Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тахаль Чан Ак 12 квітня 742 799 ахав Йахк інахка у 757 799 роках За його панування відбулося найбільше піднесення держав

Тахаль-Чан-Ак

Тахаль-Чан-Ак

Тахаль-Чан-Ак (12 квітня 742 — 799) — ахав Йахк'інахка у 757—799 роках. За його панування відбулося найбільше піднесення держави.

Тахаль-Чан-Ак
image
Тахаль-Чан-Ак
Тахаль-Чан-Ак
К'ухуль Йахк'інахк Ахав
Початок правління:9.16.6.9.18, 7 Ец’наб 1 К’анк’ін (22 жовтня 757 року)
Кінець правління:799 рік
Наступник:
Дата народження:9.15.10.14.6, 3 Кімі 4 Соц’ (12 квітня 742(07420412))
Місце народження:Йак-К'ан
Країна:Йахк'інахк
Дата смерті:(799)
Місце смерті:Йак-К'ан
Діти:К'ан-Мааш

Життєпис

Походив з панівної династії. Про його батьків відсутні відомості. Був нащадком ахава Іцам-Чан-Ака, якого поставив на трон Йукноом-Ч'еєн II, калоомте Кануля. Народився в день 9.15.10.14.6, 3 Кімі 4 Соц’ (12 квітня 742 року).

Церемонія сходження на трон відбулася в день 9.16.6.9.18, 7 Ец'наб 1 К'анк'ін (22 жовтня 757 року). Її опис надано на ієрогліфічних сходах з Канкуена. Він узяв вогняну головну пов'язку (корону), визнавши зверхність К'авііль-Чан-К'ініча, володаря Південного Мутуля в Дос-Пілас. Відразу після церемонії Тахаль-Чан-Ак вирушив у зворотну дорогу й через 4 дні повернувся до Халуума.

Після поразки й занепаду Південного Мутуля у 761 році, ахав Йахк'інахка розпочав самостійну політику. Спочатку він зміцнив свої позиції всередині держави, наростив її економічну та військову потугу. Столицю царства Йак-К'ан перетворив на важливий прикордонний центр торгового обміну і контролював шляхи, що йдуть з гірської області мая в низовині. Вигідне розташування сприяло багатству і розквіту міста. Слідом за цим Тахаль-Чан-Ак зміг розпочати зовнішню експансію. В день 9.16.16.4.16, 8 Кіб 9 Шуль (21 травня 767 року) Тахаль-Чан-Ак провів церемонію заклинання бога К'авііля.

Тахаль-Чак-Ак зумів підкорити усіх сусідів, контролював значну територію, яку поділив на області на чолі із сахалями. Після підкорення маленьких царств, ахав Йахк'інахка виступив проти царства зі столицею в Мачакілі у 786 та 790 роках. Зрештою завдав остаточної поразки війську останнього в день 9.18.5.5.19, 6 Кавак 12 Кумк'у (12 січня 796 року), захопивши його володаря Чак-Балама. Слідом за цим приєднав Мачакілу до своїх володінь, прийнявши титул священого володаря Мачакіли.

Останньою відомою подією в житті Тахаль-Чан-Ахка стало вшанування його предка Іцам-Чан-Ачу в день 9.18.8.6.14, 9 Хіш 12 Кумк'у (11 січня 799 року). Напевне помер протягом цього року. Владу успадкував його син.

Скульптури

У період правління Тахаль-Чан-Ака були створені численні монументи з написами. Вишуканість цих пам'ятників свідчить про те, що їх вирізали вправні майстри. Культурний інтерес становлять маркери 1 та 2 для стадіону гри у м'яч.

Архітектура

За наказом ахава споруджено величний палац (було завершено близько 770 року), що мав площу 7,8 км², складається з 12 дворів, у яких знайдено 200 кімнат. За своєю структурою і формою нагадує лабіринт. Заввишки він був близько 6 м, товщина стін становила 1,8 м загалом мав 3 поверхи. Тут також виявлено ієрогліфічні сходи, численні стели. Є найбільшим палац серед царств мая.

Родина

  • К'ан-Мааш (д/н-801), ахав Йахк'інахка у 799—801 роках.

Джерела

  • Fahsen F., Demarest A., Luin L. Sesenta años de historia en la escalinata jeroglífica de Cancuen // XVI Simposio de Investigaciones Arqueológicas en Guatemala, 2002 / Editado por J. P. Laporte, B. Arroyo, H. Escobedo y H. Mejia. — Guatemala: Museo Nacional de Arqueología y Etnología, 2003. — P. 703—713
  • Сафронов А. В. Двойной эмблемный иероглиф в иероглифических текстах майя // Древний Восток и античный мир: Сборник научных трудов кафедры истории древнего мира исторического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова. -Т. 7. — Москва, 2005. — С. 174—189
  • Carter N., Houston S. Panel with a Seated Ruler in a Watery Cave [Cancuen Panel 3] // Fiery Pool: The Maya and the Mythic Sea / Ed. by D. Finamore and S. Houston. — Peabody Essex Museum, 2010. — P. 86-87
  • Lacadena A. Historia y ritual dinásticos en Machaquilá (Petén, Guatemala) // Revista Española de Antropología Americana. — 2011. — Vol. 41, No. 1. — P. 218—219
  • Demarest A. Ideological Pathways to Economic Exchange: Religion, Economy, and Legitimation at the Classic Maya Royal Capital of Cancuén // Latin American Antiquity. — 2013. — Vol. 24, Number 4. — P. 371—402
  • Tokovinine A. Place and Identity in Classic Maya Narratives. — Washington D.C.: Dumbarton Oaks, 2013. –P. 15-16, 129.
  • Lacadena A. Historia y ritual… P. 218—219.
  • Guenter S. A Reading of the Cancuén Looted Panel // Mesoweb Articles, 2002.[недоступне посилання з липня 2019]
  • | Zender M., Skidmore J. New Ballcourt Marker from Cancuen [ 24 січня 2018 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tahal Chan Ak 12 kvitnya 742 799 ahav Jahk inahka u 757 799 rokah Za jogo panuvannya vidbulosya najbilshe pidnesennya derzhavi Tahal Chan AkTahal Chan AkTahal Chan AkK uhul Jahk inahk AhavPochatok pravlinnya 9 16 6 9 18 7 Ec nab 1 K ank in 22 zhovtnya 757 roku Kinec pravlinnya 799 rikNastupnik Data narodzhennya 9 15 10 14 6 3 Kimi 4 Soc 12 kvitnya 742 07420412 Misce narodzhennya Jak K anKrayina Jahk inahkData smerti 799 Misce smerti Jak K anDiti K an MaashZhittyepisPohodiv z panivnoyi dinastiyi Pro jogo batkiv vidsutni vidomosti Buv nashadkom ahava Icam Chan Aka yakogo postaviv na tron Juknoom Ch eyen II kaloomte Kanulya Narodivsya v den 9 15 10 14 6 3 Kimi 4 Soc 12 kvitnya 742 roku Ceremoniya shodzhennya na tron vidbulasya v den 9 16 6 9 18 7 Ec nab 1 K ank in 22 zhovtnya 757 roku Yiyi opis nadano na iyeroglifichnih shodah z Kankuena Vin uzyav vognyanu golovnu pov yazku koronu viznavshi zverhnist K aviil Chan K inicha volodarya Pivdennogo Mutulya v Dos Pilas Vidrazu pislya ceremoniyi Tahal Chan Ak virushiv u zvorotnu dorogu j cherez 4 dni povernuvsya do Haluuma Pislya porazki j zanepadu Pivdennogo Mutulya u 761 roci ahav Jahk inahka rozpochav samostijnu politiku Spochatku vin zmicniv svoyi poziciyi vseredini derzhavi narostiv yiyi ekonomichnu ta vijskovu potugu Stolicyu carstva Jak K an peretvoriv na vazhlivij prikordonnij centr torgovogo obminu i kontrolyuvav shlyahi sho jdut z girskoyi oblasti maya v nizovini Vigidne roztashuvannya spriyalo bagatstvu i rozkvitu mista Slidom za cim Tahal Chan Ak zmig rozpochati zovnishnyu ekspansiyu V den 9 16 16 4 16 8 Kib 9 Shul 21 travnya 767 roku Tahal Chan Ak proviv ceremoniyu zaklinannya boga K aviilya Tahal Chak Ak zumiv pidkoriti usih susidiv kontrolyuvav znachnu teritoriyu yaku podiliv na oblasti na choli iz sahalyami Pislya pidkorennya malenkih carstv ahav Jahk inahka vistupiv proti carstva zi stoliceyu v Machakili u 786 ta 790 rokah Zreshtoyu zavdav ostatochnoyi porazki vijsku ostannogo v den 9 18 5 5 19 6 Kavak 12 Kumk u 12 sichnya 796 roku zahopivshi jogo volodarya Chak Balama Slidom za cim priyednav Machakilu do svoyih volodin prijnyavshi titul svyashenogo volodarya Machakili Ostannoyu vidomoyu podiyeyu v zhitti Tahal Chan Ahka stalo vshanuvannya jogo predka Icam Chan Achu v den 9 18 8 6 14 9 Hish 12 Kumk u 11 sichnya 799 roku Napevne pomer protyagom cogo roku Vladu uspadkuvav jogo sin SkulpturiU period pravlinnya Tahal Chan Aka buli stvoreni chislenni monumenti z napisami Vishukanist cih pam yatnikiv svidchit pro te sho yih virizali vpravni majstri Kulturnij interes stanovlyat markeri 1 ta 2 dlya stadionu gri u m yach ArhitekturaZa nakazom ahava sporudzheno velichnij palac bulo zaversheno blizko 770 roku sho mav ploshu 7 8 km skladayetsya z 12 dvoriv u yakih znajdeno 200 kimnat Za svoyeyu strukturoyu i formoyu nagaduye labirint Zavvishki vin buv blizko 6 m tovshina stin stanovila 1 8 m zagalom mav 3 poverhi Tut takozh viyavleno iyeroglifichni shodi chislenni steli Ye najbilshim palac sered carstv maya RodinaK an Maash d n 801 ahav Jahk inahka u 799 801 rokah DzherelaFahsen F Demarest A Luin L Sesenta anos de historia en la escalinata jeroglifica de Cancuen XVI Simposio de Investigaciones Arqueologicas en Guatemala 2002 Editado por J P Laporte B Arroyo H Escobedo y H Mejia Guatemala Museo Nacional de Arqueologia y Etnologia 2003 P 703 713 Safronov A V Dvojnoj emblemnyj ieroglif v ieroglificheskih tekstah majya Drevnij Vostok i antichnyj mir Sbornik nauchnyh trudov kafedry istorii drevnego mira istoricheskogo fakulteta MGU im M V Lomonosova T 7 Moskva 2005 S 174 189 Carter N Houston S Panel with a Seated Ruler in a Watery Cave Cancuen Panel 3 Fiery Pool The Maya and the Mythic Sea Ed by D Finamore and S Houston Peabody Essex Museum 2010 P 86 87 Lacadena A Historia y ritual dinasticos en Machaquila Peten Guatemala Revista Espanola de Antropologia Americana 2011 Vol 41 No 1 P 218 219 Demarest A Ideological Pathways to Economic Exchange Religion Economy and Legitimation at the Classic Maya Royal Capital of Cancuen Latin American Antiquity 2013 Vol 24 Number 4 P 371 402 Tokovinine A Place and Identity in Classic Maya Narratives Washington D C Dumbarton Oaks 2013 P 15 16 129 Lacadena A Historia y ritual P 218 219 Guenter S A Reading of the Cancuen Looted Panel Mesoweb Articles 2002 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Zender M Skidmore J New Ballcourt Marker from Cancuen 24 sichnya 2018 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ