Тахос

Тахос — давньоєгипетський фараон з XXX династії.

Тахос
Народився	4 століття до н. е.
Помер	4 століття до н. е.
Країна	Стародавній Єгипет
Діяльність	державний діяч
Титул	фараон
Посада	фараон
Рід	Тридцята династія єгипетських фараонів
Батько	Нектанеб I
Медіафайли у Вікісховищі

Тахос
Саркофаг Тахоса. Лувр
Давньоєгипетський фараон
Правління	362-360 до н. е.
Попередник	Нектанеб I
Наступник	Нектанеб II
Титульні імена (Тронне ім'я (преномен)): jrj-Mȝˁt-n-Rˁ — ірі-Маат-ен-Ра — «Виконавець правосуддя Ра» (Власне ім'я (номен)): ḏd-Ḥr stp.n-Jnḥr — Джед-Гор сетеп-ен-іні-херет — «Бог Гор каже: [Він хоче жити], обраний Онурісом» (Ім'я Гора): ḫˁj-m-Mȝˁt sšm-tȝwj — Хаї-єм-Маат сешем-тауї — «Як Маат є повелителем Двох Країн» (Ім'я небті): mrj-Mȝˁt sȝḫ-prw-nṯrw — мері-Маат сах-перу-нечері «Улюбленець Маат, перетворений на бога вала» (Золоте ім'я Гора): ḫwj-Bȝqt wˁf-ḫȝswt — Хуї-бакет уаф-хасут — «Цар, хто переміг зарубіжні країни»
Батько	Нектанеб I
Народився	4 століття до н. е.
Помер	4 століття до н. е.
Династія	XXX династія

Життєпис

Був двоюрідним братом Нектанеба II і сином Нектанеба I.

Будучи людиною енергійною, але самовпевненою, ставив перед собою мету перейти у наступ і захопити Сирію та Палестину, які були готові виступити проти Артаксеркса II. Для здійснення своїх планів Тахос спорядив великий флот і сильну армію, потім звернувся до Спарти й Афін з проханням надати йому найманців. 360 до н. е. до Єгипту разом з гоплітами, яких найняли за кошти фараона, прибув і старий спартанський цар Агесілай II. Того ж року на службу до Тахоса прийшов афінянин Хабрій зі своїми найманцями. Разом у розпорядженні Тахоса було 80 тис. єгипетських воїнів, 10 тис. афінських найманців і 1000 спартанських гоплітів. Флот складався зі 120 трієр, на допомогу яким прибуло ще 50 кораблів, відряджених повсталими сатрапами Малої Азії.

Утім невдовзі Тахос почав відчувати гостру нестачу грошей, щоб сплачувати величезній кількості найманців. Тоді фараон провів важливі економічні реформи. Він змусив жерців передати державі золото і срібло, що належало храмам, як позику й затвердив тільки десяту частину традиційних державних поставок храмам. Окрім того, у країні все, до будівництва нових будинків, було обкладено податками, було запроваджено мито на ввезення та вивезення товарів. Населення змусили здати весь запас золота в рахунок майбутніх натуральних податків.

Завершивши реформу, Тахос доручив правління Єгиптом своєму брату, і вторгся до Сирії, але поки фараон вів успішну наступальну війну в Сирії, єгиптяни повстали проти нього. Народ був невдоволений важкими податками, а жерці не бажали змиритись з конфіскацією частини храмового майеа. Повстання очолив родич фараона, якого також звали Тахос. Коли повстання спалахнуло, той Тахос викликав з Сирії свого сина Нектанеба — одного з командирів єгипетської армії. Повстанці проголосили Нектанеба фараоном. Тахос, якого покинули всі, втік до перського царя до Суз, де прожив останні роки свого життя.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 4 липня 2016. Процитовано 1 листопада 2015.
2. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2015.
3. . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 1 листопада 2015.
4. . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 1 листопада 2015.
5. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2015.

Література

• Книга: Тураев Б. А.: История древнего Востока
• Эрлихман В. В.: Правители мира
• Тахос. (у Smith's Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology.)(англ.)
• Тахос на сайті livius.org [ 3 травня 2015 у Wayback Machine.]
• Тахос на сайті antikforever.com [ 30 січня 2020 у Wayback Machine.]