Мачакіла (ісп. Machaquilá) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Петен (Гватемала).
Мачакіла | |
---|---|
Стела | |
Країна | Гватемала |
Регіон | Петен |
Історія | |
Датування | 390 — 850 |
Періоди | Класичний період |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1957 |
Мачакіла у Вікісховищі |
Історія
Створено наприкінці IV століття. Його стародавня назва досі не дешифрована. Утворенню поселення сприяла розташування поблизу річки Мачакіла, що є однією з головним проток річки Ла-Пасьйон. Завдяки вигідному розташуванню тут розташовувалися значні торговельні комори та ринки, забезпечувалася торгівля з гірських районів на сході, до держав у долині Пасьйон і Усумасінти.
Стосовно династичної історія замало відомостей. Вважається, що тут володарювала родинна гілка династії з царства Йак-К'ан. З V ст. визнавало зверхність цієї держави. У наприкінці V — 1-й половині VII ст. Мачакіла вимушена підкоритися Мутульському царству. З середини VII ст. підкорилося Канульській державі після поразки 664 року. Незабаром після цього стало безпосереднім васалом Мутульського царства з Дос-Піласа (останній в свою чергу визнавало зверхність Кануля). У 740-х роках як ахав Чаак підкорив царство Ік'.
У 745 році знову опинилося в залежності від Йак-К'ана, у 786 році приєднав Мачакілу до своїх володінь. Це тривало до 799 року. Розквіт припав на IX ст., коли Мачакіла звільнилася від залежності за володарювання ахава Очк'ін-Калоомте'-Ах-О'-Баака, що звільнився від впливу Йак-К'ана, заклавши основи нової потуги. За наступних ахавів держава стала однією з потужніших у регіоні Петешбатун, де на той момент занепали колишні гегемони. Втім невдовзі — у середині IX ст. — відбувся занепад Мачакіли.
Ахави
- Яш-Цу-Чаак (475)
- Тахаль-Мо' (середина VII ст.)
- (670-710-ті роки)
- Ец'наб-Чаак (711—761)
- Чак-Балам (775)
- під владою Йак-К'ана (786—799)
- Очк'ін-Калоомте'-Ах-О'-Баак (799—815)
- Сійах-К'ін-Чаак II (816-близько 825)
- Хуун-Цак-Тоок' (бл. 816-840)
- Ті'-Чаак (з 840)
Опис
Знаходиться на відстані 45 км на північний схід від Канкуена і 30 км на схід до Сейбаля, у відносно ізольованому регіоні в південно-західній частині Петену. Розташовано на березі нижньої течії річки Мачакіла, на відстані 90 км від муніципалітету Поптун. Навколо Мачакіли розташовано декілька невеличких містечок Ескіпулас, Ель-Пуебліто і Ачіоталь з Е-групами та майданчика для гри у м'яч, а також печери Сан-Мігель (знайдено артефакти проживання тут людей у докласичний період).
Складається з 9 площ (позначені латинськими буквами від А до І) з церемоніальними будинками і храмами. Особливість є відсутність «Е-груп» і «стадіонів». Імовірно навколишні містечка слугували елітними районами знаті та володарів, адже саме там розташовувалися культові споруди та майданчики для гри у м'яч.
У південній частині міста розкопано житлові комплекси.
Особливий інтерес становить скульптура Мачакіли. Знайдено 23 різьблені стели та 6 вівтарів, 7 ієрогліфічних панелів, ієрогліфічні сходи. Частина стел мають династичний зміст — 2-8 стели.
Історія досліджень
Відкрито руїни Мачакіли у 1957 року фахівцями Union Oil Company. У 1962 та 1964 роках дослідження здійснював Ієн Грехем. До 1980-х років дослідження велися доволі повільно. За цей час частина монументів було пошкоджено грабіжниками або передано у приватні колекції. 1984 року розпочато нові значні археологічні розкопки.
З 1998 року дослідження здійснювала команда археологів на чолі із Хуаном Педро Лапортом. У 2001—2002 і 2003—2005 роках роботи проводила іспано-гватемальська група в рамках проекту «Політичне утворення Мачакіла (Гватемала) наприкінці класичного і термінального часу». Надалі роботи також велися у 2011—2012 роках.
Джерела
- Lacadena A. Historia y ritual dinásticos en Machaquilá (Petén, Guatemala). Revista Española de Antropología Americana. 2011, vol. 41, núm. 1, 205—240 (ісп.)
- Salisbury, David F. (2004-05-07). Inscriptions found at a 1000-year-old sacred ball court provide insights into the Maya civilization's final days. Vanderbilt Magazine. Archived from the original on 2012-02-08. Retrieved 2008-01-18. (англ.)
- Chocón, Jorge E.; María Josefa Iglesias; Alfonso Lacadena; Jesús Adánez (2007). J.P. Laporte; B. Arroyo; H. Mejía, eds. Excavaciones en Machaquila, Petén: Temporada de campo 2005. Simposio de Investigaciones Arqueológicas en Guatemala (Guatemala City, Guatemala: Museo Nacional de Arqueología y Etnología). XX (2006): 679—698. (ісп.)
- Machaquilá (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Machakila isp Machaquila ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Peten Gvatemala MachakilaStelaKrayinaGvatemalaRegionPetenIstoriyaDatuvannya390 850PeriodiKlasichnij periodArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1957 Machakila u VikishovishiIstoriyaStvoreno naprikinci IV stolittya Jogo starodavnya nazva dosi ne deshifrovana Utvorennyu poselennya spriyala roztashuvannya poblizu richki Machakila sho ye odniyeyu z golovnim protok richki La Pasjon Zavdyaki vigidnomu roztashuvannyu tut roztashovuvalisya znachni torgovelni komori ta rinki zabezpechuvalasya torgivlya z girskih rajoniv na shodi do derzhav u dolini Pasjon i Usumasinti Stosovno dinastichnoyi istoriya zamalo vidomostej Vvazhayetsya sho tut volodaryuvala rodinna gilka dinastiyi z carstva Jak K an Z V st viznavalo zverhnist ciyeyi derzhavi U naprikinci V 1 j polovini VII st Machakila vimushena pidkoritisya Mutulskomu carstvu Z seredini VII st pidkorilosya Kanulskij derzhavi pislya porazki 664 roku Nezabarom pislya cogo stalo bezposerednim vasalom Mutulskogo carstva z Dos Pilasa ostannij v svoyu chergu viznavalo zverhnist Kanulya U 740 h rokah yak ahav Chaak pidkoriv carstvo Ik U 745 roci znovu opinilosya v zalezhnosti vid Jak K ana u 786 roci priyednav Machakilu do svoyih volodin Ce trivalo do 799 roku Rozkvit pripav na IX st koli Machakila zvilnilasya vid zalezhnosti za volodaryuvannya ahava Ochk in Kaloomte Ah O Baaka sho zvilnivsya vid vplivu Jak K ana zaklavshi osnovi novoyi potugi Za nastupnih ahaviv derzhava stala odniyeyu z potuzhnishih u regioni Peteshbatun de na toj moment zanepali kolishni gegemoni Vtim nevdovzi u seredini IX st vidbuvsya zanepad Machakili Ahavi Yash Cu Chaak 475 Tahal Mo seredina VII st 670 710 ti roki Ec nab Chaak 711 761 Chak Balam 775 pid vladoyu Jak K ana 786 799 Ochk in Kaloomte Ah O Baak 799 815 Sijah K in Chaak II 816 blizko 825 Huun Cak Took bl 816 840 Ti Chaak z 840 OpisZnahoditsya na vidstani 45 km na pivnichnij shid vid Kankuena i 30 km na shid do Sejbalya u vidnosno izolovanomu regioni v pivdenno zahidnij chastini Petenu Roztashovano na berezi nizhnoyi techiyi richki Machakila na vidstani 90 km vid municipalitetu Poptun Navkolo Machakili roztashovano dekilka nevelichkih mistechok Eskipulas El Pueblito i Achiotal z E grupami ta majdanchika dlya gri u m yach a takozh pecheri San Migel znajdeno artefakti prozhivannya tut lyudej u doklasichnij period Skladayetsya z 9 plosh poznacheni latinskimi bukvami vid A do I z ceremonialnimi budinkami i hramami Osoblivist ye vidsutnist E grup i stadioniv Imovirno navkolishni mistechka sluguvali elitnimi rajonami znati ta volodariv adzhe same tam roztashovuvalisya kultovi sporudi ta majdanchiki dlya gri u m yach U pivdennij chastini mista rozkopano zhitlovi kompleksi Osoblivij interes stanovit skulptura Machakili Znajdeno 23 rizbleni steli ta 6 vivtariv 7 iyeroglifichnih paneliv iyeroglifichni shodi Chastina stel mayut dinastichnij zmist 2 8 steli Istoriya doslidzhenVidkrito ruyini Machakili u 1957 roku fahivcyami Union Oil Company U 1962 ta 1964 rokah doslidzhennya zdijsnyuvav Iyen Grehem Do 1980 h rokiv doslidzhennya velisya dovoli povilno Za cej chas chastina monumentiv bulo poshkodzheno grabizhnikami abo peredano u privatni kolekciyi 1984 roku rozpochato novi znachni arheologichni rozkopki Z 1998 roku doslidzhennya zdijsnyuvala komanda arheologiv na choli iz Huanom Pedro Laportom U 2001 2002 i 2003 2005 rokah roboti provodila ispano gvatemalska grupa v ramkah proektu Politichne utvorennya Machakila Gvatemala naprikinci klasichnogo i terminalnogo chasu Nadali roboti takozh velisya u 2011 2012 rokah DzherelaLacadena A Historia y ritual dinasticos en Machaquila Peten Guatemala Revista Espanola de Antropologia Americana 2011 vol 41 num 1 205 240 isp Salisbury David F 2004 05 07 Inscriptions found at a 1000 year old sacred ball court provide insights into the Maya civilization s final days Vanderbilt Magazine Archived from the original on 2012 02 08 Retrieved 2008 01 18 angl Chocon Jorge E Maria Josefa Iglesias Alfonso Lacadena Jesus Adanez 2007 J P Laporte B Arroyo H Mejia eds Excavaciones en Machaquila Peten Temporada de campo 2005 Simposio de Investigaciones Arqueologicas en Guatemala Guatemala City Guatemala Museo Nacional de Arqueologia y Etnologia XX 2006 679 698 isp Machaquila angl