Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Терджима́н» (крим. Terciman, ترجمان, рос. Переводчикъ; укр. Перекладач) — газета, що виходила з 1883 по 1918 рр. у Бахчисараї й фактично була друкованим органом тюркомовного населення Російської імперії. Засновником і видавцем був кримськотатарський просвітник Ісмаїл Гаспринський. «Терджиман» був першою в історії кримськотатарською газетою. Станом на 1918 рік це була найстарша активна газета мусульманського світу.
 | ||||
|
| ||||
| Тип | тижневик, щоденна | |||
|---|---|---|---|---|
| Мова | кримськотатарська, тюркі, російська | |||
| Місце публікації | Бахчисарай | |||
| Видавець | Ісмаїл Гаспринський, Зухра Акчуріна | |||
| Формат | інформаційний, просвітницький, 4 с. | |||
| | ||||
| Засновано | 1883 | |||
| Власник | Ісмаїл Гаспринський | |||
| Редактор | Ісмаїл Гаспринський, Асан Сабрі Айвазов | |||
| Припинення публікацій | 23 лютого 1918 | |||
| Головний офіс | Бахчисарай | |||
 Терджиман у Вікісховищі | ||||
Історія
Ісмаїл Гаспринський взявся за створення газети 1879 року. Спочатку він мав намір видавати тижневик кримськотатарською мовою «Файдали еглендже». Однак його прохання було відхилено міністром внутрішніх справ . Те саме сталося і з проханням про відкриття газети для дітей «Мектеб» та літературно-інформаційного листа «Канун». Все ж після кількох років листування і переговорів з чиновниками Гаспринському таки вдалося отримати дозвіл на видання «Терджимана», перший номер якого з'явився 10 квітня 1883 року.
Ісмаїл Гаспринський їздив Кримом, Кавказом, Поволжям, проводячи просвітницькі бесіди з найбільш значними людьми, пояснюючи їм необхідність видання мусульманської газети. До 1893 Гаспринському вдалося забезпечити собі підтримку серед улемів, буржуазії та інтелігенції основних економічних і культурних центрів російських мусульман, особливо у Волзько-Уральському регіоні, в Криму та Азербайджані.
1885 року типографія Гаспринського в Бахчисараї згоріла, за якийсь час йому вдалося відбудувати її наново.
Спершу наклад газети був невеликим, але він зростав і поступово «Терджиман» перетворився з тижневика на щоденну газету. За свідченнями Асана Сабрі Айвазова, на піку популярності тираж «Терджимана» досяг 16 тисяч примірників. Крім території Російської імперії, «Терджиман» поширювали в Туреччині, причому, за свідченнями Айвазова, Гаспринський видавав номери з трохи іншим змістом, пристосованим під турецькі реалії.
Після смерті Гаспринського 1914 року «Терджиман» перейшов його синові Рефату. При цьому, згідно із заповітом Гаспринського, редактором став Асан Сабрі Айвазов.
Останній номер «Терджимана» вийшов 23 лютого 1918 року, коли більшовики окупували Крим і заборонили видання газети.
Завдання і значення
Головним завданням «Терджимана» Ісмаїл Гаспринський бачив єднання тюркських народів на основі спільності духу, мови та культури, а девізом газети було гасло «Ділде, Фікірде, Ішде Бірлік» («Єдність у мові, думках і ділах»). У першому номері від 10 квітня 1883 року він писав:
 | Випускаючи нашу газету, ми хочемо заявити нашим читачам, що «Терджиман» намагатиметься передусім, з одного боку — давати потрібні та корисні для культурного життя знання, а з іншого — знайомити російське суспільство з нашими національними потребами. Наш шлях важкий і складний. Тому ми взялися за цю справу в ім'я Господє і взялися за перо в інтересах правди й науки. Чи буде «Терджиман» відповідати тим вимогам, які він собі ставить, чи ні, хай вирішить майбутнє, тому що зрозуміло: я сам не можу винести вироку. |  |
Первинною умовою для досягнення цієї мети було створення літературної мови, зрозумілої для всіх тюркських народів. В основу цієї спільної мови було покладено стамбульський варіант османської турецької мови (близький до (узбережного діалекту) кримськотатарської), але з меншою кількістю запозичень і спрощеним синтаксисом. Мова газети була зрозумілою освіченим верствам більшості тюркських народів, вона стала однією з головних причин успіху газети. Внаслідок діяльності «Терджимана» посилився вплив турецької на інші тюркські мови.
Для російської умми «Терджиман» був основним джерелом інформації, а до революції 1905 року — фактично єдиним реальним механізмом зв'язків усередині тюркського мусульманського суспільства Російської імперії, оскільки через неможливість створення політичних партій редактори і співробітники газет виконували функцію професійних політиків і громадських діячів. Зокрема, в «Терджимані» активно висвітлювали Всеросійські мусульманські з'їзди 1905—1906 рр.
Період високого впливу газети (1883—1904 рр., «ера „Терджимана“») був епохою зародження громадського руху російських мусульман загалом.
«Терджиман» існував на кошти мусульманських промисловців, передусім братів Рамієвих із Оренбурга, Акчуріна з Симбірська і Зейн аль-Абідіна Тагієва з Баку. Передплата видання «Терджиман» була доступною. Крім того, Гаспринський заохочував нових читачів, щорічно надсилаючи передплатникам у подарунок книжки, які видавали в його бахчисарайській друкарні.
Газету поширювали в 12 тогочасних країнах світу.
20-річний ювілей «Терджимана» в 1903 році перетворився на загальнонаціональний форум, який закріпив за Гаспринським статус «батька нації».
У 2011 році на конференції кримськотатарських журналістів та видавців/власників кримськотатарських ЗМІ, проведеної за ініціативою Меджлісу кримськотатарського народу ухвалено рішення заснувати День кримськотатарської журналістики та приурочити його щорічне проведення до випуску першого номера газети "Терджиман" - 10 квітня.
Тематика
5 серпня 1882 р. у Бахчисараї І. Гаспринський випустив експериментальний номер «Терджимана» російською і кримськотатарською мовами, а 12 лютого 1883 р. міністр внутрішніх справ Д. О. Толстой затвердив програму газети, яка містила такі розділи:
- розпорядження уряду й офіційні оголошення, розпорядження і постанови місцевої і земської адміністрації краю, що публікувалися в «Правительственном Вестнике» і «Тавричеких губернских ведомостях»;
- популярні статті з російського законодавства, наприклад, витяги й переклади зі статутів військового, паспортного, будівельного тощо;
- статті літературні, географічні, історичні та з навчальної справи, про нові відкриття й винаходи в галузі наук і мистецтв, огляди місцевого, державного та іноземного життя, невеликі оповідання, анекдоти, вірші;
- приватні оголошення російською і кримськотатарською мовами.
Періодичність видання встановлювалася 1 раз на тиждень, передплатна ціна — 4 руб. на рік, 2,5 руб. на півроку.
Згідно з підрахунками В. Ю. Ганкевича, кількість випусків газети «Переводчик-Терджиман» без врахування додатків за всі роки існування становила: 1883 (29); 1884 (47); 1885 (27/46 (реально — 44)); 1886 (53); 1887 (40); 1888 (46); 1889 (46); 1890 (48); 1891 (48); 1892 (48); 1893 (48); 1894 (48); 1895 (50); 1896 (50); 1897 (48); 1898 (51); 1899 (48); 1900 (48); 1901 (48); 1902 (49); 1903 (51); 1904 (104); 1905 (106); 1906 (146); 1907 (86); 1908 (81); 1909 (52); 1910 (52); 1911 (52); 1912 (63); 1913 (110); 1914 (173); 1915 (286); 1916 (279); 1917 (232); 1918 (13).
Головну, національно-просвітницьку проблематику публікацій «Терджимана» було заявлено вже в його пробному випуску 1882 р. («Нешріят Ісмаїліє. Терджиман») — у матеріалах про нові закони, про сутність Російської імперії, про культурно-освітню емансипацію східних жінок і важливість розвитку тюрксько-мусульманської преси.
Проф. Е. Лаззеріні відокремив шість основних напрямів публікацій «Терджимана»: 1)реформування системи освіти мусульман; 2)створення єдиної тюркської літературної мови; 3)емансипація мусульманських жінок; 4)створення благодійних товариств; 5) пантюркізм; 6) вірність Російській державі, активне вивчення російської мови і культури, співробітництво з російським народом.
Перший номер заснованої газети вийшов друком 10 (22) квітня 1883 р. — з нагоди 100-річчя приєднання Криму до Російської імперії. З самого початку свого заснування газета будувалася за «дзеркальним» принципом: російська і кримськотатарська частини точно відповідали одна одній. З 9 грудня 1905 р. газета почала виходити кримськотатарською мовою з російським відділом, який містив найбільш важливі із суспільно-політичної точки зору матеріали.
Періодичність виходу газети неодноразово змінювалася з тенденцією до збільшення: з 1883 по 1903 рр. «Терджиман» випускався щотижня (у 1885 р. була спроба видавати газету двічі на тиждень), з № 46 за 1903 р. — двічі на тиждень, з № 80 за 1905 р. — тричі на тиждень, з 9 жовтня 1912 р. — щодня.
У «Терджимані» друкували докладні статті про стан справ у медресе, як у центрах підготовки новометодних викладачів, повідомляли про мусульманських інтелігентів, які здобули світську освіту. «Терджиман» повідомляв про всі нові друковані видання російських мусульман із зазначенням їхніх адрес. Також газета традиційно публікувала рекламу виробів мусульманських торговців і промисловців, таким чином відіграючи роль основного рекламного центра на вторинному та третинному ринку.
Серед дописувачів газети були Юсуф Акчура, , , , Наріман Наріманов, , , , , Асан Сабрі Айвазов, , , , .
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 5 квітня 2014.
- Як створювалась легендарна газета «Терджиман» (укр.), процитовано 10 квітня 2023
- . QIRIM.News (укр.). 10 квітня 2023. Архів оригіналу за 10 квітня 2023. Процитовано 10 квітня 2023.
- Гортаючи легендарний «Терджиман»... Крым.Реалии (укр.). Процитовано 10 квітня 2023.
- Ганкевич В. Ю. На службе правде и просвещению: краткий биографический очерк Исмаила Гаспринского (1851—1914 гг.). — Симферополь: Доля, 2000. — С. 113.
- Ганкевич В. Ю. На службе правде и просвещению: краткий биографический очерк Исмаила Гаспринского (1851—1914 гг.). — Симферополь: Доля, 2000. — С. 127.
- Lazzerini E.J. Gadidizm at the turn of the twentieth century: a view from within // Cahiers du Monde russe et sovietique. — 1975. — № XVI.
Джерела
- Электронные копии «Переводчика» в путеводителе РНБ «Газеты в сети и вне её» [ 8 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Электронные копии «Листка объявлений» в путеводителе РНБ «Газеты в сети и вне её» [ 10 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Электронные копии литературно-научного отдела «Переводчика» за 1893—1894 гг. в путеводителе РНБ «Газеты в сети и вне её» [ 8 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Электронные копии «ترجمان»(«Терджимана») в путеводителе РНБ «Газеты в сети и вне её» [ 10 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Кирюшко М. І. Терджиман [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 54. — .
- Гаспринский И. Россия и Восток. — Казань, 1993 (рос.)
- Хабутдинов А. Формирование нации и основные направления развития татарского общества в конце XVIII — начале XX веков. — Казань, 2001 (рос.)
- Камиль Алиев. Первенец общетюркской газеты («Ёлдаш/Времена», 12 апреля 2013) [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Газета «Терджиман» как энциклопедия крымскотатарской жизни
- Про газету «Тарджеман» на ourbaku.com [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Terdzhima n krim Terciman ترجمان ros Perevodchik ukr Perekladach gazeta sho vihodila z 1883 po 1918 rr u Bahchisarayi j faktichno bula drukovanim organom tyurkomovnogo naselennya Rosijskoyi imperiyi Zasnovnikom i vidavcem buv krimskotatarskij prosvitnik Ismayil Gasprinskij Terdzhiman buv pershoyu v istoriyi krimskotatarskoyu gazetoyu Stanom na 1918 rik ce bula najstarsha aktivna gazeta musulmanskogo svitu Terdzhiman ترجمانTip tizhnevik shodennaMova krimskotatarska tyurki rosijskaMisce publikaciyi BahchisarajVidavec Ismayil Gasprinskij Zuhra AkchurinaFormat informacijnij prosvitnickij 4 s Zasnovano 1883Vlasnik Ismayil GasprinskijRedaktor Ismayil Gasprinskij Asan Sabri AjvazovPripinennya publikacij 23 lyutogo 1918Golovnij ofis Bahchisaraj Terdzhiman u VikishovishiIstoriyaBudivlya drukarni Terdzhiman v yakij pracyuvav Gasprinskij Vul I Gasprinskogo 47 a Bahchisaraj Ismayil Gasprinskij vzyavsya za stvorennya gazeti 1879 roku Spochatku vin mav namir vidavati tizhnevik krimskotatarskoyu movoyu Fajdali eglendzhe Odnak jogo prohannya bulo vidhileno ministrom vnutrishnih sprav Te same stalosya i z prohannyam pro vidkrittya gazeti dlya ditej Mekteb ta literaturno informacijnogo lista Kanun Vse zh pislya kilkoh rokiv listuvannya i peregovoriv z chinovnikami Gasprinskomu taki vdalosya otrimati dozvil na vidannya Terdzhimana pershij nomer yakogo z yavivsya 10 kvitnya 1883 roku Ismayil Gasprinskij yizdiv Krimom Kavkazom Povolzhyam provodyachi prosvitnicki besidi z najbilsh znachnimi lyudmi poyasnyuyuchi yim neobhidnist vidannya musulmanskoyi gazeti Do 1893 Gasprinskomu vdalosya zabezpechiti sobi pidtrimku sered ulemiv burzhuaziyi ta inteligenciyi osnovnih ekonomichnih i kulturnih centriv rosijskih musulman osoblivo u Volzko Uralskomu regioni v Krimu ta Azerbajdzhani 1885 roku tipografiya Gasprinskogo v Bahchisarayi zgorila za yakijs chas jomu vdalosya vidbuduvati yiyi nanovo Spershu naklad gazeti buv nevelikim ale vin zrostav i postupovo Terdzhiman peretvorivsya z tizhnevika na shodennu gazetu Za svidchennyami Asana Sabri Ajvazova na piku populyarnosti tirazh Terdzhimana dosyag 16 tisyach primirnikiv Krim teritoriyi Rosijskoyi imperiyi Terdzhiman poshiryuvali v Turechchini prichomu za svidchennyami Ajvazova Gasprinskij vidavav nomeri z trohi inshim zmistom pristosovanim pid turecki realiyi Pislya smerti Gasprinskogo 1914 roku Terdzhiman perejshov jogo sinovi Refatu Pri comu zgidno iz zapovitom Gasprinskogo redaktorom stav Asan Sabri Ajvazov Ostannij nomer Terdzhimana vijshov 23 lyutogo 1918 roku koli bilshoviki okupuvali Krim i zaboronili vidannya gazeti Zavdannya i znachennyaIsmayil Gasprinskij vidavec Terdzhimana prihilnik ideyi pantyurkizmu Golovnim zavdannyam Terdzhimana Ismayil Gasprinskij bachiv yednannya tyurkskih narodiv na osnovi spilnosti duhu movi ta kulturi a devizom gazeti bulo gaslo Dilde Fikirde Ishde Birlik Yednist u movi dumkah i dilah U pershomu nomeri vid 10 kvitnya 1883 roku vin pisav Vipuskayuchi nashu gazetu mi hochemo zayaviti nashim chitacham sho Terdzhiman namagatimetsya peredusim z odnogo boku davati potribni ta korisni dlya kulturnogo zhittya znannya a z inshogo znajomiti rosijske suspilstvo z nashimi nacionalnimi potrebami Nash shlyah vazhkij i skladnij Tomu mi vzyalisya za cyu spravu v im ya Gospodye i vzyalisya za pero v interesah pravdi j nauki Chi bude Terdzhiman vidpovidati tim vimogam yaki vin sobi stavit chi ni haj virishit majbutnye tomu sho zrozumilo ya sam ne mozhu vinesti viroku Pervinnoyu umovoyu dlya dosyagnennya ciyeyi meti bulo stvorennya literaturnoyi movi zrozumiloyi dlya vsih tyurkskih narodiv V osnovu ciyeyi spilnoyi movi bulo pokladeno stambulskij variant osmanskoyi tureckoyi movi blizkij do uzberezhnogo dialektu krimskotatarskoyi ale z menshoyu kilkistyu zapozichen i sproshenim sintaksisom Mova gazeti bula zrozumiloyu osvichenim verstvam bilshosti tyurkskih narodiv vona stala odniyeyu z golovnih prichin uspihu gazeti Vnaslidok diyalnosti Terdzhimana posilivsya vpliv tureckoyi na inshi tyurkski movi Dlya rosijskoyi ummi Terdzhiman buv osnovnim dzherelom informaciyi a do revolyuciyi 1905 roku faktichno yedinim realnim mehanizmom zv yazkiv useredini tyurkskogo musulmanskogo suspilstva Rosijskoyi imperiyi oskilki cherez nemozhlivist stvorennya politichnih partij redaktori i spivrobitniki gazet vikonuvali funkciyu profesijnih politikiv i gromadskih diyachiv Zokrema v Terdzhimani aktivno visvitlyuvali Vserosijski musulmanski z yizdi 1905 1906 rr Period visokogo vplivu gazeti 1883 1904 rr era Terdzhimana buv epohoyu zarodzhennya gromadskogo ruhu rosijskih musulman zagalom Terdzhiman isnuvav na koshti musulmanskih promislovciv peredusim brativ Ramiyevih iz Orenburga Akchurina z Simbirska i Zejn al Abidina Tagiyeva z Baku Peredplata vidannya Terdzhiman bula dostupnoyu Krim togo Gasprinskij zaohochuvav novih chitachiv shorichno nadsilayuchi peredplatnikam u podarunok knizhki yaki vidavali v jogo bahchisarajskij drukarni Gazetu poshiryuvali v 12 togochasnih krayinah svitu 20 richnij yuvilej Terdzhimana v 1903 roci peretvorivsya na zagalnonacionalnij forum yakij zakripiv za Gasprinskim status batka naciyi U 2011 roci na konferenciyi krimskotatarskih zhurnalistiv ta vidavciv vlasnikiv krimskotatarskih ZMI provedenoyi za iniciativoyu Medzhlisu krimskotatarskogo narodu uhvaleno rishennya zasnuvati Den krimskotatarskoyi zhurnalistiki ta priurochiti jogo shorichne provedennya do vipusku pershogo nomera gazeti Terdzhiman 10 kvitnya Tematika5 serpnya 1882 r u Bahchisarayi I Gasprinskij vipustiv eksperimentalnij nomer Terdzhimana rosijskoyu i krimskotatarskoyu movami a 12 lyutogo 1883 r ministr vnutrishnih sprav D O Tolstoj zatverdiv programu gazeti yaka mistila taki rozdili rozporyadzhennya uryadu j oficijni ogoloshennya rozporyadzhennya i postanovi miscevoyi i zemskoyi administraciyi krayu sho publikuvalisya v Pravitelstvennom Vestnike i Tavrichekih gubernskih vedomostyah populyarni statti z rosijskogo zakonodavstva napriklad vityagi j perekladi zi statutiv vijskovogo pasportnogo budivelnogo tosho statti literaturni geografichni istorichni ta z navchalnoyi spravi pro novi vidkrittya j vinahodi v galuzi nauk i mistectv oglyadi miscevogo derzhavnogo ta inozemnogo zhittya neveliki opovidannya anekdoti virshi privatni ogoloshennya rosijskoyu i krimskotatarskoyu movami Periodichnist vidannya vstanovlyuvalasya 1 raz na tizhden peredplatna cina 4 rub na rik 2 5 rub na pivroku Zgidno z pidrahunkami V Yu Gankevicha kilkist vipuskiv gazeti Perevodchik Terdzhiman bez vrahuvannya dodatkiv za vsi roki isnuvannya stanovila 1883 29 1884 47 1885 27 46 realno 44 1886 53 1887 40 1888 46 1889 46 1890 48 1891 48 1892 48 1893 48 1894 48 1895 50 1896 50 1897 48 1898 51 1899 48 1900 48 1901 48 1902 49 1903 51 1904 104 1905 106 1906 146 1907 86 1908 81 1909 52 1910 52 1911 52 1912 63 1913 110 1914 173 1915 286 1916 279 1917 232 1918 13 Golovnu nacionalno prosvitnicku problematiku publikacij Terdzhimana bulo zayavleno vzhe v jogo probnomu vipusku 1882 r Neshriyat Ismayiliye Terdzhiman u materialah pro novi zakoni pro sutnist Rosijskoyi imperiyi pro kulturno osvitnyu emansipaciyu shidnih zhinok i vazhlivist rozvitku tyurksko musulmanskoyi presi Prof E Lazzerini vidokremiv shist osnovnih napryamiv publikacij Terdzhimana 1 reformuvannya sistemi osviti musulman 2 stvorennya yedinoyi tyurkskoyi literaturnoyi movi 3 emansipaciya musulmanskih zhinok 4 stvorennya blagodijnih tovaristv 5 pantyurkizm 6 virnist Rosijskij derzhavi aktivne vivchennya rosijskoyi movi i kulturi spivrobitnictvo z rosijskim narodom Pershij nomer zasnovanoyi gazeti vijshov drukom 10 22 kvitnya 1883 r z nagodi 100 richchya priyednannya Krimu do Rosijskoyi imperiyi Z samogo pochatku svogo zasnuvannya gazeta buduvalasya za dzerkalnim principom rosijska i krimskotatarska chastini tochno vidpovidali odna odnij Z 9 grudnya 1905 r gazeta pochala vihoditi krimskotatarskoyu movoyu z rosijskim viddilom yakij mistiv najbilsh vazhlivi iz suspilno politichnoyi tochki zoru materiali Periodichnist vihodu gazeti neodnorazovo zminyuvalasya z tendenciyeyu do zbilshennya z 1883 po 1903 rr Terdzhiman vipuskavsya shotizhnya u 1885 r bula sproba vidavati gazetu dvichi na tizhden z 46 za 1903 r dvichi na tizhden z 80 za 1905 r trichi na tizhden z 9 zhovtnya 1912 r shodnya U Terdzhimani drukuvali dokladni statti pro stan sprav u medrese yak u centrah pidgotovki novometodnih vikladachiv povidomlyali pro musulmanskih inteligentiv yaki zdobuli svitsku osvitu Terdzhiman povidomlyav pro vsi novi drukovani vidannya rosijskih musulman iz zaznachennyam yihnih adres Takozh gazeta tradicijno publikuvala reklamu virobiv musulmanskih torgovciv i promislovciv takim chinom vidigrayuchi rol osnovnogo reklamnogo centra na vtorinnomu ta tretinnomu rinku Sered dopisuvachiv gazeti buli Yusuf Akchura Nariman Narimanov Asan Sabri Ajvazov Primitki Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 5 kvitnya 2014 Yak stvoryuvalas legendarna gazeta Terdzhiman ukr procitovano 10 kvitnya 2023 QIRIM News ukr 10 kvitnya 2023 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2023 Procitovano 10 kvitnya 2023 Gortayuchi legendarnij Terdzhiman Krym Realii ukr Procitovano 10 kvitnya 2023 Gankevich V Yu Na sluzhbe pravde i prosvesheniyu kratkij biograficheskij ocherk Ismaila Gasprinskogo 1851 1914 gg Simferopol Dolya 2000 S 113 Gankevich V Yu Na sluzhbe pravde i prosvesheniyu kratkij biograficheskij ocherk Ismaila Gasprinskogo 1851 1914 gg Simferopol Dolya 2000 S 127 Lazzerini E J Gadidizm at the turn of the twentieth century a view from within Cahiers du Monde russe et sovietique 1975 XVI DzherelaElektronnye kopii Perevodchika v putevoditele RNB Gazety v seti i vne eyo 8 travnya 2021 u Wayback Machine Elektronnye kopii Listka obyavlenij v putevoditele RNB Gazety v seti i vne eyo 10 lipnya 2019 u Wayback Machine Elektronnye kopii literaturno nauchnogo otdela Perevodchika za 1893 1894 gg v putevoditele RNB Gazety v seti i vne eyo 8 travnya 2021 u Wayback Machine Elektronnye kopii ترجمان Terdzhimana v putevoditele RNB Gazety v seti i vne eyo 10 lipnya 2019 u Wayback Machine Kiryushko M I Terdzhiman 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 54 ISBN 978 966 00 1359 9 Gasprinskij I Rossiya i Vostok Kazan 1993 ros Habutdinov A Formirovanie nacii i osnovnye napravleniya razvitiya tatarskogo obshestva v konce XVIII nachale XX vekov Kazan 2001 ros Kamil Aliev Pervenec obshetyurkskoj gazety Yoldash Vremena 12 aprelya 2013 10 travnya 2021 u Wayback Machine Gazeta Terdzhiman kak enciklopediya krymskotatarskoj zhizni Pro gazetu Tardzheman na ourbaku com 24 veresnya 2015 u Wayback Machine