Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тара́сівка (до ХХ ст. мало назву Щербаківка) — село в Україні, в Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 1001 осіб. Входить до складу Гребінківської міської громади.
| село Тарасівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Лубенський район |
| Громада | Гребінківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53040010410097455 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1922 |
| Населення | 1001 |
| Площа | 7,561 км² |
| Густота населення | 132,39 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 37422 |
| Телефонний код | +380 5359 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°11′25″ пн. ш. 32°29′07″ сх. д. / 50.19028° пн. ш. 32.48528° сх. д.Координати: 50°11′25″ пн. ш. 32°29′07″ сх. д. / 50.19028° пн. ш. 32.48528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 116 м |
| Водойми | р. Сліпорід |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37422, Полтавська обл., Гребінківський р-н, с. Тарасівка, вул. Центральна, буд. 1 б |
| Карта | |
  Тарасівка | |
 Тарасівка | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Тарасівка знаходиться на березі річки Сліпорід, вище за течією примикає село Майорщина, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Сотницьке. Село витягнуто вздовж річки на 8 км. Через село проходить залізниця, станція .
Історія
Із завершенням боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького проти польського панування і вигнання польської шляхти, земля стала переходити до рук козацької старшини і рядових козаків.
В останній чверті XVII ст. звільнені від поляків землі в верхів'ях р. Сліпороду стали займатись козаками і козацькою старшиною, в основному мешканцями м. Пирятина. Ці землі приваблювали їх своєю близькістю до м. Пирятина та й тим, що благодатний чорнозем містився в долинах р. Сліпорід.
Найбільш багата старшина скуповувала землі в інших господарів, розширюючи свої володіння. На своїх землях вони поселяли селян, які виконували обов'язки скотарів, пастухів та хліборобів. Так створювались поміщицькі маєтності в верхів'ях р. Сліпорід.
Переважна більшість їх була дрібномаєтними. В. І. Даль, лексикограф і письменник, автор «Тлумачного словника живої великоросійської мови», який влітку 1844 р. приїхав з Петербурга і відпочивав в х. Убіжище у Гребінок, в листі своїй дружині так жартівливо констатував цей факт (дрібномаєтного володіння): «...был у отца Гудимы (батька товариша Є.П. Гребінки Єгора Васильовича Гудими), который живет на знаменитой речке Слепород, где помещиков больше, чем мужиков».
На території нинішньої Тарасівки знаходились такі населені пункти (ідучи по порядку знизу р. Сліпороду вверх проти течії): деревня (так до революції називались села, які не мали своїх церков): Максимівка, хутір Індутнівка, дер. Щербанівка, хутори Недосталь, Ставровщина, Сліпорідський, Нестеренків.
Деякі хутори носили ім'я чи прізвища своїх господарів. Якщо частина хутора переходила до іншого власника, то виникав іще один хутір з іншою назвою, з ім'ям чи прізвищем нового господаря.
Так сталося з Щербаківкою, Індутнівкою. Так з'явились маленькі хутори Сокальського, Швидкого, Таранових (у перших двох мешкали тільки господарі хутора). А хутір Сліпорідський увібрав у себе хутори: Божків, Андрущенків, Худолієвих. Кожен із цих населених пунктів мав свою історію.
В Радянський час, Щербаківка і Щербаківка-Сторожівка, були перейменовані в село Тарасівку. В одному із документів, датованому 6 грудня 1922 р., вона була записана уже Тарасівкою.
В 1920 році було створено комнезам (комітет незаможників). За переписом населення 1926 р., за Максимівською сільрадою записані: с. Максимівка з населенням 539 чол. і х. Кандибівка - 394 чол.
Скорочення кількості хуторів почалося в період колективізації (1930 р.), коли багато людей (так званих куркулів) виселяли і вивозили на північ Росії. І якщо хутір складався із 1 - 3 багатих сімей (а такі хутори були: х. Сокальського - 2 сім'ї із привілейованих, х. Тарасівка - 5 сімей, в т. ч. одна козацька, одна із селян і три привілейовані, х. Швидкого - 1 сім'я козацька), то після виселення господарів такий хутір закривався. В 1938 р. продовжилося закриття хуторів.
Якщо хутір знаходився відокремлено, не мав суміжних населених пунктів, то мешканців переселяли в села, а сам хутір ліквідували. Якщо ж хутір був суміжний з другим населеним пунктом, або ж було декілька суміжних хуторів, то їх об'єднували в один.
Так сталося і з хуторами Максимівської і Тарасівської сільради. За переписом населення 1939 р. за Максимівською сільрадою записано одне с. Максимівка (х. Кандибівку було приєднано до села) з населенням 723 чол., за Тарасівською сільрадою - с. Тарасівка - 845 чол., х. Сліпорід - 562 чол., х. Недосталь - 435 чол.
Можливо, що ці три населені пункти Тарасівської сільради були «підладжені» під 3 колгоспи, які були тут у той час: ім. 17-го партз'їзду, ім. Хрущова, ім. Жданова (до 1937 р. - ім. 223 стрілецького полку).
До речі, в газеті «Правда Прилуччини» №20 від 20 лютого 1930 р. була замітка: «Біднота та середняки с. Тарасівки за проводом Компартії зламали дрібновласницькі форми господарювання й цілим селом утворили єдину комуну - село імені 223 стрілецького полку». (Пирятинський район в той час входив до Прилуцької округи).
В 1966 р. всі три колгоспи Тарасівської сільради об'єднали в один колгосп ім. Т.Г. Шевченка. До нього ж був приєднаний колгосп «Ударник» Максимівської сільради, а с. Максимівка було об'єднане з с. Тарасівкою. Щербаківка і Максимівка з хуторами до революції весь час знаходились в Пирятинській волості Пирятинського повіту.
Після революції Тарасівка, Максимівка і хутори відносились до Пирятинського району в складі Тарасівської і Максимівської сільрад.
У зв'язку з розукрупненням районів в Полтавській області, Гребінківський район, який в 1962 р. ввійшов до складу Пирятинського, Указом Президії Верховної Ради УРСР від 8 грудня 1966 р. було відновлено. В склад Гребінківського району ввійшли населені пункти, які входили до його складу напередодні укрупнення районів (1962 р.), а також з Пирятинського району були передані населені пункти Тарасівської сільської ради.
Пройшли роки, стерлись межі між хуторами і ніщо не нагадує про багатохуторський склад с. Тарасівки. Хіба що кладовища, які були в кожному хуторі, нагадують про ці хутори і про людей, які тут мешкали.
Школи в с. Максимівці і Тарасівці, які були засновані ще до революції, після революції називались трудовими. Для надання трудового виховання учнів за школами закріплялась орна земля; в 1925 р. за Тарасівською школою було 11 гектарів, за Максимівською - 8,82 га.
В 1927 р. для Тарасівської школи було підготовлене іще одне приміщення - відремонтовано будинок поміщиків Стороженків (Савицької).
З початку 1953 року – колгосп імені Т.Г. Шевченка (м'ясомолочного та зернового напрямку, технічні культури). У селі повна середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, Будинок культури на 400 місць, бібліотека (17,2 тисячі одиниць збірників), відділення зв’язку. 1950 року у Тарасівці встановлено надгробок на братській могилі жертв фашизму 1942, 1957 – надгробок на братській могилі радянських воїнів, які загинули під час оборони 1941 і визволення села від гітлерівців 1943, та пам’ятник 185 воїнам-односельцям, що полягли під час Великої Вітчизняної війни, пам’ятник Т.Г. Шевченку (1967).
В селі був розташований колгосп ім. Т. Г. Шевченка, який мав 4 482 га землі. Основний напрям господарства — рільництво. Видавалася колгоспна багатотиражна газета «Вперед».
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 983 | 98.2% |
| російська | 15 | 1.5% |
| білоруська | 3 | 0.3% |
| Усього | 225 | 100% |
Економіка
- «Тера», ВАТ.
- ПП «Тарасівське».
- ФГ «Карат».
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
- Будинок культури.
Пам'ятки
На південному сході Тарасівки знаходиться ентомологічний заказник місцевого значення «Бурівщина», площею 85,9 га.
Посилання
- Історія села Тарасівка
- Пам'ятники та об'єкти культурної спадщини c. Тарасівка
- Погода в селі Тарасівка
- Фотогалерея села Тарасівка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Tarasivka Tara sivka do HH st malo nazvu Sherbakivka selo v Ukrayini v Lubenskomu rajoni Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 1001 osib Vhodit do skladu Grebinkivskoyi miskoyi gromadi selo Tarasivka Pam yatnik T G Shevchenku foto 2008 roku Pam yatnik T G Shevchenku foto 2008 roku Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Lubenskij rajon Gromada Grebinkivska miska gromada Kod KATOTTG UA53040010410097455 Osnovni dani Zasnovane 1922 Naselennya 1001 Plosha 7 561 km Gustota naselennya 132 39 osib km Poshtovij indeks 37422 Telefonnij kod 380 5359 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 11 25 pn sh 32 29 07 sh d 50 19028 pn sh 32 48528 sh d 50 19028 32 48528 Koordinati 50 11 25 pn sh 32 29 07 sh d 50 19028 pn sh 32 48528 sh d 50 19028 32 48528 Serednya visota nad rivnem morya 116 m Vodojmi r Sliporid Misceva vlada Adresa radi 37422 Poltavska obl Grebinkivskij r n s Tarasivka vul Centralna bud 1 b Karta Tarasivka Tarasivka Mapa Tarasivka u VikishovishiGeografiyaSelo Tarasivka znahoditsya na berezi richki Sliporid vishe za techiyeyu primikaye selo Majorshina nizhche za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovane selo Sotnicke Selo vityagnuto vzdovzh richki na 8 km Cherez selo prohodit zaliznicya stanciya IstoriyaIz zavershennyam borotbi ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo proti polskogo panuvannya i vignannya polskoyi shlyahti zemlya stala perehoditi do ruk kozackoyi starshini i ryadovih kozakiv V ostannij chverti XVII st zvilneni vid polyakiv zemli v verhiv yah r Sliporodu stali zajmatis kozakami i kozackoyu starshinoyu v osnovnomu meshkancyami m Piryatina Ci zemli privablyuvali yih svoyeyu blizkistyu do m Piryatina ta j tim sho blagodatnij chornozem mistivsya v dolinah r Sliporid Najbilsh bagata starshina skupovuvala zemli v inshih gospodariv rozshiryuyuchi svoyi volodinnya Na svoyih zemlyah voni poselyali selyan yaki vikonuvali obov yazki skotariv pastuhiv ta hliborobiv Tak stvoryuvalis pomishicki mayetnosti v verhiv yah r Sliporid Perevazhna bilshist yih bula dribnomayetnimi V I Dal leksikograf i pismennik avtor Tlumachnogo slovnika zhivoyi velikorosijskoyi movi yakij vlitku 1844 r priyihav z Peterburga i vidpochivav v h Ubizhishe u Grebinok v listi svoyij druzhini tak zhartivlivo konstatuvav cej fakt dribnomayetnogo volodinnya byl u otca Gudimy batka tovarisha Ye P Grebinki Yegora Vasilovicha Gudimi kotoryj zhivet na znamenitoj rechke Sleporod gde pomeshikov bolshe chem muzhikov Na teritoriyi ninishnoyi Tarasivki znahodilis taki naseleni punkti iduchi po poryadku znizu r Sliporodu vverh proti techiyi derevnya tak do revolyuciyi nazivalis sela yaki ne mali svoyih cerkov Maksimivka hutir Indutnivka der Sherbanivka hutori Nedostal Stavrovshina Sliporidskij Nesterenkiv Deyaki hutori nosili im ya chi prizvisha svoyih gospodariv Yaksho chastina hutora perehodila do inshogo vlasnika to vinikav ishe odin hutir z inshoyu nazvoyu z im yam chi prizvishem novogo gospodarya Tak stalosya z Sherbakivkoyu Indutnivkoyu Tak z yavilis malenki hutori Sokalskogo Shvidkogo Taranovih u pershih dvoh meshkali tilki gospodari hutora A hutir Sliporidskij uvibrav u sebe hutori Bozhkiv Andrushenkiv Hudoliyevih Kozhen iz cih naselenih punktiv mav svoyu istoriyu V Radyanskij chas Sherbakivka i Sherbakivka Storozhivka buli perejmenovani v selo Tarasivku V odnomu iz dokumentiv datovanomu 6 grudnya 1922 r vona bula zapisana uzhe Tarasivkoyu V 1920 roci bulo stvoreno komnezam komitet nezamozhnikiv Za perepisom naselennya 1926 r za Maksimivskoyu silradoyu zapisani s Maksimivka z naselennyam 539 chol i h Kandibivka 394 chol Skorochennya kilkosti hutoriv pochalosya v period kolektivizaciyi 1930 r koli bagato lyudej tak zvanih kurkuliv viselyali i vivozili na pivnich Rosiyi I yaksho hutir skladavsya iz 1 3 bagatih simej a taki hutori buli h Sokalskogo 2 sim yi iz privilejovanih h Tarasivka 5 simej v t ch odna kozacka odna iz selyan i tri privilejovani h Shvidkogo 1 sim ya kozacka to pislya viselennya gospodariv takij hutir zakrivavsya V 1938 r prodovzhilosya zakrittya hutoriv Yaksho hutir znahodivsya vidokremleno ne mav sumizhnih naselenih punktiv to meshkanciv pereselyali v sela a sam hutir likviduvali Yaksho zh hutir buv sumizhnij z drugim naselenim punktom abo zh bulo dekilka sumizhnih hutoriv to yih ob yednuvali v odin Tak stalosya i z hutorami Maksimivskoyi i Tarasivskoyi silradi Za perepisom naselennya 1939 r za Maksimivskoyu silradoyu zapisano odne s Maksimivka h Kandibivku bulo priyednano do sela z naselennyam 723 chol za Tarasivskoyu silradoyu s Tarasivka 845 chol h Sliporid 562 chol h Nedostal 435 chol Mozhlivo sho ci tri naseleni punkti Tarasivskoyi silradi buli pidladzheni pid 3 kolgospi yaki buli tut u toj chas im 17 go partz yizdu im Hrushova im Zhdanova do 1937 r im 223 strileckogo polku Do rechi v gazeti Pravda Priluchchini 20 vid 20 lyutogo 1930 r bula zamitka Bidnota ta serednyaki s Tarasivki za provodom Kompartiyi zlamali dribnovlasnicki formi gospodaryuvannya j cilim selom utvorili yedinu komunu selo imeni 223 strileckogo polku Piryatinskij rajon v toj chas vhodiv do Priluckoyi okrugi V 1966 r vsi tri kolgospi Tarasivskoyi silradi ob yednali v odin kolgosp im T G Shevchenka Do nogo zh buv priyednanij kolgosp Udarnik Maksimivskoyi silradi a s Maksimivka bulo ob yednane z s Tarasivkoyu Sherbakivka i Maksimivka z hutorami do revolyuciyi ves chas znahodilis v Piryatinskij volosti Piryatinskogo povitu Pislya revolyuciyi Tarasivka Maksimivka i hutori vidnosilis do Piryatinskogo rajonu v skladi Tarasivskoyi i Maksimivskoyi silrad U zv yazku z rozukrupnennyam rajoniv v Poltavskij oblasti Grebinkivskij rajon yakij v 1962 r vvijshov do skladu Piryatinskogo Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 8 grudnya 1966 r bulo vidnovleno V sklad Grebinkivskogo rajonu vvijshli naseleni punkti yaki vhodili do jogo skladu naperedodni ukrupnennya rajoniv 1962 r a takozh z Piryatinskogo rajonu buli peredani naseleni punkti Tarasivskoyi silskoyi radi Projshli roki sterlis mezhi mizh hutorami i nisho ne nagaduye pro bagatohutorskij sklad s Tarasivki Hiba sho kladovisha yaki buli v kozhnomu hutori nagaduyut pro ci hutori i pro lyudej yaki tut meshkali Shkoli v s Maksimivci i Tarasivci yaki buli zasnovani she do revolyuciyi pislya revolyuciyi nazivalis trudovimi Dlya nadannya trudovogo vihovannya uchniv za shkolami zakriplyalas orna zemlya v 1925 r za Tarasivskoyu shkoloyu bulo 11 gektariv za Maksimivskoyu 8 82 ga V 1927 r dlya Tarasivskoyi shkoli bulo pidgotovlene ishe odne primishennya vidremontovano budinok pomishikiv Storozhenkiv Savickoyi Z pochatku 1953 roku kolgosp imeni T G Shevchenka m yasomolochnogo ta zernovogo napryamku tehnichni kulturi U seli povna serednya shkola feldshersko akusherskij punkt dityachij sadok Budinok kulturi na 400 misc biblioteka 17 2 tisyachi odinic zbirnikiv viddilennya zv yazku 1950 roku u Tarasivci vstanovleno nadgrobok na bratskij mogili zhertv fashizmu 1942 1957 nadgrobok na bratskij mogili radyanskih voyiniv yaki zaginuli pid chas oboroni 1941 i vizvolennya sela vid gitlerivciv 1943 ta pam yatnik 185 voyinam odnoselcyam sho polyagli pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni pam yatnik T G Shevchenku 1967 V seli buv roztashovanij kolgosp im T G Shevchenka yakij mav 4 482 ga zemli Osnovnij napryam gospodarstva rilnictvo Vidavalasya kolgospna bagatotirazhna gazeta Vpered NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 983 98 2 rosijska 15 1 5 biloruska 3 0 3 Usogo 225 100 Ekonomika Tera VAT PP Tarasivske FG Karat Ob yekti socialnoyi sferiShkola Feldshersko akusherskij punkt Budinok kulturi Pam yatkiNa pivdennomu shodi Tarasivki znahoditsya entomologichnij zakaznik miscevogo znachennya Burivshina plosheyu 85 9 ga PosilannyaIstoriya sela Tarasivka Pam yatniki ta ob yekti kulturnoyi spadshini c Tarasivka Pogoda v seli Tarasivka Fotogalereya sela Tarasivka Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih