Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тисрондецан (тиб. ཁྲོ་སྲོང་ལྡེ་བརྩན། ཁྲི་སྲོང་ལྡེ་བཙན, трансліт. khri srong lde brtsan/btsan, [ʈʂʰisoŋ tetsɛ̃]; 747—797) — 5-й імператор (цемпо) Тибету з 755—797 роки. Син імператора Меагцома та Цзинь-чен, принцеси з династії Тан.
| Тисрондецан | |
|---|---|
| тиб. ཁྲི་སྲོང་ལྡེ་བཙན། | |
 | |
| Народився | 742 або 742 |
| Помер | 797 |
| Діяльність | суверен |
| Вчителі | Q106787831?[1], Падмасамбхава[1] і d[1] |
| Відомі учні | d[1] |
| Посада | d |
| Конфесія | d |
| Батько | Меагцом |
| У шлюбі з | Єше Цог'ял |
| Діти | Мунецанбо, Мутігцанбо і Тідесронцан |
| |
Життєпис
Регентство
При ньому спочатку регентом був Машан з роду Тон. В цей час загострюється боротьба між прихильниками буддизму та тибетської національної релігії бон, яку сповідувала переважна знать Тибету. Машан видав закон, за яким буддизм заборонявся. Також він намагався відправити священну статую Будди з Лхаси до Індії, проте цього йому не вдалося зробити. Її тільки перевезли з Лхаси до області Ман. Після цього того, як Тисрондецан став повнолітнім він відновив буддизм, скориставшись підтримкою його прихильників, щоб послабити знать. Ман та деякі інші сановники були страчені. Після цього статую Будди повернули до Лхаси, розмістивши у храмі Цанкханбум, а книги вчення бон були зібрані та знищені.
Зовнішня політика
Водночас поновилися війни з Китаєм. У 763 році було проведено успішну військову кампанію, внаслідок чого було захоплено танську столицю Чан'ань. Водночас було зайнято важливу оазу Хамі, 764 року — Ляньчжоу, 766 року — Ганьчжоу та Сучжоу, 781 року — Гуанчжоу. Зрештою після численних бойових дій, порушених перемирь у 783 році було укладено Ціншуйську мирну угоду між Тибетом й Китаєм на користь першого. Кордонами стали верхів'я річки Цзінхе, поблизу Пінляна, Цінчжоу на захід від Фенчжоу та Сішань, на захід від улоговини Ченду, річка Дадухе.
Втім 786 року почалася нова війна. 787 року тибетські армії підійшли до Чан'аня та зайняли Дуньхуан. 791 року було встановлено зверхність на державою Хотан. Втім вже у 794 року повстала васальна держава Наньчжао, яка отримала допомогу від імперії Тан.
Внутрішня політика
З Індії для зміцнення буддизму були запрошені відомі вчені та вчителя Ачар'я Бодисатва та Бадма Самбава. За часів цього імператора відбувається будівництво численних храмів та палаців. Основними архітекторами цього часу були Джалцалханан та Амдагдалугон.
Незабаром почалося величне спорудження монастиря Сам-е у місцевості Сершог. Спорудження його було завершено у 787 році. Тоді ж Тисрондецан офіційно оголосив буддизм державною релігією Тибету. Це будівництво вимагало значних витрат державної скарбниці та величезних зусиль всього населення, що нанесло державі великий економічний збиток. Цей факт у свою чергу викликав невдоволення знаті та заможних людей, які у 797 році влаштували заколот, відсторонивши Тисрондецана від влади, передавши її його синові — Мунецанбо.
Родина
1. Дружина Брозаджангубдон, з племені Бро
2. Дружина — Кхарчензацоджал
3. Дружина — Цебонзамадогдон.
Діти:
4. Дружина — Пойонзаджалмоцун
Примітки
- Buddhist Digital Archives — Tibetan Buddhist Resource Center.
Джерела
- Choephel, Gedun. (1978). The White Annals. Library of Tibetan Works & Archives Dharamsala, H.P., India.
- Gyaltsen, Sakyapa Sonam (1312—1375). The Clear Mirror: A Traditional Account of Tibet's Golden Age. Translated by McComas Taylor and Lama Choedak Yuthob. (1996) Snow Lion Publications, Ithaca, New York. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tisrondecan tib ཁ ས ང ལ བར ན ཁ ས ང ལ བཙན translit khri srong lde brtsan btsan ʈʂʰisoŋ tetsɛ 747 797 5 j imperator cempo Tibetu z 755 797 roki Sin imperatora Meagcoma ta Czin chen princesi z dinastiyi Tan Tisrondecantib ཁ ས ང ལ བཙན Narodivsya 742 abo 742Pomer 797Diyalnist suverenVchiteli Q106787831 1 Padmasambhava 1 i d 1 Vidomi uchni d 1 Posada dKonfesiya dBatko MeagcomU shlyubi z Yeshe Cog yalDiti Munecanbo Mutigcanbo i Tidesroncan Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRegentstvo Pri nomu spochatku regentom buv Mashan z rodu Ton V cej chas zagostryuyetsya borotba mizh prihilnikami buddizmu ta tibetskoyi nacionalnoyi religiyi bon yaku spoviduvala perevazhna znat Tibetu Mashan vidav zakon za yakim buddizm zaboronyavsya Takozh vin namagavsya vidpraviti svyashennu statuyu Buddi z Lhasi do Indiyi prote cogo jomu ne vdalosya zrobiti Yiyi tilki perevezli z Lhasi do oblasti Man Pislya cogo togo yak Tisrondecan stav povnolitnim vin vidnoviv buddizm skoristavshis pidtrimkoyu jogo prihilnikiv shob poslabiti znat Man ta deyaki inshi sanovniki buli stracheni Pislya cogo statuyu Buddi povernuli do Lhasi rozmistivshi u hrami Cankhanbum a knigi vchennya bon buli zibrani ta znisheni Zovnishnya politika Vodnochas ponovilisya vijni z Kitayem U 763 roci bulo provedeno uspishnu vijskovu kampaniyu vnaslidok chogo bulo zahopleno tansku stolicyu Chan an Vodnochas bulo zajnyato vazhlivu oazu Hami 764 roku Lyanchzhou 766 roku Ganchzhou ta Suchzhou 781 roku Guanchzhou Zreshtoyu pislya chislennih bojovih dij porushenih peremir u 783 roci bulo ukladeno Cinshujsku mirnu ugodu mizh Tibetom j Kitayem na korist pershogo Kordonami stali verhiv ya richki Czinhe poblizu Pinlyana Cinchzhou na zahid vid Fenchzhou ta Sishan na zahid vid ulogovini Chendu richka Daduhe Vtim 786 roku pochalasya nova vijna 787 roku tibetski armiyi pidijshli do Chan anya ta zajnyali Dunhuan 791 roku bulo vstanovleno zverhnist na derzhavoyu Hotan Vtim vzhe u 794 roku povstala vasalna derzhava Nanchzhao yaka otrimala dopomogu vid imperiyi Tan Vnutrishnya politika Z Indiyi dlya zmicnennya buddizmu buli zaprosheni vidomi vcheni ta vchitelya Achar ya Bodisatva ta Badma Sambava Za chasiv cogo imperatora vidbuvayetsya budivnictvo chislennih hramiv ta palaciv Osnovnimi arhitektorami cogo chasu buli Dzhalcalhanan ta Amdagdalugon Monastir Sam e Nezabarom pochalosya velichne sporudzhennya monastirya Sam e u miscevosti Sershog Sporudzhennya jogo bulo zaversheno u 787 roci Todi zh Tisrondecan oficijno ogolosiv buddizm derzhavnoyu religiyeyu Tibetu Ce budivnictvo vimagalo znachnih vitrat derzhavnoyi skarbnici ta velicheznih zusil vsogo naselennya sho naneslo derzhavi velikij ekonomichnij zbitok Cej fakt u svoyu chergu viklikav nevdovolennya znati ta zamozhnih lyudej yaki u 797 roci vlashtuvali zakolot vidstoronivshi Tisrondecana vid vladi peredavshi yiyi jogo sinovi Munecanbo Rodina1 Druzhina Brozadzhangubdon z plemeni Bro 2 Druzhina Kharchenzacodzhal 3 Druzhina Cebonzamadogdon Diti Munecanbo Mutigcanbo Tidesroncan 4 Druzhina PojonzadzhalmocunPrimitkiBuddhist Digital Archives Tibetan Buddhist Resource Center d Track Q30324366d Track Q118954234DzherelaChoephel Gedun 1978 The White Annals Library of Tibetan Works amp Archives Dharamsala H P India Gyaltsen Sakyapa Sonam 1312 1375 The Clear Mirror A Traditional Account of Tibet s Golden Age Translated by McComas Taylor and Lama Choedak Yuthob 1996 Snow Lion Publications Ithaca New York ISBN 1 55939 048 4