Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Було запропоновано об єднати цю статтю або розділ з Теорія користі і задоволення у аналізі медіа але можливо це варто до

Теорія використання та задоволення

Теорія використання та задоволення
Було запропоновано цю статтю або розділ з Теорія користі і задоволення у аналізі медіа, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з жовтня 2019.

Теорія використання та задоволення (англ. Uses and gratifications theory) — підхід до вивчення масових комунікацій, який ставить у центр дослідження аудиторію медіа, а не засоби. На відміну від інших теоретичних напрямків у цій галузі, центральне питання яких можна охарактеризувати як «Що засоби медіа роблять із людиною?», теорія використання та задоволення (далі — ТВЗ) цікавиться питанням «Що людина робить із засобами медіа?»

ТВЗ є частиною дослідження комунікацій, причому зосереджується саме на масових комунікаціях. Обґрунтування теорії знаходиться на стику соціологічного та психологічного знання. Основні дослідницькі питання, що ставить перед собою ТВЗ, є: чому люди користуються тими чи іншими засобами медіа; як саме вони ними користуються; які потреби людини та яким чином задовольняються у результаті користування медіа?

Основні положення теорії

У сучасному вигляді теорія використання та задоволення спирається на п'ять основних припущень:

  • Комунікативна поведінка людини (в тому числі вибір та користування засобами медіа) є цілеспрямованою,
    навмисною та мотивованою. Люди є відносно активними учасниками взаємодії із медіа контентом. Такий тип поведінки впливає як на окремих людей,
    так і на цілі спільноти.
  • Аудиторія медіа різниться у своїй активності у виборі та використанні засобів медіа. Замість того, щоб
    бути використаними засобами медіа, люди самі їх використовують за задоволення власних бажань та потреб.
  • Існують соціально-психологічні фактори, які направляють, фільтрують та модерують людську поведінку. Установки,
    навколишнє середовище та соціальна взаємодія формують очікування про медіа та їх контент. Поведінка відповідає
    повідомленням медіа, які вже були відфільтровані соціально-психологічними чинниками, такими як особистість, соціальне положення та відносини,
    комунікативний потенціал та доступність каналу надходження медіа інформації.
  • Засоби медіа конкурують із іншими формами комунікації та комунікаторами, такими як, наприклад, міжособистісне спілкування.
    Існує прямий зв'язок між особистісним спілкуванням та тим, що відбувається через засоби медіа. Рівень задоволення
    людських потреб засобами медіа різниться через соціально-психологічні передумови.
  • Зазвичай людина є більш впливовою, ніж медіа у процесі комунікації, але не завжди. Індивідуальні особливості
    коригують характер та ефекти використання медіа. У результаті процесу комунікації медіа можуть впливати на індивідуальні
    та соціальні характеристики, а також на соціальні, політичні, культурні та економічні процеси всередині спільноти.


Історія виникнення

Процес становлення підходу використання та задоволення розпочинається із досліджень 1940-х років, направлених на виявлення задоволень, що медіа приносить аудиторії. Серед робіт, що заклали початкову емпіричну основу для виникнення теорії, можна виділити, наприклад, дослідження:
  • Теле-вікторин та задоволення, отриманого від прослуховування мильних опер (Герцог, 1942);
  • Причин зацікавлення у прослуховуванні музики на радіо (Сачмен, 1942);
  • Формування інтересу до коміксів серед дітей (Вульф, Фіске, 1949);
  • Функцій читання газет (Берельсон, 1949) та інші.

Однією з перших впливових теоретичних робіт про використання і задоволення від медіа була модель Лассвела (1948), яка розглядала, хто і як використовує які медіа та який ефект це споживання має. Згідно з Лассвелом, масовим медіа притаманні три функції, а саме: спостереження за навколишнім середовищем і взаємозв'язком подій, а також передача суспільного спадку. Пізніше Райт (1960) доповнив цей список четвертою функцією: наданням розваг. Ця модель стала тогочасною основою для дослідження задоволення, отриманого від споживання медіа, та мотивів його споживання.

Хоча підхід використання та задоволення згадується та використовується у наукових працях ще з 1960-х, першим ґрунтовним аналізом його основних положень, емпіричних напрацювань та теоретичної бази є робота Катца, Блумлера та Гуревіч (1974), вперше опублікована у Видавництві Оксфордського університету. У ній вчені стверджували, що дослідження у рамках розглянутого ними підходу концентруються в основному на семи об'єктах:

«(1) соціальному та психологічному походженню (2) потреб, які породжують (3) очікування від (4) мас-медіа або інших джерел, що приводить до (5) різних моделей споживання медіа, що в результаті веде до (6) задоволення згаданих вище потреб та (7) інших можливих наслідків».

Фактично, укріплення концепту використання та задоволення у науковому середовищі змінило акцент у дослідженнях медіа: якщо раніше основним об'єктом виступав вплив медіа-контенту на споживачів, то новий підхід концентрував свою увагу на тому, як споживачі використовують медіа-контент..

Аналітичні рамки ТВЗ

Дослідження, що базуються на підході використання та задоволення, найчастіше концентрують увагу на мотивах індивідів, соціальних та психологічних передумовах, а також на когнітивних, атитюдних та поведінкових наслідках використання медіа.

Під (мотивами) розуміють загальні диспозиції, що впливають на дії індивідів, прийняті для задоволення потреб або бажань. ТВЗ досліджує мотиви з точки зору їх впливу на користування тими чи іншими медіа.

Соціальні та психологічні передумови також розглядаються як фактори, що впливають на користування медіа, та включають в себе соціально-демографічні дані (вік, стать, стан здоров'я, економічна забезпеченість тощо), а також ступінь соціальної активності, задоволеності життям та інші суб'єктивні оцінки.

Наслідки або ефекти використання медіа у контексті ТВЗ розглядаються не зовсім стандартно, адже однією з основних цього підходу є активна роль аудиторії при користуванні медіа, а не впливу медіа-інструментів на глядача. Леві та Уіндхол запропонували типологію аудиторної активності (добірливість, залученість та використання) у комбінації із різним часом замірювання цієї активності (до, під час та після споживання медіа), що дозволяє послабити тісний та складний із точки зору аналізу зв'язок між ефектом медіа та активністю аудиторії. Алан Рубін також обґрунтовує важливість типологізації активності користувачів медіа, однак пропонує два типи: інструментальний та ритуальний. Відповідно, при інструментальному орієнтуванні на користування медіа індивіда демонструватиме інтенсивнішу активність, в той час як за ритуального — інтенсивність зменшуватиметься.

Медіазалежність

Одним з ефектів медіа на користувачів, який привернув велику увагу з боку прибічників ТВЗ, є явище залежності від медіа. Під залежністю мається на увазі надання значної переваги одному окремому засобу медіа, що задовольняє певні бажання та потреби користувача, а також відчуття дискомфорту та сумування за цим засобом у разі його зникнення із життя користувача. З точки зору підходу користування та задоволення залежність виникає через важливу функцію, яку виконує окремий засіб медіа у житті індивіда. При цьому чим менш вірогідним є виконання цієї функції за допомогою альтернативних практик, тим більшою виявлятиметься залежність та відчуття сумування.

Напрямки досліджень

Серед досліджень у рамках теорії використання та задоволення Рубін виокремлює декілька основних напрямків:

  1. Перший напрямок зосереджується на мотивах використання медіа та їхньої пов'язаності з атитюдами щодо медіа та поведінкою. В його межах розробляються типології мотивів
  2. В межах другого напрямку порівнюються мотиви користування ЗМІ та нових (newer) медіа. Окрім аналізу власне Інтернету, дослідники також аналізують ефективність та відповідність нових комунікаційних технологій потребам та бажанням людей. Наприклад, споживачі з виразним мотивом потреби в інформації більше залучаються до взаємодії «людина-повідомлення» на вебсайтах, на відміну від людей зі сильнішими мотивами соціальної взаємодії, що обирають спілкування наживо.
  3. Третій напрямок фокусується на різних соціальних та психологічних умовах використання медіа. В його контексті вчені досліджували роль життєвої позиції, стилю життя, особистість, самотність, ізоляцію, потребу у визнанні, релігійність, медіа депривацію тощо.
  4. Сферою четвертого напрямку є винагороди, бажані та отримані під час використання ЗМІ. Дослідники загалом акцентують увагу на тому, як людські мотиви щодо використання медіа задовольняються. Саме в межах цього напрямку були розроблені транзакційна модель, модель невідповідності та [en] для медіа використання та задоволення.
  5. П'ятий напрямок зосереджується на сприйнятті стосунків, культивації, залученості, просоціальної взаємодії, задоволення та політичного знання. Так, згідно з результатами дослідження Харідакіса, такі характеристики спостерігача як «зняття заборони» (disinhibition) та досвід злочинів в минулому були сильнішими предикторами для агресії, аніж побачене по телебаченню насильство.Більш того, індивіди з високим рівнем агресії обирають контент розмовних шоу, в якому зображується злість, шок чи упередження щодо жінок та, отримуючи задоволення від спостерігання приниження інших, використовують ці програми як засіб для соціальної інтеракції з іншими.
  6. Шостий напрямок включає в себе теоретичні розробки щодо поєднання теорії використання та задоволення.#В межах сьомого напрямку дослідники зосереджуються на методі, валідності та надійності у вимірюваннях мотивацій.

ТВЗ у сучасному контексті

У своїй статті «Теорія використання та задоволення у ХХІ столітті» Том Ружейро стверджує, що, не дивлячись на складності прогнозу щодо наслідків активного розширення використання Інтернету, для послідовників ТВЗ дослідницькі питання залишаються незмінними як у теоретичній, так і у практичній частині. Однак він зазначає, що варто бути готовим для «модернізації» ТВЗ з урахуванням абсолютно нових медіа реалій

Підхід використання та задоволення зараз активно використовується для дослідження нових медіа, таких як Facebook, Twitter, Youtube. Наприклад, Жижи Папакарісі досліджував, яким чином конструюється самість індивідів через Twitter, використовуючи контент-аналіз, і виявив, що найбільш популярною стратегією виступала гра. У іншому дослідженні вчені намагались виділити мотиви, що спонукали користувачів Youtube дивитись та ділитись тими чи іншими жанрами відео.

Інтернет спростив доступ до надзвичайно великих об'ємів інформації, а також вивів комунікацію на інший рівень. Якщо взяти до уваги, що ТВЗ ставить у центр аудиторію і розглядає її як таку, що сама формує свій медіа-контент, то слід сказати, що сьогоднішнє положення медіа реалій є схожим на припущення послідовників ТВЗ більше, ніж коли-небудь.

Критика

Критика стосовно теорії використання та задоволення спирається на наступні основні твердження:

  1. ТВЗ бракує типологічної цілісності, що призводить до проблем із трактуванням та порівнянням результатів досліджень використання медіа;
  2. У ТВЗ не має чіткої єдності у концептуалізації її центральних понять;
  3. ТВЗ перебільшує активність та раціональність поведінки індивідів під час споживання медіа;
  4. ТВЗ спирається на методи [en], тобто такі, що надають надто велику свободу в інтерпретації респондентам під час збору даних.

Одним з найбільш суперечливих та критикованих постулатів ТВЗ є уявлення про активну аудиторію медіа. Критики зазначають, що для того, щоб визнати користувачів медіа активними (без чого ТВЗ існувати не може), слід проконтролювати, щоб:

  • Вибір медіа має повністю контролюватись користувачем;
  • Очікування щодо використання медіа мають базуватись на власних диспозиціях індивіда, досвіду соціальних інтеракцій та контекстуальних факторів.
  • Користувачі медіа мають проявляти ціле-раціональну поведінку

Також існує думка, що ТВЗ не повністю підпадає під необхідні характеристики повноцінної теорії, а скоріше схожа на методологічну та аналітичну стратегію у сфері досліджень медіа комунікацій.. Про необхідність глибшої теоретичної розробки концепту писали також і одні з засновників ТВЗ — Катц, Блумлер та Гуревич.

У 1980 рокі Палмгрін, Венер та Рєйберн, не задовольнившись рамками ТВЗ, у відповідь розробили підхід «Пошук задоволення — знаходження задоволення» (Gratification sought — gratification obtained — GS-GO), який відрізнявся від ТВЗ тим, що надавав значно більшої ролі очікуванням споживачів під час споживання медіа.

Див. також

Примітки

  1. Katz, Elihu (1959). «Mass Communications Research and the Study of Popular Culture: An Editorial Note on a Possible Future for this Journal». Departmental Papers (ASC): 1–6.
  2. [West, Richard L., and Lynn H. Turner. «Uses and Gratifications Theory.» Introducing Communication Theory: Analysis and Application. Boston: McGraw-Hill, 2010. 392—409.].
  3. Rubin, Alan M. «The uses-and-gratifications perspective of media effects.» (2002).
  4. Katz, Gurevitch, & Haas, 1973
  5. Zizi Papacharissi, Uses and Gratifications
  6. Uses and Gratifications Research Elihu Katz, Jay G. Blumler and Michael Gurevitch [ 9 грудня 2015 у Wayback Machine.].
  7. Rubin, A. M. (2009).Uses-and-gratification Perspective on Media Effects. In J. Bryant & M.B. Oliver (Eds.), Media Effects: Advances in Theory and Research (3rd ed., pp. 252—268). New York: Routledge.
  8. Haridakis, P. M. (2002). Viewer characteristics, exposure to television violence, and aggression. Media Psychology, 4, 323—352.
  9. Rubin, A.M., Haridakis, P.M., & Eyal, K. (2003). Viewer aggression and attraction to television talk shows. Media Psychology, 5 (4), 331—362.
  10. Ruggiero, T. E. (2000). Uses and gratifications theory in the 21st century. Mass communication & society, 3(1), 3-37
  11. Papacharissi, Zizi. «Without you, I'm nothing: Performances of the self on Twitter.» International Journal of Communication 6 (2012): 18.
  12. Hanson, Gary, and Paul Haridakis. «YouTube users watching and sharing the news: A uses and gratifications approach.» Journal of Electronic Publishing 11.3 (2008).
  13. [Littlejohn, 2002; Severin and Tankard, 1997; McQuail 1994].

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Teoriya koristi i zadovolennya u analizi media ale mozhlivo ce varto dodatkovo Propoziciya z zhovtnya 2019 Teoriya vikoristannya ta zadovolennya angl Uses and gratifications theory pidhid do vivchennya masovih komunikacij yakij stavit u centr doslidzhennya auditoriyu media a ne zasobi Na vidminu vid inshih teoretichnih napryamkiv u cij galuzi centralne pitannya yakih mozhna oharakterizuvati yak Sho zasobi media roblyat iz lyudinoyu teoriya vikoristannya ta zadovolennya dali TVZ cikavitsya pitannyam Sho lyudina robit iz zasobami media TVZ ye chastinoyu doslidzhennya komunikacij prichomu zoseredzhuyetsya same na masovih komunikaciyah Obgruntuvannya teoriyi znahoditsya na stiku sociologichnogo ta psihologichnogo znannya Osnovni doslidnicki pitannya sho stavit pered soboyu TVZ ye chomu lyudi koristuyutsya timi chi inshimi zasobami media yak same voni nimi koristuyutsya yaki potrebi lyudini ta yakim chinom zadovolnyayutsya u rezultati koristuvannya media Osnovni polozhennya teoriyiU suchasnomu viglyadi teoriya vikoristannya ta zadovolennya spirayetsya na p yat osnovnih pripushen Komunikativna povedinka lyudini v tomu chisli vibir ta koristuvannya zasobami media ye cilespryamovanoyu navmisnoyu ta motivovanoyu Lyudi ye vidnosno aktivnimi uchasnikami vzayemodiyi iz media kontentom Takij tip povedinki vplivaye yak na okremih lyudej tak i na cili spilnoti Auditoriya media riznitsya u svoyij aktivnosti u vibori ta vikoristanni zasobiv media Zamist togo shob buti vikoristanimi zasobami media lyudi sami yih vikoristovuyut za zadovolennya vlasnih bazhan ta potreb Isnuyut socialno psihologichni faktori yaki napravlyayut filtruyut ta moderuyut lyudsku povedinku Ustanovki navkolishnye seredovishe ta socialna vzayemodiya formuyut ochikuvannya pro media ta yih kontent Povedinka vidpovidaye povidomlennyam media yaki vzhe buli vidfiltrovani socialno psihologichnimi chinnikami takimi yak osobistist socialne polozhennya ta vidnosini komunikativnij potencial ta dostupnist kanalu nadhodzhennya media informaciyi Zasobi media konkuruyut iz inshimi formami komunikaciyi ta komunikatorami takimi yak napriklad mizhosobistisne spilkuvannya Isnuye pryamij zv yazok mizh osobistisnim spilkuvannyam ta tim sho vidbuvayetsya cherez zasobi media Riven zadovolennya lyudskih potreb zasobami media riznitsya cherez socialno psihologichni peredumovi Zazvichaj lyudina ye bilsh vplivovoyu nizh media u procesi komunikaciyi ale ne zavzhdi Individualni osoblivosti koriguyut harakter ta efekti vikoristannya media U rezultati procesu komunikaciyi media mozhut vplivati na individualni ta socialni harakteristiki a takozh na socialni politichni kulturni ta ekonomichni procesi vseredini spilnoti Istoriya viniknennyaProces stanovlennya pidhodu vikoristannya ta zadovolennya rozpochinayetsya iz doslidzhen 1940 h rokiv napravlenih na viyavlennya zadovolen sho media prinosit auditoriyi Sered robit sho zaklali pochatkovu empirichnu osnovu dlya viniknennya teoriyi mozhna vidiliti napriklad doslidzhennya Tele viktorin ta zadovolennya otrimanogo vid prosluhovuvannya milnih oper Gercog 1942 Prichin zacikavlennya u prosluhovuvanni muziki na radio Sachmen 1942 Formuvannya interesu do komiksiv sered ditej Vulf Fiske 1949 Funkcij chitannya gazet Berelson 1949 ta inshi Odniyeyu z pershih vplivovih teoretichnih robit pro vikoristannya i zadovolennya vid media bula model Lassvela 1948 yaka rozglyadala hto i yak vikoristovuye yaki media ta yakij efekt ce spozhivannya maye Zgidno z Lassvelom masovim media pritamanni tri funkciyi a same sposterezhennya za navkolishnim seredovishem i vzayemozv yazkom podij a takozh peredacha suspilnogo spadku Piznishe Rajt 1960 dopovniv cej spisok chetvertoyu funkciyeyu nadannyam rozvag Cya model stala togochasnoyu osnovoyu dlya doslidzhennya zadovolennya otrimanogo vid spozhivannya media ta motiviv jogo spozhivannya Hocha pidhid vikoristannya ta zadovolennya zgaduyetsya ta vikoristovuyetsya u naukovih pracyah she z 1960 h pershim gruntovnim analizom jogo osnovnih polozhen empirichnih napracyuvan ta teoretichnoyi bazi ye robota Katca Blumlera ta Gurevich 1974 vpershe opublikovana u Vidavnictvi Oksfordskogo universitetu U nij vcheni stverdzhuvali sho doslidzhennya u ramkah rozglyanutogo nimi pidhodu koncentruyutsya v osnovnomu na semi ob yektah 1 socialnomu ta psihologichnomu pohodzhennyu 2 potreb yaki porodzhuyut 3 ochikuvannya vid 4 mas media abo inshih dzherel sho privodit do 5 riznih modelej spozhivannya media sho v rezultati vede do 6 zadovolennya zgadanih vishe potreb ta 7 inshih mozhlivih naslidkiv Faktichno ukriplennya konceptu vikoristannya ta zadovolennya u naukovomu seredovishi zminilo akcent u doslidzhennyah media yaksho ranishe osnovnim ob yektom vistupav vpliv media kontentu na spozhivachiv to novij pidhid koncentruvav svoyu uvagu na tomu yak spozhivachi vikoristovuyut media kontent Analitichni ramki TVZDoslidzhennya sho bazuyutsya na pidhodi vikoristannya ta zadovolennya najchastishe koncentruyut uvagu na motivah individiv socialnih ta psihologichnih peredumovah a takozh na kognitivnih atityudnih ta povedinkovih naslidkah vikoristannya media Pid motivami rozumiyut zagalni dispoziciyi sho vplivayut na diyi individiv prijnyati dlya zadovolennya potreb abo bazhan TVZ doslidzhuye motivi z tochki zoru yih vplivu na koristuvannya timi chi inshimi media Socialni ta psihologichni peredumovi takozh rozglyadayutsya yak faktori sho vplivayut na koristuvannya media ta vklyuchayut v sebe socialno demografichni dani vik stat stan zdorov ya ekonomichna zabezpechenist tosho a takozh stupin socialnoyi aktivnosti zadovolenosti zhittyam ta inshi sub yektivni ocinki Naslidki abo efekti vikoristannya media u konteksti TVZ rozglyadayutsya ne zovsim standartno adzhe odniyeyu z osnovnih cogo pidhodu ye aktivna rol auditoriyi pri koristuvanni media a ne vplivu media instrumentiv na glyadacha Levi ta Uindhol zaproponuvali tipologiyu auditornoyi aktivnosti dobirlivist zaluchenist ta vikoristannya u kombinaciyi iz riznim chasom zamiryuvannya ciyeyi aktivnosti do pid chas ta pislya spozhivannya media sho dozvolyaye poslabiti tisnij ta skladnij iz tochki zoru analizu zv yazok mizh efektom media ta aktivnistyu auditoriyi Alan Rubin takozh obgruntovuye vazhlivist tipologizaciyi aktivnosti koristuvachiv media odnak proponuye dva tipi instrumentalnij ta ritualnij Vidpovidno pri instrumentalnomu oriyentuvanni na koristuvannya media individa demonstruvatime intensivnishu aktivnist v toj chas yak za ritualnogo intensivnist zmenshuvatimetsya Mediazalezhnist Odnim z efektiv media na koristuvachiv yakij privernuv veliku uvagu z boku pribichnikiv TVZ ye yavishe zalezhnosti vid media Pid zalezhnistyu mayetsya na uvazi nadannya znachnoyi perevagi odnomu okremomu zasobu media sho zadovolnyaye pevni bazhannya ta potrebi koristuvacha a takozh vidchuttya diskomfortu ta sumuvannya za cim zasobom u razi jogo zniknennya iz zhittya koristuvacha Z tochki zoru pidhodu koristuvannya ta zadovolennya zalezhnist vinikaye cherez vazhlivu funkciyu yaku vikonuye okremij zasib media u zhitti individa Pri comu chim mensh virogidnim ye vikonannya ciyeyi funkciyi za dopomogoyu alternativnih praktik tim bilshoyu viyavlyatimetsya zalezhnist ta vidchuttya sumuvannya Napryamki doslidzhenSered doslidzhen u ramkah teoriyi vikoristannya ta zadovolennya Rubin viokremlyuye dekilka osnovnih napryamkiv Pershij napryamok zoseredzhuyetsya na motivah vikoristannya media ta yihnoyi pov yazanosti z atityudami shodo media ta povedinkoyu V jogo mezhah rozroblyayutsya tipologiyi motiviv V mezhah drugogo napryamku porivnyuyutsya motivi koristuvannya ZMI ta novih newer media Okrim analizu vlasne Internetu doslidniki takozh analizuyut efektivnist ta vidpovidnist novih komunikacijnih tehnologij potrebam ta bazhannyam lyudej Napriklad spozhivachi z viraznim motivom potrebi v informaciyi bilshe zaluchayutsya do vzayemodiyi lyudina povidomlennya na vebsajtah na vidminu vid lyudej zi silnishimi motivami socialnoyi vzayemodiyi sho obirayut spilkuvannya nazhivo Tretij napryamok fokusuyetsya na riznih socialnih ta psihologichnih umovah vikoristannya media V jogo konteksti vcheni doslidzhuvali rol zhittyevoyi poziciyi stilyu zhittya osobistist samotnist izolyaciyu potrebu u viznanni religijnist media deprivaciyu tosho Sferoyu chetvertogo napryamku ye vinagorodi bazhani ta otrimani pid chas vikoristannya ZMI Doslidniki zagalom akcentuyut uvagu na tomu yak lyudski motivi shodo vikoristannya media zadovolnyayutsya Same v mezhah cogo napryamku buli rozrobleni tranzakcijna model model nevidpovidnosti ta en dlya media vikoristannya ta zadovolennya P yatij napryamok zoseredzhuyetsya na sprijnyatti stosunkiv kultivaciyi zaluchenosti prosocialnoyi vzayemodiyi zadovolennya ta politichnogo znannya Tak zgidno z rezultatami doslidzhennya Haridakisa taki harakteristiki sposterigacha yak znyattya zaboroni disinhibition ta dosvid zlochiniv v minulomu buli silnishimi prediktorami dlya agresiyi anizh pobachene po telebachennyu nasilstvo Bilsh togo individi z visokim rivnem agresiyi obirayut kontent rozmovnih shou v yakomu zobrazhuyetsya zlist shok chi uperedzhennya shodo zhinok ta otrimuyuchi zadovolennya vid sposterigannya prinizhennya inshih vikoristovuyut ci programi yak zasib dlya socialnoyi interakciyi z inshimi Shostij napryamok vklyuchaye v sebe teoretichni rozrobki shodo poyednannya teoriyi vikoristannya ta zadovolennya V mezhah somogo napryamku doslidniki zoseredzhuyutsya na metodi validnosti ta nadijnosti u vimiryuvannyah motivacij TVZ u suchasnomu kontekstiU svoyij statti Teoriya vikoristannya ta zadovolennya u HHI stolitti Tom Ruzhejro stverdzhuye sho ne divlyachis na skladnosti prognozu shodo naslidkiv aktivnogo rozshirennya vikoristannya Internetu dlya poslidovnikiv TVZ doslidnicki pitannya zalishayutsya nezminnimi yak u teoretichnij tak i u praktichnij chastini Odnak vin zaznachaye sho varto buti gotovim dlya modernizaciyi TVZ z urahuvannyam absolyutno novih media realij Pidhid vikoristannya ta zadovolennya zaraz aktivno vikoristovuyetsya dlya doslidzhennya novih media takih yak Facebook Twitter Youtube Napriklad Zhizhi Papakarisi doslidzhuvav yakim chinom konstruyuyetsya samist individiv cherez Twitter vikoristovuyuchi kontent analiz i viyaviv sho najbilsh populyarnoyu strategiyeyu vistupala gra U inshomu doslidzhenni vcheni namagalis vidiliti motivi sho sponukali koristuvachiv Youtube divitis ta dilitis timi chi inshimi zhanrami video Internet sprostiv dostup do nadzvichajno velikih ob yemiv informaciyi a takozh viviv komunikaciyu na inshij riven Yaksho vzyati do uvagi sho TVZ stavit u centr auditoriyu i rozglyadaye yiyi yak taku sho sama formuye svij media kontent to slid skazati sho sogodnishnye polozhennya media realij ye shozhim na pripushennya poslidovnikiv TVZ bilshe nizh koli nebud KritikaKritika stosovno teoriyi vikoristannya ta zadovolennya spirayetsya na nastupni osnovni tverdzhennya TVZ brakuye tipologichnoyi cilisnosti sho prizvodit do problem iz traktuvannyam ta porivnyannyam rezultativ doslidzhen vikoristannya media U TVZ ne maye chitkoyi yednosti u konceptualizaciyi yiyi centralnih ponyat TVZ perebilshuye aktivnist ta racionalnist povedinki individiv pid chas spozhivannya media TVZ spirayetsya na metodi en tobto taki sho nadayut nadto veliku svobodu v interpretaciyi respondentam pid chas zboru danih Odnim z najbilsh superechlivih ta kritikovanih postulativ TVZ ye uyavlennya pro aktivnu auditoriyu media Kritiki zaznachayut sho dlya togo shob viznati koristuvachiv media aktivnimi bez chogo TVZ isnuvati ne mozhe slid prokontrolyuvati shob Vibir media maye povnistyu kontrolyuvatis koristuvachem Ochikuvannya shodo vikoristannya media mayut bazuvatis na vlasnih dispoziciyah individa dosvidu socialnih interakcij ta kontekstualnih faktoriv Koristuvachi media mayut proyavlyati cile racionalnu povedinku Takozh isnuye dumka sho TVZ ne povnistyu pidpadaye pid neobhidni harakteristiki povnocinnoyi teoriyi a skorishe shozha na metodologichnu ta analitichnu strategiyu u sferi doslidzhen media komunikacij Pro neobhidnist glibshoyi teoretichnoyi rozrobki konceptu pisali takozh i odni z zasnovnikiv TVZ Katc Blumler ta Gurevich U 1980 roki Palmgrin Vener ta Ryejbern ne zadovolnivshis ramkami TVZ u vidpovid rozrobili pidhid Poshuk zadovolennya znahodzhennya zadovolennya Gratification sought gratification obtained GS GO yakij vidriznyavsya vid TVZ tim sho nadavav znachno bilshoyi roli ochikuvannyam spozhivachiv pid chas spozhivannya media Div takozhTeoriya masovogo spilkuvannya Efekti masovoyi komunikaciyi Mediazalezhnist Teoriya kultivaciyiPrimitkiKatz Elihu 1959 Mass Communications Research and the Study of Popular Culture An Editorial Note on a Possible Future for this Journal Departmental Papers ASC 1 6 West Richard L and Lynn H Turner Uses and Gratifications Theory Introducing Communication Theory Analysis and Application Boston McGraw Hill 2010 392 409 Rubin Alan M The uses and gratifications perspective of media effects 2002 Katz Gurevitch amp Haas 1973 Zizi Papacharissi Uses and Gratifications Uses and Gratifications Research Elihu Katz Jay G Blumler and Michael Gurevitch 9 grudnya 2015 u Wayback Machine Rubin A M 2009 Uses and gratification Perspective on Media Effects In J Bryant amp M B Oliver Eds Media Effects Advances in Theory and Research 3rd ed pp 252 268 New York Routledge Haridakis P M 2002 Viewer characteristics exposure to television violence and aggression Media Psychology 4 323 352 Rubin A M Haridakis P M amp Eyal K 2003 Viewer aggression and attraction to television talk shows Media Psychology 5 4 331 362 Ruggiero T E 2000 Uses and gratifications theory in the 21st century Mass communication amp society 3 1 3 37 Papacharissi Zizi Without you I m nothing Performances of the self on Twitter International Journal of Communication 6 2012 18 Hanson Gary and Paul Haridakis YouTube users watching and sharing the news A uses and gratifications approach Journal of Electronic Publishing 11 3 2008 Littlejohn 2002 Severin and Tankard 1997 McQuail 1994

Дата публікації:
Топ