Ця стаття не містить посилань на джерела Ви можете допомогти поліпшити цю статтю додавши посилання на надійні авторитетн

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тан.

Тан (англ. thane) — Історичний дворянський титул в Середньовічній Шотландії: лицар, феодал, глава клану, шотландський лорд. Також тен (англ. thegn) в Скандинавії і англо-саксонської Англії.

Словом «тан» користувалися в Шотландії аж до XV століття для позначення феодала, спадкоємця корони. У Шекспіра, наприклад, Макбет говорить про себе: «Гламіський і ковдорський тан! А далі вінець!» (Макбет, I. iii).

Також слово «тан» часто використовується в фентезі як титул глави клану, князя чи короля гномів. У легендаріумі Дж. Р. Р. Толкіна тан — почесне спадкове звання у гобітів Ширу.

Див. також

Тен

Примітки

Термінологічний словник-довідник з дисципліни "Історія держави і права зарубіжних країн": навч. посіб (PDF). Мелітополь: Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького. 2014. с. 240—241. ISBN . {{}}: |first= з пропущеним |last= ()

[1] Термінологічний словник-довідник з дисципліни "Історія держави і права зарубіжних країн": навч. посіб (PDF). Мелітополь: Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького. 2014. с. 240—241. ISBN . {{}}: |first= з пропущеним |last= ()