Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теда Скокпол (англ. Theda Skocpol; нар. 5 травня 1947, Детройт, штат Мічиган, США) — американський політолог, професор соціології Гарвардського університету. Президент Американської асоціації політичних наук (2002—2003), лауреат премії Johan Skytte у галузі політичних наук (2007).
| Скокпол Теда | |
|---|---|
| англ. Theda Skocpol | |
 | |
| Народилася | 5 травня 1947 (77 років) Детройт, Мічиган, США |
| Місце проживання | США |
| Країна |  США |
| Діяльність | історик, політолог, соціолог, викладачка університету |
| Alma mater | Гарвардський університет Університет штату Мічиган |
| Галузь | Політологія |
| Заклад | Гарвардський університет |
| Посада | голова[1] |
| Вчене звання | професор. Президент Американської асоціації політичних наук (2002—2003) |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[2] |
| Науковий керівник | Сеймур Мартін Ліпсет[3], Джордж Гоманс[3] і Деніел Белл[3] |
| Аспіранти, докторанти | d d d d |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство[4] Національна академія наук США |
| Відома завдяки: | дослідженню сутності, змісту і форм революційного процесу |
| У шлюбі з | d[5] |
| Нагороди | премія Johan Skytte у галузі політичних наук (2007) |
| Автограф |  |
 Теда Скокпол у Вікісховищі | |
Представник політичного інституціоналізму, напряму політичної науки, що розвивається в межах організаційно-інституційного підходу. Концепція виходить з ідей автономії держави та домінування внутрішніх механізмів інститутів. У центрі наукових інтересів Теди Скокпол перебувають дослідження сутності, змісту і форм революційного процесу. На становлення як науковця вплинули праці Алексіса де Токвіля, Карла Маркса, Чарльза Тіллі та інших дослідників. Була ученицею .
На хвилі зростання у 1960-х роках інтересу до порівняльно-історичних досліджень Теда Скокпол видає працю «Держави і соціальні революції» (1979). У ній дослідниця, через поєднання структуралістського підходу з методом історичного порівняння, здійснює аналіз трьох революцій: французької (1789—1799 років), російської (1917—1930 років) і китайської (1911—1960 років). На думку дослідниці, аналіз революційних процесів необхідно здійснювати не тільки в контексті їх перебігу (чим займається історична наука), але й через виокремлення причин революцій, внутрішніх і зовнішніх суперечностей як важливих структурних передумов революцій, з урахуванням специфіки соцієтальних змін під час перебігу цих процесів, обумовленості взаємодії державних, економічних і соціальних структур. Теда Скокпол доходить наступних висновків щодо умов революцій: 1) політична й економічна криза, подвійний тиск з боку внутрішніх класових структур та міжнародного співтовариства; 2) криза режиму сприяє масовим повстанням, при цьому — падіння старого режиму є необхідна, але не достатня умова для революції; 3) обов'язковими для перемоги революції є усунення існуючої консолідації, реорганізація і реінтеграція держави й уряду новою політичною елітою, що приходить до влади після успішного повалення колишнього режиму. Для теорії Теди Скокпол характерним є наголос на політичних і міжнародних чинниках.
На думку Скокпол, існуючі нині теорії революції можна згрупувати за чотирма основними розділами. Найбільш очевидним є виділення марксистського підходу, ключові ідеї якого представлені в роботах самого Карла Маркса Наступні марксистські теорії революції варіювалися від технологічного детермінізму Миколи Бухаріна до політичних стратегій Володимира Леніна і Мао Цзедуна, від теорій Дьордя Лукача і Антоніо Ґрамші до «структуралізму» Луї Альтюссера. Проте первинний підхід Карла Маркса до проблеми революції залишався спільною основою для всіх наступних марксистів, незважаючи на відмінності в їх інтерпретаціях. Як альтернатива переважаючим теоріям революції варто, на думку Теди Скокпол варто використовувати три основних принципи аналізу. По-перше, адекватне розуміння соціальних революцій вимагає прийняття неволюнтарістского структурного підходу до аналізу їх причин і течії. По-друге, соціальні революції не можуть бути пояснені без систематичного звернення до міжнародних відносин і всесвітньо-історичному розвитку. Існуючі теорії, однак, сфокусовані в основному або виключно на конфліктах або процесах модернізації всередині окремої держави. По-третє, щоб пояснити причини і наслідки соціальних революцій, важливо розглядати держави як організації, які є потенційно незалежними від соціально-економічних інтересів і структур (хоча й обумовлені останніми). Але переважаючі сьогодні теорії революції або аналітично об'єднують державу і суспільство або зводять діяльність держави до представлення соціально-економічних сил та інтересів.
Узагальнюючи результати дослідження причин, перебігу й наслідків революцій, С. стверджує, що всі вони є прикладами соціально-революційної трансформації. Несприятливий зовнішній вплив, тиск на уряди цих країн (Франція, Росія, Китай) з боку інших держав (військова, економічна, політична експансія) та внутрішні обставини спричинили послаблення системи державного контролю, наростання суперечностей серед політичної еліти тощо. Така наукова позиція Теди Скокпол й до сьогодні дискутується, адже, наприклад, більшість дослідників французьку революцію відносить до буржуазної, а російську і китайську — до соціалістичних радикальних перетворень.
Теда Скокпол стверджує, що державні інститути продемонстрували здатність до тривалого і стабільного існування в багатьох західних країнах, де публічна політика розроблялася насамперед державними чиновниками. Автономія державних інститутів, на погляд Теди Скокпол, залежить від трьох обставин: 1) міжнародних позицій держави; 2) відтворення внутрішнього порядку; 3) організаційних умов, що дозволяють офіційним особам розробляти і проводити публічну політику. Політолог не заперечує роль економічних, соціальних і культурних чинників в ухваленні рішень, разом з тим, центральним чинником, на її думку є відносно автономний інституціональний контекст державної політики.
Теда Скокпол наголошує на автономності державної влади, яка не завжди і не повністю залежить від інтересів більшості населення (навіть представників олігархічних кланів), а також приділяє значну увагу міжнародному контексту, значення якого для перебігу суспільно-політичних процесів всередині будь-якої країни не варто применшувати.
Наукові праці
- Skocpol T. States and Social Revolutions: A Comparative Analysis of France, Russia and China. Cambridge; N.Y. : Cambridge University Press, 1979.
- Skocpol T. Lessons from History: Building a Movement for America's Children. Washington DC and Santa Monica, CA: The Children's Partnership; 1997.
- Skocpol T. Diminished Democracy: From Membership to Management in American Civic Life, University of Oklahoma Press, 2003.
- Skocpol T. American Democracy in an Age of Rising Inequality. Washington D.C., 2004.
- К теории революции четвёртого поколения // «Логос», 2006, № 5 (пер. с английского Н. Эдельмана).
- Интервью с Тедой Скочпол: «Я всегда была частью двух профессиональных областей — социологии и политологической науки»
Примітки
- http://www.apsanet.org/ABOUT/Leadership-Governance/APSA-Presidents-1903-to-Present
- Deutsche Nationalbibliothek Record #13228801X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Теда С. States and Social Revolutions — first — 1979. — С. xvi. —
- NNDB — 2002.
- https://www.bu.edu/physics/profile/william-skocpol/
- Скочпол Т. Государства и социальные революции//Масловский М. В. Социология политики: классические и современные теории. Учебное пособие. М.: Новый учебник, 2004. С.103-108.
Джерела
- Шайгородський Ю. Теда Скокпол / Ю. Шайгородський // Історія політичної думки: навч. енцикл. словник-довідник для студентів вищих навч. закладів. — Львів: Новий Світ-2000, 2014. — С. 592—593. (укр.)
- Грязнова О. С. Теда Скокпол: феномен революции в структуралистской перспективе / О. С. Грязнова // Человек. Сообщество. Управление. 2007. — № 4. — С. 21-38.
- Каганова З. Скокпол Т. Историческое воображение в социологии / З. Каганова // Социал. и гуманитар. науки. Отечеств. и зарубеж. лит. Сер. 11, Социология: реф. журн. — 2001. — № 1. — С. 22-28.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teda Skokpol angl Theda Skocpol nar 5 travnya 1947 Detrojt shtat Michigan SShA amerikanskij politolog profesor sociologiyi Garvardskogo universitetu Prezident Amerikanskoyi asociaciyi politichnih nauk 2002 2003 laureat premiyi Johan Skytte u galuzi politichnih nauk 2007 Skokpol Tedaangl Theda SkocpolNarodilasya5 travnya 1947 1947 05 05 77 rokiv Detrojt Michigan SShAMisce prozhivannyaSShAKrayina SShADiyalnististorik politolog sociolog vikladachka universitetuAlma materGarvardskij universitet Universitet shtatu MichiganGaluzPolitologiyaZakladGarvardskij universitetPosadagolova 1 Vchene zvannyaprofesor Prezident Amerikanskoyi asociaciyi politichnih nauk 2002 2003 Naukovij stupindoktorskij stupin 2 Naukovij kerivnikSejmur Martin Lipset 3 Dzhordzh Gomans 3 i Deniel Bell 3 Aspiranti doktorantid d d dChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk Amerikanske filosofske tovaristvo 4 Nacionalna akademiya nauk SShAVidoma zavdyaki doslidzhennyu sutnosti zmistu i form revolyucijnogo procesuU shlyubi zd 5 Nagorodipremiya Johan Skytte u galuzi politichnih nauk 2007 Avtograf Teda Skokpol u Vikishovishi Predstavnik politichnogo institucionalizmu napryamu politichnoyi nauki sho rozvivayetsya v mezhah organizacijno institucijnogo pidhodu Koncepciya vihodit z idej avtonomiyi derzhavi ta dominuvannya vnutrishnih mehanizmiv institutiv U centri naukovih interesiv Tedi Skokpol perebuvayut doslidzhennya sutnosti zmistu i form revolyucijnogo procesu Na stanovlennya yak naukovcya vplinuli praci Aleksisa de Tokvilya Karla Marksa Charlza Tilli ta inshih doslidnikiv Bula ucheniceyu Na hvili zrostannya u 1960 h rokah interesu do porivnyalno istorichnih doslidzhen Teda Skokpol vidaye pracyu Derzhavi i socialni revolyuciyi 1979 U nij doslidnicya cherez poyednannya strukturalistskogo pidhodu z metodom istorichnogo porivnyannya zdijsnyuye analiz troh revolyucij francuzkoyi 1789 1799 rokiv rosijskoyi 1917 1930 rokiv i kitajskoyi 1911 1960 rokiv Na dumku doslidnici analiz revolyucijnih procesiv neobhidno zdijsnyuvati ne tilki v konteksti yih perebigu chim zajmayetsya istorichna nauka ale j cherez viokremlennya prichin revolyucij vnutrishnih i zovnishnih superechnostej yak vazhlivih strukturnih peredumov revolyucij z urahuvannyam specifiki sociyetalnih zmin pid chas perebigu cih procesiv obumovlenosti vzayemodiyi derzhavnih ekonomichnih i socialnih struktur Teda Skokpol dohodit nastupnih visnovkiv shodo umov revolyucij 1 politichna j ekonomichna kriza podvijnij tisk z boku vnutrishnih klasovih struktur ta mizhnarodnogo spivtovaristva 2 kriza rezhimu spriyaye masovim povstannyam pri comu padinnya starogo rezhimu ye neobhidna ale ne dostatnya umova dlya revolyuciyi 3 obov yazkovimi dlya peremogi revolyuciyi ye usunennya isnuyuchoyi konsolidaciyi reorganizaciya i reintegraciya derzhavi j uryadu novoyu politichnoyu elitoyu sho prihodit do vladi pislya uspishnogo povalennya kolishnogo rezhimu Dlya teoriyi Tedi Skokpol harakternim ye nagolos na politichnih i mizhnarodnih chinnikah Na dumku Skokpol isnuyuchi nini teoriyi revolyuciyi mozhna zgrupuvati za chotirma osnovnimi rozdilami Najbilsh ochevidnim ye vidilennya marksistskogo pidhodu klyuchovi ideyi yakogo predstavleni v robotah samogo Karla Marksa Nastupni marksistski teoriyi revolyuciyi variyuvalisya vid tehnologichnogo determinizmu Mikoli Buharina do politichnih strategij Volodimira Lenina i Mao Czeduna vid teorij Dordya Lukacha i Antonio Gramshi do strukturalizmu Luyi Altyussera Prote pervinnij pidhid Karla Marksa do problemi revolyuciyi zalishavsya spilnoyu osnovoyu dlya vsih nastupnih marksistiv nezvazhayuchi na vidminnosti v yih interpretaciyah Yak alternativa perevazhayuchim teoriyam revolyuciyi varto na dumku Tedi Skokpol varto vikoristovuvati tri osnovnih principi analizu Po pershe adekvatne rozuminnya socialnih revolyucij vimagaye prijnyattya nevolyuntaristskogo strukturnogo pidhodu do analizu yih prichin i techiyi Po druge socialni revolyuciyi ne mozhut buti poyasneni bez sistematichnogo zvernennya do mizhnarodnih vidnosin i vsesvitno istorichnomu rozvitku Isnuyuchi teoriyi odnak sfokusovani v osnovnomu abo viklyuchno na konfliktah abo procesah modernizaciyi vseredini okremoyi derzhavi Po tretye shob poyasniti prichini i naslidki socialnih revolyucij vazhlivo rozglyadati derzhavi yak organizaciyi yaki ye potencijno nezalezhnimi vid socialno ekonomichnih interesiv i struktur hocha j obumovleni ostannimi Ale perevazhayuchi sogodni teoriyi revolyuciyi abo analitichno ob yednuyut derzhavu i suspilstvo abo zvodyat diyalnist derzhavi do predstavlennya socialno ekonomichnih sil ta interesiv Uzagalnyuyuchi rezultati doslidzhennya prichin perebigu j naslidkiv revolyucij S stverdzhuye sho vsi voni ye prikladami socialno revolyucijnoyi transformaciyi Nespriyatlivij zovnishnij vpliv tisk na uryadi cih krayin Franciya Rosiya Kitaj z boku inshih derzhav vijskova ekonomichna politichna ekspansiya ta vnutrishni obstavini sprichinili poslablennya sistemi derzhavnogo kontrolyu narostannya superechnostej sered politichnoyi eliti tosho Taka naukova poziciya Tedi Skokpol j do sogodni diskutuyetsya adzhe napriklad bilshist doslidnikiv francuzku revolyuciyu vidnosit do burzhuaznoyi a rosijsku i kitajsku do socialistichnih radikalnih peretvoren Teda Skokpol stverdzhuye sho derzhavni instituti prodemonstruvali zdatnist do trivalogo i stabilnogo isnuvannya v bagatoh zahidnih krayinah de publichna politika rozroblyalasya nasampered derzhavnimi chinovnikami Avtonomiya derzhavnih institutiv na poglyad Tedi Skokpol zalezhit vid troh obstavin 1 mizhnarodnih pozicij derzhavi 2 vidtvorennya vnutrishnogo poryadku 3 organizacijnih umov sho dozvolyayut oficijnim osobam rozroblyati i provoditi publichnu politiku Politolog ne zaperechuye rol ekonomichnih socialnih i kulturnih chinnikiv v uhvalenni rishen razom z tim centralnim chinnikom na yiyi dumku ye vidnosno avtonomnij institucionalnij kontekst derzhavnoyi politiki Teda Skokpol nagoloshuye na avtonomnosti derzhavnoyi vladi yaka ne zavzhdi i ne povnistyu zalezhit vid interesiv bilshosti naselennya navit predstavnikiv oligarhichnih klaniv a takozh pridilyaye znachnu uvagu mizhnarodnomu kontekstu znachennya yakogo dlya perebigu suspilno politichnih procesiv vseredini bud yakoyi krayini ne varto primenshuvati Naukovi praciSkocpol T States and Social Revolutions A Comparative Analysis of France Russia and China Cambridge N Y Cambridge University Press 1979 Skocpol T Lessons from History Building a Movement for America s Children Washington DC and Santa Monica CA The Children s Partnership 1997 Skocpol T Diminished Democracy From Membership to Management in American Civic Life University of Oklahoma Press 2003 Skocpol T American Democracy in an Age of Rising Inequality Washington D C 2004 K teorii revolyucii chetvyortogo pokoleniya Logos 2006 5 per s anglijskogo N Edelmana Intervyu s Tedoj Skochpol Ya vsegda byla chastyu dvuh professionalnyh oblastej sociologii i politologicheskoj nauki Primitkihttp www apsanet org ABOUT Leadership Governance APSA Presidents 1903 to Present Deutsche Nationalbibliothek Record 13228801X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Teda S States and Social Revolutions first 1979 S xvi ISBN 978 0 521 29499 7 d Track Q130064d Track Q7604027 NNDB 2002 d Track Q1373513 https www bu edu physics profile william skocpol Skochpol T Gosudarstva i socialnye revolyucii Maslovskij M V Sociologiya politiki klassicheskie i sovremennye teorii Uchebnoe posobie M Novyj uchebnik 2004 S 103 108 DzherelaShajgorodskij Yu Teda Skokpol Yu Shajgorodskij Istoriya politichnoyi dumki navch encikl slovnik dovidnik dlya studentiv vishih navch zakladiv Lviv Novij Svit 2000 2014 S 592 593 ukr Gryaznova O S Teda Skokpol fenomen revolyucii v strukturalistskoj perspektive O S Gryaznova Chelovek Soobshestvo Upravlenie 2007 4 S 21 38 Kaganova Z Skokpol T Istoricheskoe voobrazhenie v sociologii Z Kaganova Social i gumanitar nauki Otechestv i zarubezh lit Ser 11 Sociologiya ref zhurn 2001 1 S 22 28