Тадеуш Ковальський (фігурист)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковальський.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Тадеуш Ковальський.

Тадеуш Ковальський (пол. Tadeusz Kowalski; 31 травня 1894, Львів — 1940, Харків) — футболіст і фігурист, капітан артилерії польської армії, жертва катинської різанини.

Тадеуш Ковальський
Народився	31 травня 1894(1894-05-31) Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина^[1]
Помер	1940 Харків, Українська РСР, СРСР ·розстріл
Поховання	Меморіал жертв тоталітаризму
Країна	Польська Республіка
Діяльність	офіцер, футболіст, фігурист(ка)
Знання мов	польська
Військове звання	капітан
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

'
Особисті дані
Народження	31 травня 1894(1894-05-31)
	Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина^[1]
Смерть	1940
	Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання	Меморіал жертв тоталітаризму
Зріст	168 см
Громадянство	Польська Республіка
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1910—1916 «Чарні» (Л) ? (?) 1917 «Легія» (В) ? (?) 1918—1919 «Погонь» (Л) ? (?) 1920—1928 «Чарні» (Л) 1 (0)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Син Мечислава та Емілії, уродженої Кубала. Служив у легіонах у 1-му артилерійському полку Легіонів, потім в австрійському 124-му полку важкої артилерії.

Після закінчення війни з більшовиками служив у 5-му польовому артилерійському полку у Львові. 1 грудня 1924 року Президент Республіки Польща Станіслав Войцеховський на прохання міністра військових справ генерал-майора Владислав Сікорський підвищив його до звання капітана за вислугою років 15 серпня 1924 року та 3-го місця в корпусі професійних артилерійських офіцерів. У 1928 році переведений на іншу посаду, від 1932 року служив у Командуванні корпусного округу № VI у Львові.

Капітан Ковальський брав участь у вересневій кампанії 1939 року у Львівському міському командуванні. Після того, як його заарештувала радянська влада, ув'язнений у Старобільській тюрмі. Навесні 1940 року убитий співробітниками НКВС у Харкові та похований у П'ятихатках. З 17 червня 2000 року перепохований на кладовищі жертв тоталітаризму у Харкові.

Міністерство національної оборони Польщі рішенням № 439/ПН від 5 жовтня 2007 року посмертно підвищив його до звання майора. Підвищення було оголошено 9 листопада 2007 року в Варшаві під час церемонії «Ми пам’ятаємо Катинь — святкуємо пам’ять героїв».

Зофія Білорувна і Тадеуш Ковальський на чемпіонаті Європи 1934 року (Зеефельд-ін-Тіроль, Австрія)

Спортивна кар'єра

Одночасно з військовою кар'єрою займався декількома видами спорту. У 1910–1928 роках виступав за футбольну команду СК «Чарні» (Львів), але найбільших успіхів досяг у фігурному катанні. У парі з сестрою Генрика Білора, гравця футбольної команди СК «Чарні» (Львів), Зоф'єю Білор, дев'ять разів виборював титул чемпіона Польщі серед спортивних пар (1927—1935). У 1933 році виграв чемпіонат Словаччини, організований в Остраві, а потім змагання у Празі. 1934 року стали призерами чемпіонату Європи з фігурного катання, що проходив в австрійському місті Зеефельд-ін-Тіроль, виборовши бронзову медаль і таким чином стали першими в історії призерами від Польщі у парному фігурному катанні. На чемпіонаті світу з фігурного катання, що проходив в норвезькому Осло у 1934 році, пара Зофія Білорувна / Тадеуш Ковальський посіли 4-те місце, а наступного, 1935 року на чемпіонаті світу з фігурного катання, що проходив в угорському Будапешті — 5-те місце. Як фігурист, Тадеуш Ковальський виступав у кольорах Львівського ковзанярського товариства.

Досягнення

Фігурне катання — із Зоф'єю Білор

Змагання	1927	1928	1929	1930	1931	1932	1933	1934	1935
Міжнародні
Чемпіонат світу								4	5
Чемпіонат Європи								3
Національні
Чемпіонат Польщі	1	1	1	1	1	1	1	1	1

Відзнаки

• Хрест Незалежності (6 червня 1931)
• Хрест Хоробрих (тричі)
• Срібний Хрест Заслуги (19 березня 1931)

Примітки

1. 90minut.pl — 2003.
   d:Track:Q2818677
2. Dziennik Personalny M. S. Wojsk. Nr 131 z 17.12.1924 r. (пол.)
3. Andrzej Leszek Szcześniak Katyń. Lista ofiar i zaginionych jeńców obozów Kozielsk, Ostaszków, Starobielsk. — Warszawa: Alfa, 1989. — S. 318. — . (пол.)
4. Рішення Міністра національної оборони № 439/ПОН від 5 жовтня 2007 року про підвищення офіцерів польської армії, вбитих у Катині, Харкові та Твері, до наступних вищих офіцерських чинів. Рішення не опублікували в Офіційному віснику Міністерства національної оборони.
5. Брат Зоф'ї Білор, Генрик, польський військовик, жертва Катинської трагедії 1940 року
6. (англ.). eskatefans.com. Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 7 березня 2020.
7. (англ.). eskatefans.com. Архів оригіналу за 28 серпня 2008. Процитовано 11 квітня 2020.
8. (пол.). PFSA. Архів оригіналу за 16 серпня 2002. Процитовано 17 квітня 2020.

Посилання

• Bogdan Tuszyński Przerwany bieg. — Warszawa, 1993. (пол.)
• Rocznik Oficerski 1924, Ministerstwo Spraw Wojskowych, Oddział V Sztabu Generalnego Wojska Polskiego. — Warszawa, 1924. — S. 646, 746. (пол.)
• Rocznik Oficerski 1928, Ministerstwo Spraw Wojskowych. — Warszawa, 1928. — S. 379, 464. (пол.)
• Rocznik Oficerski 1932, Biuro Personalne Ministerstwa Spraw Wojskowych. — Warszawa 1932. — S. 187, 468. (пол.)
• / Opracował zespół Jerzy Ciesielski, Zuzanna Gajowniczek, Gra¿yna Przytulska, Wanda Krystyna Roman, in. — Rada Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa, 2003. — S. 254. — . (пол.)