Тлателолько (Tlatelōlco) — ацтексько-тепанекська держава Центральної Месоамерики, що утворилася у 1337 році. Була важливим політичним та економічним центром. У 1473 році підкорено ацтеками з Теночтітлану.
Tlatelōlco Тлателолько | ||||
| ||||
Столиця | Тлателолько | |||
Мови | науатль | |||
Форма правління | монархія | |||
Тлатоані | ||||
- 1337 | ||||
- 1460-1473 | ||||
Історія | ||||
- Засноване | 1337 | |||
- Захоплене державою ацтеків | 1473 | |||
Валюта | боби какао | |||
|
Історія
Під владою Ацкапоцалько
На місці, де виникла держава Тлателолько нетривалий час існувало невелике поселення тепанеків. У 1320-х роках, через декілька років після заснування Теночтітлана, група мешіків, що відокремилася від інших ацтеків, створила тут власне місто. Власне назва Тлателолько походить від слова тлатоллі (tlatolli — «піднесене місце»). Іноді його називають також Мешіко-Тлателолько. У 1337 році вони завдяки діяв вождя Тлакотена змогли домогтися незалежності від Теночтітлана, водночас визнавали зверхність альтепетля Ацкапотцалько. Втім Тлакотен як тлатоані володарював лише 200 днів.
Втім лише у 1352 році змогли перетворитися власне на альтепетль (місто-державу), отримавши як тлатоані (було остаточно встановлено систему тлатокайотль (tlatocayotl) — «режим сеньйорії») представника династії тепанеків з Ацкапоцалько. У 1371 році підкорили для останнього місто Тенайуки. У 1375 році війська Тлателолько з успіхом воювали на боці свого сюзерена проти держави Коатлінчан, завдавши їй важкої поразки, чим сприяли перетвореню Ацкапоцалько на гегемона Мексиканської долини.
Водночас в цей час закладаються підвалини особливого державного устрою Тлателолько. Їх тлатоані дедалі більше розглядається як верховний жрець та суддя, а потім військовий діяч. Це було пов'язано з відсутністю власної загарбницької політики. Мешканці Тлателолько дедалі більше уваги приділяють ремеслам і торгівлі.
Незалежне врядування
Ситуацію у відносинах між Тлателолько та Ацкапоцалько змінив новий володар останнього — Макстла, який повалив свого брата Куакуапіцауака, тлатоані Тлателолько, намагаючись повністю підкорити місто. Тоді у 1427 році тлателольки вступили в союз з Теночтітланом, Тлакопана і Тескоко. Наскільки важливу роль вони відігравали під час війни 1427—1428 років проти Ацкапоцалько невідомо. Проте за її результатами утворивши Потрійний союз, куди Тлателолько не увійшов. На це вплинули родинні зв'язки з поваленою державою та приналежність до тепанеків (два міста тепанеків з Тлакопаном разом викликало б дисбаланс в союзі). Ймовірно натомість він отримав торговельні та інші пільги. У 1438 році вільками Тлателолько було захоплено місто-державу Куаутінчан.
Тлателолько вже до часу володарювання великого тлатоані Монтесуми I перетворився на своєрідну торгову столицю Мексиканської долини. Торгівці-почтека мали величезний вплив. Вони жили в семи кварталах, один з яких називався Почтлан, звідки походить і їх назва. Кожному з кварталів відповідало «місце»-петлатль, або особливий купецький суд. Саме купці Тлателолько перші привезли до долини тканини з бавовни, ставши на деякий час монополістами з торгівлі ними. При тлатоані Куаутла, вони ввозили губні прикраси, пір'я, шкури хижих звірів. При останньому незалежному тлатоані Мокіуіштлі, список товарів, які купці Тлателолько привозили з далеких мандрів, ще більше розширився. У ньому, зокрема, було присутнє какао, що стало повсякденним напоєм всіх знатних родин.
Водночас активно розвивається будівництво, відбувається потужна розбудова Тлателолько. За усіх володарів йшло будівництво великої піраміди, що сягнула 11 метрів та 6 ступенів.
Занепад
Правителі Теночтітлана не могли терпіти присутності одночасно спорідненого і конкуруючого міста, що знаходиться на відстані польоту стріли. Привід до конфлікту надало саме Тлателолько. Їх тлатоані Мокіуіштлі, одружений з сестрою імператора Ашайякатля — Чальчіуненетцін, ставився до своєї дружини зневажливо, з іншого боку, він разом із своїм радником Теканалєм намагався створити з іншими містами (Уешкоцінко і Тлашкалою) долини союзи проти Теночтітлана. Відносини загострилися до такої міри, що вибухнула війна: 1473 року ацтеки перемогли Тлателолько і захопили головний храм. Мокіуіштлі було скинуто з вершини піраміди, його розірвали на шматки.
Коли вцілілі тлателольки побачили, що їх правителя вбито, вони, шукаючи порятунку, намагалися сховатися в оточуючих очеретяних заростях. Потім якийсь знатний чоловік з Тлателолько, що доводився дядьком Ашайакатлю, почав благати небожа, щоб той віддав наказ припинити вбивство переможенихтТлателолько. Ашайакатль погодився, але щоб принизити Тлателолько, велів їм кричати, наслідуючи сорокам, качкам і іншим птахам. Тлателолько покірливо корилися. Ацтеки, з берега спостерігали за цим приниженням, зло насміхалися над ними. З тих пір нібито ацтеки і стали називати тлателолько «тими, що крякають». З тих пір Тлателолько втратив свою незалежність і був включений до складу столиці під початком намісника з титулом тлатоані.
Частина імперії
Після цього Тлателолько стало фактично одним місто з Теночтітланом, зберігаючи важливі торговельні позиції, куди йшли торговельні шляхи з усієї імперії. Водночас Тлателолько було центром однієї з «провінцій» імперії.
У 1521 році потужна ацтекська залога запекло захищала місто від іспанців на чолі із Педро де Альварадо, але зазнало поразки, саме місто було частково зруйновано й вщент пограбовано.
Населення
За приблизними розрахунками дослідників, населення міста становило до 50-60 тис.,, в часи імперії — до 100 тис. осіб.
Правителі
Тлатоані з династії Ацкапотцалько
- Тлакотен (1337)
- Куакуапіцауак (1352—1407)
- Тлакацоцін-Тлакатеотль (1407—1428)
- Куаутлатоуацін (1428—1460)
- Мокіуіштлі 1460—1473
Намісники ацтеків
- Тлауелокцін (1473—1488)
- Ціуакпопокацін (1488—1506)
- Йоллокуаніцін (1506—1516)
- Іцкоуацін (1516—1519)
- Куаутемок (1519—1521)
Васали Іспанії
- Мартин Ехекацін (1523—1526)
- Хуан Ауеліток (1526—1530)
- Хуан Куауіконок (1530—1537)
- Алонсо Куауноктлі (1537—1540)
- Мартин Тлакатекатль (1540—1548)
- Дієго Уіцнауак (1548—1562)
Колоніальний період
Після підкорення ацтеків конкістадорами в 1521 році Тлателолько став муніципалітетом віце-королівства Нова Іспанія, його було перейменовано на Сант'яго-Тлателолько. Місто залишалося важливим центром, оскільки в ньому був заснований католицький університет для індіанської знаті — Колегіум Санта-Крус-Тлателолько. Натепер руїни міста знаходяться в межах мегаполісу Мехіко.
Джерела
- León-Portilla, M. 1992, 'The Broken Spears: The Aztec Accounts of the Conquest of Mexico. Boston: Beacon Press,
- Francisco González Rul (1993), Tlatelolco, ciudad hermana de Tenochtitlan, México: Secretaria de Relaciones Exteriores, pp. 9 a 19,
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тлателолько |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tlatelolko Tlatelōlco acteksko tepanekska derzhava Centralnoyi Mesoameriki sho utvorilasya u 1337 roci Bula vazhlivim politichnim ta ekonomichnim centrom U 1473 roci pidkoreno actekami z Tenochtitlanu Tlatelōlco Tlatelolko1337 1473Stolicya TlatelolkoMovi nauatlForma pravlinnya monarhiyaTlatoani 1337 1460 1473Istoriya Zasnovane 1337 Zahoplene derzhavoyu actekiv 1473Valyuta bobi kakaoVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TlatelolkoIstoriyaPid vladoyu Ackapocalko Na misci de vinikla derzhava Tlatelolko netrivalij chas isnuvalo nevelike poselennya tepanekiv U 1320 h rokah cherez dekilka rokiv pislya zasnuvannya Tenochtitlana grupa meshikiv sho vidokremilasya vid inshih actekiv stvorila tut vlasne misto Vlasne nazva Tlatelolko pohodit vid slova tlatolli tlatolli pidnesene misce Inodi jogo nazivayut takozh Meshiko Tlatelolko U 1337 roci voni zavdyaki diyav vozhdya Tlakotena zmogli domogtisya nezalezhnosti vid Tenochtitlana vodnochas viznavali zverhnist altepetlya Ackapotcalko Vtim Tlakoten yak tlatoani volodaryuvav lishe 200 dniv Vtim lishe u 1352 roci zmogli peretvoritisya vlasne na altepetl misto derzhavu otrimavshi yak tlatoani bulo ostatochno vstanovleno sistemu tlatokajotl tlatocayotl rezhim senjoriyi predstavnika dinastiyi tepanekiv z Ackapocalko U 1371 roci pidkorili dlya ostannogo misto Tenajuki U 1375 roci vijska Tlatelolko z uspihom voyuvali na boci svogo syuzerena proti derzhavi Koatlinchan zavdavshi yij vazhkoyi porazki chim spriyali peretvorenyu Ackapocalko na gegemona Meksikanskoyi dolini Vodnochas v cej chas zakladayutsya pidvalini osoblivogo derzhavnogo ustroyu Tlatelolko Yih tlatoani dedali bilshe rozglyadayetsya yak verhovnij zhrec ta suddya a potim vijskovij diyach Ce bulo pov yazano z vidsutnistyu vlasnoyi zagarbnickoyi politiki Meshkanci Tlatelolko dedali bilshe uvagi pridilyayut remeslam i torgivli Nezalezhne vryaduvannya Situaciyu u vidnosinah mizh Tlatelolko ta Ackapocalko zminiv novij volodar ostannogo Makstla yakij povaliv svogo brata Kuakuapicauaka tlatoani Tlatelolko namagayuchis povnistyu pidkoriti misto Todi u 1427 roci tlatelolki vstupili v soyuz z Tenochtitlanom Tlakopana i Teskoko Naskilki vazhlivu rol voni vidigravali pid chas vijni 1427 1428 rokiv proti Ackapocalko nevidomo Prote za yiyi rezultatami utvorivshi Potrijnij soyuz kudi Tlatelolko ne uvijshov Na ce vplinuli rodinni zv yazki z povalenoyu derzhavoyu ta prinalezhnist do tepanekiv dva mista tepanekiv z Tlakopanom razom viklikalo b disbalans v soyuzi Jmovirno natomist vin otrimav torgovelni ta inshi pilgi U 1438 roci vilkami Tlatelolko bulo zahopleno misto derzhavu Kuautinchan Tlatelolko vzhe do chasu volodaryuvannya velikogo tlatoani Montesumi I peretvorivsya na svoyeridnu torgovu stolicyu Meksikanskoyi dolini Torgivci pochteka mali velicheznij vpliv Voni zhili v semi kvartalah odin z yakih nazivavsya Pochtlan zvidki pohodit i yih nazva Kozhnomu z kvartaliv vidpovidalo misce petlatl abo osoblivij kupeckij sud Same kupci Tlatelolko pershi privezli do dolini tkanini z bavovni stavshi na deyakij chas monopolistami z torgivli nimi Pri tlatoani Kuautla voni vvozili gubni prikrasi pir ya shkuri hizhih zviriv Pri ostannomu nezalezhnomu tlatoani Mokiuishtli spisok tovariv yaki kupci Tlatelolko privozili z dalekih mandriv she bilshe rozshirivsya U nomu zokrema bulo prisutnye kakao sho stalo povsyakdennim napoyem vsih znatnih rodin Vodnochas aktivno rozvivayetsya budivnictvo vidbuvayetsya potuzhna rozbudova Tlatelolko Za usih volodariv jshlo budivnictvo velikoyi piramidi sho syagnula 11 metriv ta 6 stupeniv Zanepad Praviteli Tenochtitlana ne mogli terpiti prisutnosti odnochasno sporidnenogo i konkuruyuchogo mista sho znahoditsya na vidstani polotu strili Privid do konfliktu nadalo same Tlatelolko Yih tlatoani Mokiuishtli odruzhenij z sestroyu imperatora Ashajyakatlya Chalchiunenetcin stavivsya do svoyeyi druzhini znevazhlivo z inshogo boku vin razom iz svoyim radnikom Tekanalyem namagavsya stvoriti z inshimi mistami Ueshkocinko i Tlashkaloyu dolini soyuzi proti Tenochtitlana Vidnosini zagostrilisya do takoyi miri sho vibuhnula vijna 1473 roku acteki peremogli Tlatelolko i zahopili golovnij hram Mokiuishtli bulo skinuto z vershini piramidi jogo rozirvali na shmatki Koli vcilili tlatelolki pobachili sho yih pravitelya vbito voni shukayuchi poryatunku namagalisya shovatisya v otochuyuchih ocheretyanih zarostyah Potim yakijs znatnij cholovik z Tlatelolko sho dovodivsya dyadkom Ashajakatlyu pochav blagati nebozha shob toj viddav nakaz pripiniti vbivstvo peremozhenihtTlatelolko Ashajakatl pogodivsya ale shob priniziti Tlatelolko veliv yim krichati nasliduyuchi sorokam kachkam i inshim ptaham Tlatelolko pokirlivo korilisya Acteki z berega sposterigali za cim prinizhennyam zlo nasmihalisya nad nimi Z tih pir nibito acteki i stali nazivati tlatelolko timi sho kryakayut Z tih pir Tlatelolko vtrativ svoyu nezalezhnist i buv vklyuchenij do skladu stolici pid pochatkom namisnika z titulom tlatoani Chastina imperiyi Pislya cogo Tlatelolko stalo faktichno odnim misto z Tenochtitlanom zberigayuchi vazhlivi torgovelni poziciyi kudi jshli torgovelni shlyahi z usiyeyi imperiyi Vodnochas Tlatelolko bulo centrom odniyeyi z provincij imperiyi U 1521 roci potuzhna actekska zaloga zapeklo zahishala misto vid ispanciv na choli iz Pedro de Alvarado ale zaznalo porazki same misto bulo chastkovo zrujnovano j vshent pograbovano NaselennyaZa pribliznimi rozrahunkami doslidnikiv naselennya mista stanovilo do 50 60 tis v chasi imperiyi do 100 tis osib PraviteliTlatoani z dinastiyi Ackapotcalko Tlakoten 1337 Kuakuapicauak 1352 1407 Tlakacocin Tlakateotl 1407 1428 Kuautlatouacin 1428 1460 Mokiuishtli 1460 1473Namisniki actekiv Tlauelokcin 1473 1488 Ciuakpopokacin 1488 1506 Jollokuanicin 1506 1516 Ickouacin 1516 1519 Kuautemok 1519 1521 Vasali Ispaniyi Martin Ehekacin 1523 1526 Huan Auelitok 1526 1530 Huan Kuauikonok 1530 1537 Alonso Kuaunoktli 1537 1540 Martin Tlakatekatl 1540 1548 Diyego Uicnauak 1548 1562 Kolonialnij periodPislya pidkorennya actekiv konkistadorami v 1521 roci Tlatelolko stav municipalitetom vice korolivstva Nova Ispaniya jogo bulo perejmenovano na Sant yago Tlatelolko Misto zalishalosya vazhlivim centrom oskilki v nomu buv zasnovanij katolickij universitet dlya indianskoyi znati Kolegium Santa Krus Tlatelolko Nateper ruyini mista znahodyatsya v mezhah megapolisu Mehiko DzherelaLeon Portilla M 1992 The Broken Spears The Aztec Accounts of the Conquest of Mexico Boston Beacon Press ISBN 978 0807055014 Francisco Gonzalez Rul 1993 Tlatelolco ciudad hermana de Tenochtitlan Mexico Secretaria de Relaciones Exteriores pp 9 a 19 ISBN 968 810 286 5Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tlatelolko