Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тишковичі (біл. Ты́шкавічы) — агромістечко у складі Мотольської сільради Іванівського району Брестської області Білорусії.
| Тишковичі | ||||
| Транслітерація назви | Tyškavičy | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 52°21′22″ пн. ш. 25°36′44″ сх. д. / 52.35611111113877314° пн. ш. 25.61222222224978040° сх. д.Координати: 52°21′22″ пн. ш. 25°36′44″ сх. д. / 52.35611111113877314° пн. ш. 25.61222222224978040° сх. д. | ||||
| Країна |  Білорусь | |||
| Населення | 1425 осіб і 1522 осіб | |||
| Часовий пояс | час у Білорусі | |||
| Поштовий індекс | 225797 | |||
| Телефонний код | +375-1652 | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 216 км | |||
  Тишковичі | ||||
 Тишковичі у Вікісховищі | ||||
Етимологія
Топонім «Тишкевичі», який Ст. А. Жучкевич наводить як назву села, є освітою від прізвища «Тишкевич».
Географічне положення
Тишковичі розташовані за 28 км на північний захід від Іванове і за 30 км від залізничної станції Янів-Поліський.
Історія
Свідченням заселення цих місць з давніх-давен служать археологічні стоянки. Парковки були виявлені у 1962 році, досліджені у 1971 році та обстежені у 1986 році В. Ф. Ісаєнком. Стоянка-1 із частково зруйнованим культурним шаром знаходиться на схід від села, на східному березі озера Мульне. Її довжина становить 250 метрів, а висота над рівнем озера – 4 метри. Крім наконечників стріл і пластинчастих ножів було знайдено уламки кераміки, що належать до німської культури. Стоянка-2 довжиною понад 200 метрів знаходиться на південно-східному березі озера Мульне. Кремневі знаряддя праці та уламки горщиків свідчать про приналежність до неоліту та бронзового віку. Стоянка-6, що знаходиться за 2,5 км на північний захід від агромістечка, на терасі річки Ясельда, була виявлена та досліджена у 1986 році В. Ф. Ісаєнком, а обстеження провела вже Є. Г. Калечиць у 1988 році. До знахідок увійшли близько 600 крем'яних знарядь праці, кілька виробів з кістки і роги, уламки ліпних остродонних судин. Належить до неоліту.
У писемних джерелах Тишковичі вперше згадуються під 1520 роком. Коли було прийнято «Статут на волоки», вони були селом у Пінському повіті Трокського воєводства Великого князівства Литовського і належали шляхтичам . Опинившись із 1785 року у складі Російської імперії, з 1801 року Тишковичі перебували у Кобринському повіті Гродненської губернії . Документи 1833 згадують їх як фольварк . За даними на 1866 рік, це вже село в Дружиловичській волості. В 1905 Тишковичі згадуються як село в Мотольській волості.
З 1915 по 1918 рік Тишковичі зазнали окупації німецькими військами, з 1919 року — польськими. До складу Польщі вони увійшли 1921 року. За даними 1924 року, Тишковичі належали до Мотольської гміни Дрогочинського повіту Поліського воєводства . У селі було 180 будівель, зокрема школа, в якій в 1934 навчалося 275 осіб.
У 1939 році Тишковичі увійшли до складу БРСР . Станом на 1940 рік вони були центром Тишківської сільради Іванівського району Пінської області. У Тишківській сільраді, яка на той час займала площу 3079 гектарів, значився лише один населений пункт. На той час у селі працювали початкова російська школа та кооперативний торговий пункт. Поблизу села були виявлені поклади торфу.
Під час Великої Вітчизняної війни Тишковичі зазнали німецько-фашистської окупації, під час якої загинуло 38 мирних жителів та 5 партизанів. На фронтах під час Другої світової війни загинули 56 жителів.
З 8 січня 1954 року Тишковичі перебували у Брестській області. Після того, як Тишковицька сільрада була скасована, 9 березня 1959 року відбулося приєднання його території до Молодівської сільради. У 1962—1965 роках село належало до Дрогичинського району. У 1961 році школа в Тишковичах, яка стала з початкової семирічної у 1949 році, налічувала 256 учнів. Було введено окремі класи вечірньої школи сільської молоді.
Місцем праці мешканців Тишкович із 29 грудня 1949 року був колгосп імені Свердлова. 4 лютого 1958 року відбулося його приєднання до колгоспу імені Сталіна, центр якого перебував у селі Молодове. З 31 травня 1961 року село почало ставитися до колгоспу «XX партз'їзд» (центр господарства), який став основою для створення 29 серпня 1987 року радгоспу імені І. А. Полівка. З 2003 року перебуватиме в угіддях СВК «Агро-Мотоль». У Тишковичах діють середня школа, дитячий садок, бібліотека, амбулаторія та відділення зв'язку , Будинок культури та чотири магазини7[].
У 1974 році в селі було поставлено обеліск на згадку про жителів, які загинули на фронтах під час Другої світової війни .
Населення
Коментарі
- Название и ударение даны по: Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь : Брэсцкая вобласць: нарматыўны даведнік / І. А. Гапоненка і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн. : Тэхналогія, 2010. — С. 144. — ..
- Иногда приводится число 57. См.: Свод памятников истории и культуры Белоруссии. Брестская область. — Мн. : БелСЭ, 1990. — С. 199. — 25000 прим. — .
Джерела
- Гарады і вёскі Беларусі / Рэдкал. Г. П. Пашкоў і інш. — Мінск : Беларус. Энцыкл. імя П. Броўкі, 2006. — Т. 3, кн. 1. Брэсцкая вобласць. — С. 430. — .
- . Краткий топонимический словарь Белоруссии. — Мн. : Изд. БГУ, 1974. — С. 381.
- Исаенко В. Ф., Калечиц Е. Г. Стоянки // Свод памятников истории и культуры Белоруссии. Брестская область. — Мн. : БелСЭ, 1990. — С. 199. — 25000 прим. — .
- Свод памятников истории и культуры Белоруссии. Брестская область. — Мн. : БелСЭ, 1990. — С. 199. — 25000 прим. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tishkovichi bil Ty shkavichy agromistechko u skladi Motolskoyi silradi Ivanivskogo rajonu Brestskoyi oblasti Bilorusiyi TishkovichiTransliteraciya nazvi Tyskavicy Osnovni dani52 21 22 pn sh 25 36 44 sh d 52 35611111113877314 pn sh 25 61222222224978040 sh d 52 35611111113877314 25 61222222224978040 Koordinati 52 21 22 pn sh 25 36 44 sh d 52 35611111113877314 pn sh 25 61222222224978040 sh d 52 35611111113877314 25 61222222224978040Krayina BilorusNaselennya 1425 osib i 1522 osibChasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 225797Telefonnij kod 375 1652 Transport vidstani Do Minska fizichna 216 km Tishkovichi Tishkovichi u VikishovishiEtimologiyaToponim Tishkevichi yakij St A Zhuchkevich navodit yak nazvu sela ye osvitoyu vid prizvisha Tishkevich Geografichne polozhennyaTishkovichi roztashovani za 28 km na pivnichnij zahid vid Ivanove i za 30 km vid zaliznichnoyi stanciyi Yaniv Poliskij IstoriyaSvidchennyam zaselennya cih misc z davnih daven sluzhat arheologichni stoyanki Parkovki buli viyavleni u 1962 roci doslidzheni u 1971 roci ta obstezheni u 1986 roci V F Isayenkom Stoyanka 1 iz chastkovo zrujnovanim kulturnim sharom znahoditsya na shid vid sela na shidnomu berezi ozera Mulne Yiyi dovzhina stanovit 250 metriv a visota nad rivnem ozera 4 metri Krim nakonechnikiv stril i plastinchastih nozhiv bulo znajdeno ulamki keramiki sho nalezhat do nimskoyi kulturi Stoyanka 2 dovzhinoyu ponad 200 metriv znahoditsya na pivdenno shidnomu berezi ozera Mulne Kremnevi znaryaddya praci ta ulamki gorshikiv svidchat pro prinalezhnist do neolitu ta bronzovogo viku Stoyanka 6 sho znahoditsya za 2 5 km na pivnichnij zahid vid agromistechka na terasi richki Yaselda bula viyavlena ta doslidzhena u 1986 roci V F Isayenkom a obstezhennya provela vzhe Ye G Kalechic u 1988 roci Do znahidok uvijshli blizko 600 krem yanih znaryad praci kilka virobiv z kistki i rogi ulamki lipnih ostrodonnih sudin Nalezhit do neolitu U pisemnih dzherelah Tishkovichi vpershe zgaduyutsya pid 1520 rokom Koli bulo prijnyato Statut na voloki voni buli selom u Pinskomu poviti Trokskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo i nalezhali shlyahticham Opinivshis iz 1785 roku u skladi Rosijskoyi imperiyi z 1801 roku Tishkovichi perebuvali u Kobrinskomu poviti Grodnenskoyi guberniyi Dokumenti 1833 zgaduyut yih yak folvark Za danimi na 1866 rik ce vzhe selo v Druzhilovichskij volosti V 1905 Tishkovichi zgaduyutsya yak selo v Motolskij volosti Z 1915 po 1918 rik Tishkovichi zaznali okupaciyi nimeckimi vijskami z 1919 roku polskimi Do skladu Polshi voni uvijshli 1921 roku Za danimi 1924 roku Tishkovichi nalezhali do Motolskoyi gmini Drogochinskogo povitu Poliskogo voyevodstva U seli bulo 180 budivel zokrema shkola v yakij v 1934 navchalosya 275 osib U 1939 roci Tishkovichi uvijshli do skladu BRSR Stanom na 1940 rik voni buli centrom Tishkivskoyi silradi Ivanivskogo rajonu Pinskoyi oblasti U Tishkivskij silradi yaka na toj chas zajmala ploshu 3079 gektariv znachivsya lishe odin naselenij punkt Na toj chas u seli pracyuvali pochatkova rosijska shkola ta kooperativnij torgovij punkt Poblizu sela buli viyavleni pokladi torfu Pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Tishkovichi zaznali nimecko fashistskoyi okupaciyi pid chas yakoyi zaginulo 38 mirnih zhiteliv ta 5 partizaniv Na frontah pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zaginuli 56 zhiteliv Z 8 sichnya 1954 roku Tishkovichi perebuvali u Brestskij oblasti Pislya togo yak Tishkovicka silrada bula skasovana 9 bereznya 1959 roku vidbulosya priyednannya jogo teritoriyi do Molodivskoyi silradi U 1962 1965 rokah selo nalezhalo do Drogichinskogo rajonu U 1961 roci shkola v Tishkovichah yaka stala z pochatkovoyi semirichnoyi u 1949 roci nalichuvala 256 uchniv Bulo vvedeno okremi klasi vechirnoyi shkoli silskoyi molodi Miscem praci meshkanciv Tishkovich iz 29 grudnya 1949 roku buv kolgosp imeni Sverdlova 4 lyutogo 1958 roku vidbulosya jogo priyednannya do kolgospu imeni Stalina centr yakogo perebuvav u seli Molodove Z 31 travnya 1961 roku selo pochalo stavitisya do kolgospu XX partz yizd centr gospodarstva yakij stav osnovoyu dlya stvorennya 29 serpnya 1987 roku radgospu imeni I A Polivka Z 2003 roku perebuvatime v ugiddyah SVK Agro Motol U Tishkovichah diyut serednya shkola dityachij sadok biblioteka ambulatoriya ta viddilennya zv yazku Budinok kulturi ta chotiri magazini7 dzherelo U 1974 roci v seli bulo postavleno obelisk na zgadku pro zhiteliv yaki zaginuli na frontah pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Naselennya1905 652 lyudini 1924 1019 osib 1940 1456 osib 255 gospodarstv 1959 1612 osib 1979 1698 osib 2005 rik 1425 osib 553 gospodarstva 2019 rik 1068 osibKomentariNazvanie i udarenie dany po Nazvy naselenyh punktay Respubliki Belarus Bresckaya voblasc narmatyyny davednik I A Gaponenka i insh pad red V P Lemcyugovaj Mn Tehnalogiya 2010 S 144 ISBN 978 985 458 198 9 Inogda privoditsya chislo 57 Sm Svod pamyatnikov istorii i kultury Belorussii Brestskaya oblast Mn BelSE 1990 S 199 25000 prim ISBN 5 85700 017 3 DzherelaGarady i vyoski Belarusi Redkal G P Pashkoy i insh Minsk Belarus Encykl imya P Broyki 2006 T 3 kn 1 Bresckaya voblasc S 430 ISBN 978 11 0373 X Kratkij toponimicheskij slovar Belorussii Mn Izd BGU 1974 S 381 Isaenko V F Kalechic E G Stoyanki Svod pamyatnikov istorii i kultury Belorussii Brestskaya oblast Mn BelSE 1990 S 199 25000 prim ISBN 5 85700 017 3 Svod pamyatnikov istorii i kultury Belorussii Brestskaya oblast Mn BelSE 1990 S 199 25000 prim ISBN 5 85700 017 3