Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сімнас (лит. Simnas) — місто в Алітуському районі Алітуського повіту Литви, є адміністративним центром Сімнаського староства. Населення 1198 осіб (2020).
| Місто Сімнас Simnas 
Координати Координати: Невідомий формат аргументу
 Сімнас у Вікісховищі |
Географія
Розташований за 23 км від Алітуса і за 128 км від Вільнюса на трасі Р76. Залізнична станція на гілці Казлу-Руда — Алітус. Межує з двома озерами — Сімнас і Гілуйтіс і кількома ставками.
Етимологія назви
Можливо, що це водний топонім від озера Сімно, яке знаходиться на північ від міста, хоча важко пояснити таку назву озера. Якщо припустити, що назва міста є власною назвою місцевості, можна було б припустити, що вона може походити від християнського імені Сімон' (Сім).
Народна легенда розповідає про те, що колись давно жили два добрі велетні Сім і Сін. Вони подружилися і вирішили побудувати для обраного міста дуже гарну церкву, але, оглядаючись навколо, не знайшли підходящого пагорба. Тоді один кинувся нести землі зі сходу, інший із заходу. Вони засипали пагорб, і в ущелинах, звідки вони брали ґрунт, тепер плавають озера Сімнос і Гілуїтіс. Закінчивши роботу, велетні пригостили один одного тютюном, потиснули один одному руки, кинули кожен по жмені дорогоцінного каміння в озера й розділилися — один на полювання, другий на риболовлю. Мешканці, дякуючи велетням, об’єднали їх назви в одну – «Сімнас». Так назвали місцевість, де збудували церкву на горі.
Історія
Вперше згадується у 1382 р. Перші жителі почали селитися на нинішньому місці в 15 столітті, після битви при Жальгірісі. З 1494 в документах згадується садиба Сімнас Великого князя Литовського, яка входила до комплексу державних маєтків - Алицької економії. Це перша згадка Сімнаса в письмових джерелах 16 століття. 1520 управитель Садиби Сімнас Йонас Забжезінскіс розпочав будівництво костелу Сімнас з оборонними елементами. Будівництво та масштабні реконструкційні роботи тривали кілька століть, але риси раннього Відродження збереглися. Цінним інтер'єром костелу вважається чудотворний малюнок Матері Божої в бічному вівтарі. Це найстаріша пам'ятка архітектури в даній місцевості.
1625 самоврядуванням міста опікувався литовський підканцлер і староста Сімнаса Повілас Сапіга. 2 січня 1626 король [[Сигізмунд III Ваза]] надав Сімнасу магдебурзьке право, печатку та герб. 1776 самоврядування було втрачене. 15 червня 1792 король Станіслав-Август Понятовський видав привілей про відновлення втрачених прав міста, але під час політичних потрясінь місто знову їх втратило.
За Третього поділу Польщі у XVIII столітті відійшов до Російської Імперії. Був селищем Кальварійського повіту Августівської, потім Сувальської губерній . В 1899 через місто пройшла бічна гілка Петербурго-Варшавської залізниці. Під час Першої світової війни Сімнас був окупований німецькою армією. До 1917 р. називався Сімно.
У 18 столітті при намісництві церкви діяла парафіяльна школа. 19 століття у Сімнасі було створено пошту та аптеку.
На початку 20 століття місто почало розростатися, утворилася радіальна структура вулиць із площею неправильної форми в центрі.
З 1921 до 1939 входив до складу незалежної Литви. У 1940 р. був окупований СРСР.
22 червня 1941 вранці розбомблено казарми 553-го стрілецького полку в Сімнасі. 23 червня 1941 Сімнас був зайнятий німецькими військами.
12 серпня 1941 ~700 жителів містечка розстріляли в Калесниковському лісі. У післявоєнні роки в районі активно діяли партизани Дайнавського району і партизанська група Дзукі.
Після Другої світової війни Сімнас знову опинився під окупацією СРСР.
28 грудня 1956 Сімнас знову отримав права міста. За совєцьких часів існував центральний населений пункт Сімніс, на трасі на Кросну працював цех Алітуської швейної фабрики «Дайнава».
До 23 січня 1959 був центром Сімнаського району.
З 1991 у складі Литви. З 1995 є центром однойменного староства. 29 червня 1999 отримав герб.
Головна пам'ятка Сімнаса — церква Успіння Діви Марії, побудована в 1520 р. і з того часу багаторазово руйнувалася і перебудовувалася; 1812 р. в будівлі церкви знаходився шпиталь французької армії.
1999 підтверджено поточний Герб Сімнаса.
Населення
| Динаміка населення Сімнаса | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рік | 1897 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2010 | 2020 | ||||||
| жителів | 1622 | 1512 | 1625 | 2313 | 1980 | 1736 | 1198 | ||||||
Визначні пам'ятки
- Костел Успіння Діви Марії — єдиний у Литві костел базиліанського плану епохи Відродження (1520).
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Симнас
- ЭСБЕ
- Ведомости Верховного Совета СССР. № 6 (938), 1959 г.
- Центр туристической информации Алитуса
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Simnas lit Simnas misto v Alituskomu rajoni Alituskogo povitu Litvi ye administrativnim centrom Simnaskogo starostva Naselennya 1198 osib 2020 Misto CoordScale zobrazhennya pidpis kategoriya v Commons Simnas Simnas Gerb Koordinati Koordinati Nevidomij format argumentu Krayina LitvaLitvaPovit AlituskijRajon AlituskijPersha zgadka 1382Misto z 1626Plosha 2 06 km Visota centru 108 mNaselennya 1198 osib 2020 Chasovij poyas UTC 2 vlitku UTC 3Telefonnij kod 315 Alituskij rajon Poshtovij indeks LT 64037GeoNames 594639OSM 1085089 R Alituskij rajon Oficijnij sajt simnetas ltSimnasSimnas Litva Simnas u VikishovishiGeografiyaRoztashovanij za 23 km vid Alitusa i za 128 km vid Vilnyusa na trasi R76 Zaliznichna stanciya na gilci Kazlu Ruda Alitus Mezhuye z dvoma ozerami Simnas i Gilujtis i kilkoma stavkami Etimologiya nazviOzero Simno Mozhlivo sho ce vodnij toponim vid ozera Simno yake znahoditsya na pivnich vid mista hocha vazhko poyasniti taku nazvu ozera Yaksho pripustiti sho nazva mista ye vlasnoyu nazvoyu miscevosti mozhna bulo b pripustiti sho vona mozhe pohoditi vid hristiyanskogo imeni Simon Sim Narodna legenda rozpovidaye pro te sho kolis davno zhili dva dobri veletni Sim i Sin Voni podruzhilisya i virishili pobuduvati dlya obranogo mista duzhe garnu cerkvu ale oglyadayuchis navkolo ne znajshli pidhodyashogo pagorba Todi odin kinuvsya nesti zemli zi shodu inshij iz zahodu Voni zasipali pagorb i v ushelinah zvidki voni brali grunt teper plavayut ozera Simnos i Giluyitis Zakinchivshi robotu veletni prigostili odin odnogo tyutyunom potisnuli odin odnomu ruki kinuli kozhen po zhmeni dorogocinnogo kaminnya v ozera j rozdililisya odin na polyuvannya drugij na ribolovlyu Meshkanci dyakuyuchi veletnyam ob yednali yih nazvi v odnu Simnas Tak nazvali miscevist de zbuduvali cerkvu na gori IstoriyaVpershe zgaduyetsya u 1382 r Pershi zhiteli pochali selitisya na ninishnomu misci v 15 stolitti pislya bitvi pri Zhalgirisi Z 1494 v dokumentah zgaduyetsya sadiba Simnas Velikogo knyazya Litovskogo yaka vhodila do kompleksu derzhavnih mayetkiv Alickoyi ekonomiyi Ce persha zgadka Simnasa v pismovih dzherelah 16 stolittya 1520 upravitel Sadibi Simnas Jonas Zabzhezinskis rozpochav budivnictvo kostelu Simnas z oboronnimi elementami Budivnictvo ta masshtabni rekonstrukcijni roboti trivali kilka stolit ale risi rannogo Vidrodzhennya zbereglisya Cinnim inter yerom kostelu vvazhayetsya chudotvornij malyunok Materi Bozhoyi v bichnomu vivtari Ce najstarisha pam yatka arhitekturi v danij miscevosti 1625 samovryaduvannyam mista opikuvavsya litovskij pidkancler i starosta Simnasa Povilas Sapiga 2 sichnya 1626 korol Sigizmund III Vaza nadav Simnasu magdeburzke pravo pechatku ta gerb 1776 samovryaduvannya bulo vtrachene 15 chervnya 1792 korol Stanislav Avgust Ponyatovskij vidav privilej pro vidnovlennya vtrachenih prav mista ale pid chas politichnih potryasin misto znovu yih vtratilo Za Tretogo podilu Polshi u XVIII stolitti vidijshov do Rosijskoyi Imperiyi Buv selishem Kalvarijskogo povitu Avgustivskoyi potim Suvalskoyi gubernij V 1899 cherez misto projshla bichna gilka Peterburgo Varshavskoyi zaliznici Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Simnas buv okupovanij nimeckoyu armiyeyu Do 1917 r nazivavsya Simno U 18 stolitti pri namisnictvi cerkvi diyala parafiyalna shkola 19 stolittya u Simnasi bulo stvoreno poshtu ta apteku Na pochatku 20 stolittya misto pochalo rozrostatisya utvorilasya radialna struktura vulic iz plosheyu nepravilnoyi formi v centri Z 1921 do 1939 vhodiv do skladu nezalezhnoyi Litvi U 1940 r buv okupovanij SRSR 22 chervnya 1941 vranci rozbombleno kazarmi 553 go strileckogo polku v Simnasi 23 chervnya 1941 Simnas buv zajnyatij nimeckimi vijskami 12 serpnya 1941 700 zhiteliv mistechka rozstrilyali v Kalesnikovskomu lisi U pislyavoyenni roki v rajoni aktivno diyali partizani Dajnavskogo rajonu i partizanska grupa Dzuki Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Simnas znovu opinivsya pid okupaciyeyu SRSR 28 grudnya 1956 Simnas znovu otrimav prava mista Za sovyeckih chasiv isnuvav centralnij naselenij punkt Simnis na trasi na Krosnu pracyuvav ceh Alituskoyi shvejnoyi fabriki Dajnava Do 23 sichnya 1959 buv centrom Simnaskogo rajonu Z 1991 u skladi Litvi Z 1995 ye centrom odnojmennogo starostva 29 chervnya 1999 otrimav gerb Golovna pam yatka Simnasa cerkva Uspinnya Divi Mariyi pobudovana v 1520 r i z togo chasu bagatorazovo rujnuvalasya i perebudovuvalasya 1812 r v budivli cerkvi znahodivsya shpital francuzkoyi armiyi 1999 pidtverdzheno potochnij Gerb Simnasa NaselennyaDinamika naselennya SimnasaRik 1897 1970 1979 1989 2001 2010 2020zhiteliv 1622 1512 1625 2313 1980 1736 1198Viznachni pam yatkiKostel Uspinnya Divi Mariyi yedinij u Litvi kostel bazilianskogo planu epohi Vidrodzhennya 1520 Kostel Uspinnya Divi MariyiPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Simnas ESBE Vedomosti Verhovnogo Soveta SSSR 6 938 1959 g Centr turisticheskoj informacii Alitusa