Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теодо́зій Рудни́цький-Любене́цький (можливо, світське ім'я мав Теодор, іноді Рудни́цький-Лубенецький гербу Сас (пол. Teodozy Rudnicki-Lubieniecki herbu Sas) (бл. 1698 чи 1700 — 1750 або кінець жовтня — початок листопада 1751) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 1730 року — єпископ Луцький та Острозький. Старший брат єпископа УГКЦ Сильвестра Рудницького-Любенецького.
| Теодозій Рудницький-Любенецький Teodozy Rudnicki-Lubieniecki | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 2 лютого 1730 — 1750 | ||
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
| Попередник: | Йосиф Виговський | |
| Наступник: | Сильвестр Рудницький-Любенецький | |
| Освіта: | Львівська колегія | |
| Народження: | бл. 1698 чи 1700 с. Студенець, Волинь | |
| Смерть: | 1750 чи жовтень-листопад 1751 | |
| Батько: | Олександр Рудницький-Любенецький | |
| Мати: | Маріанна Тимінська | |
| Єпископська хіротонія: | бл. 1730 | |
Життєпис
Теодозій Рудницький-Любенецький народився в шляхетській родині римо-католиків Олександра Рудницького-Любенецького і Маріанни з Тимінських. Сім'я належала до гілки Сасів Любенецьких (Любенецьких гербу Сас), які прийняли прізвище Рудницькі, правдоподібно від села Рудники. Теодозій був старшим братом єпископа УГКЦ Сильвестра Рудницького-Любенецького.
Навчався у Львівській колегії отців єзуїтів у 1711–1717 роках. За даними Людоміра Бєньковського, у 1714 (приблизно)-1720 роках навчався в семінарії оо. Місіонерів та Театинців у Львові.. Брав участь у Замойському синоді (26 серпня — 17 вересня 1720) — підписав акти синоду як «Теодор Рудницький, диякон, папський алюмн Львівської семінарії греко-унійного обряду».
Згодом вступив до Чину отців василіян та став ігуменом Почаївського монастиря (підписувався не суперіором (латинський титул), а саме «ігуменом Почаївським»). З часом отримав призначення бути ректором в Гощі на Волині, та отримав посаду архимандрита в Каневі. Перебуваючи на цій посаді, брав участь у конгресі ієрархів УГКЦ в Луцьку 1725 року, обранні Атанасія Шептицького коад'ютором митрополита Лева ІІ Кишки у Володимирі 1728 року. 1727 року король призначив його коад'ютором Луцького єпископа Йосифа Виговського, хоча посади, певне, не отримав.
На початку 1730 року, по смерті владики Йосифа Виговського його призначили єпископом Луцьким та Острозьким з почесним титулом екзарха Митрополії УГКЦ, яким Луцькі єпископи володіли з кінця XVI ст. Королівську номінацію на єпископство отримав 1 жовтня 1730 року в Дрездені. «Processus informativus» про нього, перед поставленням в єпископи, датується 4 липнем 1730 року. Тут він характеризується як чоловік мудрий, що відрізнявся великим розумом і досвідом у справах, добрий богослов, з непорочним життям та чесною вдачею, який завжди жив по католицьки та не був противником католицької віри та зберігав її в чистоті. 18 жовтня 1732 року владика Теодозій отримав грамоту польського короля Августа II Сильного з дозволом на друк церковних книжок руською мовою у Почаївському монастирі.
У 1742 році за підтримки графа Генріха Брюля та князів Чорторийських розпочав старання про призначення на коад'ютора митрополита з правом наступництва, однак без успіху. В 1743 році брав участь у генеральній Дубенській капітулі василіян як королівський легат. 4 січня 1746 отримав у підпорядкування багату Жидичинську архимандрію, а після смерті митрополита Атанасія Шептицького (між 30.11–10.12) 1746 року отримав королівську номінацію від Августа III 28 січня 1747 року на призначення Київським митрополитом. Однак, митрополитом не став, відмовившись від цієї номінації через протидію цьому призначенню католицького духовенства (особливо єпископа-коад'ютора віленського Юзефа Сапєги) та василіян, натомість митрополитом став архієпископ Полоцький Флоріян Гребницький (5 січня 1748 року Август III скасував свою номінацію, затвердивши, натомість, Гребницького), кандидатуру якого подав королеві кардинал . За даними Людоміра Бєньковського, «камарилья двору» підтримувала Теодозія Рудницького, його противником був, зокрема, нунцій. Теодозію Рудницькому закидали «ортодоксальність», контакти зі «схизматиками» в Києві, порушення процедури входження на посаду. Адміністратором Митрополії в Новогрудку більшістю голосів єпископів (Теодозій Рудницький отримав 0) 19 червня 1747 обрали Флоріяна Гребницького. «Протектори» Теодозія Рудницького (міністри, канцлер та підканцлер коронні) під час перемовин з нунцієм сказали, що порушили процедуру через небажання йти на конфлікт з королем. Папа 4 квітня 1748 видав бреве для короля, в якому сказав, що вибори митрополита єпископами має тільки рекомендаційний характер, не применшує право короля призначати на посаду свою кандидатуру. Теодозій Рудницький зрікся королівської номінації.
Автор твору «Vindicatio genuini sensus ecclesiae Catholico-Ruthenae. De forma sacramenti eucharystiae authoritati SS. Patrum Orientalium innixa, propria vero traditione ejusdem Ecclesiae Ruthenae firmata», який видано у Львові 1748.
Примітки
- Zimno, Ziemno, wś nad Ługiem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 617. (пол.) — S. 617. (пол.)
- Bieńkowski L. Lubieniecki (Rudnicki-Lubieniecki) Teodozy h. Sas (ok. 1698—1751)… — S. 608.
- Провінційний синод у Замості 1720 року Божого. Постанови. — Івано-Франківськ: «Нова Зоря», 2006. — С. 107.
- Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 264.
- Витяг з «Помяника» Чину Св. Василія
Джерела
- Іриней Назарко. Київські і галицькі митрополити: біографічні нариси (1590—1960). — Рим, 1960.
- Dmytro Blažejowskyj. Hierarchy of the Kyivan Church (861—1990). — Romae, 1990. (англ.)
- Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. (англ.)
- Ludomir Bieńkowski. Lubieniecki (Rudnicki-Lubieniecki) Teodozy h. Sas (ok. 1698—1751) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVII/4, zeszyt 75. — S. 608—609. (пол.)
- Isydorus Patrylo. Archiepiscopi-metropolitani Kievo-Halicienses attentis praescriptis M. P. «Cleri sanctitatis». — Romae, 1962.
- A. G. Welykyj (wyd.) Congregationes particulares Ecclesiam Catholicam Ucrainae et Bielarusjae spectantes. — Romae, 1957 (II).
- A. G. Welykyj (wyd.) Documenta pontificum Romanorum historiam Ucrainae illustrantia. — Romae, 1954 (II).
- A. G. Welykyj (wyd.) Epistolae metropolitarum Kioviensium Catholicorum…. — Romae, 1959.
- Ks. Kazimierz Dola. Katalog arcybiskupów i biskupów rezydencjalnych eparchii polskich obrządku grecko-unickiego od Unii Brzeskiej (1596) do roku 1945 // Historia Kościoła w Polsce. — Poznań — Warszawa, 1979. — T. II (1764—1945), cz. 2 (1918—1945). — S. 304—311. (пол.)
 | Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rudnickij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lyubeneckij Teodo zij Rudni ckij Lyubene ckij mozhlivo svitske im ya mav Teodor inodi Rudni ckij Lubeneckij gerbu Sas pol Teodozy Rudnicki Lubieniecki herbu Sas bl 1698 chi 1700 1750 abo kinec zhovtnya pochatok listopada 1751 yepiskop Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi z 1730 roku yepiskop Luckij ta Ostrozkij Starshij brat yepiskopa UGKC Silvestra Rudnickogo Lyubeneckogo Teodozij Rudnickij Lyubeneckij Teodozy Rudnicki Lubieniecki Yepiskop Luckij i Ostrozkij 2 lyutogo 1730 1750 Cerkva Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva Poperednik Josif Vigovskij Nastupnik Silvestr Rudnickij Lyubeneckij Osvita Lvivska kolegiya Narodzhennya bl 1698 chi 1700 s Studenec Volin Smert 1750 chi zhovten listopad 1751 Batko Oleksandr Rudnickij Lyubeneckij Mati Marianna Timinska Yepiskopska hirotoniya bl 1730ZhittyepisTeodozij Rudnickij Lyubeneckij narodivsya v shlyahetskij rodini rimo katolikiv Oleksandra Rudnickogo Lyubeneckogo i Marianni z Timinskih Sim ya nalezhala do gilki Sasiv Lyubeneckih Lyubeneckih gerbu Sas yaki prijnyali prizvishe Rudnicki pravdopodibno vid sela Rudniki Teodozij buv starshim bratom yepiskopa UGKC Silvestra Rudnickogo Lyubeneckogo Navchavsya u Lvivskij kolegiyi otciv yezuyitiv u 1711 1717 rokah Za danimi Lyudomira Byenkovskogo u 1714 priblizno 1720 rokah navchavsya v seminariyi oo Misioneriv ta Teatinciv u Lvovi Brav uchast u Zamojskomu sinodi 26 serpnya 17 veresnya 1720 pidpisav akti sinodu yak Teodor Rudnickij diyakon papskij alyumn Lvivskoyi seminariyi greko unijnogo obryadu Zgodom vstupiv do Chinu otciv vasiliyan ta stav igumenom Pochayivskogo monastirya pidpisuvavsya ne superiorom latinskij titul a same igumenom Pochayivskim Z chasom otrimav priznachennya buti rektorom v Goshi na Volini ta otrimav posadu arhimandrita v Kanevi Perebuvayuchi na cij posadi brav uchast u kongresi iyerarhiv UGKC v Lucku 1725 roku obranni Atanasiya Sheptickogo koad yutorom mitropolita Leva II Kishki u Volodimiri 1728 roku 1727 roku korol priznachiv jogo koad yutorom Luckogo yepiskopa Josifa Vigovskogo hocha posadi pevne ne otrimav Na pochatku 1730 roku po smerti vladiki Josifa Vigovskogo jogo priznachili yepiskopom Luckim ta Ostrozkim z pochesnim titulom ekzarha Mitropoliyi UGKC yakim Lucki yepiskopi volodili z kincya XVI st Korolivsku nominaciyu na yepiskopstvo otrimav 1 zhovtnya 1730 roku v Drezdeni Processus informativus pro nogo pered postavlennyam v yepiskopi datuyetsya 4 lipnem 1730 roku Tut vin harakterizuyetsya yak cholovik mudrij sho vidriznyavsya velikim rozumom i dosvidom u spravah dobrij bogoslov z neporochnim zhittyam ta chesnoyu vdacheyu yakij zavzhdi zhiv po katolicki ta ne buv protivnikom katolickoyi viri ta zberigav yiyi v chistoti 18 zhovtnya 1732 roku vladika Teodozij otrimav gramotu polskogo korolya Avgusta II Silnogo z dozvolom na druk cerkovnih knizhok ruskoyu movoyu u Pochayivskomu monastiri U 1742 roci za pidtrimki grafa Genriha Bryulya ta knyaziv Chortorijskih rozpochav starannya pro priznachennya na koad yutora mitropolita z pravom nastupnictva odnak bez uspihu V 1743 roci brav uchast u generalnij Dubenskij kapituli vasiliyan yak korolivskij legat 4 sichnya 1746 otrimav u pidporyadkuvannya bagatu Zhidichinsku arhimandriyu a pislya smerti mitropolita Atanasiya Sheptickogo mizh 30 11 10 12 1746 roku otrimav korolivsku nominaciyu vid Avgusta III 28 sichnya 1747 roku na priznachennya Kiyivskim mitropolitom Odnak mitropolitom ne stav vidmovivshis vid ciyeyi nominaciyi cherez protidiyu comu priznachennyu katolickogo duhovenstva osoblivo yepiskopa koad yutora vilenskogo Yuzefa Sapyegi ta vasiliyan natomist mitropolitom stav arhiyepiskop Polockij Floriyan Grebnickij 5 sichnya 1748 roku Avgust III skasuvav svoyu nominaciyu zatverdivshi natomist Grebnickogo kandidaturu yakogo podav korolevi kardinal Za danimi Lyudomira Byenkovskogo kamarilya dvoru pidtrimuvala Teodoziya Rudnickogo jogo protivnikom buv zokrema nuncij Teodoziyu Rudnickomu zakidali ortodoksalnist kontakti zi shizmatikami v Kiyevi porushennya proceduri vhodzhennya na posadu Administratorom Mitropoliyi v Novogrudku bilshistyu golosiv yepiskopiv Teodozij Rudnickij otrimav 0 19 chervnya 1747 obrali Floriyana Grebnickogo Protektori Teodoziya Rudnickogo ministri kancler ta pidkancler koronni pid chas peremovin z nunciyem skazali sho porushili proceduru cherez nebazhannya jti na konflikt z korolem Papa 4 kvitnya 1748 vidav breve dlya korolya v yakomu skazav sho vibori mitropolita yepiskopami maye tilki rekomendacijnij harakter ne primenshuye pravo korolya priznachati na posadu svoyu kandidaturu Teodozij Rudnickij zriksya korolivskoyi nominaciyi Avtor tvoru Vindicatio genuini sensus ecclesiae Catholico Ruthenae De forma sacramenti eucharystiae authoritati SS Patrum Orientalium innixa propria vero traditione ejusdem Ecclesiae Ruthenae firmata yakij vidano u Lvovi 1748 PrimitkiZimno Ziemno ws nad Lugiem Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 617 pol S 617 pol Bienkowski L Lubieniecki Rudnicki Lubieniecki Teodozy h Sas ok 1698 1751 S 608 Provincijnij sinod u Zamosti 1720 roku Bozhogo Postanovi Ivano Frankivsk Nova Zorya 2006 S 107 Blazhejovskij D Iyerarhiya Kiyivskoyi cerkvi 861 1996 Lviv Kamenyar 1996 S 264 Vityag z Pomyanika Chinu Sv VasiliyaDzherelaIrinej Nazarko Kiyivski i galicki mitropoliti biografichni narisi 1590 1960 Rim 1960 Dmytro Blazejowskyj Hierarchy of the Kyivan Church 861 1990 Romae 1990 angl Dmytro Blazejovskyj Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges and Seminaries Universities and Institutes of Central and Western Europe 1576 1983 AOSBM Sectio I Vol 43 Rome 1984 366 P angl Ludomir Bienkowski Lubieniecki Rudnicki Lubieniecki Teodozy h Sas ok 1698 1751 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1972 T XVII 4 zeszyt 75 S 608 609 pol Isydorus Patrylo Archiepiscopi metropolitani Kievo Halicienses attentis praescriptis M P Cleri sanctitatis Romae 1962 A G Welykyj wyd Congregationes particulares Ecclesiam Catholicam Ucrainae et Bielarusjae spectantes Romae 1957 II A G Welykyj wyd Documenta pontificum Romanorum historiam Ucrainae illustrantia Romae 1954 II A G Welykyj wyd Epistolae metropolitarum Kioviensium Catholicorum Romae 1959 Ks Kazimierz Dola Katalog arcybiskupow i biskupow rezydencjalnych eparchii polskich obrzadku grecko unickiego od Unii Brzeskiej 1596 do roku 1945 Historia Kosciola w Polsce Poznan Warszawa 1979 T II 1764 1945 cz 2 1918 1945 S 304 311 pol Ce nezavershena stattya pro religijnogo diyacha chi diyachku UGKC Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi