Тишке́вич Васи́ль Анто́нович (20 квітня 1920, Нераж — 12 грудня 1986) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Василь Антонович Тишкевич | |
---|---|
Народження | 20 квітня 1920 Нераж |
Смерть | 12 грудня 1986 (66 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | стрілецькі війська |
Роки служби | 1940–1947 |
Партія | КПРС |
Звання | Капітан |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 20 квітня 1920 року в селі Нераж (тепер Черняхівського району Житомирської області) в селянській родині. Українець. У 1936 році закінчив сім класів школи. Працював комірником в селі Бешенковичах Вітебської області.
У вересні 1940 року призваний до лав Червоної Армії. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Сталінградському, 3-му Українському, 1-му Білоруському фронтах. У 1942 році закінчив Астраханське піхотне училище, в 1943 році — курси командирів рот. Був шість разів поранений. Член ВКП(б) з 1944 року.
Командир стрілецької роти 1052-го стрілецького полку 301-ї стрілецької дивізії 5-ї ударної армії капітан В. А. Тишкевич відзначився в ході Вісло-Одерської операції. 14—15 січня 1945 року батальйон прорвав ворожу оборону в районі населеного пункту Гольцов що північний схід від міста Зелова, (Німеччина), зайняв кілька населених пунктів, завдавши противнику значних втрат у живій силі і техніці.
5 лютого 1945 року, під час відбиття атаки гітлерівців, був важко поранений. Вісім років лікувався в госпіталі, переніс 17 операцій, але залишився живий. У липні 1947 року демобілізувався.
Жив у Києві. Помер 12 грудня 1986 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківцях».
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року за мужність і героїзм, проявлені в боях за оволодіння і утримання плацдарму на річці Пилиці капітану Василю Антоновичу Тишкевичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 606).
Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.
Джерела
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Том 2. — М. : Воениз., 1988. (рос.)
- Золотые Звезды Полесья. — 3-е изд. — Киев, 1985. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tishke vich Vasi l Anto novich 20 kvitnya 1920 19200420 Nerazh 12 grudnya 1986 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu Vasil Antonovich TishkevichNarodzhennya20 kvitnya 1920 1920 04 20 NerazhSmert12 grudnya 1986 1986 12 12 66 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBerkovecke kladovisheKrayina SRSRVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskstrilecki vijskaRoki sluzhbi1940 1947PartiyaKPRSZvannya KapitanVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tishkevich BiografiyaNarodivsya 20 kvitnya 1920 roku v seli Nerazh teper Chernyahivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec U 1936 roci zakinchiv sim klasiv shkoli Pracyuvav komirnikom v seli Beshenkovichah Vitebskoyi oblasti U veresni 1940 roku prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na Stalingradskomu 3 mu Ukrayinskomu 1 mu Biloruskomu frontah U 1942 roci zakinchiv Astrahanske pihotne uchilishe v 1943 roci kursi komandiriv rot Buv shist raziv poranenij Chlen VKP b z 1944 roku Komandir strileckoyi roti 1052 go strileckogo polku 301 yi strileckoyi diviziyi 5 yi udarnoyi armiyi kapitan V A Tishkevich vidznachivsya v hodi Vislo Oderskoyi operaciyi 14 15 sichnya 1945 roku bataljon prorvav vorozhu oboronu v rajoni naselenogo punktu Golcov sho pivnichnij shid vid mista Zelova Nimechchina zajnyav kilka naselenih punktiv zavdavshi protivniku znachnih vtrat u zhivij sili i tehnici 5 lyutogo 1945 roku pid chas vidbittya ataki gitlerivciv buv vazhko poranenij Visim rokiv likuvavsya v gospitali perenis 17 operacij ale zalishivsya zhivij U lipni 1947 roku demobilizuvavsya Zhiv u Kiyevi Pomer 12 grudnya 1986 roku Pohovanij u Kiyevi na Miskomu kladovishi Berkivcyah NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 27 lyutogo 1945 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni v boyah za ovolodinnya i utrimannya placdarmu na richci Pilici kapitanu Vasilyu Antonovichu Tishkevichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 606 Nagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya ordenom Chervonoyi Zirki medalyami DzherelaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 ros Zolotye Zvezdy Polesya 3 e izd Kiev 1985 ros