Георгій (Юрій, Єгор) Федорович Тимківський (23 квітня 1790, село Єгорська Тимківщина Золотоніського повіту Полтавської губернії — 9 лютого 1875, Петербург) — український дворянин, синолог і мандрівник. Російський дипломат і письменник.
Тимківський Георгій Федорович | |
---|---|
Народився | 23 квітня (4 травня) 1790[1] Золотоніський повіт, Київське намісництво, Російська імперія |
Помер | 9 (21) лютого 1875[2] (84 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | дипломат, мандрівник-дослідник |
Alma mater | МДУ (1811) |
Науковий ступінь | кандидат університету |
Біографія
Походив з українського дворянського роду. Правнук козацького старшини Василя Тимченка, козака Переяславського полку (1740) і син Федора Назаровича Тимківського (1739—1790), полкового осавула, переяславського поштмайстра. Георгій Федорович навчався Переяславі, а згодом в Київській духовні академії.
У 1811 закінчив Московський університет. У 1813—1820 секретар ради Головного управління шляхів сполучення в Петербурзі. У 1820—1821 супроводжував до Пекіну Російську духовну місію. У 1821—1830 начальник відділення Азіатського департаменту МЗС, в 1830—1836 консул в Яссах. З 1845 по 1875 (в 1836—1845 у відставці) був керуючим Санкт-Петербурзьким головним архівом міністерства іноземних справ і членом ради цього міністерства.
У тритомному творі «Подорож до Китаю через Монголію в 1820 і 1821 роках» Георгій Федорович описав побут, господарство, звичаї та релігію монголів, повідомив великі відомості про Китайців і їх столицю. Праця Тимківського перекладена англійською, французькою та німецькою мовами. Зберігає цінність як джерело з історії монголів.
«Спогади» Тимківського надруковані в «Київській старовині», 1894, т. 44 і 45, з передмовою Н. В. Шугурова, що дає біографічні відомості про автора.
Автор праць
- «Подорож до Китаю через Монголію в 1820 і 1821 роках» (ч. 1—3, 1824)
Примітки
- Peterburgskiĭ nekropol / под ред. В. И. Саитов — СПб: Михаил Матвеевич Стасюлевич, 1912. — С. 249.
- Русские писатели 1800—1917: Биографический словарь (русский) / под ред. Б. Ф. Егоров — 2019. — Т. 6:С—Ч. — С. 203. — 656 с.
- Українці в Китаї.
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 16 липня 2015.
- Тимковский Георгий Федорович, 1790—1875
Посилання
- Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Тимковский, Егор Федорович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Timkivskij Georgij Yurij Yegor Fedorovich Timkivskij 23 kvitnya 1790 selo Yegorska Timkivshina Zolotoniskogo povitu Poltavskoyi guberniyi 9 lyutogo 1875 Peterburg ukrayinskij dvoryanin sinolog i mandrivnik Rosijskij diplomat i pismennik Timkivskij Georgij FedorovichNarodivsya23 kvitnya 4 travnya 1790 1 Zolotoniskij povit Kiyivske namisnictvo Rosijska imperiyaPomer9 21 lyutogo 1875 2 84 roki Sankt Peterburg Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistdiplomat mandrivnik doslidnikAlma materMDU 1811 Naukovij stupinkandidat universitetuBiografiyaPohodiv z ukrayinskogo dvoryanskogo rodu Pravnuk kozackogo starshini Vasilya Timchenka kozaka Pereyaslavskogo polku 1740 i sin Fedora Nazarovicha Timkivskogo 1739 1790 polkovogo osavula pereyaslavskogo poshtmajstra Georgij Fedorovich navchavsya Pereyaslavi a zgodom v Kiyivskij duhovni akademiyi U 1811 zakinchiv Moskovskij universitet U 1813 1820 sekretar radi Golovnogo upravlinnya shlyahiv spoluchennya v Peterburzi U 1820 1821 suprovodzhuvav do Pekinu Rosijsku duhovnu misiyu U 1821 1830 nachalnik viddilennya Aziatskogo departamentu MZS v 1830 1836 konsul v Yassah Z 1845 po 1875 v 1836 1845 u vidstavci buv keruyuchim Sankt Peterburzkim golovnim arhivom ministerstva inozemnih sprav i chlenom radi cogo ministerstva U tritomnomu tvori Podorozh do Kitayu cherez Mongoliyu v 1820 i 1821 rokah Georgij Fedorovich opisav pobut gospodarstvo zvichayi ta religiyu mongoliv povidomiv veliki vidomosti pro Kitajciv i yih stolicyu Pracya Timkivskogo perekladena anglijskoyu francuzkoyu ta nimeckoyu movami Zberigaye cinnist yak dzherelo z istoriyi mongoliv Spogadi Timkivskogo nadrukovani v Kiyivskij starovini 1894 t 44 i 45 z peredmovoyu N V Shugurova sho daye biografichni vidomosti pro avtora Avtor prac Podorozh do Kitayu cherez Mongoliyu v 1820 i 1821 rokah ch 1 3 1824 PrimitkiPeterburgskiĭ nekropol pod red V I Saitov SPb Mihail Matveevich Stasyulevich 1912 S 249 d Track Q4441249d Track Q656d Track Q4360221d Track Q4405147 Russkie pisateli 1800 1917 Biograficheskij slovar russkij pod red B F Egorov 2019 T 6 S Ch S 203 656 s d Track Q4173725d Track Q4400646d Track Q107137440 Ukrayinci v Kitayi Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Procitovano 16 lipnya 2015 Timkovskij Georgij Fedorovich 1790 1875PosilannyaBolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Timkovskij Egor Fedorovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref