Територіальна суперечка між Молдовою і Україною тривала з 1997 до 2012 року попри підписання 23 жовтня 1992 року молдовсько-української угоди про непорушність кордонів. У 1999 році відповідно до додаткового протоколу Молдова повинна була передати частину своєї берегової лінії уздовж Дністра і ділянку автомобільної дороги біля села Паланка Штефан-Водського району в обмін на право побудувати порт Джурджулешти. Суперечка спалахнула після того як Україна звинуватила Молдову у невиконанні умов протоколу, а Молдова заявила про фальсифікації даних про те, що берегова лінія, буцімто, може бути передана Україні. Суперечки щодо кордону велися через те, що використання деяких доріг було ускладнене чинними кордонами. Суперечка велася через село Паланка і порт Джурджулешти.
Територіальна суперечка між Молдовою й Україною | |
Країна | Україна і Молдова |
---|---|
Час/дата початку | 1997 |
Час/дата закінчення | 2012 |
Суть суперечки
23 жовтня 1992 року було укладено угоду між Україною і Молдовою щодо визначення державного кордону між двома країнами. 4 серпня 1998 року прем'єр-міністр Молдови Йон Чубук і прем'єр-міністр України Валерій Пустовойтенко підписали і запротоколювали угоду про передачу у власність України ділянки автомобільної дороги Одеса—Рені, що проходить територією Молдови біля населеного пункту Паланка, в обмін на що Молдова отримувала 400-метрову берегову лінію у районі міста Джурджулешти з правом будівництва порту, а обидві сторони зобов'язувались побудувати спільний КПП. У 1999 році до угоди про кордон було додано додатковий протокол, підписаний депутатом Парламенту Республіки Молдова Василем Шовою і депутатом Верховної Ради III скликання Петром Порошенком, за яким передбачалися такі офіційні дії:
Республіка Молдова передасть Україні у повний суверенітет, володіння, користування і управління річковий острів Нішаліу (107,7 га) на Нижньому Дністрі, поточну молдовську ділянку автодороги Рені—Одеса, що розташована у межах молдовського міста Паланка в гирлі Дністра протяжністю 7,77 км, шириною 23 м і загальною площею 18 га, разом із відповідними низинами, а також прилеглі селища Пісцикола, Пешуня, Абдіу і Байбол (9,26 км²) або 10,5 км² молдовської території у обмін на відповідну територію, прилеглу до молдовського міста Джурджулешти і українського міста Рені: територію, суміжну з узбережжям ріки Дунай вниз за течією до Джурджулешт. |
Однак протокол був заблокований Молдовою під приводом того, що територія біля Джурджулешт (берегова лінія) вже належала Молдові з 1940 року, а її у 1992 році, буцімто де-факто передали Україні без жодних двосторонніх угод і без юридичних підстав за усною домовленістю прем'єр-міністра Молдови Валерія Муравського і прем'єр-міністра України Павла Лазаренка. Віддавати 10,5 км² землі у обмін на ті, що вже були молдовськими, уряд Молдови не збирався.
Аргументи сторін
На користь Молдови
Молдовський уряд відмовився передавати Україні 400-метрову берегову лінію або територію в районі села Паланка. Молдовська влада вважала, що берегова лінія і так належала Молдові і була «невідчужуваною землею», а передача державної землі заборонялась молдовськими законами, і тому Україна отримала лише дорожнє покриття, яке виявилось не більше ніж власністю України на території Молдови. Прімар Штефан-Водського району Валерій Беріла навіть погрожував перекрити автотрасу, заявляючи, що не допустить ніякої передачі землі Україні.
На користь України
Деякі українські політики вважали, що передача земель біля Джурджулешт Молдові відбулась із порушенням законів України: за статтею 73 Конституції України необхідно було провести внутрішній референдум. Відмову Молдови передавати землю вони розцінювали як порушення протоколу, але далі офіційних заяв про наміри натиснути на Молдову і заставити її завершити угоду справа не просувалася. Будівництво порту в Джурджулештах могло у перспективі стати серйозною економічною загрозою для українського порту Рені, який у 2009 році втратив близько 300—400 тисяч тонн щорічних зернових вантажів з Молдови і втратив продукцію Рибницького металургійного заводу (частково через відсутність залізничної гілки — у молдовський порт ішла залізниця з Кагула).
Закінчення суперечки
24-25 червня 2010 року, у м. Кишинів, відбулись українсько-молдовські консультації експертів з питань узгодження на місцевості меж переданої у власність України земельної ділянки, розташованої на території Республіки Молдова. Консультації проведені на рівні директорів Департаментів Міністерств закордонних справ обох держав, із залученням експертів. З Української сторони делегацію очолював Директор договірно-правового департаменту МЗС України Володимир Пузирко, з Молдовської — Директор департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ і європейської інтеграції Євген Ревенко.
Делегації констатували, що відповідно до пункту 1.1 Додаткового Протоколу до Договору між Україною і Республікою Молдова про державний кордон щодо передачі у власність Україні ділянки автомобільній дороги Одеса—Рені в районі населеного пункту Паланка Республіки Молдова, а також земельної ділянки, по якій вона проходить, і режиму їх експлуатації, від 18.08.1999 року, земельна ділянка «de jure» була передана у власність Україні одночасно з набранням чинності даного Протоколу, тобто 18 листопада 2001 року.
Сторони погодили проєкт Акта визначення на місцевості меж, переданої у власність України земельної ділянки, розташованої на території Республіки Молдова, по якій проходить автомобільна дорога Одеса—Рені в районі населеного пункту Паланка (Республіка Молдова). Відповідні органи найближчим часом визначать і узгодять на місцевості межі переданої ділянки.
Експлуатація та обслуговування автомобільної дороги та всіх необхідних для цього споруд на переданій ділянці здійснюються Україною. Республіка Молдова зберігає право безкоштовного користування зазначеною ділянкою автомобільної дороги. Також, на переданій ділянці не буде здійснюватися прикордонний, митний та інші види контролю, що здійснюються при перетинанні державного кордону. Жителі прилеглого села Паланка зберігають право безперешкодного користування сільськогосподарськими угіддями, розташованими на території Республіки Молдова на протилежній стороні даної автомобільної дороги.
Європейський комісар із питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле в листопаді 2010 року схвалив результат, досягнутий Києвом і Кишиневом під час обговорення держкордону в районі села Паланка.
"Я схвалюю результат, який було досягнуто під час зустрічі в Кишиневі між представниками республіки Молдова та Україна. Зустріч відбулася за спільної ініціативи ЄС і США для обговорення ситуації на українсько-молдовському державному кордоні біля села Паланка. Вирішення такого питання має бути знайдено за допомогою переговорів мирним шляхом і в дусі добросусідства і не в односторонньому порядку", — йдеться в заяві єврокомісара.
Ш.Фюле наголосив, що його "надихнула" конструктивна атмосфера дискусії в Кишиневі і відповідальна позиція заступника міністра закордонних справ Молдови Андрія Попова та посла України в Молдові Сергія Пирожкова, які домовилися шукати рішення за допомогою діалогу в якнайшвидші терміни та без будь-яких умов.
"ЄС і надалі готова надати технічну експертизу для спрощення такого діалогу", — наголосив він.
Як повідомлялося, молдовська влада звернулась з вимогою до України щодо пояснень у зв'язку з одностороннім демонтажем на кордоні з Україною двох прикордонних знаків біля села Паланка (Молдова). У відповідь МЗС України пояснило, що Київ діяв виключно в рамках двосторонніх угод і кілька разів повідомляв молдовську сторону про плани демонтажу цих прикордонних знаків. В українському зовнішньополітичному відомстві зазначили, що два прикордонні стовпи були встановлені з відхиленням близько 100 м від лінії делімітації, позначеної на відповідних картах. Цю помилку було виявлено ще в 2008 році, і українська сторона, за даними МЗС України, неодноразово порушувала питання перед Кишиневом про її усунення.
Влітку 2011 року роботу щодо впровадження протоколу від 1999 року все ж вдалося завершити. 26 листопада 2012 року питання щодо спірних територій біля села Паланка було закрите остаточно, Україна залишила за Молдовою територію довкола села, а дорога, що там знаходиться, передана у власність України.
На виконання Додаткового Протоколу до Договору між Україною та Республікою Молдова про державний кордон щодо передачі у власність Україні ділянки автомобільної дороги Одеса—Рені в районі населеного пункту Паланка Республіки Молдова, а також земельної ділянки, по якій вона проходить, і режиму їх експлуатації від 18 серпня 1999 року, 30 червня 2011 року, у Кишиневі, був підписаний Акт визначення та закріплення на місцевості меж, переданих у власність Україні, ділянки автомобільної дороги Одеса—Рені в районі населеного пункту Паланка Республіки Молдова, а також земельної ділянки, по якій вона проходить, що знаходяться на території Республіки Молдова.
Дане рішення стало можливим за результатами останнього 41-го засідання Спільної українсько-молдовської демаркаційної комісії, що відбулося 14-15 червня 2011 року, у ході якого були уточнені та затверджені місця встановлення прикордонних знаків у районі села Паланка.
Ділянка автомобільної дороги Одеса—Рені в районі Паланки Республіки Молдова, а також земельна ділянка, по якій вона проходить, були передані де-юре у власність Україні 18 листопада 2001 року, з моменту набрання чинності вищевказаного Протоколу. Акт про передачу Республікою Молдова у власність Україні автомобільної дороги Одеса—Рені в районі Паланки був підписаний 11 лютого 2002 року.
Експлуатація та обслуговування автомобільної дороги та всіх необхідних для цього споруджень на переданій ділянці здійснюються Україною. Республіка Молдова зберігає право безкоштовного користування зазначеною ділянкою автомобільної дороги. Також, на переданій ділянці не буде здійснюватися прикордонний, митний та інші види контролю, що здійснюються при перетинанні державного кордону. Жителі села Паланка зберігають невід'ємне право безперешкодного користування сільськогосподарськими угіддями на площі більш ніж 900 га землі, розташованими на території Республіки Молдова, на протилежній стороні даної автомобільної дороги.
Таким чином, була завершена спільна робота з остаточного виконання Додаткового Протоколу до Договору між Україною та Республікою Молдова про державний кордон від 18 серпня 1999 року.
Див. також
Примітки
- [en] (25 листопада 2009, 11:17). (рум.). Блог Влада Кубрякова. Архів оригіналу за 14 березня 2010. Процитовано 14 травня 2016.
- (рос.). Еврорегион «Днестр». Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
- [en] (11 грудня 2009). (рум.). FLUX. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
- Додатковий протокол до Договору між Україною і Республікою Молдова про державний кордон щодо передачі у власність Україні ділянки автомобільної дороги Одеса — Рені в районі населеного пункту Паланка Республіки Молдова, а також земельної ділянки, по якій вона проходить, і режиму їх експлуатації
- Operkor (10 января 2011). Как молдаване «разводят» Украину. 10 лет Молдова отказывается выполнять условия соглашения об обмене территориями с Украиной (рос.). Хроники и комментарии. Процитовано 14 травня 2016.
- Приграничные сложности Украины с Молдовой (рос.). Информационно-новостной ресурс ПМР. 30 ноября 2009. Процитовано 14 травня 2016.
- Население молдавского с. Паланка готово перекрыть трассу Одесса-Рени, чтобы не допустить передачи Украине земли под дорогой (рос.). Новый регион — Кишинёв. 23 ноября 2009 20:09. Процитовано 14 травня 2016.
- Молдавский порт Джурджулешты: вопросов больше, чем ответов (рос.). Информационный портал «Курьер». 14 января 2016. Процитовано 14 травня 2016.
- Украина отдала Молдове спорную территорию (рос.). Росбалт. 26 ноября 2012 17:00. Процитовано 14 травня 2016.
Посилання
- Александр Лапшин (5 июля 2012). Через Молдавию без пограничного контроля, или как Украина с Молдавией землями поменялись (рос.). LiveJournal. Процитовано 14 травня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teritorialna superechka mizh Moldovoyu i Ukrayinoyu trivala z 1997 do 2012 roku popri pidpisannya 23 zhovtnya 1992 roku moldovsko ukrayinskoyi ugodi pro neporushnist kordoniv U 1999 roci vidpovidno do dodatkovogo protokolu Moldova povinna bula peredati chastinu svoyeyi beregovoyi liniyi uzdovzh Dnistra i dilyanku avtomobilnoyi dorogi bilya sela Palanka Shtefan Vodskogo rajonu v obmin na pravo pobuduvati port Dzhurdzhuleshti Superechka spalahnula pislya togo yak Ukrayina zvinuvatila Moldovu u nevikonanni umov protokolu a Moldova zayavila pro falsifikaciyi danih pro te sho beregova liniya bucimto mozhe buti peredana Ukrayini Superechki shodo kordonu velisya cherez te sho vikoristannya deyakih dorig bulo uskladnene chinnimi kordonami Superechka velasya cherez selo Palanka i port Dzhurdzhuleshti Teritorialna superechka mizh Moldovoyu j Ukrayinoyu Krayina Ukrayina i Moldova Chas data pochatku1997 Chas data zakinchennya2012Sut superechki23 zhovtnya 1992 roku bulo ukladeno ugodu mizh Ukrayinoyu i Moldovoyu shodo viznachennya derzhavnogo kordonu mizh dvoma krayinami 4 serpnya 1998 roku prem yer ministr Moldovi Jon Chubuk i prem yer ministr Ukrayini Valerij Pustovojtenko pidpisali i zaprotokolyuvali ugodu pro peredachu u vlasnist Ukrayini dilyanki avtomobilnoyi dorogi Odesa Reni sho prohodit teritoriyeyu Moldovi bilya naselenogo punktu Palanka v obmin na sho Moldova otrimuvala 400 metrovu beregovu liniyu u rajoni mista Dzhurdzhuleshti z pravom budivnictva portu a obidvi storoni zobov yazuvalis pobuduvati spilnij KPP U 1999 roci do ugodi pro kordon bulo dodano dodatkovij protokol pidpisanij deputatom Parlamentu Respubliki Moldova Vasilem Shovoyu i deputatom Verhovnoyi Radi III sklikannya Petrom Poroshenkom za yakim peredbachalisya taki oficijni diyi Respublika Moldova peredast Ukrayini u povnij suverenitet volodinnya koristuvannya i upravlinnya richkovij ostriv Nishaliu 107 7 ga na Nizhnomu Dnistri potochnu moldovsku dilyanku avtodorogi Reni Odesa sho roztashovana u mezhah moldovskogo mista Palanka v girli Dnistra protyazhnistyu 7 77 km shirinoyu 23 m i zagalnoyu plosheyu 18 ga razom iz vidpovidnimi nizinami a takozh prilegli selisha Piscikola Peshunya Abdiu i Bajbol 9 26 km abo 10 5 km moldovskoyi teritoriyi u obmin na vidpovidnu teritoriyu prileglu do moldovskogo mista Dzhurdzhuleshti i ukrayinskogo mista Reni teritoriyu sumizhnu z uzberezhzhyam riki Dunaj vniz za techiyeyu do Dzhurdzhulesht Odnak protokol buv zablokovanij Moldovoyu pid privodom togo sho teritoriya bilya Dzhurdzhulesht beregova liniya vzhe nalezhala Moldovi z 1940 roku a yiyi u 1992 roci bucimto de fakto peredali Ukrayini bez zhodnih dvostoronnih ugod i bez yuridichnih pidstav za usnoyu domovlenistyu prem yer ministra Moldovi Valeriya Muravskogo i prem yer ministra Ukrayini Pavla Lazarenka Viddavati 10 5 km zemli u obmin na ti sho vzhe buli moldovskimi uryad Moldovi ne zbiravsya Argumenti storinNa korist Moldovi Moldovskij uryad vidmovivsya peredavati Ukrayini 400 metrovu beregovu liniyu abo teritoriyu v rajoni sela Palanka Moldovska vlada vvazhala sho beregova liniya i tak nalezhala Moldovi i bula nevidchuzhuvanoyu zemleyu a peredacha derzhavnoyi zemli zaboronyalas moldovskimi zakonami i tomu Ukrayina otrimala lishe dorozhnye pokrittya yake viyavilos ne bilshe nizh vlasnistyu Ukrayini na teritoriyi Moldovi Primar Shtefan Vodskogo rajonu Valerij Berila navit pogrozhuvav perekriti avtotrasu zayavlyayuchi sho ne dopustit niyakoyi peredachi zemli Ukrayini Na korist Ukrayini Deyaki ukrayinski politiki vvazhali sho peredacha zemel bilya Dzhurdzhulesht Moldovi vidbulas iz porushennyam zakoniv Ukrayini za statteyu 73 Konstituciyi Ukrayini neobhidno bulo provesti vnutrishnij referendum Vidmovu Moldovi peredavati zemlyu voni rozcinyuvali yak porushennya protokolu ale dali oficijnih zayav pro namiri natisnuti na Moldovu i zastaviti yiyi zavershiti ugodu sprava ne prosuvalasya Budivnictvo portu v Dzhurdzhuleshtah moglo u perspektivi stati serjoznoyu ekonomichnoyu zagrozoyu dlya ukrayinskogo portu Reni yakij u 2009 roci vtrativ blizko 300 400 tisyach tonn shorichnih zernovih vantazhiv z Moldovi i vtrativ produkciyu Ribnickogo metalurgijnogo zavodu chastkovo cherez vidsutnist zaliznichnoyi gilki u moldovskij port ishla zaliznicya z Kagula Zakinchennya superechki24 25 chervnya 2010 roku u m Kishiniv vidbulis ukrayinsko moldovski konsultaciyi ekspertiv z pitan uzgodzhennya na miscevosti mezh peredanoyi u vlasnist Ukrayini zemelnoyi dilyanki roztashovanoyi na teritoriyi Respubliki Moldova Konsultaciyi provedeni na rivni direktoriv Departamentiv Ministerstv zakordonnih sprav oboh derzhav iz zaluchennyam ekspertiv Z Ukrayinskoyi storoni delegaciyu ocholyuvav Direktor dogovirno pravovogo departamentu MZS Ukrayini Volodimir Puzirko z Moldovskoyi Direktor departamentu mizhnarodnogo prava Ministerstva zakordonnih sprav i yevropejskoyi integraciyi Yevgen Revenko Delegaciyi konstatuvali sho vidpovidno do punktu 1 1 Dodatkovogo Protokolu do Dogovoru mizh Ukrayinoyu i Respublikoyu Moldova pro derzhavnij kordon shodo peredachi u vlasnist Ukrayini dilyanki avtomobilnij dorogi Odesa Reni v rajoni naselenogo punktu Palanka Respubliki Moldova a takozh zemelnoyi dilyanki po yakij vona prohodit i rezhimu yih ekspluataciyi vid 18 08 1999 roku zemelna dilyanka de jure bula peredana u vlasnist Ukrayini odnochasno z nabrannyam chinnosti danogo Protokolu tobto 18 listopada 2001 roku Storoni pogodili proyekt Akta viznachennya na miscevosti mezh peredanoyi u vlasnist Ukrayini zemelnoyi dilyanki roztashovanoyi na teritoriyi Respubliki Moldova po yakij prohodit avtomobilna doroga Odesa Reni v rajoni naselenogo punktu Palanka Respublika Moldova Vidpovidni organi najblizhchim chasom viznachat i uzgodyat na miscevosti mezhi peredanoyi dilyanki Ekspluataciya ta obslugovuvannya avtomobilnoyi dorogi ta vsih neobhidnih dlya cogo sporud na peredanij dilyanci zdijsnyuyutsya Ukrayinoyu Respublika Moldova zberigaye pravo bezkoshtovnogo koristuvannya zaznachenoyu dilyankoyu avtomobilnoyi dorogi Takozh na peredanij dilyanci ne bude zdijsnyuvatisya prikordonnij mitnij ta inshi vidi kontrolyu sho zdijsnyuyutsya pri peretinanni derzhavnogo kordonu Zhiteli prileglogo sela Palanka zberigayut pravo bezpereshkodnogo koristuvannya silskogospodarskimi ugiddyami roztashovanimi na teritoriyi Respubliki Moldova na protilezhnij storoni danoyi avtomobilnoyi dorogi Yevropejskij komisar iz pitan rozshirennya ta yevropejskoyi politiki susidstva Shtefan Fyule v listopadi 2010 roku shvaliv rezultat dosyagnutij Kiyevom i Kishinevom pid chas obgovorennya derzhkordonu v rajoni sela Palanka Ya shvalyuyu rezultat yakij bulo dosyagnuto pid chas zustrichi v Kishinevi mizh predstavnikami respubliki Moldova ta Ukrayina Zustrich vidbulasya za spilnoyi iniciativi YeS i SShA dlya obgovorennya situaciyi na ukrayinsko moldovskomu derzhavnomu kordoni bilya sela Palanka Virishennya takogo pitannya maye buti znajdeno za dopomogoyu peregovoriv mirnim shlyahom i v dusi dobrosusidstva i ne v odnostoronnomu poryadku jdetsya v zayavi yevrokomisara Sh Fyule nagolosiv sho jogo nadihnula konstruktivna atmosfera diskusiyi v Kishinevi i vidpovidalna poziciya zastupnika ministra zakordonnih sprav Moldovi Andriya Popova ta posla Ukrayini v Moldovi Sergiya Pirozhkova yaki domovilisya shukati rishennya za dopomogoyu dialogu v yaknajshvidshi termini ta bez bud yakih umov YeS i nadali gotova nadati tehnichnu ekspertizu dlya sproshennya takogo dialogu nagolosiv vin Yak povidomlyalosya moldovska vlada zvernulas z vimogoyu do Ukrayini shodo poyasnen u zv yazku z odnostoronnim demontazhem na kordoni z Ukrayinoyu dvoh prikordonnih znakiv bilya sela Palanka Moldova U vidpovid MZS Ukrayini poyasnilo sho Kiyiv diyav viklyuchno v ramkah dvostoronnih ugod i kilka raziv povidomlyav moldovsku storonu pro plani demontazhu cih prikordonnih znakiv V ukrayinskomu zovnishnopolitichnomu vidomstvi zaznachili sho dva prikordonni stovpi buli vstanovleni z vidhilennyam blizko 100 m vid liniyi delimitaciyi poznachenoyi na vidpovidnih kartah Cyu pomilku bulo viyavleno she v 2008 roci i ukrayinska storona za danimi MZS Ukrayini neodnorazovo porushuvala pitannya pered Kishinevom pro yiyi usunennya Vlitku 2011 roku robotu shodo vprovadzhennya protokolu vid 1999 roku vse zh vdalosya zavershiti 26 listopada 2012 roku pitannya shodo spirnih teritorij bilya sela Palanka bulo zakrite ostatochno Ukrayina zalishila za Moldovoyu teritoriyu dovkola sela a doroga sho tam znahoditsya peredana u vlasnist Ukrayini Na vikonannya Dodatkovogo Protokolu do Dogovoru mizh Ukrayinoyu ta Respublikoyu Moldova pro derzhavnij kordon shodo peredachi u vlasnist Ukrayini dilyanki avtomobilnoyi dorogi Odesa Reni v rajoni naselenogo punktu Palanka Respubliki Moldova a takozh zemelnoyi dilyanki po yakij vona prohodit i rezhimu yih ekspluataciyi vid 18 serpnya 1999 roku 30 chervnya 2011 roku u Kishinevi buv pidpisanij Akt viznachennya ta zakriplennya na miscevosti mezh peredanih u vlasnist Ukrayini dilyanki avtomobilnoyi dorogi Odesa Reni v rajoni naselenogo punktu Palanka Respubliki Moldova a takozh zemelnoyi dilyanki po yakij vona prohodit sho znahodyatsya na teritoriyi Respubliki Moldova Dane rishennya stalo mozhlivim za rezultatami ostannogo 41 go zasidannya Spilnoyi ukrayinsko moldovskoyi demarkacijnoyi komisiyi sho vidbulosya 14 15 chervnya 2011 roku u hodi yakogo buli utochneni ta zatverdzheni miscya vstanovlennya prikordonnih znakiv u rajoni sela Palanka Dilyanka avtomobilnoyi dorogi Odesa Reni v rajoni Palanki Respubliki Moldova a takozh zemelna dilyanka po yakij vona prohodit buli peredani de yure u vlasnist Ukrayini 18 listopada 2001 roku z momentu nabrannya chinnosti vishevkazanogo Protokolu Akt pro peredachu Respublikoyu Moldova u vlasnist Ukrayini avtomobilnoyi dorogi Odesa Reni v rajoni Palanki buv pidpisanij 11 lyutogo 2002 roku Ekspluataciya ta obslugovuvannya avtomobilnoyi dorogi ta vsih neobhidnih dlya cogo sporudzhen na peredanij dilyanci zdijsnyuyutsya Ukrayinoyu Respublika Moldova zberigaye pravo bezkoshtovnogo koristuvannya zaznachenoyu dilyankoyu avtomobilnoyi dorogi Takozh na peredanij dilyanci ne bude zdijsnyuvatisya prikordonnij mitnij ta inshi vidi kontrolyu sho zdijsnyuyutsya pri peretinanni derzhavnogo kordonu Zhiteli sela Palanka zberigayut nevid yemne pravo bezpereshkodnogo koristuvannya silskogospodarskimi ugiddyami na ploshi bilsh nizh 900 ga zemli roztashovanimi na teritoriyi Respubliki Moldova na protilezhnij storoni danoyi avtomobilnoyi dorogi Takim chinom bula zavershena spilna robota z ostatochnogo vikonannya Dodatkovogo Protokolu do Dogovoru mizh Ukrayinoyu ta Respublikoyu Moldova pro derzhavnij kordon vid 18 serpnya 1999 roku Div takozhTeritoriya UkrayiniPrimitki en 25 listopada 2009 11 17 rum Blog Vlada Kubryakova Arhiv originalu za 14 bereznya 2010 Procitovano 14 travnya 2016 ros Evroregion Dnestr Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 14 travnya 2016 en 11 grudnya 2009 rum FLUX Arhiv originalu za 4 travnya 2016 Procitovano 14 travnya 2016 Dodatkovij protokol do Dogovoru mizh Ukrayinoyu i Respublikoyu Moldova pro derzhavnij kordon shodo peredachi u vlasnist Ukrayini dilyanki avtomobilnoyi dorogi Odesa Reni v rajoni naselenogo punktu Palanka Respubliki Moldova a takozh zemelnoyi dilyanki po yakij vona prohodit i rezhimu yih ekspluataciyi Operkor 10 yanvarya 2011 Kak moldavane razvodyat Ukrainu 10 let Moldova otkazyvaetsya vypolnyat usloviya soglasheniya ob obmene territoriyami s Ukrainoj ros Hroniki i kommentarii Procitovano 14 travnya 2016 Prigranichnye slozhnosti Ukrainy s Moldovoj ros Informacionno novostnoj resurs PMR 30 noyabrya 2009 Procitovano 14 travnya 2016 Naselenie moldavskogo s Palanka gotovo perekryt trassu Odessa Reni chtoby ne dopustit peredachi Ukraine zemli pod dorogoj ros Novyj region Kishinyov 23 noyabrya 2009 20 09 Procitovano 14 travnya 2016 Moldavskij port Dzhurdzhuleshty voprosov bolshe chem otvetov ros Informacionnyj portal Kurer 14 yanvarya 2016 Procitovano 14 travnya 2016 Ukraina otdala Moldove spornuyu territoriyu ros Rosbalt 26 noyabrya 2012 17 00 Procitovano 14 travnya 2016 PosilannyaAleksandr Lapshin 5 iyulya 2012 Cherez Moldaviyu bez pogranichnogo kontrolya ili kak Ukraina s Moldaviej zemlyami pomenyalis ros LiveJournal Procitovano 14 travnya 2016