930 року в зв'язку з новим адміністративно-територіальним поділом і утворенням Горлівського району Донецької області «Кочегарка» реорганізується в щоденну газету райкому КП(б)У і райвиконкому (м. Горлівки), а з 2 вересня 1932 — Горлівського міськкому Компартії Україна і міської Ради депутатів трудящих. Постановою Донецького обкому КП(б)У від 26.05.1935 р. було вирішено провести 15-річний ювілей газети, створити комісію, преміювати найстаріших працівників газети, з фонду друку культпропотдела обкому КП(б)У виділити 5000 руб. і 250 кг паперу для випуску ювілейного номера в збільшеному форматі. Враховуючи слабкість поліграфічної бази «Кочегарки», вирішено просити ЦК ВКП (б) зобов'язати Укрполіграфтрест відзначити ювілей виділенням лінотипу і нової плоскою друкованої машини. На всіх етапах історії газета була на передньому краї боротьби за розвиток і зміцнення народного господарства країни. У різні періоди «Кочегарка» виходила спеціальними випусками на найважливіших ділянках і будовах Донбасу під назвами: «„Кочегарка“, на хлібозаготівлі», ""Кочегарка «у доломітчиків», «„Кочегарка“ на будівництві азотно-тукового заводу», «„Кочегарка“ на благоустрої міста», «„Кочегарка“ у воїнів територіальної дивізії». Виїзні редакції «Кочегарки» працювали на шахтах 1-3 «Кочегарка», № 5 ім. Леніна, на будівництві шахти ім. Румянцева та ін. Все це дозволяє говорити, що газета в перші роки Радянської влади була одним з бойових центральних періодичних видань. У квітні 1924 року в журналі «Червона друк» зазначалося, що це одна з найкращих робочих газет. «Кочегарка» активно брала участь в індустріалізації регіону, колективізації сільського господарства, реалізації планів перших п'ятирічок. Її основними темами були ударництво, стаханівський і Ізотовскіе рух. У 1932 році з ініціативи газети зародилося Всесоюзне змагання промислових міст за соціалістичну культуру і побут. У нього, слідом за Горлівкою, включилися такі міста, як Баку, Донецьк, Луганськ, Воронеж, Свердловськ, Кемерово й інші індустріальні центри Радянського Союзу. Наступним випробуванням для газети стала Велика Вітчизняна війна. З перших днів Великої Вітчизняної війни і до тимчасової окупації Горлівки газета мобілізує горловчан на боротьбу з ворогом, на ударну працю для фронту. Працівники редакції залишили місто одними з останніх, до кінця виконуючи свій обов'язок, багато з них відважно билися на фронті. У вересні 1943 р., Відразу ж після звільнення Горлівки, випуск газети відновився. Широке висвітлення в той період знаходить відновлення зруйнованого війною народного господарства, будівництво нових шахт і заводів, житла, розвиток інфраструктури міст і селищ. Газета підтримала заклик забійника шахти № 19-20 Степана Тютюнника розгорнути масове змагання за видобуток 500 тонн вугілля відбійним молотком. Комсомолка Марія Гришутіна через газету звернулася до своїх подруг: «Жінки в забій!».За короткий час замість тих, що пішли на фронт гірників у шахти опустилися десятки бригад жінок забійниць. А незабаром це патріотичне починання було підхоплено по всьому Донбасу. Чільне місце в наступні роки «Кочегарка» приділяла розвитку науково-технічного прогресу, впровадження у вугільній промисловості нових гірничих машин і механізмів. З її сторінок звучали голоси ентузіастів: Юхима Стародубцева, Віктора Сугоняко, Олександра Чичкана, Павла Гуржія, Олексія Бочкарьова, Сергія Александрова, Сергія Міхєєва, які стали згодом лауреатами Ленінської і Державних премій. Робота редакції неодноразово отримувала високу оцінку всесоюзної, республіканської, обласної друку. У зв'язку з 50-річчям газети, яке відзначалося в 1969 р., Президія Верховної Ради Української РСР нагородив «Кочегарка» Почесною грамотою, Міністерство вугільної промисловості удостоїло «Кочегарка» знака «Шахтарська слава». У 1979 р. газета була нагороджена орденом «Знак Пошани» та Почесною Грамотою Верховної Ради УРСР. Неодноразово «Кочегарка» виходила переможцем у республіканському огляді-конкурсі міських, районних та міськрайонних газет на найкраще оформлення та поліграфічне виконання. У роки незалежності України отримувала привітальні телеграми з Верховної Ради, Кабінету Міністрів України. Сьогодні «Кочегарка» — популярна міська газета горлівчан, з одним з найвищих тиражів в регіоні. Вона оперативно і об'єктивно інформує городян про громадське життя країни, міста, актуальні проблеми, підказує шляхи їх вирішення. Газета не залежить від владних структур і відповідальна тільки перед своїми читачами.
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 26 квітня 2016.
Джерела
- ЮБИЛЕИ ДОНБАССА. «КОЧЕГАРКЕ — 90 лет» [ 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti cherven 2014 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2014 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kochegarka Gazeta Kochegarka odna z najstarishih gazet na Donbasi IstoriyaPershij nomer gazeti drukovanogo organu Bahmutskogo ta Luganskogo komitetiv KP b Ukrayini vijshov v misti Lugansku 1 lyutogo 1919 pid nazvoyu Rada komunistiv Ale vzhe naprikinci lyutogo 1919 r postanovoyu Donecko Krivorizkogo oblasnogo komitetu KP b U gazeta bula perejmenovana v Donecko Krivorizkij komunist i vijshla v tirazh 28 lyutogo 1919 r Z 18 lipnya 1920 r vona staye drukovanim vidannyam Doneckogo gubrevkoma gubkomu KP b U i gubvikonkomu m Luganska i vihodit pid nazvoyu Vserosijska kochegarka prodovzhuyuchi rik vidannya i valovu numeraciyu gazeti Donecko Krivorizkij komunist V 1920 roci golovnim redaktorom gazeti buv Sergij Mazlah odin iz fundatoriv ukrayinskogo nacional komunizmu spivavtor knigi Do hvili Z 10 grudnya 1920 Vserosijska kochegarka vidayetsya v Bahmuti nini Artemivsk yak organ Doneckogo gubvikonkomu gubpartkomi byuro CK Vserosijskogo soyuzu girnikiv i centralnogo pravlinnya kam yanovugilnoyi promislovosti Donbasu V anketi pro druk za 1922 r zaznacheno Vserosijska Kochegarka gubernskij organ m Bahmut vihodit 3 razi na tizhden tirazh 4000 4300 prim Postijni spivrobitniki redaktor zav miscevim viddilom vin zhe vipuskovij sekretar vin zhe zav robochim i prof viddilom 2 hronikera korespondenti na miscyah shtatnih 2 sho ne shtatnih ale regulyarno pishut 20 25 Vidaye gazetu kooperativne vidavnictvo Donbas organizovane Doneckim gubkomom KP b U v lipni 1922 r Narodivshis u vazhki roki gromadyanskoyi vijni gazeta mobilizuvala trudyashih krayu na borotbu z vorogami molodoyi Radyanskoyi derzhavi a potim na vidnovlennya narodnogo gospodarstva vikonannya planiv pershih p yatirichok likvidaciyu nepismennosti Vona pidnimala prapor udarnictva Izotovski stahanovskogo ruhu Vsesoyuznogo zmagannya promislovih mist za socialistichnu kulturu i pobut Tut bere vitoki Robko rivska sila pershogo v krayini ob yednannya proletarskih pismennikiv Tut pochinali svij tvorchij shlyah bagato vidnih zhurnalisti ta literatori Kochegarka odna z organizatoriv Robkorivskogo ruhu v Donbasi Naprikinci 1922 roku redakciyeyu bulo provedeno konkurs najkrashih robko riv sho zigralo znachnu rol u zaluchenni robitnikiv i selyan do spivpraci v gazeti Z iniciativi gazeti v roki pershih p yatirichok vidayetsya Byuleten robkorov provodyatsya Vsedoneckie z yizdi robitnikiv korespondentiv Bagato robitnikiv i silski korespondenti gazeti stali zgodom zhurnalistami profesionalami pracyuvali v takih vidannyah yak Pravda APN TASS Chervona zirka Leningradska pravda respublikanskih ta oblasnih gazetah Ukrayini ta inshih respublik Z 1922 r pri redakciyi gazeti Vserosijska kochegarka pochalo pracyuvati odne z pershih v krayini literaturne ob yednannya proletarskih pismennikiv Donbasu Jogo shkolu projshli i vpershe opublikuvali na storinkah Kochegarki svoyi pershi tvori vidomi pismenniki i poeti B Gorbatov M Slonimskij Yu Chernij Didenko Geroj Radyanskogo Soyuzu B Kotov ta inshi Velikim drugom Kochegarki z molodih rokiv i do kincya zhittya buv spivak Donbasu Pavlo Neshadnij kavaler ordena Lenina Pochesnij shahtar Pochesnij gromadyanin Gorlivki Os ryadki prisvyacheni ulyublenij gazeti Moyij vihovatelci Chi znajdu ya slovo dlya privitu I teplotu dlya togo ryadka Hto vihovav u meni poeta I do pisni vkazav hodki Hto trimaye v topkah plomin zharkij Nesuchi krayini teplo i svitlo Moyij ulyublenij Kochegarci Shahtarskij bojovij privit Vidomij pismennik Boris Gorbatov pisav vona Kochegarka bula koliskoyu vsogo literaturnogo ruhu v Donbasi U yiyi nadrah i z yiyi robkoriv narodivsya Zaboj soyuz proletarskih pismennikiv Donbasu U Kochegarci pochinali svoyu robotu Pavlo Neshadnij Yu Cherkaskij A Avdeenko Yu Chernij A Farber i bagato inshih De tilki ne zustrinesh i starih i novih robkorov vihovanciv najulyublenishoyu v Donbasi gazeti nashoyi staroyi Kochegarki I ya do samoyi svoyeyi smerti budu vichno gordij tim sho i meni poshastilo same v Kochegarci pochinati svoye zhittya Rezolyuciyeyu zagalnih zboriv trudyashih Gorlivskogo Gosrudnika u veresni 1924 r gazeta Vserosijska kochegarka viznana masovoyi robochoyi gazetoyu Donbasu sho visvitlyuye partijnu profesijnu kooperativnu roboche zhittya hid virobnictva Donbasu mizhnarodni podiyi Gazeta proponuvala nastupni temi dlya obgovorennya vnutrishnye stanovishe SRSR ekonomichnij stan dosyagnennya mizhnarodne stanovishe partijne zhittya profesijnij ruh kooperaciya i torgivlya zhittya sela agronomichni pitannya nauka i tehnika velisya literaturnij i yuridichnij rozdili Bulo pidnyato pitannya pro zbilshennya formatu gazeti Z 1 sichnya 1925 gazeti prisvoyeno nazvu Vsesoyuzna kochegarka U zv yazku z utvorennyam okrugiv z 2 travnya 1925 gazeta staye organom Doneckogo gubkomu ta Artemivskogo okruzhkomu KP b U gubvikonkomu i okrprofsoveta i z lipnya 1925 r pochinaye vihoditi pid svoyim ninishnim nazvoyu Kochegarka Osnovni zavdannya Kochegarki stvorennya masovoyi gazeti pristosovanoyi dlya nizovogo chitacha sho vidpovidaye na zapiti robitnicho selyanskih mas zbilshennya tirazhu zakriplennya postijnih robkoriv gazeti svoyechasna dostavka na miscya Viznano pravilnim harakter gazeti yak masovoyi z uhilom dlya nizovogo partijnogo profesijnogo i radyanskogo aktivu virisheno pridiliti uvagu profspilkovomu viddilu yakij povinen stati odnim z najvazhlivishih u gazeti Zaznachalosya sho na pochatku svoyeyi roboti dovelosya zitknutisya z vkraj vazhkim finansovimi trudnoshami i vidsutnistyu dostatno pidgotovlenih kadriv pracivnikiv redakciyi t k kvalifikovani pracivniki buli rozpodileni dlya kerivnictva robotoyu redakcij in okrugiv Z 15 veresnya 1930 roku v zv yazku z novim administrativno teritorialnim podilom i utvorennyam Gorlivskogo rajonu Doneckoyi oblasti Kochegarka reorganizuyetsya v shodennu gazetu rajkomu KP b U i rajvikonkomu m Gorlivki a z 2 veresnya 1932 Gorlivskogo miskkomu Kompartiyi Ukrayina i miskoyi Radi deputativ trudyashih Postanovoyu Doneckogo obkomu KP b U vid 26 05 1935 r bulo virisheno provesti 15 richnij yuvilej gazeti stvoriti komisiyu premiyuvati najstarishih pracivnikiv gazeti z fondu druku kultpropotdela obkomu KP b U vidiliti 5000 rub i 250 kg paperu dlya vipusku yuvilejnogo nomera v zbilshenomu formati Vrahovuyuchi slabkist poligrafichnoyi bazi Kochegarki virisheno prositi CK VKP b zobov yazati Ukrpoligraftrest vidznachiti yuvilej vidilennyam linotipu i novoyi ploskoyu drukovanoyi mashini Na vsih etapah istoriyi gazeta bula na perednomu krayi borotbi za rozvitok i zmicnennya narodnogo gospodarstva krayini U rizni periodi Kochegarka vihodila specialnimi vipuskami na najvazhlivishih dilyankah i budovah Donbasu pid nazvami Kochegarka na hlibozagotivli Kochegarka u dolomitchikiv Kochegarka na budivnictvi azotno tukovogo zavodu Kochegarka na blagoustroyi mista Kochegarka u voyiniv teritorialnoyi diviziyi Viyizni redakciyi Kochegarki pracyuvali na shahtah 1 3 Kochegarka 5 im Lenina na budivnictvi shahti im Rumyanceva ta in Vse ce dozvolyaye govoriti sho gazeta v pershi roki Radyanskoyi vladi bula odnim z bojovih centralnih periodichnih vidan U kvitni 1924 roku v zhurnali Chervona druk zaznachalosya sho ce odna z najkrashih robochih gazet Kochegarka aktivno brala uchast v industrializaciyi regionu kolektivizaciyi silskogo gospodarstva realizaciyi planiv pershih p yatirichok Yiyi osnovnimi temami buli udarnictvo stahanivskij i Izotovskie ruh U 1932 roci z iniciativi gazeti zarodilosya Vsesoyuzne zmagannya promislovih mist za socialistichnu kulturu i pobut U nogo slidom za Gorlivkoyu vklyuchilisya taki mista yak Baku Doneck Lugansk Voronezh Sverdlovsk Kemerovo j inshi industrialni centri Radyanskogo Soyuzu Nastupnim viprobuvannyam dlya gazeti stala Velika Vitchiznyana vijna Z pershih dniv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni i do timchasovoyi okupaciyi Gorlivki gazeta mobilizuye gorlovchan na borotbu z vorogom na udarnu pracyu dlya frontu Pracivniki redakciyi zalishili misto odnimi z ostannih do kincya vikonuyuchi svij obov yazok bagato z nih vidvazhno bilisya na fronti U veresni 1943 r Vidrazu zh pislya zvilnennya Gorlivki vipusk gazeti vidnovivsya Shiroke visvitlennya v toj period znahodit vidnovlennya zrujnovanogo vijnoyu narodnogo gospodarstva budivnictvo novih shaht i zavodiv zhitla rozvitok infrastrukturi mist i selish Gazeta pidtrimala zaklik zabijnika shahti 19 20 Stepana Tyutyunnika rozgornuti masove zmagannya za vidobutok 500 tonn vugillya vidbijnim molotkom Komsomolka Mariya Grishutina cherez gazetu zvernulasya do svoyih podrug Zhinki v zabij Za korotkij chas zamist tih sho pishli na front girnikiv u shahti opustilisya desyatki brigad zhinok zabijnic A nezabarom ce patriotichne pochinannya bulo pidhopleno po vsomu Donbasu Chilne misce v nastupni roki Kochegarka pridilyala rozvitku naukovo tehnichnogo progresu vprovadzhennya u vugilnij promislovosti novih girnichih mashin i mehanizmiv Z yiyi storinok zvuchali golosi entuziastiv Yuhima Starodubceva Viktora Sugonyako Oleksandra Chichkana Pavla Gurzhiya Oleksiya Bochkarova Sergiya Aleksandrova Sergiya Mihyeyeva yaki stali zgodom laureatami Leninskoyi i Derzhavnih premij Robota redakciyi neodnorazovo otrimuvala visoku ocinku vsesoyuznoyi respublikanskoyi oblasnoyi druku U zv yazku z 50 richchyam gazeti yake vidznachalosya v 1969 r Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR nagorodiv Kochegarka Pochesnoyu gramotoyu Ministerstvo vugilnoyi promislovosti udostoyilo Kochegarka znaka Shahtarska slava U 1979 r gazeta bula nagorodzhena ordenom Znak Poshani ta Pochesnoyu Gramotoyu Verhovnoyi Radi URSR Neodnorazovo Kochegarka vihodila peremozhcem u respublikanskomu oglyadi konkursi miskih rajonnih ta miskrajonnih gazet na najkrashe oformlennya ta poligrafichne vikonannya U roki nezalezhnosti Ukrayini otrimuvala privitalni telegrami z Verhovnoyi Radi Kabinetu Ministriv Ukrayini Sogodni Kochegarka populyarna miska gazeta gorlivchan z odnim z najvishih tirazhiv v regioni Vona operativno i ob yektivno informuye gorodyan pro gromadske zhittya krayini mista aktualni problemi pidkazuye shlyahi yih virishennya Gazeta ne zalezhit vid vladnih struktur i vidpovidalna tilki pered svoyimi chitachami Primitki Arhiv originalu za 28 veresnya 2015 Procitovano 26 kvitnya 2016 DzherelaYuBILEI DONBASSA KOChEGARKE 90 let 4 veresnya 2014 u Wayback Machine ros