Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Торф'яно-болотні ліси басейнів Тонлесапу та Меконгу (ідентифікатор WWF: IM0165) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в Камбоджі та В'єтнамі.
 Водно-болотні угіддя у Національному парку [en] (провінція Донгтхап, В'єтнам) | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | IM0165 |
| Межі | Прісноводні заболочені ліси басейну Тонлесапу Сухі ліси Центрального Індокитаю Сухі вічнозелені ліси Південно-Східного Індокитаю Індокитайські мангри |
| Площа, км² | 29 141 |
| Країни | Камбоджа, В'єтнам |
| Охороняється | 426 км² (1 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон торф'яно-болотних лісів басейнів Тонлесапу та Меконгу охоплює кілька окремих низинних ділянок, розташованих навколо заплав Тонлесапу та Меконгу, на території Камбоджі та Південного В'єтнаму. Найменша ділянка розташована на північно-західному березі озера Тонлесап, на зовнішньому краю водно-болотних угідь, друга ділянка простягається на схід від річки Тонлесап, третя — простягається через камбоджійсько-в'єтнамський кордон вздовж лівого берега Меконгу, а четверта — розташована в дельті Меконгу.
На відміну від екорегіону прісноводних заболочених лісів басейну Тонлесапу, який розташований в заплавах Тонлесапу та Нижнього Меконгу та охоплює території, що затоплюються водою лише сезонно, цей екорегіон охоплює постійно заболочені території. Від морського узбережжя він відділений смугою індокитайських мангрів, на заході переходить у сухі ліси Центрального Індокитаю, а на сході — у сухі вічнозелені ліси Південно-Східного Індокитаю.
Клімат
В межах екорегіону домінує саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів тут коливається від 1300 до 1560 мм, більшість з яких випадає під час сезону мусонів з квітня по листопад.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є [en]. Вони ростуть у погано дренованих низовинах, де рівень ґрунтових вод досягає поверхні, а верхній [en] дуже багатий на органічні речовини. Ці постійно заболочені ліси значно відрізняються від [en], поширених в заплавах Тонлесапу та Меконгу, які сезонно затоплюються на 6-8 місяців щороку. В останніх вода підіймається на більшу висоту, однак при цьому вона не є стоячою та краще насичена киснем через близькість до озера та річок. У торф'яно-болотних лісах поганий дренаж та стояча, мілководна вода створюють [en], які сповільнюють розкладання органічної речовини та призводять до накопичення торфу.
В екорегіоні зустрічається кілька різновидів торф'яно-болотних лісів. Найбільш поширений тип характеризується домінуванням [en] (Livistona saribus), що досягають понад 30 м заввишки. Пальми є характерним компонентом торф'яно-болотних лісів, однак, як правило, відсутні в заплаві Тонлесапу, за винятком [en] (Calamus spp.), які зустрічаються в деяких галерейних лісах. Окрім пальм, у торф'яно-болотних лісах також зустрічаються різні види [en] (Eugenia spp.), [en] (Elaeocarpus spp.) та [en] (Calophyllum spp.). Ці дерева характеризуються [en] або пневматофорами, які дозволяють їм дихати у безкисневому мілководді, подібно до мангрових дерев. Торф'яно-болотні ліси екорегіону наразі представлені лише залишками, оскільки понад 90 % цих лісів були знищені або значно деградували.
Окрім лісів, в екорегіоні також зустрічаються великі ділянки трав'янистих та осокових заболочених луків. На родючих алювіальних глинистих відкладах ростуть високі трави, зокрема [sv] (Phragmites karka), [en] (Tripidium arundinaceum) та [sv] (Polytoca gigantea). На менш родючих ґрунтах ростуть різноманітні представники родин Злакові (Poaceae) і Осокові (Cyperaceae) та інші трав'янисті види.
На солонуватоводних та прісноводних водно-болотних угіддях, розташованих у верхніх районах дельти Меконгу у В'єтнамі, переважають мангрові зарості, основу яких складають плакучі мелалеуки (Melaleuca leucadendra). Колись ці мангри вкривали значні території дельти, які піддавалися сезонним затопленням, та де були поширені кислі сульфатні ґрунти. Наразі площа мелалеукових лісів значно скоротилася, хоча здійснювалися успішні спроби з їх відновлення. Найбільші збережені масиви мелалеукових мангрів зустрічаються в околицях [en] в провінції Камау, на рівнинах навколо [en] в провінції К'єнзянг та на [en] в провінціях Лонган та Донгтхап
Флористичне різноманіття мелалеукових боліт є низьким, однак вони відіграють важливу роль у підтримці функціонування природних екосистем. Ці болота затримують потік води під час вологого сезону, зменшуючи небезпеку повеней, накопичують прісну воду та зменшують окислення ґрунту. Вони є оселищами для багатьох водних організмів та забезпечують стале джерело деревини для будівництва та палива.
Фауна
Багато великих тварин, які раніше населяли ліси та болота регіону, наразі вимерли. Серед таких видів слід відзначити азійського арні (Bubalus arnee), [en] (Rucervus eldii siamensis), індокитайського аксиса (Axis porcinus annamiticus) та бантенга (Bos javanicus). Однак тут продовжують мешкати дрібні види, зокрема рідкісні коти-рибалки (Prionailurus viverrinus) та суматранські видри (Lutra sumatrana), одні з найрідкісніших видр світу.
Очеретяні зарості екорегіону є важливим місцем проживання для багатьох водоплавних і коловодних птахів, таких як рідкісні індійські журавлі (Grus antigone), яванські марабу (Leptoptilos javanicus), індійські лелеки-молюскоїди (Anastomus oscitans), бурі коровайки (Plegadis falcinellus), сивопері ібіси (Threskiornis melanocephalus), білоплечі ібіси (Pseudibis davisoni) та майже ендемічні гігантські ібіси (Thaumatibis gigantea).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 426 км², або 1 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], Заповідник Борей-Чолсар та Рамсарське водно-болотне угіддя Боеунг-Прек-Лапув в Камбоджі, а також [en], [en], [en], [en] та Природний заповідник Гаогюн у В'єтнамі.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 03 травня 2024.
Посилання
- «Tonle Sap–Mekong peat swamp forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Tonle Sap-Mekong Peat Swamp Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Torf yano bolotni lisi basejniv Tonlesapu ta Mekongu identifikator WWF IM0165 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v Kambodzhi ta V yetnami Torf yano bolotni lisi basejniv Tonlesapu ta Mekongu Vodno bolotni ugiddya u Nacionalnomu parku en provinciya Dongthap V yetnam Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0165 Mezhi Prisnovodni zabolocheni lisi basejnu Tonlesapu Suhi lisi Centralnogo Indokitayu Suhi vichnozeleni lisi Pivdenno Shidnogo Indokitayu Indokitajski mangri Plosha km 29 141 Krayini Kambodzha V yetnam Ohoronyayetsya 426 km 1 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion torf yano bolotnih lisiv basejniv Tonlesapu ta Mekongu ohoplyuye kilka okremih nizinnih dilyanok roztashovanih navkolo zaplav Tonlesapu ta Mekongu na teritoriyi Kambodzhi ta Pivdennogo V yetnamu Najmensha dilyanka roztashovana na pivnichno zahidnomu berezi ozera Tonlesap na zovnishnomu krayu vodno bolotnih ugid druga dilyanka prostyagayetsya na shid vid richki Tonlesap tretya prostyagayetsya cherez kambodzhijsko v yetnamskij kordon vzdovzh livogo berega Mekongu a chetverta roztashovana v delti Mekongu Na vidminu vid ekoregionu prisnovodnih zabolochenih lisiv basejnu Tonlesapu yakij roztashovanij v zaplavah Tonlesapu ta Nizhnogo Mekongu ta ohoplyuye teritoriyi sho zatoplyuyutsya vodoyu lishe sezonno cej ekoregion ohoplyuye postijno zabolocheni teritoriyi Vid morskogo uzberezhzhya vin viddilenij smugoyu indokitajskih mangriv na zahodi perehodit u suhi lisi Centralnogo Indokitayu a na shodi u suhi vichnozeleni lisi Pivdenno Shidnogo Indokitayu KlimatV mezhah ekoregionu dominuye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv tut kolivayetsya vid 1300 do 1560 mm bilshist z yakih vipadaye pid chas sezonu musoniv z kvitnya po listopad FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye en Voni rostut u pogano drenovanih nizovinah de riven gruntovih vod dosyagaye poverhni a verhnij en duzhe bagatij na organichni rechovini Ci postijno zabolocheni lisi znachno vidriznyayutsya vid en poshirenih v zaplavah Tonlesapu ta Mekongu yaki sezonno zatoplyuyutsya na 6 8 misyaciv shoroku V ostannih voda pidijmayetsya na bilshu visotu odnak pri comu vona ne ye stoyachoyu ta krashe nasichena kisnem cherez blizkist do ozera ta richok U torf yano bolotnih lisah poganij drenazh ta stoyacha milkovodna voda stvoryuyut en yaki spovilnyuyut rozkladannya organichnoyi rechovini ta prizvodyat do nakopichennya torfu V ekoregioni zustrichayetsya kilka riznovidiv torf yano bolotnih lisiv Najbilsh poshirenij tip harakterizuyetsya dominuvannyam en Livistona saribus sho dosyagayut ponad 30 m zavvishki Palmi ye harakternim komponentom torf yano bolotnih lisiv odnak yak pravilo vidsutni v zaplavi Tonlesapu za vinyatkom en Calamus spp yaki zustrichayutsya v deyakih galerejnih lisah Okrim palm u torf yano bolotnih lisah takozh zustrichayutsya rizni vidi en Eugenia spp en Elaeocarpus spp ta en Calophyllum spp Ci dereva harakterizuyutsya en abo pnevmatoforami yaki dozvolyayut yim dihati u bezkisnevomu milkovoddi podibno do mangrovih derev Torf yano bolotni lisi ekoregionu narazi predstavleni lishe zalishkami oskilki ponad 90 cih lisiv buli znisheni abo znachno degraduvali Okrim lisiv v ekoregioni takozh zustrichayutsya veliki dilyanki trav yanistih ta osokovih zabolochenih lukiv Na rodyuchih alyuvialnih glinistih vidkladah rostut visoki travi zokrema sv Phragmites karka en Tripidium arundinaceum ta sv Polytoca gigantea Na mensh rodyuchih gruntah rostut riznomanitni predstavniki rodin Zlakovi Poaceae i Osokovi Cyperaceae ta inshi trav yanisti vidi Na solonuvatovodnih ta prisnovodnih vodno bolotnih ugiddyah roztashovanih u verhnih rajonah delti Mekongu u V yetnami perevazhayut mangrovi zarosti osnovu yakih skladayut plakuchi melaleuki Melaleuca leucadendra Kolis ci mangri vkrivali znachni teritoriyi delti yaki piddavalisya sezonnim zatoplennyam ta de buli poshireni kisli sulfatni grunti Narazi plosha melaleukovih lisiv znachno skorotilasya hocha zdijsnyuvalisya uspishni sprobi z yih vidnovlennya Najbilshi zberezheni masivi melaleukovih mangriv zustrichayutsya v okolicyah en v provinciyi Kamau na rivninah navkolo en v provinciyi K yenzyang ta na en v provinciyah Longan ta Dongthap Floristichne riznomanittya melaleukovih bolit ye nizkim odnak voni vidigrayut vazhlivu rol u pidtrimci funkcionuvannya prirodnih ekosistem Ci bolota zatrimuyut potik vodi pid chas vologogo sezonu zmenshuyuchi nebezpeku povenej nakopichuyut prisnu vodu ta zmenshuyut okislennya gruntu Voni ye oselishami dlya bagatoh vodnih organizmiv ta zabezpechuyut stale dzherelo derevini dlya budivnictva ta paliva FaunaBagato velikih tvarin yaki ranishe naselyali lisi ta bolota regionu narazi vimerli Sered takih vidiv slid vidznachiti azijskogo arni Bubalus arnee en Rucervus eldii siamensis indokitajskogo aksisa Axis porcinus annamiticus ta bantenga Bos javanicus Odnak tut prodovzhuyut meshkati dribni vidi zokrema ridkisni koti ribalki Prionailurus viverrinus ta sumatranski vidri Lutra sumatrana odni z najridkisnishih vidr svitu Ocheretyani zarosti ekoregionu ye vazhlivim miscem prozhivannya dlya bagatoh vodoplavnih i kolovodnih ptahiv takih yak ridkisni indijski zhuravli Grus antigone yavanski marabu Leptoptilos javanicus indijski leleki molyuskoyidi Anastomus oscitans buri korovajki Plegadis falcinellus sivoperi ibisi Threskiornis melanocephalus biloplechi ibisi Pseudibis davisoni ta majzhe endemichni gigantski ibisi Thaumatibis gigantea ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 426 km abo 1 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Zapovidnik Borej Cholsar ta Ramsarske vodno bolotne ugiddya Boeung Prek Lapuv v Kambodzhi a takozh en en en en ta Prirodnij zapovidnik Gaogyun u V yetnami PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 03 travnya 2024 Posilannya Tonle Sap Mekong peat swamp forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Tonle Sap Mekong Peat Swamp Forests One Earth