Теодебальд I (фр. Théodebald, Thibaut; бл. 535-555) — король франків у 548-555 роках. Правив Австразією. Син Теодеберта І та .
Теодебальд | |
---|---|
Правління | 548—555 |
Попередник | Теодеберт I |
Біографічні дані | |
Народження | 534 невідомо |
Смерть | 555[2] Мец |
Дружина | |
Династія | Меровінги |
Батько | Теодеберт I |
Мати |
Правління
Став королем у віці 13 років через передчасну смерть свого батька. Перебував під наглядом свого вчителя. Григорій Турський називає його "злим" та стверджує, що він викликав страх та ненависть у народу. Боровся з розкраданням королівського майна.
На союз з Теодебальдом розраховували остготи, що вели в цей час запеклу боротьбу з Візантійською імперією в Італії. Вони відрядили посольство до правителя франків із проханням допомогти. Остготи підкреслювали, що Візантія після підкорення Апеннін може розпочати війну проти франків, виправдовуючись колишнім перебуванням їх території у складі Римської імперії. Проте невойовничий Теодебальд не погодився відновити франко-остготський союз, що фактично існував за правління Теодеберта І. Проте він не перешкоджав допомозі остготам з боку алеманських вождів та , які вирушили з військом до Італії.
За часів правління Теодебальда посилився вплив королівської влади на церкву. Зокрема, незабаром після його сходження на престол відбувся собор єпископів у Меці під егідою короля, на якому всупереч волі місцевої громади єпископом Клермону був призначений архідиякон Каутин.
Родина та смерть
Жінкою Теодебальда була , донька лангобардського короля та сестра мачухи Теодебальда . Дітей не мав.
Теодебальд довгий час сильно хворів та через біль у нижній частині спини не міг випростатись. Він поступово втрачав життєві сили та помер у 555 р. на сьомому році правління. Хлотар I, одружившись з вдовою Теодебальда, приєднав його володіння до своїх. Проте через осуд єпископів відмовився від цього шлюбу та видав Вульдетраду за герцога Гарівальда.
Примітки
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 65. —
- Deutsche Nationalbibliothek Record #103146318 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Агафий Миринейский. О царствовании Юстиниана. М., 1996
- Григорий Турский. История франков, кн. IV. М., 1987. С. 87
- Григорий Турский. История франков, кн. IV. М., 1987. С. 86
Джерела
- Агафий Миринейский. О царствовании Юстиниана. М., 1996
- Григорий Турский. История франков, кн. IV. М., 1987
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teodebald I fr Theodebald Thibaut bl 535 555 korol frankiv u 548 555 rokah Praviv Avstraziyeyu Sin Teodeberta I ta TeodebaldPravlinnya548 555PoperednikTeodebert IBiografichni daniNarodzhennya534 nevidomoSmert555 2 MecDruzhinaDinastiyaMerovingiBatkoTeodebert IMatiPravlinnyaStav korolem u vici 13 rokiv cherez peredchasnu smert svogo batka Perebuvav pid naglyadom svogo vchitelya Grigorij Turskij nazivaye jogo zlim ta stverdzhuye sho vin viklikav strah ta nenavist u narodu Borovsya z rozkradannyam korolivskogo majna Na soyuz z Teodebaldom rozrahovuvali ostgoti sho veli v cej chas zapeklu borotbu z Vizantijskoyu imperiyeyu v Italiyi Voni vidryadili posolstvo do pravitelya frankiv iz prohannyam dopomogti Ostgoti pidkreslyuvali sho Vizantiya pislya pidkorennya Apennin mozhe rozpochati vijnu proti frankiv vipravdovuyuchis kolishnim perebuvannyam yih teritoriyi u skladi Rimskoyi imperiyi Prote nevojovnichij Teodebald ne pogodivsya vidnoviti franko ostgotskij soyuz sho faktichno isnuvav za pravlinnya Teodeberta I Prote vin ne pereshkodzhav dopomozi ostgotam z boku alemanskih vozhdiv ta yaki virushili z vijskom do Italiyi Za chasiv pravlinnya Teodebalda posilivsya vpliv korolivskoyi vladi na cerkvu Zokrema nezabarom pislya jogo shodzhennya na prestol vidbuvsya sobor yepiskopiv u Meci pid egidoyu korolya na yakomu vsuperech voli miscevoyi gromadi yepiskopom Klermonu buv priznachenij arhidiyakon Kautin Frankske korolivstvo u 548 r volodinnya Teodebalda vidileno sinim kolorom Rodina ta smertZhinkoyu Teodebalda bula donka langobardskogo korolya ta sestra machuhi Teodebalda Ditej ne mav Teodebald dovgij chas silno hvoriv ta cherez bil u nizhnij chastini spini ne mig viprostatis Vin postupovo vtrachav zhittyevi sili ta pomer u 555 r na somomu roci pravlinnya Hlotar I odruzhivshis z vdovoyu Teodebalda priyednav jogo volodinnya do svoyih Prote cherez osud yepiskopiv vidmovivsya vid cogo shlyubu ta vidav Vuldetradu za gercoga Garivalda PrimitkiSettipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 65 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Deutsche Nationalbibliothek Record 103146318 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Agafij Mirinejskij O carstvovanii Yustiniana M 1996 Grigorij Turskij Istoriya frankov kn IV M 1987 S 87 Grigorij Turskij Istoriya frankov kn IV M 1987 S 86DzherelaAgafij Mirinejskij O carstvovanii Yustiniana M 1996 Grigorij Turskij Istoriya frankov kn IV M 1987