Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Теофіль Жуль Пелуз Théophile Jules Pelouze 26 лютого 1807 Валонь 31 травня 1867 Бельвю французький хімік учень Гей Люсса

Теофіль-Жуль Пелуз

Теофіль-Жуль Пелуз

Теофіль-Жуль Пелуз (Théophile-Jules Pelouze, 26 лютого 1807, Валонь — 31 травня 1867, Бельвю) — французький хімік, учень Гей-Люссака.

Теофіль-Жуль Пелуз
фр. Théophile-Jules Pelouze
image
Народився 26 лютого 1807(1807-02-26)[1][2][…]
Валонь, Манш, Франція[4]
Помер 31 травня 1867(1867-05-31)[1][3][…] (60 років)
d, Сена[d], Франція
Поховання Цвинтар Монмартр
Країна image Франція
Діяльність хімік, професор, фармацевт, фізик
Галузь хімія
Заклад Колеж де Франс[5]
Політехнічна школа
Паризький монетний двір
Вчителі Жозеф-Луї Гей-Люссак
Відомі учні Альфред Нобель
Членство d
Французька академія наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
d
Баварська академія наук
Туринська академія наук[4]
Батько d
Діти d
Нагороди
image Теофіль-Жуль Пелуз у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пелуз.

Біографія

Батько Теофіля, Едмон Пелуз, після керівництва кількома заводами, був призначений на мануфактуру Сен-Гобен, а також керував фабрикою з виробництва фарфору, заснованої за його вказівкою в Валоні. Він був автором різноманітних технічних споруд і написав величезну кількість праць з прикладних наук, в тому числі і з виробництва заліза, з мінералогії, з виготовлення печей, з виробництва коксу, з фаянсу, з парової машини і т. д. Він очолював кузню в Крезо і помер у Парижі приблизно в 1847 році. Він був тією людиною, яка висунула ідею про вирощування бавовни в Алжирі.

Перебуваючи в аптекарській крамниці в Ла-Фер на навчанні, Теофіль Пелуз пізніше покидає її, після поради Воклена, який виявляв великий інтерес до його батька. Воклен дізнався у юного Пелуза під час поїздки в Париж, що той незадоволений своїми знаннями з фармацевтики, тому Воклен направляє його до А. Шевальє, який став брати участь у дослідженнях Теофіля з таким завзяттям і такою проникливістю, що вся дослідна практика була радше приємним відпочинком, ніж роботою.

В аптечній лавці в Пон-Сен-Мішель Пелуз познайомився з Лассенем. Останній, оцінивши його здібності, представив Пелуза Гей-Люссаку, який направив його асистентом у лабораторію Вільсона, де він пропрацював два роки. Його характер, любов до роботи і здібності завоювали прихильність Гей-Люссака, який став сприймати його швидше як друга, ніж учня.

Після дворічного перебування в лабораторії Вільсона, на чолі з Гей-Люссаком і Лассенем, Пелуз залишає лабораторію і, повернувшись до своїх попередніх занять, з'являється на конкурсі паризьких лікарень 1829 року, для отримання інтернатури у фармацевтичній галузі та проводить частину свого стажування в Сальпетриї.

Пелуз, хоча і був зайнятий в інтернатурі, вдавався до улюбленого заняття: практичне вивчення хімії, але стан здоров'я змусив його піти з інтернатури. Він обмежився тим, що стежив за роботою в лабораторії свого керівника. Там, поряд з Гей-Люссаком, були проведені численні експерименти з аналізу золота і срібла, з алкаліметрії і хлорометрії і т. д.

У 1830 році Пелуз був призначений в Лілль професором кафедри прикладної хімії і технології, яку очолював Фредерік Кульман. Ця кафедра і його лабораторія, розташовані на вулиці Ломбард в Ліллі, існували при підтримці Товариства науки, сільського господарства та ремесел, членом якого він був. Він, зокрема, брав участь у дослідженнях бурякового цукру, його виробництва і очищення і показав, що він не містить глюкозу. Він продемонстрував, що тростинний і місцевий цукор ідентичні.

Повернувшись в Париж, Пелуз стає викладачем хімії в Політехнічній школі, в якій успішно замінює Гей-Люссака в ролі професора. Як викладач Політехнічної школи, він стає колегою Дюма, з яким у нього була найглибша і найщиріша дружба. Його учень, Асканіо Собреро, відкрив нітрогліцерин. Альфред Нобель був його учнем протягом року.

Пізніше він викладав в Колеж де Франс. Пелуз домігся дружби і поваги найвидатніших хіміків тієї епохи, таких як Берцеліус і Юстус фон Лібіх, з якими він працював над різними проектами.

У 1837 році Пелуз був обраний членом Академії наук. Також у цьому році він був призначений членом інституту Франції, замінюючи Дейе. В цей же час, він заміняв барона Тенара в Колеж де Франс на кафедрі неорганічної хімії з 1845 по 1850 рік, і тимчасово заміняв Дюма в Політехнічній школі.

Призначений в 1833 році в результаті конкурсу на посаду пробирщика на Монетний двір, він став контролером випробувань і в 1848 році — головою комісії з монет. Роботи Пелуза друкувалися в «Comptes Rendus» і «Annales de chimie et de physique». Він видав, разом зі своїм асистентом, Едмоном Фремо, «Трактат із загальної хімії»(Traité de chimie générale)(1854-1857), що витримав три видання з 1853 по 1860 року, скорочене видання якого іменувалось як «Курс загальної хімії» (Cours de chimie générale) (1848-1849).

Роботи і дослідження

Перша з його робіт, тема якої Solanum dulcamara, була підписана: Жуль Пелуз, учень фармацевта. В перших своїх дослідженнях учений керувався працями Антуана Бутрона Шарлярда (який сам ішов по стопах П'єра Робике, відомого хіміка-аналітика). Його найбільш важливі роботи надруковані у різних наукових журналах, наприклад дослідження суміші азотної і сірчаної кислоти і солей цієї суміші гліцерину, сечової кислоти, продуктів гідролізу діціана, дегідратації цитратів та отримання лимонної кислоти, роботи з виробництва платини, з нової реакції діціана з залізом, з жирів, з розкладання органічних речовин при додаванні бариту, мінералу сульфату барію (разом з Мійоном), з ефірних олій, з миш'яку, з сечовини, з аллантоїну, з цукру з буряків і кукурудзи, з хлорноватої, масляної та молочної кислот, з нового методу визначення міді, з виробництва детонаторів з гримучої ртуті, з виявлення бензольного кільця в танинах тощо.

Він відкрив, що для нітрилів характерний потрійний зв'язок між вуглецем і азотом: -C≡N. Він розробив нітробумагу (попередник нітрогліцерину) і визначив атомні ваги багатьох елементів. Він першим за часом здійснив отримання піроксиліну (1838 рік), узагальнив спосіб отримання органічних пірокислот і поліпшив методи фабрикації цукру. Також він розробив декілька методів кількісного аналізу.

В 1837 році, Пелуз був обраний членом Академії наук і починає працювати в Академії Руана 26 червня 1840 року. Пелуз стає главою Ордена Почесного легіону, християнського ордену в Португалії; він належав до великої кількості Академій і наукових товариств у різних країнах. Його в 1849 році призначають членом муніципальної ради, в якій він працював аж до своєї кончини.

Як друг молодих студентів, Пелуз заснував у 1846 році школу-лабораторію. Незважаючи на численні турботи, він присвячував свій вільний час цьому важливому проекту.

Пелуз дожив лише до шістдесяти. Незадовго до смерті, він був перевезений в будинок, який він орендував у Бельвю, натуралістом Дюпоном, з яким він часто працював, будучи учнем в аптекарській крамниці.

Пам'ять

Його ім'я є одним із сімдесяти двох вигравіруваних на Ейфелевій вежі.

Публікації

  • Mémoire sur les produits de la distillation des acides malique, tartrique et paratartrique, suivi de considérations générales sur les acides pyrogénés, Paris, A. Saintin, 1836 (lire en ligne [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.])
  • Mémoire sur le tannin et les acides gallique, pyro-gallique, ellagique et méta-gallique, Paris, A. Saintin, 1836 (lire en ligne [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.])
  • Договорі méthodique de la fabrication du coke et du charbon de tourbe, Paris, Librairie de Maison, 1842
  • Cours de chimie générale, Paris, Masson, 1848
  • Traité de chimie générale, Tome 1, V. Masson(Paris), 1854, Texte en ligne disponible sur IRIS [ 25 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Traité de chimie générale, Tome 2, V. Masson(Paris), 1854, Texte en ligne disponible sur IRIS [ 25 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Traité de chimie générale, Tome 3, V. Masson(Paris), 1854, Texte en ligne disponible sur IRIS [ 25 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Traité de chimie générale, Tome 4, V. Masson(Paris), 1855, Texte en ligne disponible sur IRIS [ 25 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Traité de chimie générale, Tome 5, V. Masson(Paris), 1856, Texte en ligne disponible sur IRIS [ 25 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Traité de chimie générale, Tome 6, V. Masson(Paris), 1857, Texte en ligne disponible sur IRIS [ 25 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Traité de chimie, générale, analytique, Paris, Librairie Victor Masson, 1860
  • Recherches sur les eaux minérales des Pyrénées, Paris, Baillière, 1848
  • Mémoire sur les produits de la distillation des acides malique, tartrique et paratartrique, suivi de considérations générales sur les acides pyrogénés [ 25 грудня 2016 у Wayback Machine.], page 287 des Annales de chimie et Physique — tome 56, sous la direction de MM. Gay Lussac et Arago, 1834 ; ре-édité à Paris, Saintin, 1836
  • Recherches expérimentales sur la végétation. Rôle des nitrates dans l'économie des plantes. Procédés nouveaux pour doser l azote des nitrates, en présence de matières organiques, Paris, Mallet-Bachelier, 1856
  • Antoine-François Boutron-Charlard et Théophile-Jules. Pelouze, Memoire sur l asparamide et à acide asparamique, Paris, éditeur Mme Veuve Thuau, 1833, 24 p.

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. база даних Léonore — ministère de la Culture.
    d:Track:Q2886420d:Track:Q384602
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  5. Список професорів Колеж де Франс
    d:Track:Q3253460
  6. Биография Теофиля-Жюля Пелуза — историческое общество фармацевтики. Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 3 червня 2020.
  7. L’art du maitre de forges, ou, Traité theorique et pratique de l’exploitation du fer, Edmond Pelouze, 1829
  8. Secrets modernes des arts et métiers, Edmond Pelouze, 1840
  9. Dictionnaire de la conversation et de la lecture : inventaire raisonné des notions générales les plus indispendables à tous [ 3 червня 2020 у Wayback Machine.], Volume 14, par William Duckett, Firmin Didot, 1868.
  10. Журнал медицинских наук, Изд. Феруссак, т.6, стр.175.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Teofil Zhul Peluz Theophile Jules Pelouze 26 lyutogo 1807 Valon 31 travnya 1867 Belvyu francuzkij himik uchen Gej Lyussaka Teofil Zhul Peluzfr Theophile Jules PelouzeNarodivsya 26 lyutogo 1807 1807 02 26 1 2 Valon Mansh Franciya 4 Pomer 31 travnya 1867 1867 05 31 1 3 60 rokiv d Sena d FranciyaPohovannya Cvintar MonmartrKrayina FranciyaDiyalnist himik profesor farmacevt fizikGaluz himiyaZaklad Kolezh de Frans 5 Politehnichna shkola Parizkij monetnij dvirVchiteli Zhozef Luyi Gej LyussakVidomi uchni Alfred NobelChlenstvo d Francuzka akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk d Bavarska akademiya nauk Turinska akademiya nauk 4 Batko dDiti dNagorodi Spisok 72 imen na Ejfelevij vezhi Teofil Zhul Peluz u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Peluz BiografiyaBatko Teofilya Edmon Peluz pislya kerivnictva kilkoma zavodami buv priznachenij na manufakturu Sen Goben a takozh keruvav fabrikoyu z virobnictva farforu zasnovanoyi za jogo vkazivkoyu v Valoni Vin buv avtorom riznomanitnih tehnichnih sporud i napisav velicheznu kilkist prac z prikladnih nauk v tomu chisli i z virobnictva zaliza z mineralogiyi z vigotovlennya pechej z virobnictva koksu z fayansu z parovoyi mashini i t d Vin ocholyuvav kuznyu v Krezo i pomer u Parizhi priblizno v 1847 roci Vin buv tiyeyu lyudinoyu yaka visunula ideyu pro viroshuvannya bavovni v Alzhiri Perebuvayuchi v aptekarskij kramnici v La Fer na navchanni Teofil Peluz piznishe pokidaye yiyi pislya poradi Voklena yakij viyavlyav velikij interes do jogo batka Voklen diznavsya u yunogo Peluza pid chas poyizdki v Parizh sho toj nezadovolenij svoyimi znannyami z farmacevtiki tomu Voklen napravlyaye jogo do A Shevalye yakij stav brati uchast u doslidzhennyah Teofilya z takim zavzyattyam i takoyu proniklivistyu sho vsya doslidna praktika bula radshe priyemnim vidpochinkom nizh robotoyu V aptechnij lavci v Pon Sen Mishel Peluz poznajomivsya z Lassenem Ostannij ocinivshi jogo zdibnosti predstaviv Peluza Gej Lyussaku yakij napraviv jogo asistentom u laboratoriyu Vilsona de vin propracyuvav dva roki Jogo harakter lyubov do roboti i zdibnosti zavoyuvali prihilnist Gej Lyussaka yakij stav sprijmati jogo shvidshe yak druga nizh uchnya Pislya dvorichnogo perebuvannya v laboratoriyi Vilsona na choli z Gej Lyussakom i Lassenem Peluz zalishaye laboratoriyu i povernuvshis do svoyih poperednih zanyat z yavlyayetsya na konkursi parizkih likaren 1829 roku dlya otrimannya internaturi u farmacevtichnij galuzi ta provodit chastinu svogo stazhuvannya v Salpetriyi Peluz hocha i buv zajnyatij v internaturi vdavavsya do ulyublenogo zanyattya praktichne vivchennya himiyi ale stan zdorov ya zmusiv jogo piti z internaturi Vin obmezhivsya tim sho stezhiv za robotoyu v laboratoriyi svogo kerivnika Tam poryad z Gej Lyussakom buli provedeni chislenni eksperimenti z analizu zolota i sribla z alkalimetriyi i hlorometriyi i t d U 1830 roci Peluz buv priznachenij v Lill profesorom kafedri prikladnoyi himiyi i tehnologiyi yaku ocholyuvav Frederik Kulman Cya kafedra i jogo laboratoriya roztashovani na vulici Lombard v Lilli isnuvali pri pidtrimci Tovaristva nauki silskogo gospodarstva ta remesel chlenom yakogo vin buv Vin zokrema brav uchast u doslidzhennyah buryakovogo cukru jogo virobnictva i ochishennya i pokazav sho vin ne mistit glyukozu Vin prodemonstruvav sho trostinnij i miscevij cukor identichni Povernuvshis v Parizh Peluz staye vikladachem himiyi v Politehnichnij shkoli v yakij uspishno zaminyuye Gej Lyussaka v roli profesora Yak vikladach Politehnichnoyi shkoli vin staye kolegoyu Dyuma z yakim u nogo bula najglibsha i najshirisha druzhba Jogo uchen Askanio Sobrero vidkriv nitroglicerin Alfred Nobel buv jogo uchnem protyagom roku Piznishe vin vikladav v Kolezh de Frans Peluz domigsya druzhbi i povagi najvidatnishih himikiv tiyeyi epohi takih yak Bercelius i Yustus fon Libih z yakimi vin pracyuvav nad riznimi proektami U 1837 roci Peluz buv obranij chlenom Akademiyi nauk Takozh u comu roci vin buv priznachenij chlenom institutu Franciyi zaminyuyuchi Deje V cej zhe chas vin zaminyav barona Tenara v Kolezh de Frans na kafedri neorganichnoyi himiyi z 1845 po 1850 rik i timchasovo zaminyav Dyuma v Politehnichnij shkoli Priznachenij v 1833 roci v rezultati konkursu na posadu probirshika na Monetnij dvir vin stav kontrolerom viprobuvan i v 1848 roci golovoyu komisiyi z monet Roboti Peluza drukuvalisya v Comptes Rendus i Annales de chimie et de physique Vin vidav razom zi svoyim asistentom Edmonom Fremo Traktat iz zagalnoyi himiyi Traite de chimie generale 1854 1857 sho vitrimav tri vidannya z 1853 po 1860 roku skorochene vidannya yakogo imenuvalos yak Kurs zagalnoyi himiyi Cours de chimie generale 1848 1849 Roboti i doslidzhennyaPersha z jogo robit tema yakoyi Solanum dulcamara bula pidpisana Zhul Peluz uchen farmacevta V pershih svoyih doslidzhennyah uchenij keruvavsya pracyami Antuana Butrona Sharlyarda yakij sam ishov po stopah P yera Robike vidomogo himika analitika Jogo najbilsh vazhlivi roboti nadrukovani u riznih naukovih zhurnalah napriklad doslidzhennya sumishi azotnoyi i sirchanoyi kisloti i solej ciyeyi sumishi glicerinu sechovoyi kisloti produktiv gidrolizu diciana degidrataciyi citrativ ta otrimannya limonnoyi kisloti roboti z virobnictva platini z novoyi reakciyi diciana z zalizom z zhiriv z rozkladannya organichnih rechovin pri dodavanni baritu mineralu sulfatu bariyu razom z Mijonom z efirnih olij z mish yaku z sechovini z allantoyinu z cukru z buryakiv i kukurudzi z hlornovatoyi maslyanoyi ta molochnoyi kislot z novogo metodu viznachennya midi z virobnictva detonatoriv z grimuchoyi rtuti z viyavlennya benzolnogo kilcya v taninah tosho Vin vidkriv sho dlya nitriliv harakternij potrijnij zv yazok mizh vuglecem i azotom C N Vin rozrobiv nitrobumagu poperednik nitroglicerinu i viznachiv atomni vagi bagatoh elementiv Vin pershim za chasom zdijsniv otrimannya piroksilinu 1838 rik uzagalniv sposib otrimannya organichnih pirokislot i polipshiv metodi fabrikaciyi cukru Takozh vin rozrobiv dekilka metodiv kilkisnogo analizu V 1837 roci Peluz buv obranij chlenom Akademiyi nauk i pochinaye pracyuvati v Akademiyi Ruana 26 chervnya 1840 roku Peluz staye glavoyu Ordena Pochesnogo legionu hristiyanskogo ordenu v Portugaliyi vin nalezhav do velikoyi kilkosti Akademij i naukovih tovaristv u riznih krayinah Jogo v 1849 roci priznachayut chlenom municipalnoyi radi v yakij vin pracyuvav azh do svoyeyi konchini Yak drug molodih studentiv Peluz zasnuvav u 1846 roci shkolu laboratoriyu Nezvazhayuchi na chislenni turboti vin prisvyachuvav svij vilnij chas comu vazhlivomu proektu Peluz dozhiv lishe do shistdesyati Nezadovgo do smerti vin buv perevezenij v budinok yakij vin orenduvav u Belvyu naturalistom Dyuponom z yakim vin chasto pracyuvav buduchi uchnem v aptekarskij kramnici Pam yatJogo im ya ye odnim iz simdesyati dvoh vigraviruvanih na Ejfelevij vezhi PublikaciyiMemoire sur les produits de la distillation des acides malique tartrique et paratartrique suivi de considerations generales sur les acides pyrogenes Paris A Saintin 1836 lire en ligne 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Memoire sur le tannin et les acides gallique pyro gallique ellagique et meta gallique Paris A Saintin 1836 lire en ligne 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Dogovori methodique de la fabrication du coke et du charbon de tourbe Paris Librairie de Maison 1842 Cours de chimie generale Paris Masson 1848 Traite de chimie generale Tome 1 V Masson Paris 1854 Texte en ligne disponible sur IRIS 25 grudnya 2016 u Wayback Machine Traite de chimie generale Tome 2 V Masson Paris 1854 Texte en ligne disponible sur IRIS 25 grudnya 2016 u Wayback Machine Traite de chimie generale Tome 3 V Masson Paris 1854 Texte en ligne disponible sur IRIS 25 grudnya 2016 u Wayback Machine Traite de chimie generale Tome 4 V Masson Paris 1855 Texte en ligne disponible sur IRIS 25 grudnya 2016 u Wayback Machine Traite de chimie generale Tome 5 V Masson Paris 1856 Texte en ligne disponible sur IRIS 25 grudnya 2016 u Wayback Machine Traite de chimie generale Tome 6 V Masson Paris 1857 Texte en ligne disponible sur IRIS 25 grudnya 2016 u Wayback Machine Traite de chimie generale analytique Paris Librairie Victor Masson 1860 Recherches sur les eaux minerales des Pyrenees Paris Bailliere 1848 Memoire sur les produits de la distillation des acides malique tartrique et paratartrique suivi de considerations generales sur les acides pyrogenes 25 grudnya 2016 u Wayback Machine page 287 des Annales de chimie et Physique tome 56 sous la direction de MM Gay Lussac et Arago 1834 re edite a Paris Saintin 1836 Recherches experimentales sur la vegetation Role des nitrates dans l economie des plantes Procedes nouveaux pour doser l azote des nitrates en presence de matieres organiques Paris Mallet Bachelier 1856 Antoine Francois Boutron Charlard et Theophile Jules Pelouze Memoire sur l asparamide et a acide asparamique Paris editeur Mme Veuve Thuau 1833 24 p Div takozhSpisok 72 imen na Ejfelevij vezhiPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 SNAC 2010 d Track Q29861311 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460 Biografiya Teofilya Zhyulya Peluza istoricheskoe obshestvo farmacevtiki Arhiv originalu za 13 sichnya 2013 Procitovano 3 chervnya 2020 L art du maitre de forges ou Traite theorique et pratique de l exploitation du fer Edmond Pelouze 1829 Secrets modernes des arts et metiers Edmond Pelouze 1840 Dictionnaire de la conversation et de la lecture inventaire raisonne des notions generales les plus indispendables a tous 3 chervnya 2020 u Wayback Machine Volume 14 par William Duckett Firmin Didot 1868 Zhurnal medicinskih nauk Izd Ferussak t 6 str 175

Дата публікації:
Топ