Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Торгівля з південними вараварами (яп. 南蛮貿易, なんばんぼうえき, намбан боекі) — торгівля, що здійснювалася протягом другої половини 16 — початку 17 століття між Японією з одного боку та Португалією та Іспанією з іншого. Назва походить від японського терміну намбан — «південні варвари», яким японці позначали португальців та іспанців, що прибували до Японського архіпелагу з колоній і факторій у Південно-Східній Азії.
Короткі відомості
Наприкінці XV — середині XVI століття Португалія та Іспанія вступили в Добу великих географічних відкриттів. Обидві країни розпочали гонку за здобуття торговельної монополії в Тихоокеанському регіоні. Португальці заснували свою факторію в західноіндійському місті Гоа, а іспанці — на західному узбережжі Мексики.
Першими європейцями, які дісталися Японії, були португальці. У 1543 їхній човен занесло бурею на острів Танеґасіма провінції Сацума, на півдні Японського архіпелагу. Оскільки європейці прибули з півдня, за ними закріпилася назва «південні варвари». Вони познайомили островитян з вогнепальною зброєю, обмінявши її на срібло та товари.
У 1557 португальці заснували торгову факторію на півдні Китаю, на острові Макао. Вони одразу ж включилися у контрабандну торгівлю місцевих піратів з південноазійськими країнами, яка процвітала в регіоні ще з 15 століття. Початково португальські купці не були зацікавлені у торгівлі з японцями через відсутність в тогочасній Японії попиту на європейські товари, проте завдяки єзуїтам, які прагнули проповідувати в Японії, були налагоджені перші японсько-європейські торговельні контакти. Португальці швидко монополізували посередницьку торгівлю між Японією і Китаєм, тому японські володарі стали протегувати християнству, заохочуючи європейських купців частіше прибувати з китайським крамом до їхніх земель. Так, у 1580 даймьо Омура Сумітада подарував Товариству Ісуса порт Наґасакі, який за декілька років перетворився на центр торгівлі португальців з усією Японією.
Торгівля між Японією і Португалією здійснювалася , титулованим представником португальської знаті, резиденція якого знаходилася в Гоа. З дозволу Португальської корони він контролював усі заморські володіння португальців і мав право збирати з них прибутки на свою користь. Щорічно кораблі капітана-майора, які належали до великих парусних суден класу карака, водотоннажністю 500-1000 т, відвідували Японію. Їхню подорож спонсорували купці Макао. Португальці щорічно випливали з Гоа, проходили через Малакку, заходили до Макао і, завантаживши оливкову олію, вино, товари Південно-Східної Азії, прянощі, ліки, шовкові нитки та парчу, вирушали до Японії. Вони прибували до Наґасакі в червні-липні і поверталися до Макао пізньої осені. Португальці збували практично всі свої товари, обмінюючи їх лише на срібло. Кожен рік вони вивозили з Японії суму, яка дорівнювала 500—600 т дукатів. Особливо вигідною справою був продаж китайських шовкових ниток, однак прибутки з неї скоротилися на початку 17 століття після введення японським центральним урядом контролю над імпортом та цінами.
У 1571 іспанці захопили Філіппіни, заснували місто Манілу і також вступили у торговельні зносини з Японією. Втім запеклої конкуренції між португальськими й іспанськими купцями не було через належність до католицизму та спільну боротьбу проти протестантських Голландії та Англії. Іспанці завезли до Японії тютюн і помідори.
Після об'єднання Японії і встановлення сьоґунату Токуґава японці почали проводити самостійні зовнішньо-торговельні операції у Китаї і Південно-Східній Азії, не покладаючись на португальців й іспанців. Крім цього, з 1600 кораблі протестантських Нідерландів і Англії почали прибувати до Японії, що поставило під загрозу португальско-іспанську монополію в регіоні. Протестанти розпочали дипломатичну війну проти католицьких місіонерів при сьоґунському дворі, безпідставно звинувачуючи їх у спробах захопити Японію, а з іншого боку стали здійснювати піратські напади на купецькі судна опонентів. Прибутки Португалії й Іспанії від торгівлі з Японією різко скоротилися, а торговці з Макао та Маніли були змушені брати величезні позики у японських купців для підтримання свого бізнесу.
У 1614 японський уряд, підбурюваний буддистськими силами всередині країни та протестантськими радниками ззовні, заборонив проповідування і сповідування християнства в країні. Проте місіонери з Європи продовжували проникати до Японії на кораблях Португалії та Іспанії, що похитнуло довіру сьоґунату Токуґава до цих держав.
У 1624 японці розірвали стосунки із іспанцями, а в 1634 заборонили португальцям торгувати по всій Японії, за винятком Дедзіми в Наґасакі. Протягом 1633-1636 сьоґунат видав ряд ізоляціоністських законів, спрямованих на заборону християнства та тотальний контроль над населенням країни. Під приводом християнського повстання в Сімабарі в 1637 японський уряд припинив торгівлю з Португалією та розірвав із нею дипломатичні стосунки. Через два роки сьоґунат заборонив прибувати португальцям до Японії під страхом смертної кари. Торгівля із західними країнами була припинена за винятком .
Див. також
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Nanban |
- (яп.)
- (яп.) Історія тютюну в Японії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Torgivlya z pivdennimi varavarami yap 南蛮貿易 なんばんぼうえき namban boeki torgivlya sho zdijsnyuvalasya protyagom drugoyi polovini 16 pochatku 17 stolittya mizh Yaponiyeyu z odnogo boku ta Portugaliyeyu ta Ispaniyeyu z inshogo Nazva pohodit vid yaponskogo terminu namban pivdenni varvari yakim yaponci poznachali portugalciv ta ispanciv sho pribuvali do Yaponskogo arhipelagu z kolonij i faktorij u Pivdenno Shidnij Aziyi Portugalska karraka v Nagasaki 17 stolittya shkola Kano Korotki vidomostiNaprikinci XV seredini XVI stolittya Portugaliya ta Ispaniya vstupili v Dobu velikih geografichnih vidkrittiv Obidvi krayini rozpochali gonku za zdobuttya torgovelnoyi monopoliyi v Tihookeanskomu regioni Portugalci zasnuvali svoyu faktoriyu v zahidnoindijskomu misti Goa a ispanci na zahidnomu uzberezhzhi Meksiki Pershimi yevropejcyami yaki distalisya Yaponiyi buli portugalci U 1543 yihnij choven zaneslo bureyu na ostriv Tanegasima provinciyi Sacuma na pivdni Yaponskogo arhipelagu Oskilki yevropejci pribuli z pivdnya za nimi zakripilasya nazva pivdenni varvari Voni poznajomili ostrovityan z vognepalnoyu zbroyeyu obminyavshi yiyi na sriblo ta tovari U 1557 portugalci zasnuvali torgovu faktoriyu na pivdni Kitayu na ostrovi Makao Voni odrazu zh vklyuchilisya u kontrabandnu torgivlyu miscevih pirativ z pivdennoazijskimi krayinami yaka procvitala v regioni she z 15 stolittya Pochatkovo portugalski kupci ne buli zacikavleni u torgivli z yaponcyami cherez vidsutnist v togochasnij Yaponiyi popitu na yevropejski tovari prote zavdyaki yezuyitam yaki pragnuli propoviduvati v Yaponiyi buli nalagodzheni pershi yaponsko yevropejski torgovelni kontakti Portugalci shvidko monopolizuvali poserednicku torgivlyu mizh Yaponiyeyu i Kitayem tomu yaponski volodari stali proteguvati hristiyanstvu zaohochuyuchi yevropejskih kupciv chastishe pribuvati z kitajskim kramom do yihnih zemel Tak u 1580 dajmo Omura Sumitada podaruvav Tovaristvu Isusa port Nagasaki yakij za dekilka rokiv peretvorivsya na centr torgivli portugalciv z usiyeyu Yaponiyeyu Torgivlya mizh Yaponiyeyu i Portugaliyeyu zdijsnyuvalasya titulovanim predstavnikom portugalskoyi znati rezidenciya yakogo znahodilasya v Goa Z dozvolu Portugalskoyi koroni vin kontrolyuvav usi zamorski volodinnya portugalciv i mav pravo zbirati z nih pributki na svoyu korist Shorichno korabli kapitana majora yaki nalezhali do velikih parusnih suden klasu karaka vodotonnazhnistyu 500 1000 t vidviduvali Yaponiyu Yihnyu podorozh sponsoruvali kupci Makao Portugalci shorichno viplivali z Goa prohodili cherez Malakku zahodili do Makao i zavantazhivshi olivkovu oliyu vino tovari Pivdenno Shidnoyi Aziyi pryanoshi liki shovkovi nitki ta parchu virushali do Yaponiyi Voni pribuvali do Nagasaki v chervni lipni i povertalisya do Makao piznoyi oseni Portugalci zbuvali praktichno vsi svoyi tovari obminyuyuchi yih lishe na sriblo Kozhen rik voni vivozili z Yaponiyi sumu yaka dorivnyuvala 500 600 t dukativ Osoblivo vigidnoyu spravoyu buv prodazh kitajskih shovkovih nitok odnak pributki z neyi skorotilisya na pochatku 17 stolittya pislya vvedennya yaponskim centralnim uryadom kontrolyu nad importom ta cinami U 1571 ispanci zahopili Filippini zasnuvali misto Manilu i takozh vstupili u torgovelni znosini z Yaponiyeyu Vtim zapekloyi konkurenciyi mizh portugalskimi j ispanskimi kupcyami ne bulo cherez nalezhnist do katolicizmu ta spilnu borotbu proti protestantskih Gollandiyi ta Angliyi Ispanci zavezli do Yaponiyi tyutyun i pomidori Pislya ob yednannya Yaponiyi i vstanovlennya sogunatu Tokugava yaponci pochali provoditi samostijni zovnishno torgovelni operaciyi u Kitayi i Pivdenno Shidnij Aziyi ne pokladayuchis na portugalciv j ispanciv Krim cogo z 1600 korabli protestantskih Niderlandiv i Angliyi pochali pribuvati do Yaponiyi sho postavilo pid zagrozu portugalsko ispansku monopoliyu v regioni Protestanti rozpochali diplomatichnu vijnu proti katolickih misioneriv pri sogunskomu dvori bezpidstavno zvinuvachuyuchi yih u sprobah zahopiti Yaponiyu a z inshogo boku stali zdijsnyuvati piratski napadi na kupecki sudna oponentiv Pributki Portugaliyi j Ispaniyi vid torgivli z Yaponiyeyu rizko skorotilisya a torgovci z Makao ta Manili buli zmusheni brati velichezni poziki u yaponskih kupciv dlya pidtrimannya svogo biznesu U 1614 yaponskij uryad pidburyuvanij buddistskimi silami vseredini krayini ta protestantskimi radnikami zzovni zaboroniv propoviduvannya i spoviduvannya hristiyanstva v krayini Prote misioneri z Yevropi prodovzhuvali pronikati do Yaponiyi na korablyah Portugaliyi ta Ispaniyi sho pohitnulo doviru sogunatu Tokugava do cih derzhav U 1624 yaponci rozirvali stosunki iz ispancyami a v 1634 zaboronili portugalcyam torguvati po vsij Yaponiyi za vinyatkom Dedzimi v Nagasaki Protyagom 1633 1636 sogunat vidav ryad izolyacionistskih zakoniv spryamovanih na zaboronu hristiyanstva ta totalnij kontrol nad naselennyam krayini Pid privodom hristiyanskogo povstannya v Simabari v 1637 yaponskij uryad pripiniv torgivlyu z Portugaliyeyu ta rozirvav iz neyu diplomatichni stosunki Cherez dva roki sogunat zaboroniv pribuvati portugalcyam do Yaponiyi pid strahom smertnoyi kari Torgivlya iz zahidnimi krayinami bula pripinena za vinyatkom Div takozhPivdenni varvari Sakoku Tanegasima vognepalna zbroya SyuinsenDzherela ta literaturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nanban yap yap Istoriya tyutyunu v Yaponiyi