Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Територіальність (лат. territoria — земельний простір) — основна форма використання території або акваторії особинами того чи іншого виду тварин і рослин.
Потрібно розрізняти планктонну територіальність, властиву мікроорганізмам, що перебувають у зваженому (одноклітинні організми) стані; стабільну територіальність нерухомих організмів (рослини і сидячі тварини); осілу територіальність рухомих тварин (не контролюючих свою територію, яка може частково перекривати території сусідніх сімей або груп тварин), випадки, коли тварини строго охороняють свою територію, хоча б у періоди розмноження; номадну територіальність кочівних тварин (охороняють свою територію тільки в період розмноження і охороняють всю територію [en] або полювання). Територіальність, особливо осіла і номадна, має велике значення для регуляції чисельності організмів.
Думка про те, що тварини захищають територію, яку вони використовують для виведення потомства, пошуку їжі або спаровування, була вперше висловлена маловідомим англійським орнітологом по імені Генрі Еліот Говард (Henry Eliot Howard). Вивчивши безліч різних видів птахів, він помітив, що самці деяких видів, влаштувавшись в якомусь місці, виганяли з цих ділянок інших самців цього виду, коли вони туди забрідали. Він також зауважив, що ці ділянки залучали самок цього виду і що там відбувалося спаровування і гніздування. З часу цього відкриття явище територіальності було відзначено у багатьох видів. Пара, яка закріпила за собою територію (Говард ввів цей термін в словник поведінки тварин в 1920-і роки), має більше шансів знайти собі достатню кількість їжі і може спокійно робити все необхідне для виведення потомства.
Територіальність у різних видів проявляються по-різному. Одні використовують територію для спаровування, виведення потомства, а також добування їжі, інші — для спаровування і виведення потомства, добування ж їжі ведеться на території угруповання), треті — тільки для спаровування.
Межі територій можуть бути непомітні для нас, людей, але вони чітко розпізнаються тваринами, які їх встановлюють. У нормі самці захищають свої кордони від вторгнень інших самців, хоча територіальні сутички рідко переходять у боротьбу не на життя, а на смерть. Схоже, це правило діє для всіх — від птахів до риб: як тільки межі встановлені, самцям на чужу територію ходу немає.
Крім територіальності важливу роль у регуляції чисельності та просторового розподілу тварин відіграють механізми , в основі якої лежать принципи соціального домінування. Оскільки харчові об'єкти в природі найчастіше розподілені локально і вимагають певних зусиль на їх пошук, годування в складі групи виявляється ефективнішим, ніж поодинці. При нестачі їжі низькорангові особини витісняються з групи, покидають ділянка перебування цієї групи і переселяються в менш придатні для проживання місця.
У цілій низці досліджень було показано, що соціальні механізми регулювання чисельності тварин діють не завжди, а лише в тому випадку, коли щільність населення досягає критичного значення. Наприклад, у деяких видів тварин існує багаторічна циклічна динаміка чисельності. Спостереження за поведінкою білих куріпок (Lagopus lagopus) в тундрі північно-східній Якутії показали, що чисельність цих птахів коливається з правильною періодичністю. У роки максимальної чисельності щільність гніздування куріпок в оптимальних біотопах досягає 45 пар на 1 км2. Відповідно розмір охоронюваних самцями територій становить 2,3 га. У наступні роки при зниженні чисельності популяції розмір індивідуальних ділянок самців куріпок в тих же місцях проживання збільшується в 2-3 рази. Візуальні спостереження і результати експериментів по видаленню птахів з гніздових територій показали, що навіть в оптимальних біотопах щільність гніздування куріпок обмежується за допомогою територіальної поведінки тільки в період їх найбільшої чисельності. В інші фази циклу територіальні механізми обмеження щільності гніздування куріпок в тундрі не діють (Andreev, 1988).
Механізми встановлення розміру територій
В основі більшості моделей територіальності лежить так званий принцип економічності територіальної поведінки, висловлений вперше Дж. Брауном (Brown, 1964). Згідно з цим принципом, територіальність доцільна лише в тому випадку, якщо вигода, одержувана від охорони території, перевищує витрати на її охорону. Вивчення механізмів регуляції чисельності нектароядних птахів показало, що територіальність у них виникає тільки при певній щільності харчових об'єктів. У міру збільшення або, навпаки, зниження достатку їжі охорона території в якийсь момент стає невигідною і птахи залишають свої ділянки (Gill, Wolf, 1975).
Алегоричне застосування терміну
Вираз англ. stamping ground (від англ. Stamp «бити копитом») — «притулок» (наприклад, говорять «I'm glad to be back in my old stamping ground» «Я щасливий повернутися в своє пристановище») — походить від поведінки копитних, таких як олені або деякі види антилоп. Самці цих тварин під час сезону парування, зайнявши територію, б'ють копитом, повідомляючи про це самкам.
Див. також
Література
- Біологічний словник / За ред. К. М. Ситника, В. О. Топачевського. — 2-ге вид. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. — 679 с.
- Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989.
- Основные законы экологии. — М.,: Издат. дом Паганель, 2009. — 171 с.
- Кондратюк Е. М., Словник-довідник з екології. — К.: Урожай, 1987. — 147 с.
- Миркин Б. М., Розенберг Г. С. Толковый словарь современной фитоценологии. — М.: Наука, 1983. — 130 с.
- Реймерс Н. Ф. Природопользование: Словарь-справочник. М.: Мысль, 1990. — 639 с.
- Реймерс Н. Ф., Яблоков А. В. Словарь терминов и понятий, связанных с охраной природы. — М.: Наука, 1982. — 144 с.
- / под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев : Наукова думка, 1984. — 308 с. (рос.)
- Сытник К. М., Брайон А. В., Гордецкий А. В., Брайон А. П. Словарь-справочник по экологии. — К. : Наукова думка, 1994. — 665 с. — .
- Allee W.С., Park T. Concerning ecological principles// Science. — 1939. — Vol. 89. — P. 166–169.
- Allee W. C, Park O., Emerson A.E., Park Т., Schmidt K.P. Principles of Animal Ecology. — Philadelphia: W. B. Saunders Co., 1949. — 837 p.
- Bennett R.J., Chorley R.J. Environmental systems: Philosophy, analisis and control. — London: Methuen and C Ltd., 1978. — 624 p.
- McIntosh Robert P. The Background of Ecology: Concept and Theory. Cambridge University Press. Cambridge. — London, N.-Y., New Rochelle, Sydney, Melbourne, 1985. — 383 p.
- Watt К. Е.F. Principles of Environmental Science. — McGraw-Hill Inc., 1973. 319 p.
Ресурси Інтернету
- Територіальність // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 173-174.
- Перенаселення
| Ця стаття не має . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teritorialnist lat territoria zemelnij prostir osnovna forma vikoristannya teritoriyi abo akvatoriyi osobinami togo chi inshogo vidu tvarin i roslin Potribno rozriznyati planktonnu teritorialnist vlastivu mikroorganizmam sho perebuvayut u zvazhenomu odnoklitinni organizmi stani stabilnu teritorialnist neruhomih organizmiv roslini i sidyachi tvarini osilu teritorialnist ruhomih tvarin ne kontrolyuyuchih svoyu teritoriyu yaka mozhe chastkovo perekrivati teritoriyi susidnih simej abo grup tvarin vipadki koli tvarini strogo ohoronyayut svoyu teritoriyu hocha b u periodi rozmnozhennya nomadnu teritorialnist kochivnih tvarin ohoronyayut svoyu teritoriyu tilki v period rozmnozhennya i ohoronyayut vsyu teritoriyu en abo polyuvannya Teritorialnist osoblivo osila i nomadna maye velike znachennya dlya regulyaciyi chiselnosti organizmiv Dumka pro te sho tvarini zahishayut teritoriyu yaku voni vikoristovuyut dlya vivedennya potomstva poshuku yizhi abo sparovuvannya bula vpershe vislovlena malovidomim anglijskim ornitologom po imeni Genri Eliot Govard Henry Eliot Howard Vivchivshi bezlich riznih vidiv ptahiv vin pomitiv sho samci deyakih vidiv vlashtuvavshis v yakomus misci viganyali z cih dilyanok inshih samciv cogo vidu koli voni tudi zabridali Vin takozh zauvazhiv sho ci dilyanki zaluchali samok cogo vidu i sho tam vidbuvalosya sparovuvannya i gnizduvannya Z chasu cogo vidkrittya yavishe teritorialnosti bulo vidznacheno u bagatoh vidiv Para yaka zakripila za soboyu teritoriyu Govard vviv cej termin v slovnik povedinki tvarin v 1920 i roki maye bilshe shansiv znajti sobi dostatnyu kilkist yizhi i mozhe spokijno robiti vse neobhidne dlya vivedennya potomstva Teritorialnist u riznih vidiv proyavlyayutsya po riznomu Odni vikoristovuyut teritoriyu dlya sparovuvannya vivedennya potomstva a takozh dobuvannya yizhi inshi dlya sparovuvannya i vivedennya potomstva dobuvannya zh yizhi vedetsya na teritoriyi ugrupovannya treti tilki dlya sparovuvannya Mezhi teritorij mozhut buti nepomitni dlya nas lyudej ale voni chitko rozpiznayutsya tvarinami yaki yih vstanovlyuyut U normi samci zahishayut svoyi kordoni vid vtorgnen inshih samciv hocha teritorialni sutichki ridko perehodyat u borotbu ne na zhittya a na smert Shozhe ce pravilo diye dlya vsih vid ptahiv do rib yak tilki mezhi vstanovleni samcyam na chuzhu teritoriyu hodu nemaye Krim teritorialnosti vazhlivu rol u regulyaciyi chiselnosti ta prostorovogo rozpodilu tvarin vidigrayut mehanizmi v osnovi yakoyi lezhat principi socialnogo dominuvannya Oskilki harchovi ob yekti v prirodi najchastishe rozpodileni lokalno i vimagayut pevnih zusil na yih poshuk goduvannya v skladi grupi viyavlyayetsya efektivnishim nizh poodinci Pri nestachi yizhi nizkorangovi osobini vitisnyayutsya z grupi pokidayut dilyanka perebuvannya ciyeyi grupi i pereselyayutsya v mensh pridatni dlya prozhivannya miscya U cilij nizci doslidzhen bulo pokazano sho socialni mehanizmi regulyuvannya chiselnosti tvarin diyut ne zavzhdi a lishe v tomu vipadku koli shilnist naselennya dosyagaye kritichnogo znachennya Napriklad u deyakih vidiv tvarin isnuye bagatorichna ciklichna dinamika chiselnosti Sposterezhennya za povedinkoyu bilih kuripok Lagopus lagopus v tundri pivnichno shidnij Yakutiyi pokazali sho chiselnist cih ptahiv kolivayetsya z pravilnoyu periodichnistyu U roki maksimalnoyi chiselnosti shilnist gnizduvannya kuripok v optimalnih biotopah dosyagaye 45 par na 1 km2 Vidpovidno rozmir ohoronyuvanih samcyami teritorij stanovit 2 3 ga U nastupni roki pri znizhenni chiselnosti populyaciyi rozmir individualnih dilyanok samciv kuripok v tih zhe miscyah prozhivannya zbilshuyetsya v 2 3 razi Vizualni sposterezhennya i rezultati eksperimentiv po vidalennyu ptahiv z gnizdovih teritorij pokazali sho navit v optimalnih biotopah shilnist gnizduvannya kuripok obmezhuyetsya za dopomogoyu teritorialnoyi povedinki tilki v period yih najbilshoyi chiselnosti V inshi fazi ciklu teritorialni mehanizmi obmezhennya shilnosti gnizduvannya kuripok v tundri ne diyut Andreev 1988 Mehanizmi vstanovlennya rozmiru teritorijV osnovi bilshosti modelej teritorialnosti lezhit tak zvanij princip ekonomichnosti teritorialnoyi povedinki vislovlenij vpershe Dzh Braunom Brown 1964 Zgidno z cim principom teritorialnist docilna lishe v tomu vipadku yaksho vigoda oderzhuvana vid ohoroni teritoriyi perevishuye vitrati na yiyi ohoronu Vivchennya mehanizmiv regulyaciyi chiselnosti nektaroyadnih ptahiv pokazalo sho teritorialnist u nih vinikaye tilki pri pevnij shilnosti harchovih ob yektiv U miru zbilshennya abo navpaki znizhennya dostatku yizhi ohorona teritoriyi v yakijs moment staye nevigidnoyu i ptahi zalishayut svoyi dilyanki Gill Wolf 1975 Alegorichne zastosuvannya terminuViraz angl stamping ground vid angl Stamp biti kopitom pritulok napriklad govoryat I m glad to be back in my old stamping ground Ya shaslivij povernutisya v svoye pristanovishe pohodit vid povedinki kopitnih takih yak oleni abo deyaki vidi antilop Samci cih tvarin pid chas sezonu paruvannya zajnyavshi teritoriyu b yut kopitom povidomlyayuchi pro ce samkam Div takozhMigraciya tvarin Teritorialni tvarini Shilnist populyaciyi Agonistichna povedinkaLiteraturaBiologichnij slovnik Za red K M Sitnika V O Topachevskogo 2 ge vid K Golov red URE 1986 679 s Ekologicheskij enciklopedicheskij slovar Kishinev 1989 Osnovnye zakony ekologii M Izdat dom Paganel 2009 171 s Kondratyuk E M Slovnik dovidnik z ekologiyi K Urozhaj 1987 147 s Mirkin B M Rozenberg G S Tolkovyj slovar sovremennoj fitocenologii M Nauka 1983 130 s Rejmers N F Prirodopolzovanie Slovar spravochnik M Mysl 1990 639 s Rejmers N F Yablokov A V Slovar terminov i ponyatij svyazannyh s ohranoj prirody M Nauka 1982 144 s pod obsh red I A Dudki Kiev Naukova dumka 1984 308 s ros Sytnik K M Brajon A V Gordeckij A V Brajon A P Slovar spravochnik po ekologii K Naukova dumka 1994 665 s ISBN 5 12 001885 8 Allee W S Park T Concerning ecological principles Science 1939 Vol 89 P 166 169 Allee W C Park O Emerson A E Park T Schmidt K P Principles of Animal Ecology Philadelphia W B Saunders Co 1949 837 p Bennett R J Chorley R J Environmental systems Philosophy analisis and control London Methuen and C Ltd 1978 624 p McIntosh Robert P The Background of Ecology Concept and Theory Cambridge University Press Cambridge London N Y New Rochelle Sydney Melbourne 1985 383 p Watt K E F Principles of Environmental Science McGraw Hill Inc 1973 319 p Resursi InternetuTeritorialnist navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 173 174 PerenaselennyaCya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih