Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тереза Ґізе нім Therese Giehse 6 березня 1898 Мюнхен 3 березня 1975 там же німецька актриса Тереза Гізенім Therese Giehs

Тереза Гізе

Тереза Гізе

Тереза Ґізе (нім. Therese Giehse; 6 березня 1898, Мюнхен — 3 березня 1975, там же) — німецька актриса.

Тереза Гізенім. Therese Giehse
image
Дата народження6 березня 1898, МюнхенМісце народженняМюнхен, НімеччинаДата смерті3 березня 1975Місце смертіМюнхен, НімеччинаПохованняФлунтерн[1][2][3]Громадянствоimage НімеччинаПрофесіяактрисаКар'єра1928—1975Закладd[4], d[4], d[4] і d[4]Членствоd[4]НагородиIMDbID 0317340 image Тереза Гізе у Вікісховищі

Життєпис

Тереза ​​Ґізе брала приватні уроки акторської майстерності. З 1920 по 1926 рік грала в провінційних німецьких театрах — в Ґіссені, Гливицях, Ландсгут та інших. У 1926-1933 роках була актрисою в мюнхенському «Каммершпіле» в Отто Фалькенберга. У 1933 році разом з Клаусом Манном і Ерікою Манн заснувала мюнхенське політичне антинацистське кабаре «Пфеффермюле». У 1934 році разом з друзями та колегами по проєкту емігрувала до Швейцарії, де кабаре продовжило свою роботу; до кінця 30-х років у складі трупи гастролювала в Чехословаччині, Бельгії, Нідерландах, США.

У роки Другої світової війни жила у Швейцарії, з лютого 1937 була актрисою цюрихського «Шаушпільхауз», одночасно виступала на сценах театрів Берна і Люцерна, Міського театру Базеля. Після закінчення війни в 1948—1949 роках гастролювала на сцені Нового театру («Скала») у Відні.

Театральна кар'єра Ґізі тісно пов'язана з драматургією Бертольта Брехта — вона, зокрема, була першою виконавицею головної ролі в п'єсі Брехта «Матінка Кураж та її діти» — на цюрихському «Шаушпільхауз» 1941 року. 1949 року стала актрисою щойно заснованого Брехтом в східному секторі Берліна театру «Берлінер ансамбль». На цій сцені зіграла, головну роль в п'єсі А. М. Горького «Васса Желєзнова», фрау Філітц в «Червоному півні» Г. Гауптмана, Марту Руль в «Розбитий глечик» Г. Клейста, який сама і поставила.

1952 року Ґізі зробила вибір на користь Західної Німеччини, повернулася на сцену мюнхенського «Каммершпіле», на сцені якого виступала до 1974 року. Одночасно до 1966 року постійно гастролювала в цюрихському «Шаушпільхауз», де грала, зокрема, Селестіну в першій постановці п'єси Макса Фріша «Дон Жуан, або Любов до геометрії», а також головні ролі в перших постановках п'єс Фрідріха Дюрренматта «Візит старої дами» (1956) і «Фізики» (1962), причому в «Фізики» драматург спеціально для Ґізе переробив чоловічу роль головного лікаря клініки в жіночу — Матильду фон Цанд. Цю роль Ґізе того ж року зіграла і в «Каммершпіле».

Кінематографічна кар'єра Ґізе мала скромніший характер, в ній переважали другорядні ролі (зокрема в таких відомих фільмах, як «Анна Кареніна» Жюльєна Дювів'є); серед винятків — головна роль в телефільмі «Васса Желєзнова» по А. М. Горькому (НДР, 1963). Однак фінальна точка цієї кар'єри виявилася значною: в останній рік свого життя Ґізі, вже прикута до ліжка, зіграла одну з головних ролей у фільмі Луї Маля «Чорний місяць», що вийшов уже після її смерті й був присвячений її пам'яті.

Творчість

Театральні роботи

«Шаушпільхауз», Цюрих
  •  — «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта. Постановка Л. Линдтберга — Кураж
  •  — «Пан Пунтіла і його слуга Матті» Б. Брехта. Постановка Б. Брехта і К. Хіршфельда — Емма-самогонщиця
«Берлінер ансамбль»
  •  — «Пан Пунтіла і його слуга Матті» Б. Брехта. Постановка Б. Брехта й Е.Енгеля — Эмма-самогонщиця
  •  — А. М. Горького. Постановка Бертольда Фіртеля — Васса
  •  — «Червоний півень» и «Бобровая шуба», композиція Б. Брехта по п'єсах Г. Гауптмана. Постановка Егона Монка — фрау Філітц
  •  — «Розбитий глечик» Г. Клейста. Постановка Т. Ґізе — Марта Руль

Примітки

  1. https://www.stadt-zuerich.ch/content/dam/stzh/prd/Deutsch/Bevoelkerungsamt/tod/friedhoefe/prominenteverstorbene/Promi_Alpha.pdf
  2. Loacker N., Hänsli C. Where Zurich Comes to Rest - The Cemeteries of the City of Zurich — Zürich: Orell Füssli, 1998. — S. 288. —
    d:Track:Q72d:Track:Q85097517d:Track:Q1511140d:Track:Q88074d:Track:Q119846940
  3. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
    d:Track:Q70d:Track:Q642074
  5. Anna Beck. Therese Giehse // Andreas Kotte (Hrsg.): Theaterlexikon der Schweiz. ,. — Zürich : Chronos, 2005. — Т. 1. — С. 706. — ISSN 3-0340-0715-9.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тереза Гізе

Посилання

  • С. Воропаєв. Енциклопедія Третього рейху. 1996 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tereza Gize nim Therese Giehse 6 bereznya 1898 Myunhen 3 bereznya 1975 tam zhe nimecka aktrisa Tereza Gizenim Therese GiehseData narodzhennya6 bereznya 1898 MyunhenMisce narodzhennyaMyunhen NimechchinaData smerti3 bereznya 1975Misce smertiMyunhen NimechchinaPohovannyaFluntern 1 2 3 Gromadyanstvo NimechchinaProfesiyaaktrisaKar yera1928 1975Zakladd 4 d 4 d 4 i d 4 Chlenstvod 4 NagorodiNimecka kinopremiyaIMDbID 0317340 Tereza Gize u VikishovishiZhittyepisTereza Gize brala privatni uroki aktorskoyi majsternosti Z 1920 po 1926 rik grala v provincijnih nimeckih teatrah v Gisseni Glivicyah Landsgut ta inshih U 1926 1933 rokah bula aktrisoyu v myunhenskomu Kammershpile v Otto Falkenberga U 1933 roci razom z Klausom Mannom i Erikoyu Mann zasnuvala myunhenske politichne antinacistske kabare Pfeffermyule U 1934 roci razom z druzyami ta kolegami po proyektu emigruvala do Shvejcariyi de kabare prodovzhilo svoyu robotu do kincya 30 h rokiv u skladi trupi gastrolyuvala v Chehoslovachchini Belgiyi Niderlandah SShA U roki Drugoyi svitovoyi vijni zhila u Shvejcariyi z lyutogo 1937 bula aktrisoyu cyurihskogo Shaushpilhauz odnochasno vistupala na scenah teatriv Berna i Lyucerna Miskogo teatru Bazelya Pislya zakinchennya vijni v 1948 1949 rokah gastrolyuvala na sceni Novogo teatru Skala u Vidni Teatralna kar yera Gizi tisno pov yazana z dramaturgiyeyu Bertolta Brehta vona zokrema bula pershoyu vikonaviceyu golovnoyi roli v p yesi Brehta Matinka Kurazh ta yiyi diti na cyurihskomu Shaushpilhauz 1941 roku 1949 roku stala aktrisoyu shojno zasnovanogo Brehtom v shidnomu sektori Berlina teatru Berliner ansambl Na cij sceni zigrala golovnu rol v p yesi A M Gorkogo Vassa Zhelyeznova frau Filitc v Chervonomu pivni G Gauptmana Martu Rul v Rozbitij glechik G Klejsta yakij sama i postavila 1952 roku Gizi zrobila vibir na korist Zahidnoyi Nimechchini povernulasya na scenu myunhenskogo Kammershpile na sceni yakogo vistupala do 1974 roku Odnochasno do 1966 roku postijno gastrolyuvala v cyurihskomu Shaushpilhauz de grala zokrema Selestinu v pershij postanovci p yesi Maksa Frisha Don Zhuan abo Lyubov do geometriyi a takozh golovni roli v pershih postanovkah p yes Fridriha Dyurrenmatta Vizit staroyi dami 1956 i Fiziki 1962 prichomu v Fiziki dramaturg specialno dlya Gize pererobiv cholovichu rol golovnogo likarya kliniki v zhinochu Matildu fon Cand Cyu rol Gize togo zh roku zigrala i v Kammershpile Kinematografichna kar yera Gize mala skromnishij harakter v nij perevazhali drugoryadni roli zokrema v takih vidomih filmah yak Anna Karenina Zhyulyena Dyuviv ye sered vinyatkiv golovna rol v telefilmi Vassa Zhelyeznova po A M Gorkomu NDR 1963 Odnak finalna tochka ciyeyi kar yeri viyavilasya znachnoyu v ostannij rik svogo zhittya Gizi vzhe prikuta do lizhka zigrala odnu z golovnih rolej u filmi Luyi Malya Chornij misyac sho vijshov uzhe pislya yiyi smerti j buv prisvyachenij yiyi pam yati TvorchistTeatralni roboti Shaushpilhauz Cyurih Matinka Kurazh ta yiyi diti B Brehta Postanovka L Lindtberga Kurazh Pan Puntila i jogo sluga Matti B Brehta Postanovka B Brehta i K Hirshfelda Emma samogonshicya Berliner ansambl Pan Puntila i jogo sluga Matti B Brehta Postanovka B Brehta j E Engelya Emma samogonshicya A M Gorkogo Postanovka Bertolda Firtelya Vassa Chervonij piven i Bobrovaya shuba kompoziciya B Brehta po p yesah G Gauptmana Postanovka Egona Monka frau Filitc Rozbitij glechik G Klejsta Postanovka T Gize Marta RulPrimitkihttps www stadt zuerich ch content dam stzh prd Deutsch Bevoelkerungsamt tod friedhoefe prominenteverstorbene Promi Alpha pdf Loacker N Hansli C Where Zurich Comes to Rest The Cemeteries of the City of Zurich Zurich Orell Fussli 1998 S 288 ISBN 3 280 02809 4 d Track Q72d Track Q85097517d Track Q1511140d Track Q88074d Track Q119846940 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Historische Lexikon der Schweiz Dictionnaire historique de la Suisse Dizionario storico della Svizzera Bern 1998 d Track Q70d Track Q642074 Anna Beck Therese Giehse Andreas Kotte Hrsg Theaterlexikon der Schweiz Zurich Chronos 2005 T 1 S 706 ISSN 3 0340 0715 9 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tereza GizePosilannyaS Voropayev Enciklopediya Tretogo rejhu 1996 4 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ