45°17′40″ пн. ш. 21°54′10″ сх. д. / 45.294694° пн. ш. 21.902889° сх. д.
рум. TMK Reșița | |
---|---|
45°17′40″ пн. ш. 21°54′10″ сх. д. / 45.29469444447177295° пн. ш. 21.90288888891677743° сх. д.Координати: 45°17′40″ пн. ш. 21°54′10″ сх. д. / 45.29469444447177295° пн. ш. 21.90288888891677743° сх. д. | |
Тип | фабрика |
Галузь | чорна металургія |
Доля | працює |
Попередник(и) | Решицький металургійний комбінат рум. Combinatul Siderurgic Reşiţa |
Засновано | 3 липня 1771 року |
Штаб-квартира | Решица, Румунія |
Продукція | в період роботи комбінату — чавун, сталь, прокат. Зараз — заготовка для виготовлення труб |
Співробітники | 800 осіб (2011 рік) |
ТМК Решица у Вікісховищі |
ТМК Решица (рум. TMK Reșița), в минулому — Решицький металургійний комбінат (рум. Combinatul Siderurgic Reşiţa) — металургійний завод в Румунії, у місті Решица. Основною продукцією заводу з 2000-х років є заготовки для трубпрокатного виробництва.
В 2009 році на заводі працювало 1166 працівників, в 2011 році — 800 працівників.
Теперішній завод «ТМК Решица» є залишком колишнього Решицького металургійного комбінату, заснованого як металургійний завод 1771 року, який свого часу став першим в країні комбінатом повного циклу і до 1960-х років посідав перше місце в країні за виробництвом металу.
1948 року з заводу було виокремлено Решицький машинобудівний завод (рум. Uzina Constructoare de Mașini Reșița, з 1973 року — Întreprinderea de Construcții de Mașini Reșița).
Історія
Габсбурзька монархія, що володіла провінцією Банат у 18 столітті, була зацікавлена у розвитку металургії в ній і з 1769 року почала будівництво у Решиці доменних печей для виробництва чавуну. Завод бере свій початок з 3 липня 1771 року, коли було задуто першу доменну піч і введено в експлуатацію кричні горна. Спочатку на заводі основним була металообробка, однак на кінець 19 століття на заводі розвинулося машинобудування. 1815 року на заводі виробляли залізний прут, ободи для коліс, інструменти, сільськогосподарський реманент та різноманітне начиння для хатнього вжитку.
До 1855 року завод належав скарбниці Австрійської імперії, яка керувала заводом через Гірничий директорат Банату у місті Оравіца. 1855 року, коли імперія стикнулася з фінансовою кризою, завод було продано австрійському Товариству державної залізниці (нім. K.u.K Oberprivillegierte Staatseisenbahn Gesellschaft).
У 1960-х роках завод посідав перше місце в Румунії за виробництвом металу. Поступився цим місцем Галацькому металургійному комбінату, введеному в дію у 1966–1968 роках. 1973 року на комбінаті було вироблено 12% випущеного в країні металу.
Сировиною для комбінату слугували залізні руди родовища біля Окна-де-Ф'єр і коксівне вугілля, що його добували на шахтах Аніни, Понори, Доману і Секу. Спеціалізувався на випуску легованих і високоякісних вуглецевих сталей (1973 року їх частка склала 52% загального випуску сталі на комбінаті), прокату з легованої сталі (20%). Загалом вироблялося близько 120 марок сталі і близько 70 профілів прокату. Після реконструкції до складу комбінату входили коксовий завод, агломераційний завод, доменний цех з доменними печами об'ємом 700 м³, сталеплавильний цех і прокатний цех.
На початку 1990-х років на заводі працювало 10400 працівників. 1991 року було зупинено доменні печі заводу. У 2001–2002 роках було демонтовано доменну піч № 1, а залишену доменну піч № 2 було об'явлено пам'ятником промисловості.
У лютому 2004 року контрольний пакет акцій заводу були придбані російською Трубною металургійною компанією (ТМК), після чого підприємство отримало назву «ТМК Решица».
Посилання
- Oana Bejenariu, "Combinatul Siderurgic Reșița, colosul industrial anihilat de capitalism", Adevărul, 13 February 2011; процитовано 23 серпня 2015 року. (рум.)
- Disponibilizări la Combinatul siderurgic Reșița, 03 Februarie 2009, evz.ro, accesat la 12 ianuarie 2010
- Решіца. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.
- Решицкий металлургический комбинат. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
45 17 40 pn sh 21 54 10 sh d 45 294694 pn sh 21 902889 sh d 45 294694 21 902889 TMK Reshicyarum TMK Reșița45 17 40 pn sh 21 54 10 sh d 45 29469444447177295 pn sh 21 90288888891677743 sh d 45 29469444447177295 21 90288888891677743 Koordinati 45 17 40 pn sh 21 54 10 sh d 45 29469444447177295 pn sh 21 90288888891677743 sh d 45 29469444447177295 21 90288888891677743TipfabrikaGaluzchorna metalurgiyaDolyapracyuyePoperednik i Reshickij metalurgijnij kombinat rum Combinatul Siderurgic ResiţaZasnovano3 lipnya 1771 rokuShtab kvartiraReshica RumuniyaProdukciyav period roboti kombinatu chavun stal prokat Zaraz zagotovka dlya vigotovlennya trubSpivrobitniki800 osib 2011 rik TMK Reshica u Vikishovishi stil kartki Vid na zavod z mista Na perednomu plani zhitlovi budinki i cerkva Foto do 2000 h rokiv TMK Reshica rum TMK Reșița v minulomu Reshickij metalurgijnij kombinat rum Combinatul Siderurgic Resiţa metalurgijnij zavod v Rumuniyi u misti Reshica Osnovnoyu produkciyeyu zavodu z 2000 h rokiv ye zagotovki dlya trubprokatnogo virobnictva V 2009 roci na zavodi pracyuvalo 1166 pracivnikiv v 2011 roci 800 pracivnikiv Teperishnij zavod TMK Reshica ye zalishkom kolishnogo Reshickogo metalurgijnogo kombinatu zasnovanogo yak metalurgijnij zavod 1771 roku yakij svogo chasu stav pershim v krayini kombinatom povnogo ciklu i do 1960 h rokiv posidav pershe misce v krayini za virobnictvom metalu 1948 roku z zavodu bulo viokremleno Reshickij mashinobudivnij zavod rum Uzina Constructoare de Mașini Reșița z 1973 roku Intreprinderea de Construcții de Mașini Reșița IstoriyaReshickij metalurgijnij kombinat u 1970 h rokah Domenna pich 2 Gabsburzka monarhiya sho volodila provinciyeyu Banat u 18 stolitti bula zacikavlena u rozvitku metalurgiyi v nij i z 1769 roku pochala budivnictvo u Reshici domennih pechej dlya virobnictva chavunu Zavod bere svij pochatok z 3 lipnya 1771 roku koli bulo zaduto pershu domennu pich i vvedeno v ekspluataciyu krichni gorna Spochatku na zavodi osnovnim bula metaloobrobka odnak na kinec 19 stolittya na zavodi rozvinulosya mashinobuduvannya 1815 roku na zavodi viroblyali zaliznij prut obodi dlya kolis instrumenti silskogospodarskij remanent ta riznomanitne nachinnya dlya hatnogo vzhitku Do 1855 roku zavod nalezhav skarbnici Avstrijskoyi imperiyi yaka keruvala zavodom cherez Girnichij direktorat Banatu u misti Oravica 1855 roku koli imperiya stiknulasya z finansovoyu krizoyu zavod bulo prodano avstrijskomu Tovaristvu derzhavnoyi zaliznici nim K u K Oberprivillegierte Staatseisenbahn Gesellschaft U 1960 h rokah zavod posidav pershe misce v Rumuniyi za virobnictvom metalu Postupivsya cim miscem Galackomu metalurgijnomu kombinatu vvedenomu v diyu u 1966 1968 rokah 1973 roku na kombinati bulo virobleno 12 vipushenogo v krayini metalu Sirovinoyu dlya kombinatu sluguvali zalizni rudi rodovisha bilya Okna de F yer i koksivne vugillya sho jogo dobuvali na shahtah Anini Ponori Domanu i Seku Specializuvavsya na vipusku legovanih i visokoyakisnih vuglecevih stalej 1973 roku yih chastka sklala 52 zagalnogo vipusku stali na kombinati prokatu z legovanoyi stali 20 Zagalom viroblyalosya blizko 120 marok stali i blizko 70 profiliv prokatu Pislya rekonstrukciyi do skladu kombinatu vhodili koksovij zavod aglomeracijnij zavod domennij ceh z domennimi pechami ob yemom 700 m staleplavilnij ceh i prokatnij ceh Na pochatku 1990 h rokiv na zavodi pracyuvalo 10400 pracivnikiv 1991 roku bulo zupineno domenni pechi zavodu U 2001 2002 rokah bulo demontovano domennu pich 1 a zalishenu domennu pich 2 bulo ob yavleno pam yatnikom promislovosti U lyutomu 2004 roku kontrolnij paket akcij zavodu buli pridbani rosijskoyu Trubnoyu metalurgijnoyu kompaniyeyu TMK pislya chogo pidpriyemstvo otrimalo nazvu TMK Reshica PosilannyaOana Bejenariu Combinatul Siderurgic Reșița colosul industrial anihilat de capitalism Adevărul 13 February 2011 procitovano 23 serpnya 2015 roku rum Disponibilizări la Combinatul siderurgic Reșița 03 Februarie 2009 evz ro accesat la 12 ianuarie 2010 Reshica Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1983 T 9 Popluzhne Saluyin 558 2 s 24 ark il il tabl portr karti 1 ark s Reshickij metallurgicheskij kombinat Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros