Олекса́ндр Трохи́мович Ти́щенко (7 (20) листопада 1917, Ухожа — 1976, Моніно) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1946), в роки німецько-радянської війни штурман 812-го Севастопольського Червонопрапорного ордена Суворова 3-го ступеня винищувального авіаційного полку (265-а Мелітопольська Червонопрапорна ордена Суворова 3-го ступеня винищувальна авіаційна дивізія 3-го Нікопольського орденів Суворова 2-го ступеня і Кутузова 2-го ступеня винищувального авіаційного корпусу, 16-та повітряна армія 1-го Білоруського фронту).
Олександр Трохимович Тищенко | |
---|---|
Народження | 7 (20) листопада 1916 Ухожа |
Смерть | 8 квітня 1976 (59 років) Моніно |
Поховання | d |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Винищувальна авіація |
Звання | Полковник авіації |
Війни / битви | Друга світова війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 7 (20 листопада) 1917 року у селі Ухожа (нині Шельпахівка Христинівського району Черкаської області). Його батько загинув у Першій Світовій війні, так і не побачивши сина. Незабаром сім'я переїхала на постійне місце проживання до сусіднього села Паланки Уманського району. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. На відмінно закінчив сільську семирічну школу, середню освіту вже здобув у школі села Кузьмина Гребля. Потім закінчив військове училище. Став льотчиком.
На початок Другої Світової війни служив на Далекому Сході. Одразу написав рапорт про відправлення його на фронт, але командування не відпустило — напружена ситуація була і на сході країни. Лише у грудні 1942 року льотчик був відправлений на фронт. Перші повітряні бої провів на Кубані, де здійснив 40 бойових вильотів і збив 4 ворожі літаки. Далі бої у Криму, Україні та Білорусі. За цей період кількість збитих ворожих літаків зросла до 12. Потім бої за Берлін — столицю фашистської Німеччини. Літак Тищенка в складі 16-ї повітряної армії, одним із найперших піднявся у повітря над Берліном. Його заслуги — 397 бойових вильотів, 24 збитих ворожих літаки.
15 травня 1945 року указом президії Верховної Ради СРСР Тищенку було присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. Після війни льотчик закінчив військову академію, багато років навчав молодих авіаторів.
Написав книгу спогадів про свої бойові вильоти (1967) — «Ведомые „Дракона“» (Дракон — це позивні командира Тищенка, двічі Героя Радянсього Союзу генерала Є. Я. Савицького).
Помер Тищенко 1976 року, похований у підмосковному Моніно, де проживав останні роки свого життя разом із сім'єю.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна (15 травня 1946), трьома орденами Червоного Прапора (24 грудня 1943; 27 березня 1944; 30 жовтня 1944), орденом Олександра Невського (29 березня 1945), двома орденами Червоної Зірки (2 травня 1943; 21 серпня 1953), медалями «За бойові заслуги» (24 червня 1948), «За перемогу над Німеччиною», "30 років Радянській Армії та Флоту.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. Москва, 1988; (рос.)
- Они отстояли мир. — Дніпропетровськ: Промінь, 1985 (рос.)
Посилання
- Біографія О. Т. Тищенка на сайті «Герои страны» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Trohi movich Ti shenko 7 20 listopada 1917 19171120 Uhozha 1976 Monino radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1946 v roki nimecko radyanskoyi vijni shturman 812 go Sevastopolskogo Chervonoprapornogo ordena Suvorova 3 go stupenya vinishuvalnogo aviacijnogo polku 265 a Melitopolska Chervonopraporna ordena Suvorova 3 go stupenya vinishuvalna aviacijna diviziya 3 go Nikopolskogo ordeniv Suvorova 2 go stupenya i Kutuzova 2 go stupenya vinishuvalnogo aviacijnogo korpusu 16 ta povitryana armiya 1 go Biloruskogo frontu Oleksandr Trohimovich TishenkoNarodzhennya7 20 listopada 1916 1916 11 20 UhozhaSmert8 kvitnya 1976 1976 04 08 59 rokiv MoninoPohovannyadKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskVinishuvalna aviaciyaZvannya Polkovnik aviaciyiVijni bitviDruga svitova vijnaNagorodi 9012 Medal Za bojovi zaslugi Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tishenko Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Tishenko Oleksandr BiografiyaNarodivsya 7 20 listopada 1917 roku u seli Uhozha nini Shelpahivka Hristinivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Jogo batko zaginuv u Pershij Svitovij vijni tak i ne pobachivshi sina Nezabarom sim ya pereyihala na postijne misce prozhivannya do susidnogo sela Palanki Umanskogo rajonu Tut projshli jogo dityachi ta yunacki roki Na vidminno zakinchiv silsku semirichnu shkolu serednyu osvitu vzhe zdobuv u shkoli sela Kuzmina Greblya Potim zakinchiv vijskove uchilishe Stav lotchikom Na pochatok Drugoyi Svitovoyi vijni sluzhiv na Dalekomu Shodi Odrazu napisav raport pro vidpravlennya jogo na front ale komanduvannya ne vidpustilo napruzhena situaciya bula i na shodi krayini Lishe u grudni 1942 roku lotchik buv vidpravlenij na front Pershi povitryani boyi proviv na Kubani de zdijsniv 40 bojovih vilotiv i zbiv 4 vorozhi litaki Dali boyi u Krimu Ukrayini ta Bilorusi Za cej period kilkist zbitih vorozhih litakiv zrosla do 12 Potim boyi za Berlin stolicyu fashistskoyi Nimechchini Litak Tishenka v skladi 16 yi povitryanoyi armiyi odnim iz najpershih pidnyavsya u povitrya nad Berlinom Jogo zaslugi 397 bojovih vilotiv 24 zbitih vorozhih litaki 15 travnya 1945 roku ukazom prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Tishenku bulo prisvoyeno visoke zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Pislya vijni lotchik zakinchiv vijskovu akademiyu bagato rokiv navchav molodih aviatoriv Napisav knigu spogadiv pro svoyi bojovi viloti 1967 Vedomye Drakona Drakon ce pozivni komandira Tishenka dvichi Geroya Radyansogo Soyuzu generala Ye Ya Savickogo Pomer Tishenko 1976 roku pohovanij u pidmoskovnomu Monino de prozhivav ostanni roki svogo zhittya razom iz sim yeyu NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina 15 travnya 1946 troma ordenami Chervonogo Prapora 24 grudnya 1943 27 bereznya 1944 30 zhovtnya 1944 ordenom Oleksandra Nevskogo 29 bereznya 1945 dvoma ordenami Chervonoyi Zirki 2 travnya 1943 21 serpnya 1953 medalyami Za bojovi zaslugi 24 chervnya 1948 Za peremogu nad Nimechchinoyu 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 Moskva 1988 ros Oni otstoyali mir Dnipropetrovsk Promin 1985 ros PosilannyaBiografiya O T Tishenka na sajti Geroi strany ros