Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тацен (словен. Tacen, також Тацень (словен. Tacenj); нім. Tazen) — поселення (раніше окреме) у північно-західній частині Любляни та центральній частині Словенії. Знаходиться на території Верхньої Крайни, включений до Осреднєсловенського регіону. Включає в себе сільські поселення На Ґршкем (словен. Na Grškem), Сіге (словен. Sige), Брег та Гора Святої Марії (словен. Šmarna Gora).
| Тацен Tacen | |
|---|---|
| — Поселення — | |
| Тацен | |
 | |
| Координати: 46°7′5.56″ пн. ш. 14°28′8.75″ сх. д. / 46.1182111° пн. ш. 14.4690972° сх. д. | |
| Країна |  Словенія |
| Регіон | Верхня Крайна |
| Муніципалітет | Любляна |
| Висота над р.м. | 310 м |
  Тацен | |
Географія
Є кластерним поселенням біля підніжжя гори Святої Марії (словен. Šmarna gora); розташоване на лівому березі Сави навпроти колишнього села Брод. Село На Ґршкем лежить безпосередньо над Савою, Сіге — на захід уздовж дороги на Викрче (словен. Vikrče), а Брег (або В Брегу) — на схилі гори Святої Марії вздовж Брезького потоку (словен. Bregarski graben), який є притокою Сави. Село Гора Святої Марії знаходиться на вершині пагорба. Ґрунти Тацена здебільшого піщані; в напрямку Сави простягаються масиви полів.
Назва
Вперше згадується в письмових джерелах у 1283 під назвою Taezzen (у 1299 — Taezen, у 1368 — Taczen, у 1431 — Taczn, у 1456 — Däczen, у 1477 — Tatzen, у 1642 — Täznim). Походження назви точно не з'ясоване. Можливо, назва походить від словенського слова tac, що означає податок, вказуючи на значну роль поселення у збиранні або сплаті податків. Друга можлива версія — походження від слова tast (тесть), вказуючи на особливості сімейних стосунків. Третя версія — від імені Tatьcь; відсилається до ранніх мешканців. Німецький варіант назви поселення — Tazen.
Історія
У доісторичні часи, імовірно, на горі Святої Марії існувало поселення. Через територію Тацена проходила дорога до Смледника, прокладена в давньоримські часи. Згідно з історичним джерелом, датованим 1216, на території поселення в цей час знаходилась фортеця. В епоху Середньовіччя сусідня з Таценом гора Святої Марії слугувала місцем розведення вогнищ, якими попереджалися атаки Османської імперії. У 1541 був прокладений урядовий торговельний шлях через Тацен, завдяки якому поселення отримало право збирати платню за переправу через Саву. У 1569 поромне сполучення у Тацені перейшло під керівництво податкової служби Любляни. Маєток Рочен (нім. Rutzing; у більш ранніх джерелах згадується під назвою Ручно) знаходиться під горою Святої Марії; вперше згадується в письмових джерелах у 1553. У 1930 маєток був викуплений францисканцями, після чого тут був розміщений монастир. Після Другої світової війни будівля була конфіскована та перетворена в поліцейську школу; при цьому застосовувалась примусова праця католицьких священників, визнаних політичними в'язнями. У 1844-48 бароном Францем Лазаріні був збудований дерев'яний платний міст через Саву, який отримав назву міст Святої Марії; він був зруйнований річковою течією у 1907. Після цього до 1910 функціонувало поромне сполучення. У 1910 був збудований металевий міст. У 1929 родина Сойніг збудувала в Тацені фабрику Сета, на якій виготовлялися металеві інструменти й матеріали для взуття; після Другої світової війни фабрику було конфісковано. У 1958 заклад був реорганізований у фабрику Кот. У 1996 фабрика збанкрутіла. У ХХ столітті перестали функціонувати також два водяних млини на Саві — Чешенський (словен. Česnov mlin) та Мачецький (словен. Mačkov mlin). Протягом 1971—1975 проводилась екстенсивна забудова території Тацена. У 1983 поселення увійшло до складу Любляни.
Церква
Церква в Тацені присвячена святому Георгію; вперше згадана в письмових джерелах у 1526. Початково була збудована в готичному стилі, однак у першій половині XVII століття реконструйована у стилі бароко. Патрони церкви — власники маєтку Рочен — поховані на її території. У другій половині XVIII століття церква була повторно реконструйована.
Спорт та відпочинок
У 1948 тут були вперше проведені перегони на каяках. Дамба, споруджена для гідроелектростанції, уможливлює контролювання рівня води. У 1955 та 1991 були проведені чемпіонати світу; проводяться також щорічні національні та інтернаціональні змагання.
Видатні особи
- Павла Брунчко (нар. 1921) — акторка
- Міха Новак (1899—1941) — партизан
- Якоб Прешерен (1777—1837) — дядько поета Франце Прешерена
- Йоже Шилк (нар. 1922) — експерт з сільського господарства
- Іван Томшич (1902—1976) — юрист
Примітки
- Leksikon občin kraljestev in dežel zastopanih v državnem zboru, vol. 6: Kranjsko. 1906. Vienna: C. Kr. Dvorna in Državna Tiskarna, pp. 114–115.
- Savnik, Roman, ed. 1971. Krajevni leksikon Slovenije, vol. 2. Ljubljana: Državna založba Slovenije, с. 387
- Ljubljana municipal site. Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 4 квітня 2020.
- Snoj, Marko (2009). Etimološki slovar slovenskih zemljepisnih imen. Ljubljana: Modrijan. с. 422—423.
- Krajevni leksikon Dravske Banovine. 1937. Ljubljana: Zveza za tujski promet za Slovenijo, p. 358.
- Četrtna škupnost Šmarna Gora: Zgodovina. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
- Tamara Griesser Pečar (2008). The Roman Catholic Church in Slovenia under Three Totalitarian Regimes. У Jambrek, Peter (ред.). Crimes Committed by Totalitarian Regimes (PDF). Brussels: Slovenian Presidency of the Council of the European Union. с. 80. Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2019. Процитовано 23 травня 2019. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- Prinčič. Jože. Povojne nacionalizacije v Sloveniji: 1945-1963. Novo Mesto: Tiskarna Novo Mesto, p. 75.
- Pak, Mirko. 1999. "Tacen." Enciklopedija Slovenije, vol. 13, p. 181. Ljubljana: Mladinska knjiga.
- Statistical Office of the Republic of Slovenia: Ljubljana. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 4 квітня 2020.
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тацен- Сайт Геопедія [Архівовано 5 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tacen sloven Tacen takozh Tacen sloven Tacenj nim Tazen 1 poselennya ranishe okreme u pivnichno zahidnij chastini Lyublyani ta centralnij chastini Sloveniyi 2 Znahoditsya na teritoriyi Verhnoyi Krajni vklyuchenij do Osrednyeslovenskogo regionu 3 Vklyuchaye v sebe silski poselennya Na Grshkem sloven Na Grskem Sige sloven Sige Breg ta Gora Svyatoyi Mariyi sloven Smarna Gora 2 Tacen Tacen Poselennya Tacen Vid Tacen Koordinati 46 7 5 56 pn sh 14 28 8 75 sh d 46 1182111 pn sh 14 4690972 sh d 46 1182111 14 4690972 Krayina SloveniyaRegionVerhnya KrajnaMunicipalitetLyublyana Visota nad r m 310 m Tacen Zmist 1 Geografiya 2 Nazva 3 Istoriya 4 Cerkva 5 Sport ta vidpochinok 6 Vidatni osobi 7 Primitki 8 PosilannyaGeografiyared Ye klasternim poselennyam bilya pidnizhzhya gori Svyatoyi Mariyi sloven Smarna gora roztashovane na livomu berezi Savi navproti kolishnogo sela Brod Selo Na Grshkem lezhit bezposeredno nad Savoyu Sige na zahid uzdovzh dorogi na Vikrche sloven Vikrce a Breg abo V Bregu na shili gori Svyatoyi Mariyi vzdovzh Brezkogo potoku sloven Bregarski graben yakij ye pritokoyu Savi Selo Gora Svyatoyi Mariyi znahoditsya na vershini pagorba Grunti Tacena zdebilshogo pishani v napryamku Savi prostyagayutsya masivi poliv 2 Nazvared Vpershe zgaduyetsya v pismovih dzherelah u 1283 pid nazvoyu Taezzen u 1299 Taezen u 1368 Taczen u 1431 Taczn u 1456 Daczen u 1477 Tatzen u 1642 Taznim Pohodzhennya nazvi tochno ne z yasovane Mozhlivo nazva pohodit vid slovenskogo slova tac sho oznachaye podatok vkazuyuchi na znachnu rol poselennya u zbiranni abo splati podatkiv Druga mozhliva versiya pohodzhennya vid slova tast test vkazuyuchi na osoblivosti simejnih stosunkiv Tretya versiya vid imeni Tatc vidsilayetsya do rannih meshkanciv 4 Nimeckij variant nazvi poselennya Tazen 1 Istoriyared nbsp Mayetok Rochen 1679 U doistorichni chasi imovirno na gori Svyatoyi Mariyi isnuvalo poselennya 2 5 Cherez teritoriyu Tacena prohodila doroga do Smlednika prokladena v davnorimski chasi 5 Zgidno z istorichnim dzherelom datovanim 1216 na teritoriyi poselennya v cej chas znahodilas fortecya V epohu Serednovichchya susidnya z Tacenom gora Svyatoyi Mariyi sluguvala miscem rozvedennya vognish yakimi poperedzhalisya ataki Osmanskoyi imperiyi 2 U 1541 buv prokladenij uryadovij torgovelnij shlyah cherez Tacen zavdyaki yakomu poselennya otrimalo pravo zbirati platnyu za perepravu cherez Savu U 1569 poromne spoluchennya u Taceni perejshlo pid kerivnictvo podatkovoyi sluzhbi Lyublyani 5 Mayetok Rochen nim Rutzing u bilsh rannih dzherelah zgaduyetsya pid nazvoyu Ruchno 1 znahoditsya pid goroyu Svyatoyi Mariyi vpershe zgaduyetsya v pismovih dzherelah u 1553 U 1930 mayetok buv vikuplenij franciskancyami pislya chogo tut buv rozmishenij monastir Pislya Drugoyi svitovoyi vijni budivlya bula konfiskovana ta peretvorena v policejsku shkolu 2 6 pri comu zastosovuvalas primusova pracya katolickih svyashennikiv viznanih politichnimi v yaznyami 7 U 1844 48 baronom Francem Lazarini buv zbudovanij derev yanij platnij mist cherez Savu yakij otrimav nazvu mist Svyatoyi Mariyi vin buv zrujnovanij richkovoyu techiyeyu u 1907 Pislya cogo do 1910 funkcionuvalo poromne spoluchennya U 1910 buv zbudovanij metalevij mist 5 U 1929 rodina Sojnig zbuduvala v Taceni fabriku Seta na yakij vigotovlyalisya metalevi instrumenti j materiali dlya vzuttya pislya Drugoyi svitovoyi vijni fabriku bulo konfiskovano 8 U 1958 zaklad buv reorganizovanij u fabriku Kot 2 9 U 1996 fabrika zbankrutila 9 U HH stolitti perestali funkcionuvati takozh dva vodyanih mlini na Savi Cheshenskij sloven Cesnov mlin ta Macheckij sloven Mackov mlin 2 Protyagom 1971 1975 provodilas ekstensivna zabudova teritoriyi Tacena 9 U 1983 poselennya uvijshlo do skladu Lyublyani 9 10 Cerkvared nbsp Cerkva svyatogo Georgiya Cerkva v Taceni prisvyachena svyatomu Georgiyu vpershe zgadana v pismovih dzherelah u 1526 2 Pochatkovo bula zbudovana v gotichnomu stili odnak u pershij polovini XVII stolittya rekonstrujovana u stili baroko Patroni cerkvi vlasniki mayetku Rochen pohovani na yiyi teritoriyi U drugij polovini XVIII stolittya cerkva bula povtorno rekonstrujovana 6 Sport ta vidpochinokred U 1948 tut buli vpershe provedeni peregoni na kayakah Damba sporudzhena dlya gidroelektrostanciyi umozhlivlyuye kontrolyuvannya rivnya vodi U 1955 ta 1991 buli provedeni chempionati svitu provodyatsya takozh shorichni nacionalni ta internacionalni zmagannya 2 9 Vidatni osobired Pavla Brunchko nar 1921 aktorka 2 Miha Novak 1899 1941 partizan 2 Yakob Presheren 1777 1837 dyadko poeta France Presherena 2 Jozhe Shilk nar 1922 ekspert z silskogo gospodarstva 2 Ivan Tomshich 1902 1976 yurist 2 Primitkired a b v Leksikon obcin kraljestev in dezel zastopanih v drzavnem zboru vol 6 Kranjsko 1906 Vienna C Kr Dvorna in Drzavna Tiskarna pp 114 115 a b v g d e zh i k l m n p r s Savnik Roman ed 1971 Krajevni leksikon Slovenije vol 2 Ljubljana Drzavna zalozba Slovenije s 387 Ljubljana municipal site Arhiv originalu za 13 travnya 2011 Procitovano 4 kvitnya 2020 Snoj Marko 2009 Etimoloski slovar slovenskih zemljepisnih imen Ljubljana Modrijan s 422 423 a b v g Krajevni leksikon Dravske Banovine 1937 Ljubljana Zveza za tujski promet za Slovenijo p 358 a b Cetrtna skupnost Smarna Gora Zgodovina Arhiv originalu za 17 sichnya 2020 Procitovano 4 kvitnya 2020 Tamara Griesser Pecar 2008 The Roman Catholic Church in Slovenia under Three Totalitarian Regimes U Jambrek Peter red Crimes Committed by Totalitarian Regimes PDF Brussels Slovenian Presidency of the Council of the European Union s 80 Arhiv originalu PDF za 13 lipnya 2019 Procitovano 23 travnya 2019 Arhivovano 2016 03 04 u Wayback Machine Princic Joze Povojne nacionalizacije v Sloveniji 1945 1963 Novo Mesto Tiskarna Novo Mesto p 75 a b v g d Pak Mirko 1999 Tacen Enciklopedija Slovenije vol 13 p 181 Ljubljana Mladinska knjiga Statistical Office of the Republic of Slovenia Ljubljana Arhiv originalu za 7 chervnya 2011 Procitovano 4 kvitnya 2020 Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tacen Sajt Geopediya Arhivovano 5 listopada 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tacen amp oldid 43891224