Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теркен-хатун або Туркан-хатун (*д/н —бл. 1220) — впливовий політичний діяч часів останніх Хорезмшахів.
| Теркен-хатун | |
|---|---|
 | |
| Народилася | невідомо Хорезмська імперія |
| Померла | 1233 Каракорум, Уверхангай, Монголія |
| Національність | кипчаки |
| Діяльність | політична діячка |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Шахи Хорезму |
| У шлюбі з | Ала ад-Дін Текіш |
| Діти | 1 син |
| |
Життєпис
Походила з впливового кипчацького роду. За даними Джувейни та Абу-л-Газі, вона належала до племені кангли. Інший хроніст Ан-Насаві вказував, що вона належала до клану байаут племені йємек. На сьогодні більшість дослідників дотримуються останньої версії. Була донькою хана Джангкіши, який мав родинні стосунки з іншими впливовими кипчацькими племенами. Ймовірно Теркен-хатун є титулом, ім'я достеменно невідоме.
Близько 1172 року стала дружиною хорезмійського шаха Ала-ад-діна Текеша, чим було скріплено договір про спільні дії проти зовнішньої загрози між кипчаками та Хорезмом. Завдяки родинним зв'язкам швидко набула значної політичної ваги в державі.
Влада Теркен-хатун ще більше зросла у 1200 році після смерті шаха Текеша, вона стала фактично співволодаркою за часи свого сина Мухаммеда II. Їй допомагала кипчакська знать на чолі із братом Інал-ханом й небожем Каїр-ханом. За її наказом могли навіть звільнити і вбити чиновника або еміра. Однією з її жертв був Умар-хан з туркменського племені язир. Під час завоювання земель Теркен-хатун отримувала свою частку. Вона використовувала власну тугру (печатку), була грамотною і мала чудовий каліграфічний почерк.
У 1200 році під час війни з державою Гуридів, Теркен-хатун очолювала оборону столиці — Гурганджа. Після поразок від кара-китаїв сприяла у 1208 році відновленню влади свого сина над усім Хорезмом.
З часом стала відчувати конкуренцію з боку невістки. Ан-Насаві згадував про хатун Ай-Чічек з племені кангли, яка була дружиною Мухаммада II. Її сином був Джелал ад-Дін Манкбурни. Ай-Чічек хотіла зробити хорезмшахом свого сина, в той час як Теркен-хатун прагнула звести на престол Узлаг-шаха, що був одружений з кипчацькою ханшою.
Втім з початку 1210-х років влада Теркен-хатун була майже безмежної: її суперники зі знаті загину або їх було заслано, решта втекла з країни. Втім в результаті постійних інтриг знать Хорезму була розділена, не бажаючи підкорятися Теркен-хатун.
Після перших поразок хорезмійських військ від монголів у 1219 році втекла до замку Ілал в Мазандерані. Коли монголи після 4 місяців облоги захопили фортецю Ілал, Теркен-хатун разом з іншими жінками було відправлено до Каракоруму і протягом 13 років перебувала у в'язниці.
Джерела
- Рашид ад-Дин. Сборник летописей / Пер. с перс. О. И. Смирнова; прим. Б. И. Панкратов, О. И. Смирнова; ред. А. А. Семенов — М.-Л., 1952. — Т. 1. — Кн. 2. — C. 198—208, 220—221. (рос.)
- J. A. Boyle, ed. (1968). The Cambridge History of Iran, Volume 5. Cambridge University Press. p. 191. .
- Golden, P. B. Cumanica II: The Őlberli: The Fortunes and Misfortunes of an Inner Asian Nomadic Clan // Archiwum Eurasiae Medii Aevi. — Wiesbaden, 1986. — Vol. VI. — P. 23, note 78.
- Шихаб ад-Дин Мухаммад ан-Насави. Сират ас-султан Джалал ад-Дин Манкбурны (Жизнеописание султана Джалал ад-Дина Манкбурны) / Пер. с араб., вступ. ст., коммент. З. М. Буниятова. — М., 1996. — Гл. 9, 11, 14, 17-19. — С. 58-59, 65-66, 73-74, 78-83, С. 326.
- Кадырбаев А. Ш. Персидские и китайские источники о переселении кипчакских племен в Дашт-и Кипчак (в XI — начале XIII в.) // Историко-культурные взаимосвязи Ирана и Дашт-и Кипчака в XIII—XVIII вв. Материалы международного круглого стола. — Алматы, 2004. — С. 26. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Terken hatun abo Turkan hatun d n bl 1220 vplivovij politichnij diyach chasiv ostannih Horezmshahiv Terken hatunNarodilasyanevidomo Horezmska imperiyaPomerla1233 Karakorum Uverhangaj MongoliyaNacionalnistkipchakiDiyalnistpolitichna diyachkaKonfesiyaislamRidShahi HorezmuU shlyubi zAla ad Din TekishDiti1 sin Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodila z vplivovogo kipchackogo rodu Za danimi Dzhuvejni ta Abu l Gazi vona nalezhala do plemeni kangli Inshij hronist An Nasavi vkazuvav sho vona nalezhala do klanu bajaut plemeni jyemek Na sogodni bilshist doslidnikiv dotrimuyutsya ostannoyi versiyi Bula donkoyu hana Dzhangkishi yakij mav rodinni stosunki z inshimi vplivovimi kipchackimi plemenami Jmovirno Terken hatun ye titulom im ya dostemenno nevidome Blizko 1172 roku stala druzhinoyu horezmijskogo shaha Ala ad dina Tekesha chim bulo skripleno dogovir pro spilni diyi proti zovnishnoyi zagrozi mizh kipchakami ta Horezmom Zavdyaki rodinnim zv yazkam shvidko nabula znachnoyi politichnoyi vagi v derzhavi Vlada Terken hatun she bilshe zrosla u 1200 roci pislya smerti shaha Tekesha vona stala faktichno spivvolodarkoyu za chasi svogo sina Muhammeda II Yij dopomagala kipchakska znat na choli iz bratom Inal hanom j nebozhem Kayir hanom Za yiyi nakazom mogli navit zvilniti i vbiti chinovnika abo emira Odniyeyu z yiyi zhertv buv Umar han z turkmenskogo plemeni yazir Pid chas zavoyuvannya zemel Terken hatun otrimuvala svoyu chastku Vona vikoristovuvala vlasnu tugru pechatku bula gramotnoyu i mala chudovij kaligrafichnij pocherk U 1200 roci pid chas vijni z derzhavoyu Guridiv Terken hatun ocholyuvala oboronu stolici Gurgandzha Pislya porazok vid kara kitayiv spriyala u 1208 roci vidnovlennyu vladi svogo sina nad usim Horezmom Z chasom stala vidchuvati konkurenciyu z boku nevistki An Nasavi zgaduvav pro hatun Aj Chichek z plemeni kangli yaka bula druzhinoyu Muhammada II Yiyi sinom buv Dzhelal ad Din Mankburni Aj Chichek hotila zrobiti horezmshahom svogo sina v toj chas yak Terken hatun pragnula zvesti na prestol Uzlag shaha sho buv odruzhenij z kipchackoyu hanshoyu Vtim z pochatku 1210 h rokiv vlada Terken hatun bula majzhe bezmezhnoyi yiyi superniki zi znati zaginu abo yih bulo zaslano reshta vtekla z krayini Vtim v rezultati postijnih intrig znat Horezmu bula rozdilena ne bazhayuchi pidkoryatisya Terken hatun Pislya pershih porazok horezmijskih vijsk vid mongoliv u 1219 roci vtekla do zamku Ilal v Mazanderani Koli mongoli pislya 4 misyaciv oblogi zahopili fortecyu Ilal Terken hatun razom z inshimi zhinkami bulo vidpravleno do Karakorumu i protyagom 13 rokiv perebuvala u v yaznici DzherelaRashid ad Din Sbornik letopisej Per s pers O I Smirnova prim B I Pankratov O I Smirnova red A A Semenov M L 1952 T 1 Kn 2 C 198 208 220 221 ros J A Boyle ed 1968 The Cambridge History of Iran Volume 5 Cambridge University Press p 191 ISBN 978 0 521 06936 6 Golden P B Cumanica II The Olberli The Fortunes and Misfortunes of an Inner Asian Nomadic Clan Archiwum Eurasiae Medii Aevi Wiesbaden 1986 Vol VI P 23 note 78 Shihab ad Din Muhammad an Nasavi Sirat as sultan Dzhalal ad Din Mankburny Zhizneopisanie sultana Dzhalal ad Dina Mankburny Per s arab vstup st komment Z M Buniyatova M 1996 Gl 9 11 14 17 19 S 58 59 65 66 73 74 78 83 S 326 Kadyrbaev A Sh Persidskie i kitajskie istochniki o pereselenii kipchakskih plemen v Dasht i Kipchak v XI nachale XIII v Istoriko kulturnye vzaimosvyazi Irana i Dasht i Kipchaka v XIII XVIII vv Materialy mezhdunarodnogo kruglogo stola Almaty 2004 S 26 ros