Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сірарпі Мігранівна Тер Нерсесян вірм Սիրարփի Տեր Ներսեսյան нар 5 вересня 1896 Константинополь пом 6 липня 1989 Париж анг

Сірарпі Тер-Нерсесян

Сірарпі Тер-Нерсесян

Сірарпі Мігранівна Тер-Нерсесян (вірм. Սիրարփի Տեր-Ներսեսյան; нар. 5 вересня 1896, Константинополь — пом. 6 липня 1989, Париж) — англійська, американська та французька історикиня і мистецтвознавиця. Фахівчиня у галузі вірменського та візантійського мистецтва.

Сірарпі Тер-Нерсесян
Սիրարփի Տէր Ներսէսեան
Народилася5 вересня 1896(1896-09-05)[1][2][3]
Константинополь або Стамбул, Османська імперія[4]
Померла6 липня 1989(1989-07-06) (92 роки)
Париж, Франція
Місце проживанняСША
Болгарія
Швейцарія
Париж
Країнаimage Османська імперія
image Франція
Діяльністьмистецтвознавиця, вірменознавець, візантологиня, медієвістка, викладачка університету
Alma materd (1936)[5]
Практична школа вищих досліджень
d
Женевський університет (1919)
Галузьмистецтвознавство, вірменознавство, візантологія, d[4], візантійське мистецтво[4], мистецтво Середньовіччя[4], сакральне мистецтво[4] і медієвістика[4]
ЗакладГарвардський університет
d
Коледж Веллслі
Музей мистецтв Фарнсворт
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор мистецтвознавства[d]
Науковий керівникd
ЧленствоАмериканська академія медієвістики[6]
Британська академія
Академія надписів та красного письменства
Академія наук Вірменської РСР
Родичіd
Нагороди

d (1947)

Особ. сторінкаsci.am/members.php?mid=220&langid=3
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нерсесян.

Викладачка в навчальних закладах Франції, Англії та США — Коледжі Веллслі, Колежі де Франс та Сорбонні тощо). Доктор мистецтвознавства. Професорка дослідного центру Думбартон-Окс. Членкиня Американської академії середньовіччя (1945), іноземна членкиня Академії наук Вірменської РСР (1966), членкиня Британської академії (1975) і Академії написів і красного письменства (1978). Почесний доктор коледжів Вільсона (1948) і Сміта (1957). Лауреатка низки міжнародних премій і нагород.

Біографія

Народилася 15 вересня 1896 року в Константинополі в багатій вірменській ррдині, де вона була наймолодшою з трьох дітей. Коли Тер-Нерсесян було 9 років, померла її мати Акабі, а коли 18 — помер батько Мігран.

По материнській лінії Сірарпі була племінницею вченому вірменської церкви і патріарху Магакії Орманяну. Здобула гарну освіту, закінчивши в Константинополі англійську середню і церковноприходську школу Есаян. Побіжно говорила трьома мовами: вірменською, англійською та французькою.

У 1915 році, рятуючись від геноциду вірменів, разом зі своєю сестрою Араксією переїхала до Європи, спочатку влаштувавшись у Швейцарії. Тут Сірарпі Тер-Нерсесян вступила до Женевського університету. Після закінчення її навчання в 1919 році сім'я переїхала на постійне місце проживання до Парижу. Вона вступила в Сорбонну, до школи вищих досліджень і вивчення історії Паризького університету.

Навчалася і працювала поруч зі знаменитими візантологами Шарлем Ділем та Габріелем Мілле, а також з істориком мистецтва Анрі Фасійоном, помічником якого стала в 1922 році.

У 1930 році Сірарпі Тер-Нерсесян переїхала до США, де почала викладати в Коледжі Веллслі у штаті Массачусетс. Читаючи лекції в коледжі, стала повним професором, а потім головою Відділу історії мистецтв і директором Фарнсвортського музею.

Сірарпі Тер-Нерсесян була першою жінкою, що читала в коледжі лекції з мистецтва Візантії, а також нагородженою Вазгеном I медаллю «Григорія Просвітителя» (1960). Вона також стала першою з жінок, запрошених читати лекції до Коллежа де Франс. У свій час була першою жінкою — повним професором в центрі Думбартон-Окс, і другою жінкою, удостоєною медалі англійського товариства антикваріату (1970).

До 1978 року Сірарпі Тер-Нерсесян працювала в Думбартон-Оксі, після чого, вийшовши на пенсію, жила з сестрою в Парижі. Сірарпі Тер-Нерсесян, маючи багату бібліотеку, після виходу на пенсію, пожертвувала її вірменському інституту стародавніх рукописів Матенадарану.

Пам'ять

Після смерті вченої, у 1988 році, було створено ендаумент-фонд для майбутніх студентів істориків мистецтва у Вірменії, а також фонд імені Сірарпі Тер-Нерсесян при Дослідницькому центрі Вірмено-Візантійських мініатюр (фр. Institut de Recherche sur les Miniatures Arméno- byzantines).

Педагогічна діяльність

  • 1925—1929 — викладала в Сорбоннському університеті.
  • 1930—1946 — викладала в коледжі Веллслі (Массачусетс, США).
  • 1937—1946 — голова центру мистецтв Веллесоєського коледжу та інспектор музею Фансворду.
  • 1946—1962 — викладала в Гарвардському університеті.
  • 1953—1954 — почесний директор наукового центру «Думбартон-Окс» Гарвардського університету.
  • 1954—1955 і 1961—1962 — директор навчальної частини Гарвардського університету.
  • 1962—1978 — працювала в Думбартон-Оксі.

Звання

  • член Національного товариства антикваріїв Франції
  • доктор мистецтвознавства (1936)
  • член Американської академії Середньовіччя (1945)
  • професор (1946)
  • член жіночої асоціації університетів США (1948)
  • іноземний член Академії наук Вірменської РСР (1965)
  • член Національної асоціації археологів Франції (1971)
  • член-кореспондент Британської академії (1975)
  • член-кореспондент Академії написів і красного письменства Франції(1978)
  • почесний доктор коледжу Вільсона (1948)
  • почесний доктор коледжу Сміта (1957)

Медалі

  • золота медаль Англійської археологічного товариства (1960)
  • медаль «Григорія Просвітителя» (1960)
  • медаль англійського товариства антикваріату (1970)

Премії

  • лауреат премії імені Фулда (1937)
  • лауреат премії імені Шлюмбертера (1963)
  • лауреат премії імені Ананія Ширакаці Академії наук Вірменської ССР (1982)
  • лауреат премії Французької академії написів і красного письменства

Праці

Основні праці Сірарпі Тер-Нерсесян присвячені питанням вірменської історії та архітектури, вірменського та візантійського середньовічного мистецтва, а також вірменської мініатюри.

Книги

  • Aght'amar: Church of the Holy Cross. Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1945
  • Armenia and the Візантійські Empire: A Brief Study of Armenian Art and Civilization. Cambridge: Harvard University Press, 1945
  • Armenian Manuscripts in the Walters Art Gallery. Baltimore: The Trustees, 1973
  • Armenian miniatures from Isfahan. Brussels: Les Editeurs d'art Associés, 1986
  • The Armenians. New York: Praeger, 1969
  • L'art arménien. Paris: Art européen. Publications filmées d'art et d'histoire, 1965. (French)
  • L illustration du roman de Barlaam et Joasaph. Paris: de Boccard, 1937. (French)
  • Miniature Painting in the Armenian Kingdom of Cilicia from the Twelfth to the Fourteenth Century. Washington D. C.: Думбартон Oaks Studies, 1993

Статті

  • «The Armenian Chronicle of the Constable Smpad or of the 'Royal Historian.'» Думбартон Oaks Papers, Vol. 13, 1959, pp.  141-168
  • «An Armenian Gospel of the Fifteenth Century.» The Boston Public Library Quarterly. 1950, pp.  3-20
  • «A General View of the Manuscripts of San Lazarro.» Bazmavep. Venice, 1947, pp.  269-272. (Armenian)
  • «Pagan and Christian Art in Egypt. An exhibition at the Brooklyn Museum.» The Art Bulletin. Vol. 33, 1941, pp.  165-167
  • «Two Miracles of the Virgin in the Poems of Gautier de Coincy.» Думбартон Oaks Papers, Vol. 41, 1987, pp.  157-163
  • «The Kingdom of Cilician Armenia» A History of the Crusades, edited by Kenneth M. Setton, 1969

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
    d:Track:Q55740543d:Track:Q2926731
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. http://www.sudoc.fr/063255995
  6. https://www.medievalacademy.org/page/CompleteFellows
  7. . Dictionary of art historians. Архів оригіналу за 3 червня 2008. Процитовано 16 листопада 2012.
  8. Allen, Jelisaveta, and Nina G. Garsoïan, Ihor Ševčenko, and Robert W. Thomson (1989). Sirarpie Der Nersessian: 1896-1989. Vol. 43 pp. ix-xi. Dumbarton Oaks Papers. Архів оригіналу за 8 січня 2013. Процитовано 16 листопада 2012.
  9. Армянская советская энциклопедия. — 1985. — С. 683.
  10. Kouymjian, Dickran. «Sirarpie Der Nersessian (1896—1989): Pioneer of Armenian Art History» in Medievalists and the Academy. Jane Chance (ed.) Madison: University of Wisconsin Press, 2005, p. 483.
  11. Сирарпи Тер-Нерсисян. =Армянская Академия Наук. Архів оригіналу за 8 січня 2013. Процитовано 16 листопада 2012.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sirarpi Migranivna Ter Nersesyan virm Սիրարփի Տեր Ներսեսյան nar 5 veresnya 1896 Konstantinopol pom 6 lipnya 1989 Parizh anglijska amerikanska ta francuzka istorikinya i mistectvoznavicya Fahivchinya u galuzi virmenskogo ta vizantijskogo mistectva Sirarpi Ter NersesyanՍիրարփի Տէր ՆերսէսեանNarodilasya5 veresnya 1896 1896 09 05 1 2 3 Konstantinopol abo Stambul Osmanska imperiya 4 Pomerla6 lipnya 1989 1989 07 06 92 roki Parizh FranciyaMisce prozhivannyaSShA Bolgariya Shvejcariya ParizhKrayina Osmanska imperiya FranciyaDiyalnistmistectvoznavicya virmenoznavec vizantologinya mediyevistka vikladachka universitetuAlma materd 1936 5 Praktichna shkola vishih doslidzhen d Zhenevskij universitet 1919 Galuzmistectvoznavstvo virmenoznavstvo vizantologiya d 4 vizantijske mistectvo 4 mistectvo Serednovichchya 4 sakralne mistectvo 4 i mediyevistika 4 ZakladGarvardskij universitet d Koledzh Vellsli Muzej mistectv FarnsvortVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor mistectvoznavstva d Naukovij kerivnikdChlenstvoAmerikanska akademiya mediyevistiki 6 Britanska akademiya Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva Akademiya nauk Virmenskoyi RSRRodichidNagorodid 1947 Osob storinkasci am members php mid 220 amp langid 3 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nersesyan Vikladachka v navchalnih zakladah Franciyi Angliyi ta SShA Koledzhi Vellsli Kolezhi de Frans ta Sorbonni tosho Doktor mistectvoznavstva Profesorka doslidnogo centru Dumbarton Oks Chlenkinya Amerikanskoyi akademiyi serednovichchya 1945 inozemna chlenkinya Akademiyi nauk Virmenskoyi RSR 1966 chlenkinya Britanskoyi akademiyi 1975 i Akademiyi napisiv i krasnogo pismenstva 1978 Pochesnij doktor koledzhiv Vilsona 1948 i Smita 1957 Laureatka nizki mizhnarodnih premij i nagorod BiografiyaNarodilasya 15 veresnya 1896 roku v Konstantinopoli v bagatij virmenskij rrdini de vona bula najmolodshoyu z troh ditej Koli Ter Nersesyan bulo 9 rokiv pomerla yiyi mati Akabi a koli 18 pomer batko Migran Po materinskij liniyi Sirarpi bula pleminniceyu vchenomu virmenskoyi cerkvi i patriarhu Magakiyi Ormanyanu Zdobula garnu osvitu zakinchivshi v Konstantinopoli anglijsku serednyu i cerkovnoprihodsku shkolu Esayan Pobizhno govorila troma movami virmenskoyu anglijskoyu ta francuzkoyu U 1915 roci ryatuyuchis vid genocidu virmeniv razom zi svoyeyu sestroyu Araksiyeyu pereyihala do Yevropi spochatku vlashtuvavshis u Shvejcariyi Tut Sirarpi Ter Nersesyan vstupila do Zhenevskogo universitetu Pislya zakinchennya yiyi navchannya v 1919 roci sim ya pereyihala na postijne misce prozhivannya do Parizhu Vona vstupila v Sorbonnu do shkoli vishih doslidzhen i vivchennya istoriyi Parizkogo universitetu Navchalasya i pracyuvala poruch zi znamenitimi vizantologami Sharlem Dilem ta Gabrielem Mille a takozh z istorikom mistectva Anri Fasijonom pomichnikom yakogo stala v 1922 roci U 1930 roci Sirarpi Ter Nersesyan pereyihala do SShA de pochala vikladati v Koledzhi Vellsli u shtati Massachusets Chitayuchi lekciyi v koledzhi stala povnim profesorom a potim golovoyu Viddilu istoriyi mistectv i direktorom Farnsvortskogo muzeyu Sirarpi Ter Nersesyan bula pershoyu zhinkoyu sho chitala v koledzhi lekciyi z mistectva Vizantiyi a takozh nagorodzhenoyu Vazgenom I medallyu Grigoriya Prosvititelya 1960 Vona takozh stala pershoyu z zhinok zaproshenih chitati lekciyi do Kollezha de Frans U svij chas bula pershoyu zhinkoyu povnim profesorom v centri Dumbarton Oks i drugoyu zhinkoyu udostoyenoyu medali anglijskogo tovaristva antikvariatu 1970 Do 1978 roku Sirarpi Ter Nersesyan pracyuvala v Dumbarton Oksi pislya chogo vijshovshi na pensiyu zhila z sestroyu v Parizhi Sirarpi Ter Nersesyan mayuchi bagatu biblioteku pislya vihodu na pensiyu pozhertvuvala yiyi virmenskomu institutu starodavnih rukopisiv Matenadaranu Pam yatPislya smerti vchenoyi u 1988 roci bulo stvoreno endaument fond dlya majbutnih studentiv istorikiv mistectva u Virmeniyi a takozh fond imeni Sirarpi Ter Nersesyan pri Doslidnickomu centri Virmeno Vizantijskih miniatyur fr Institut de Recherche sur les Miniatures Armeno byzantines Pedagogichna diyalnist1925 1929 vikladala v Sorbonnskomu universiteti 1930 1946 vikladala v koledzhi Vellsli Massachusets SShA 1937 1946 golova centru mistectv Vellesoyeskogo koledzhu ta inspektor muzeyu Fansvordu 1946 1962 vikladala v Garvardskomu universiteti 1953 1954 pochesnij direktor naukovogo centru Dumbarton Oks Garvardskogo universitetu 1954 1955 i 1961 1962 direktor navchalnoyi chastini Garvardskogo universitetu 1962 1978 pracyuvala v Dumbarton Oksi Zvannya chlen Nacionalnogo tovaristva antikvariyiv Franciyi doktor mistectvoznavstva 1936 chlen Amerikanskoyi akademiyi Serednovichchya 1945 profesor 1946 chlen zhinochoyi asociaciyi universitetiv SShA 1948 inozemnij chlen Akademiyi nauk Virmenskoyi RSR 1965 chlen Nacionalnoyi asociaciyi arheologiv Franciyi 1971 chlen korespondent Britanskoyi akademiyi 1975 chlen korespondent Akademiyi napisiv i krasnogo pismenstva Franciyi 1978 pochesnij doktor koledzhu Vilsona 1948 pochesnij doktor koledzhu Smita 1957 Medali zolota medal Anglijskoyi arheologichnogo tovaristva 1960 medal Grigoriya Prosvititelya 1960 medal anglijskogo tovaristva antikvariatu 1970 Premiyi laureat premiyi imeni Fulda 1937 laureat premiyi imeni Shlyumbertera 1963 laureat premiyi imeni Ananiya Shirakaci Akademiyi nauk Virmenskoyi SSR 1982 laureat premiyi Francuzkoyi akademiyi napisiv i krasnogo pismenstvaPraciOsnovni praci Sirarpi Ter Nersesyan prisvyacheni pitannyam virmenskoyi istoriyi ta arhitekturi virmenskogo ta vizantijskogo serednovichnogo mistectva a takozh virmenskoyi miniatyuri Knigi Aght amar Church of the Holy Cross Cambridge Mass Harvard University Press 1945 Armenia and the Vizantijski Empire A Brief Study of Armenian Art and Civilization Cambridge Harvard University Press 1945 Armenian Manuscripts in the Walters Art Gallery Baltimore The Trustees 1973 Armenian miniatures from Isfahan Brussels Les Editeurs d art Associes 1986 The Armenians New York Praeger 1969 L art armenien Paris Art europeen Publications filmees d art et d histoire 1965 French L illustration du roman de Barlaam et Joasaph Paris de Boccard 1937 French Miniature Painting in the Armenian Kingdom of Cilicia from the Twelfth to the Fourteenth Century Washington D C Dumbarton Oaks Studies 1993 Statti The Armenian Chronicle of the Constable Smpad or of the Royal Historian Dumbarton Oaks Papers Vol 13 1959 pp 141 168 An Armenian Gospel of the Fifteenth Century The Boston Public Library Quarterly 1950 pp 3 20 A General View of the Manuscripts of San Lazarro Bazmavep Venice 1947 pp 269 272 Armenian Pagan and Christian Art in Egypt An exhibition at the Brooklyn Museum The Art Bulletin Vol 33 1941 pp 165 167 Two Miracles of the Virgin in the Poems of Gautier de Coincy Dumbarton Oaks Papers Vol 41 1987 pp 157 163 The Kingdom of Cilician Armenia A History of the Crusades edited by Kenneth M Setton 1969PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Annuaire prosopographique la France savante za red B Delmas 2009 d Track Q55740543d Track Q2926731 Czech National Authority Database d Track Q13550863 http www sudoc fr 063255995 https www medievalacademy org page CompleteFellows Dictionary of art historians Arhiv originalu za 3 chervnya 2008 Procitovano 16 listopada 2012 Allen Jelisaveta and Nina G Garsoian Ihor Sevcenko and Robert W Thomson 1989 Sirarpie Der Nersessian 1896 1989 Vol 43 pp ix xi Dumbarton Oaks Papers Arhiv originalu za 8 sichnya 2013 Procitovano 16 listopada 2012 Armyanskaya sovetskaya enciklopediya 1985 S 683 Kouymjian Dickran Sirarpie Der Nersessian 1896 1989 Pioneer of Armenian Art History in Medievalists and the Academy Jane Chance ed Madison University of Wisconsin Press 2005 p 483 ISBN 0 299 20750 1 Sirarpi Ter Nersisyan Armyanskaya Akademiya Nauk Arhiv originalu za 8 sichnya 2013 Procitovano 16 listopada 2012 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ