Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутн

Сільськогосподарська освіта

Сільськогосподарська освіта
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.

Аграрна освіта, сільськогоспо́дарська осві́та — система підготовки фахівців і кваліфікованих працівників для сільського господарства у звичайних навчальних закладах (нижчих, середніх, вищих).

Історія

Упродовж віків знання людини вирощувати сільськогосподарські культури і розводити свійських тварин було сукупністю навичок, які базувалися на спостереженнях і практичному досвіді, та передавалися з покоління в покоління. Початки сільськогосподарської освіти як спеціальної галузі освіти були покладені в Західній Європі у першій половині 18 століття, в Росії й Україні — з кінця 18 століття. В українських губерніях до 1917 року першим навчальном закладом можна вважати Школу практично землуробства, що була відкрита 25 квітня 1790 року для селян-переселенців у с. Богоявленське професором Михайлом Георгійовичем (Єгорович) Лівановим. Надалі сільськогосподарські школи з'явилися лише у 19 ст.: курси для садоводів та городників в Нікітському Ботанічному Саду біля Ялти (1823) та пасічнича школа, що її 1828 року заснував у своєму маєтку в Митченках (Чернігівщина) П. Прокопович; у 1844 році постала середня школа хліборобства та садівництва в Умані.

Краще почала розвиватися сільськогосподарська освіта з кінця 19 століття, але назагал вона була, зокрема як на хліборобську країну, відстала. У 1914 році в Російській Імперії було 15 сільськогосподарських вищих школи. На той час в Україні діяли лише Харківський Ветеринарний інститут, агрономічний факультет при і катедри хліборобства в Київському та Новоросійському університетах; щойно з 1915 почав діяти у Харкові Інститут Сільського Господарства та Лісництва, евакуйований туди під час війни з Ново-Олександрії () у Люблінській губернії. Середніх сільськогосподарських шкіл було 5, серед них Уманська школа хліборобства та садівництва (з 1844), Харківська (у Деркачах з 1855; при ній діяли підготовні курси для вчителів нижчих сільськогосподарських шкіл), Херсонська (з 1874). Термін навчання 6 років.

У 9 українських губерніях нараховувалося 67 нижчих сільськогосподарських шкіл. Вони поділялися на загальні (1 та 2 ступеня) та фахові (садівництва городництва, скотарства, виноробства, бджільництва й ін.). Термін навчання у загальній школі — від 3 років і більше, у спеціальних — від 1 до 3 років. Для вступу треба було закінчити: для 1 ступеня двокласову сільську школу, для 2 ступеня — однорічну початкову школу, для деяких вистачало вміння читати. Поодинокі середні й нижчі сільськогосподарські школи мали великі зразкові господарства, у яких учні відбували практику. Сільськогосподарські школи були підпорядковані Міністерству Земельних Справ. Кожний тип школи давав закінчену освіту з відповідним свідоцтвом.

виявлялася головне в організації виставок (1908 — 24 загальні і 52 спеціальні) та курсів і лекцій на сільськогосподарські теми, що їх влаштовували переважно земства та сільськогосподарські товариства (докладніше див. Агрономія суспільна й державна).

За української влади постало кілька нових сільськогосподарських шкіл, а при Кам'янець-Подільському Університеті діяв сільськогосподарський факультет.

За радянської влади реорганізовано все шкільництво в УРСР, у тому числі й сільськогосподарське, за системою Г. Гринька і створено такі типи сільськогосподарських шкіл: інститути з 4-річним терміном навчання, з завданням випускати фахівців ширшого профілю, технікуми з 3-річним курсом навчання, що випускали вузьких фахівців (агронома-рільника, інженера-меліоратора, зоотехніка тощо); нижчі сільськогосподарські школи — агропрофшколи з дворічним курсом, з завданням випускати кваліфікованого сільськогосподарського робітника. Число вищих і середніх сільськогосподарських шкіл збільшено за рахунок підвищення кваліфікації існуючих раніше сільськогосподарських шкіл, що й спричинило зниження їх рівня. З 1928 спеціальні школи розформовано на ще вужчі спеціальні, їх відокремлено від наркоматів, що разом з переслідуванням старіших досвідчених педагогів і висуненням малокваліфікованих нових призвело до дальшого зниження сільськогосподарської освіти. У середині 1930-х років відбулася уніфікація сільськогосподарської освіти УРСР з усім СРСР, підвищено її рівень і збільшено кількість шкіл.

За не цілком точною статистикою кількість сільськогосподарських інститутів зросла з 7 у 1928 до 20 у 1938; відповідні числа для сільськогосподарських технікумів: 20 і 123 (числа для УРСР у межах 1938).

Після занепаду в 1941 — 45 сільськогосподарську освіту відновлено і згодом поширено та змінено її профіль (уніфікований у всьому СРСР). Розвиток високої і середньої сільськогосподарської освіти такий (а — кількість, б — число студентів у них у тис.):

Навчальні заклади

Рік Вищі Середні спеціальні
б | а | б
1960 — 61 18 45,6 148 123,8
1965 — 66 17 67,6 126 112,4
1970 — 71 17 65,6 126 110,4
1974— 75 17 69,4 113 107,2

За 1960—1961 — 1971—1972 зросла кількість випускників вищих сільськогосподарських шкіл з 6 100 до 10 800, середніх — з 18 900 до 30 800. Одночасно збільшилася кількість фахівців, зайнятих у сільському господарстві: з середньою кваліфікацією з 105600 у 1964 до 196500 у 1973, з вищою — з 32 000 до 73 100.

В УРСР діяли такі високі сільськогосподарські школи: Українська сільськогосподарська академія в Києві, сільськогосподарські інститути: Білоцерківський, Луганський, Дніпропетровський, Житомирський, Кам'янець-Подільський, Кримський, Львівський, Одеський, Полтавський, Уманський, Харківський, Херсонський; зооветеринарні Інститути: Львівський, Харківський; інститути механізації й електрифікації сільського господарства: Київський, Харківський, Мелітопольський; на Кубані діє сільськогосподарський інститут у Краснодарі. Близько половини студентів навчається без відриву від виробництва — на вечірніх і заочних відділах. Термін навчання від 4½ до 5 років (для заочників — 6). Сільськогосподарські вузи ведуть також науково-дослідну роботу та публікують праці. Українська сільськогосподарська академія і Харківський сільськогосподарський інститут мають право приймати для захисту докторські дисертації. Випускники сільськогосподарських вузів здобувають кваліфікацію вченого агронома, ветеринарного лікаря, інженера.

Фахівців сільського господарства середньої кваліфікації готують сільськогосподарські технікуми, зооветеринарні й гідромеліоративні технікуми та ін. До них приймають осіб, що закінчили 8 — 10 клас середньої школи, термін навчання — 2 — 4 роки. Більшість учнів навчається на вечірніх заочних курсах.

Кадри масових професій (механізатори, трактористи-машиністи, електромонтери, бригадири, городники, ветеринарні санітари й інші) готують у системі професійно-технічної освіти (з них вийшло в УРСР 1971 58 000 осіб з закінченою нижчою сільськогосподарською освітою), однорічні сільськогосподарські школи, агротехнічні курси у колгоспах і радгоспах, спеціальні бригади середніх загальноосвітніх шкіл. Фахівці і керівні робітники в сільському господарстві підвищують кваліфікацію на спеціальних факультетах сільськогосподарських вузів і курсах при них.

Західноукраїнські землі

Сільськогосподарська освіта на українських землях, які входили до складу Австро-Угорщини, була слабо розвинена. Єдиною високою школою була Академія Рільнича в Дублянах біля Львова (1919 перетворена на факультет Львівської Політехніки) з польською викладовою мовою. Середня рільнича школа в Кіцмані на Буковині (директор Є. Жуковський) була довгий час єдиною середньою сільськогосподарською школою з українською мовою навчання. Серед нечисленних нижчих шкіл треба згадати садівничо-городничу школу в Заліщиках та школи, що їх організували українські товариства: «Просвіта» в Миловані (Товмацького пов.) і в Угерцях Винявських (Рудківського пов.), «Маслосоюз» — молочарську школу в Стрию; у цих школах введено кількамісячні курси.

У 1920 — 30-х роках стан сільськогосподарської освіта на українських землях під Польщею був низький. На 1939 існувало: 1 висока, 2 ліцеї, 1 середня, 27 нижчих сільськогосподарських шкіл: у тому числі ледве 4 з українською мовою навчання (серед них Державний сільськогосподарський ліцей у Черниці поблизу Стрия, заснований 1934). Добре розвивалася позашкільна сільськогосподарська освіта завдяки діяльності товариства «Сільський Господар», зокрема організованому ним хліборобському вишколові молоді.

На Буковині під румунською окупацією сільськогосподарська освіта занепала і зазнала цілковитої румунізації. Натомість вона (особливо нижча і короткотривалі сільськогосподарські курси) розвинулася, хоч недостатньо, на Закарпатті; у Сваляві була приватна трирічна середня типу пасічнича школа Л. Гуменюка.

Агрономічний і лісовий відділи мали Українська господарська академія і Український технічно-господарський інститут у Подєбрадах, випускники яких здебільшого працювали за фахом на Західній Україні.

Література

Посилання

  1. Вергунов В. Фундатору сільськогосподарської науки та спеціальної галузевої освіти на українських землях професору М. Г. Ліванову – 265 років // Емінак. 2017. No 1 (17). Т. 2. C. 91-97.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Agrarna osvita silskogospo darska osvi ta sistema pidgotovki fahivciv i kvalifikovanih pracivnikiv dlya silskogo gospodarstva u zvichajnih navchalnih zakladah nizhchih serednih vishih IstoriyaUprodovzh vikiv znannya lyudini viroshuvati silskogospodarski kulturi i rozvoditi svijskih tvarin bulo sukupnistyu navichok yaki bazuvalisya na sposterezhennyah i praktichnomu dosvidi ta peredavalisya z pokolinnya v pokolinnya Pochatki silskogospodarskoyi osviti yak specialnoyi galuzi osviti buli pokladeni v Zahidnij Yevropi u pershij polovini 18 stolittya v Rosiyi j Ukrayini z kincya 18 stolittya V ukrayinskih guberniyah do 1917 roku pershim navchalnom zakladom mozhna vvazhati Shkolu praktichno zemlurobstva sho bula vidkrita 25 kvitnya 1790 roku dlya selyan pereselenciv u s Bogoyavlenske profesorom Mihajlom Georgijovichem Yegorovich Livanovim Nadali silskogospodarski shkoli z yavilisya lishe u 19 st kursi dlya sadovodiv ta gorodnikiv v Nikitskomu Botanichnomu Sadu bilya Yalti 1823 ta pasichnicha shkola sho yiyi 1828 roku zasnuvav u svoyemu mayetku v Mitchenkah Chernigivshina P Prokopovich u 1844 roci postala serednya shkola hliborobstva ta sadivnictva v Umani Krashe pochala rozvivatisya silskogospodarska osvita z kincya 19 stolittya ale nazagal vona bula zokrema yak na hliborobsku krayinu vidstala U 1914 roci v Rosijskij Imperiyi bulo 15 silskogospodarskih vishih shkoli Na toj chas v Ukrayini diyali lishe Harkivskij Veterinarnij institut agronomichnij fakultet pri Kiyivskomu Politehnichnomu Instituti i katedri hliborobstva v Kiyivskomu ta Novorosijskomu universitetah shojno z 1915 pochav diyati u Harkovi Institut Silskogo Gospodarstva ta Lisnictva evakujovanij tudi pid chas vijni z Novo Oleksandriyi u Lyublinskij guberniyi Serednih silskogospodarskih shkil bulo 5 sered nih Umanska shkola hliborobstva ta sadivnictva z 1844 Harkivska u Derkachah z 1855 pri nij diyali pidgotovni kursi dlya vchiteliv nizhchih silskogospodarskih shkil Hersonska z 1874 Termin navchannya 6 rokiv U 9 ukrayinskih guberniyah narahovuvalosya 67 nizhchih silskogospodarskih shkil Voni podilyalisya na zagalni 1 ta 2 stupenya ta fahovi sadivnictva gorodnictva skotarstva vinorobstva bdzhilnictva j in Termin navchannya u zagalnij shkoli vid 3 rokiv i bilshe u specialnih vid 1 do 3 rokiv Dlya vstupu treba bulo zakinchiti dlya 1 stupenya dvoklasovu silsku shkolu dlya 2 stupenya odnorichnu pochatkovu shkolu dlya deyakih vistachalo vminnya chitati Poodinoki seredni j nizhchi silskogospodarski shkoli mali veliki zrazkovi gospodarstva u yakih uchni vidbuvali praktiku Silskogospodarski shkoli buli pidporyadkovani Ministerstvu Zemelnih Sprav Kozhnij tip shkoli davav zakinchenu osvitu z vidpovidnim svidoctvom viyavlyalasya golovne v organizaciyi vistavok 1908 24 zagalni i 52 specialni ta kursiv i lekcij na silskogospodarski temi sho yih vlashtovuvali perevazhno zemstva ta silskogospodarski tovaristva dokladnishe div Agronomiya suspilna j derzhavna Za ukrayinskoyi vladi postalo kilka novih silskogospodarskih shkil a pri Kam yanec Podilskomu Universiteti diyav silskogospodarskij fakultet Za radyanskoyi vladi reorganizovano vse shkilnictvo v URSR u tomu chisli j silskogospodarske za sistemoyu G Grinka i stvoreno taki tipi silskogospodarskih shkil instituti z 4 richnim terminom navchannya z zavdannyam vipuskati fahivciv shirshogo profilyu tehnikumi z 3 richnim kursom navchannya sho vipuskali vuzkih fahivciv agronoma rilnika inzhenera melioratora zootehnika tosho nizhchi silskogospodarski shkoli agroprofshkoli z dvorichnim kursom z zavdannyam vipuskati kvalifikovanogo silskogospodarskogo robitnika Chislo vishih i serednih silskogospodarskih shkil zbilsheno za rahunok pidvishennya kvalifikaciyi isnuyuchih ranishe silskogospodarskih shkil sho j sprichinilo znizhennya yih rivnya Z 1928 specialni shkoli rozformovano na she vuzhchi specialni yih vidokremleno vid narkomativ sho razom z peresliduvannyam starishih dosvidchenih pedagogiv i visunennyam malokvalifikovanih novih prizvelo do dalshogo znizhennya silskogospodarskoyi osviti U seredini 1930 h rokiv vidbulasya unifikaciya silskogospodarskoyi osviti URSR z usim SRSR pidvisheno yiyi riven i zbilsheno kilkist shkil Za ne cilkom tochnoyu statistikoyu kilkist silskogospodarskih institutiv zrosla z 7 u 1928 do 20 u 1938 vidpovidni chisla dlya silskogospodarskih tehnikumiv 20 i 123 chisla dlya URSR u mezhah 1938 Pislya zanepadu v 1941 45 silskogospodarsku osvitu vidnovleno i zgodom poshireno ta zmineno yiyi profil unifikovanij u vsomu SRSR Rozvitok visokoyi i serednoyi silskogospodarskoyi osviti takij a kilkist b chislo studentiv u nih u tis Navchalni zakladiRik Vishi Seredni specialni b a b 1960 61 18 45 6 148 123 8 1965 66 17 67 6 126 112 4 1970 71 17 65 6 126 110 4 1974 75 17 69 4 113 107 2 Za 1960 1961 1971 1972 zrosla kilkist vipusknikiv vishih silskogospodarskih shkil z 6 100 do 10 800 serednih z 18 900 do 30 800 Odnochasno zbilshilasya kilkist fahivciv zajnyatih u silskomu gospodarstvi z serednoyu kvalifikaciyeyu z 105600 u 1964 do 196500 u 1973 z vishoyu z 32 000 do 73 100 V URSR diyali taki visoki silskogospodarski shkoli Ukrayinska silskogospodarska akademiya v Kiyevi silskogospodarski instituti Bilocerkivskij Luganskij Dnipropetrovskij Zhitomirskij Kam yanec Podilskij Krimskij Lvivskij Odeskij Poltavskij Umanskij Harkivskij Hersonskij zooveterinarni Instituti Lvivskij Harkivskij instituti mehanizaciyi j elektrifikaciyi silskogo gospodarstva Kiyivskij Harkivskij Melitopolskij na Kubani diye silskogospodarskij institut u Krasnodari Blizko polovini studentiv navchayetsya bez vidrivu vid virobnictva na vechirnih i zaochnih viddilah Termin navchannya vid 4 do 5 rokiv dlya zaochnikiv 6 Silskogospodarski vuzi vedut takozh naukovo doslidnu robotu ta publikuyut praci Ukrayinska silskogospodarska akademiya i Harkivskij silskogospodarskij institut mayut pravo prijmati dlya zahistu doktorski disertaciyi Vipuskniki silskogospodarskih vuziv zdobuvayut kvalifikaciyu vchenogo agronoma veterinarnogo likarya inzhenera Fahivciv silskogo gospodarstva serednoyi kvalifikaciyi gotuyut silskogospodarski tehnikumi zooveterinarni j gidromeliorativni tehnikumi ta in Do nih prijmayut osib sho zakinchili 8 10 klas serednoyi shkoli termin navchannya 2 4 roki Bilshist uchniv navchayetsya na vechirnih zaochnih kursah Kadri masovih profesij mehanizatori traktoristi mashinisti elektromonteri brigadiri gorodniki veterinarni sanitari j inshi gotuyut u sistemi profesijno tehnichnoyi osviti z nih vijshlo v URSR 1971 58 000 osib z zakinchenoyu nizhchoyu silskogospodarskoyu osvitoyu odnorichni silskogospodarski shkoli agrotehnichni kursi u kolgospah i radgospah specialni brigadi serednih zagalnoosvitnih shkil Fahivci i kerivni robitniki v silskomu gospodarstvi pidvishuyut kvalifikaciyu na specialnih fakultetah silskogospodarskih vuziv i kursah pri nih Zahidnoukrayinski zemliSilskogospodarska osvita na ukrayinskih zemlyah yaki vhodili do skladu Avstro Ugorshini bula slabo rozvinena Yedinoyu visokoyu shkoloyu bula Akademiya Rilnicha v Dublyanah bilya Lvova 1919 peretvorena na fakultet Lvivskoyi Politehniki z polskoyu vikladovoyu movoyu Serednya rilnicha shkola v Kicmani na Bukovini direktor Ye Zhukovskij bula dovgij chas yedinoyu serednoyu silskogospodarskoyu shkoloyu z ukrayinskoyu movoyu navchannya Sered nechislennih nizhchih shkil treba zgadati sadivnicho gorodnichu shkolu v Zalishikah ta shkoli sho yih organizuvali ukrayinski tovaristva Prosvita v Milovani Tovmackogo pov i v Ugercyah Vinyavskih Rudkivskogo pov Maslosoyuz molocharsku shkolu v Striyu u cih shkolah vvedeno kilkamisyachni kursi U 1920 30 h rokah stan silskogospodarskoyi osvita na ukrayinskih zemlyah pid Polsheyu buv nizkij Na 1939 isnuvalo 1 visoka 2 liceyi 1 serednya 27 nizhchih silskogospodarskih shkil u tomu chisli ledve 4 z ukrayinskoyu movoyu navchannya sered nih Derzhavnij silskogospodarskij licej u Chernici poblizu Striya zasnovanij 1934 Dobre rozvivalasya pozashkilna silskogospodarska osvita zavdyaki diyalnosti tovaristva Silskij Gospodar zokrema organizovanomu nim hliborobskomu vishkolovi molodi Na Bukovini pid rumunskoyu okupaciyeyu silskogospodarska osvita zanepala i zaznala cilkovitoyi rumunizaciyi Natomist vona osoblivo nizhcha i korotkotrivali silskogospodarski kursi rozvinulasya hoch nedostatno na Zakarpatti u Svalyavi bula privatna tririchna serednya tipu pasichnicha shkola L Gumenyuka Agronomichnij i lisovij viddili mali Ukrayinska gospodarska akademiya i Ukrayinskij tehnichno gospodarskij institut u Podyebradah vipuskniki yakih zdebilshogo pracyuvali za fahom na Zahidnij Ukrayini LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Siropolko S Istoriya osviti na Ukrayini L 1937 Ivanovich K Selskohozyajstvennoe obrazovanie v SSSR M 1958 Shulga I Virobniche navchannya z silskogospodarskim profilem K 1962 Borovskij M Naris istoriyi silskogospodarskogo shkilnictva na Zahidno ukrayinskih zemlyah 1900 1944 Vinnipeg 1974 PosilannyaAgrarna osvita VUE Nacionalnij universitet bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini Nacionalnij lisotehnichnij universitet Ukrayini angl Illinojskij universitet v Urbana Shampejn ros Vergunov V Fundatoru silskogospodarskoyi nauki ta specialnoyi galuzevoyi osviti na ukrayinskih zemlyah profesoru M G Livanovu 265 rokiv Eminak 2017 No 1 17 T 2 C 91 97

Дата публікації:
Топ