С В Д Союз Великого Діла радянський художній фільм Григорія Козінцева і Леоніда Трауберга знятий в 1927 році Фільм був ч

«С. В. Д.» (Союз Великого Діла) — радянський художній фільм Григорія Козінцева і Леоніда Трауберга, знятий в 1927 році. Фільм був частково втрачений, але кінознавцю вдалося знайти відсутні частини і сформувати повну версію картини.

С. В. Д.
рос. С. В. Д.


Жанр	драма
Режисер	Григорій Козінцев Леонід Трауберг
Сценарист	Юрій Тинянов Юліан Оксман
У головних ролях	Петро Соболевський Сергій Герасимов
Оператор
Художник
Кінокомпанія	«Ленсовкіно»
Тривалість	76 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1927
IMDb	ID 0020353

Сюжет

Про повстання декабристів на півдні Росії. Дія фільму відбувається взимку 1825 року напередодні і в ході повстання.

Шулер і авантюрист Медокс виграє в трактирі кільце з ініціалами «С. В. Д». Це були ініціали нареченої програвшого. По ходу дії ці ініціали кілька разів змінюють свою розшифровку. Значення абревіатури по ходу фільму: «Щастя Вивозить Дурнів», «Союз Великого Діла», «Стежити … Видавати … Добити!» і «Союз Веселого Діла».

Картковий шулер Медокс проголошує перше значення абревіатури: «Щастя Вивозить Дурнів». Він зустрічається з дружиною генерала Вишневського, просить допомогти ввести його в місцеве суспільство, але отримує відмову.

Коли офіцер Суханов приходить арештовувати шулера, Медокс показує перстень як знак таємного товариства «Союз Великого Діла». Суханов приймає його за борця з царським режимом і не виконує наказ про арешт. Підступний шулер дає нову інтерпретацію «С. В. Д.» — «Стежити … Видавати … Добити!».

Суханов закохується в дружину керівника декабристів генерала Вишневського. Медокс за гроші видає учасників повстання на чолі з Вишневським. Повстання зазнає поразки. Медокс гуляє в гральному будинку і святкує поразку «Союзу великого діла» і перемогу «Союзу Веселого Діла».

Після поразки повстання Суханов звертається за допомогою до Медокса, але з'ясовується, що «Союз великого діла» в дійсності не існує, а є вигадкою авантюриста і провокатора. Медокс знущається над Сухановим і намагається вбити його, але Вишневська, що приїхала за листом Медокса, рятує поручика.

Потім переодягнений Медокс представляється полковником Соковніним і приїжджає до генерала Вейсмара, який брав участь в придушенні повстання. Медокс знову показує перстень, стверджуючи, що за його допомогою можна буде виманити беззбройних полонених, що сидять за гратами, на втечу, а потім знищити їх.

Після ряду пригод Суханову вдається проникнути у в'язницю, де були ув'язнені його товариші, і організувати їх втечу. Вишневська допомагає заарештованим учасникам повстання отримати зброю і втекти по підземному ходу в костел. Медокса викривають.

Втікачі знають, що в костелі їх чекає засідка. Однак солдати не знають про те, що повстанці озброєні. Щоб уникнути кровопролиття повсталим дають піти. Лише один солдат стріляє в Суханова. В кінці фільму поранений Суханов добирається до річки, де його знаходить Вишневська.

В авторській версії Суханов вмирає. У перезняті версії для європейських глядачів він залишається живим.

У ролях

Петро Соболевський — декабрист Суханов
Сергій Герасимов — Медокс
Костянтин Хохлов — генерал Вишневський
— дружина Вишневського
— слуга Медокса
Олег Жаков — гусар
— господар бродячого цирку
Яніна Жеймо — циркова наїзниця
— хлопчик з яблуками в цирку
Михайло Мішель — генерал Вейсмар
— офіцер
— Гамблер
— дама в гральному будинку

Знімальна група

Режисери: Григорій Козінцев, Леонід Трауберг
Сценаристи: Юрій Тинянов, Юліан Оксман
Оператор:
Художник:

Посилання

С. В. Д. на сайті IMDb (англ.)