Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сіста н перс سیستان раніше Сакастан буквальний переклад країна саків географічна область на південному сході Ірану та пі

Сістан

Сістан

Сіста́н (перс. سیستان‎), раніше Сакастан (буквальний переклад: країна саків) — географічна область на південному сході Ірану та південному заході Афганістану.

Сістан
image
Країна image Аббасидський халіфат
image

Координати: 31° пн. ш. 62° сх. д. / 31° пн. ш. 62° сх. д. / 31; 62

image
Руїни фортеці в Насретабаді, Сістан

Західний Сістан є частиною іранської провінції Сістан і Белуджистан, натомість східний — афганської провінції Німроз.

Історія

У першій половині I тисячоліття до н. е. регіон входив до складу Мідійської держави, після чого був включений до складу Ахеменідської держави.

У IV столітті до н. е. Сістан завойований Александром Македонським, який заснував тут місто Александрія в Арахозії, (сучасний Кандагар).

З приходом саків наприкінці II століття до н. е. назва Сакистан поступово поширюється на Дрангіану (грец. Δραγγιανή, в античних та іранських джерелах також Заранг) — давньоіранську область у басейні озера Хамун та низов'ях річки Гільменд (у сусідніх районах сучасного Ірану й Афганістану), за часів Ахеменідів та в елліністичний період — одну з основних східноіранських областей.

По смерті Александра регіон послідовно переходив до Селевкідів та Маур'їв у 305 до н. е.. Згодом регіон входив до складу Греко-Бактрійського царства (зі 180 до н. е.).

У середині I століття до н. е. Сістан заселили племена саків. Останніх приблизно у 100 до н. е. підкорила Парфія, у 20 — Кушанська держава, потім Сасандіська держава.

У 640 Сістан захопили араби.

З 861 до 1003 Сістаном керували Саффариди.

Пам'ятки

Найбільші археологічні розкопки розташовані на острові, оточеному водами озера Хамун, який у період розквіту зороастризму слугував одним з основних паломницьких напрямків.

Джерела

  • Енциклопедія Британіка [ 18 листопада 2008 у Wayback Machine.]
  • (2009). . I.B.Tauris. с. 1—240. ISBN . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 6 липня 2017.
  • Greatrex, Geoffrey; Lieu, Samuel N. C. (2002). . New York, New York and London, United Kingdom: Routledge (Taylor & Francis). ISBN . Архів оригіналу за 19 квітня 2020. Процитовано 6 липня 2017.
  • Pourshariati, Parvaneh (2008). . London and New York: I.B. Tauris. ISBN . Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 6 липня 2017.
  • Zarrinkub, Abd al-Husain (1975). The Arab conquest of Iran and its aftermath. . Cambridge: Cambridge University Press. с. 1—57. ISBN . Архів оригіналу за 8 грудня 2016. Процитовано 6 липня 2017.
  • Morony, M. (1986). ʿARAB ii. Arab conquest of Iran. . Encyclopaedia Iranica, Vol. II, Fasc. 2. с. 203—210. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 6 липня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  • Christensen, Peter (1993). . Museum Tusculanum Press. с. 1—351. ISBN . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 липня 2017.
  • Shapur Shahbazi, A. (2005). . Encyclopaedia Iranica, Online Edition. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 3 April 2014.
  • (1984). . C.H.Beck. с. 1—411. ISBN . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 6 липня 2017.
  • Schmitt, R. (1995). DRANGIANA. . Encyclopaedia Iranica, Vol. II, Fasc. 5. с. 534—537. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 6 липня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  • Bosworth, Clifford Edmund (1997). . The Encyclopedia of Islam, New Edition, Volume IX: San–Sze. Leiden, and New York: BRILL. с. 681—685. ISBN . Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 6 липня 2017.
  • Gazerani, Saghi (2015). . BRILL. с. 1—250. ISBN . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 липня 2017.
  • Bosworth, C. E. (2011). SISTĀN ii. In the Islamic period. . Encyclopaedia Iranica. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 6 липня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  • Barthold, W. (1986). ʿAmr b. al-Layth. The Encyclopedia of Islam, New Edition, Volume I: A–B. Leiden and New York: BRILL. с. 452—453. ISBN .
  • (1975). . У Frye, R.N. (ред.). The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 90—135. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 6 липня 2017.
  • (1975). . У Frye, R. N. (ред.). The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 595—633. ISBN . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 6 липня 2017.

Посилання


image Це незавершена стаття з історії Ірану.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sista n pers سیستان ranishe Sakastan bukvalnij pereklad krayina sakiv geografichna oblast na pivdennomu shodi Iranu ta pivdennomu zahodi Afganistanu Sistan Krayina Abbasidskij halifat Koordinati 31 pn sh 62 sh d 31 pn sh 62 sh d 31 62Ruyini forteci v Nasretabadi Sistan Zahidnij Sistan ye chastinoyu iranskoyi provinciyi Sistan i Beludzhistan natomist shidnij afganskoyi provinciyi Nimroz IstoriyaU pershij polovini I tisyacholittya do n e region vhodiv do skladu Midijskoyi derzhavi pislya chogo buv vklyuchenij do skladu Ahemenidskoyi derzhavi U IV stolitti do n e Sistan zavojovanij Aleksandrom Makedonskim yakij zasnuvav tut misto Aleksandriya v Arahoziyi suchasnij Kandagar Z prihodom sakiv naprikinci II stolittya do n e nazva Sakistan postupovo poshiryuyetsya na Drangianu grec Draggianh v antichnih ta iranskih dzherelah takozh Zarang davnoiransku oblast u basejni ozera Hamun ta nizov yah richki Gilmend u susidnih rajonah suchasnogo Iranu j Afganistanu za chasiv Ahemenidiv ta v ellinistichnij period odnu z osnovnih shidnoiranskih oblastej Po smerti Aleksandra region poslidovno perehodiv do Selevkidiv ta Maur yiv u 305 do n e Zgodom region vhodiv do skladu Greko Baktrijskogo carstva zi 180 do n e U seredini I stolittya do n e Sistan zaselili plemena sakiv Ostannih priblizno u 100 do n e pidkorila Parfiya u 20 Kushanska derzhava potim Sasandiska derzhava U 640 Sistan zahopili arabi Z 861 do 1003 Sistanom keruvali Saffaridi Pam yatkiNajbilshi arheologichni rozkopki roztashovani na ostrovi otochenomu vodami ozera Hamun yakij u period rozkvitu zoroastrizmu sluguvav odnim z osnovnih palomnickih napryamkiv DzherelaEnciklopediya Britanika 18 listopada 2008 u Wayback Machine 2009 I B Tauris s 1 240 ISBN 0857716662 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 6 lipnya 2017 Greatrex Geoffrey Lieu Samuel N C 2002 New York New York and London United Kingdom Routledge Taylor amp Francis ISBN 0 415 14687 9 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2017 Pourshariati Parvaneh 2008 London and New York I B Tauris ISBN 978 1 84511 645 3 Arhiv originalu za 4 sichnya 2017 Procitovano 6 lipnya 2017 Zarrinkub Abd al Husain 1975 The Arab conquest of Iran and its aftermath Cambridge Cambridge University Press s 1 57 ISBN 978 0 521 20093 6 Arhiv originalu za 8 grudnya 2016 Procitovano 6 lipnya 2017 Morony M 1986 ʿARAB ii Arab conquest of Iran Encyclopaedia Iranica Vol II Fasc 2 s 203 210 Arhiv originalu za 26 veresnya 2017 Procitovano 6 lipnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Christensen Peter 1993 Museum Tusculanum Press s 1 351 ISBN 9788772892597 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 lipnya 2017 Shapur Shahbazi A 2005 Encyclopaedia Iranica Online Edition Arhiv originalu za 17 listopada 2017 Procitovano 3 April 2014 1984 C H Beck s 1 411 ISBN 9783406093975 Arhiv originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 6 lipnya 2017 Schmitt R 1995 DRANGIANA Encyclopaedia Iranica Vol II Fasc 5 s 534 537 Arhiv originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 6 lipnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Bosworth Clifford Edmund 1997 The Encyclopedia of Islam New Edition Volume IX San Sze Leiden and New York BRILL s 681 685 ISBN 9789004082656 Arhiv originalu za 9 sichnya 2016 Procitovano 6 lipnya 2017 Gazerani Saghi 2015 BRILL s 1 250 ISBN 9789004282964 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 lipnya 2017 Bosworth C E 2011 SISTAN ii In the Islamic period Encyclopaedia Iranica Arhiv originalu za 4 grudnya 2016 Procitovano 6 lipnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Barthold W 1986 ʿAmr b al Layth The Encyclopedia of Islam New Edition Volume I A B Leiden and New York BRILL s 452 453 ISBN 90 04 08114 3 1975 U Frye R N red The Cambridge History of Iran Volume 4 From the Arab Invasion to the Saljuqs Cambridge Cambridge University Press s 90 135 Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 6 lipnya 2017 1975 U Frye R N red The Cambridge History of Iran Volume 4 From the Arab Invasion to the Saljuqs Cambridge Cambridge University Press s 595 633 ISBN 0 521 20093 8 Arhiv originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 6 lipnya 2017 PosilannyaSistan Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z istoriyi Iranu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ