Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сільничка Франциска І або Сальєра — уславлений зразок ювелірства відомого майстра доби італійського маньєризму Бенвенуто Челліні (1500—1571).
 | |
| Творець: | Бенвенуто Челліні |
|---|---|
| Замовник: | Франциск I |
| Час створення: | 1543 |
| Висота: | 26,3 см |
| Ширина: | 21,5 см |
| Матеріал: | золото, чорне дерево[2] і слонова кістка[2] |
| Зберігається: | Музей історії мистецтв |
| Музей: | Музей історії мистецтв |
 Сільничка Франциска I у Вікісховищі | |
Назва
Назва «сільничка» — це поширений переклад з італійської «Сальєра», що не зовсім точно. Бо ювелірний виріб має дві ємності, одну — для солі, іншу — для перцю. Остання розташована в маленькій золотій храмовій споруді поряд з алегоричною жіночою фігурою.
Передісторія створення
Бенвенуто Челліні народився в родині землевласника і майстра музичних інструментів. Батько сподівався, що і його другий син стане музикою або майстром музичних інструментів. Підліток рано виявив характер і подався в майстерню ювеліра Брандіні, де опановував малюнок і ювелірну справу.
Авантюрний, психопатичний характер Бенвенуто Челліні не сприяв спокійному життю. Молодик брав участь у постійних сварках з конкурентами, що закінчувались серйозними бійками. За участь в бійках з важкими наслідками в період 1516–1523 років його двічі виганяли з міста Флоренція як злочинця. Але його здібності і бажання родини Медичі демонструвати свою прихильність місцевим талантам дозволяли бандиткуватому молодику повертатися в рідне місто. На боці Челліні був Джуліо де Медичі (котрий пізніше став Папою Клементом VII), що надав йому амністію, а пізніше сприяв облаштуванню в Римі приблизно у 1523 р., воліючи мати там власного ювеліра-земляка.
Окрім ювелірної діяльності, він почав робити печатки. На цей час припадає зустріч Челліні із банкіром Порцио Кіджі, якого він дуже поважав та завдяки замовленням якого мав змогу відкрити власну майстерню. Порцио Кіджі стане одним з меценатів неспокійного майстра, що сварився навіть з папою римським. У будинку Кіджі (зараз Вілла Фарнезіна) Бенвенуто мав змогу вивчати уславлені фрески Рафаеля Санті, які мали могутній вплив на подальший художній розвиток митця. Рафаель мав величезний авторитет в художніх колах Риму, і Бенвенуто з цим авторитетом рахувався.
Навіть чума, що у 1525 році спіткала папську столицю і змушувала мешканців Риму покидати свої домівки, Челліні не торкнулася. Він скуповував за безцінь у працюючих на полях баварців-німців античні медальйони та коштовне каміння, які ті знаходили під час праці в землі. Метою купівель була майбутня спекуляція, перепродаж за більшу ціну при поверненні до Риму кардиналам, поціновувачам ювелірного мистецтва та античних артефактів.
Пограбування Риму 1527 року Челліні бачив на власні очі, бо був на боці захисників міста. Під час облоги Риму, коли стало зрозуміло, що місто захопили, Челліні знищив (за наказом папи) декілька ювелірних виробів, що разом важили близько 200 фунтів золота, для того, щоб вони не потрапили до рук загарбників. Але вберегти сам Рим від пограбування і руйнацій не вдалося. Розчарований Челліні покинув поруйнований Рим, як і більшість тогочасних митців.
Сільничка
По поверненню Челліні до Риму, його меценатом став кардинал Іпполіто д'Есте з міста Феррара. За планом він мусив зробити келихи і тарелі зі срібла. У ювелірний комплект для кардинала входила і ювелірна сільничка. Коли Іпполіто д'Есте побачив модель майбутнього твору з воску, то вважав, що створити його неможливо через складність. Келихи і тарілі Челліні зробити встиг, а сільничку — ні. Кардинал передав срібний посуд як дипломатичний подарунок королю Франції, куди дістався і Челліні. Амбітний майстер, що зажадав прихильності французького монарха, і запропонував створити для нього ювелірну сільничку. Король і надав необхідні матеріали.
Опис твору
Для створення сільнички ще в Італії була розроблена складна програма — сільничка алегоричними фігурами натякала на створення солі і перцю. Сіль надавало море (в особі Нептуна), а перець — земля (в особі богині Кібели). Ємністю для перцю і слугував золотий храм поряд з богинею землі. Ювелірно обробленим був і постамент, де у нішах-заглибинах Челліні розмістив алегоричні фігурки сезонів та пір доби (день, вечір,ніч, ранок). Для постаменту використано шматочок чорної деревини. Алегоричні фігури оголених Кібели та Нептуна з золота. Деякі деталі підкреслені використанням емалі. Постамент сільнички — 30 сантиметрів завдовжки, а її висота — двадцять шість сантиметрів. Те, що не було зроблене для кардинала, Челліні реалізував для короля Франції.
Челліні не втримається й у Франції через скандали з коханками, ризиковані сексуальні практики і судові позиви. Його шлях знову лежав на батьківщину.
Провенанс
Не втрималась у Франції й ювелірна сільничка. Як дипломатичний подарунок вона потрапила у Австрію до Фердинанда Тірольського, де роками прикрашала замок Амбрас. За цей час встигли забути і історію її створення, і автора незвичного ювелірного виробу. Лише після створення у Відні Музею історії мистецтв сільничка 16 століття стала експонатом музейної колекції декоративно-ужиткового мистецтва.
Кримінально-скандальна преса і сальєра
У травні 2003 року ювелірна сільничка несподівано стала персонажем кримінально-скандальної преси. Скориставшись ремонтом в Музеї історії мистецтв хтось знайшов слабину в охороні і викрав золоту сільничку. Був зафіксований якийсь сигнал, який охорона розцінила як фальшиву тривогу. Вранці другого дня прибиральниці сповістили про викрадення експонату. Уславлений твір, практично єдиний зі збережених ювелірних виробів Бенвенуто Челліні, був застрахований лише на половину власної ринкової вартості (у 50.000.000 євро). Аби віднайти шедевр 16 століття підключили поліцію і працівників Скотланд Ярду. Розшуки тривали три роки.
Про себе нагадав сам злочинець, що вимагав за твір 10.000.000 євро. Злочинця спіймали і викрадений твір до знищення встигли знайти в лісі біля міста Цветль в коробці зі свинцю. Преса сповіщала, що керівництво музею пропонувало грабіжнику лише 70.000 євро через надзвичайну мистецьку вартість твору, який не можливо офіційно, відкрито продати. Твір повернули в музей, а злочинець (Роберт Манг, 47 років) отримав судовий вирок у п'ять років ув'язнення. Злочинець відбув лише два роки і 10 місяців і був звільнений достроково.
Примітки
- http://bilddatenbank.khm.at/viewArtefact?id=87080
- http://www.europeana.eu/portal/record/2063629/AUS_280_002.html
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сільничка Франциска I
- Дживелегов А. К., Очерки итальянского Возрождения. Кастильоне, Аретино, Челлини, М., 1929;
- Виппер Б. Р., Бенвенуто Челлини, в его кн.: Статьи об искусстве. М., 1970;
- Saliera: Beschreibung und Detailbilder[недоступне посилання з липня 2019]
Zum Kunstraub:
- Wie es gelang, die «Saliera» aus dem angeblichen «Bollwerk» zu stehlen[недоступне посилання з липня 2019], zeus.zeit.de
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Silnichka Franciska I abo Salyera uslavlenij zrazok yuvelirstva vidomogo majstra dobi italijskogo manyerizmu Benvenuto Chellini 1500 1571 Silnichka Franciska ITvorec Benvenuto ChelliniZamovnik Francisk IChas stvorennya 1543Visota 26 3 smShirina 21 5 smMaterial zoloto chorne derevo 2 i slonova kistka 2 Zberigayetsya Muzej istoriyi mistectvMuzej Muzej istoriyi mistectv Silnichka Franciska I u Vikishovishi Silnichka francuzkogo korolya Franciska I Muzej istoriyi mistectv VidenNazvaNazva silnichka ce poshirenij pereklad z italijskoyi Salyera sho ne zovsim tochno Bo yuvelirnij virib maye dvi yemnosti odnu dlya soli inshu dlya percyu Ostannya roztashovana v malenkij zolotij hramovij sporudi poryad z alegorichnoyu zhinochoyu figuroyu Peredistoriya stvorennyaChellini Medal na chest papi rimskogo Klementa VII Benvenuto Chellini narodivsya v rodini zemlevlasnika i majstra muzichnih instrumentiv Batko spodivavsya sho i jogo drugij sin stane muzikoyu abo majstrom muzichnih instrumentiv Pidlitok rano viyaviv harakter i podavsya v majsternyu yuvelira Brandini de opanovuvav malyunok i yuvelirnu spravu Avantyurnij psihopatichnij harakter Benvenuto Chellini ne spriyav spokijnomu zhittyu Molodik brav uchast u postijnih svarkah z konkurentami sho zakinchuvalis serjoznimi bijkami Za uchast v bijkah z vazhkimi naslidkami v period 1516 1523 rokiv jogo dvichi viganyali z mista Florenciya yak zlochincya Ale jogo zdibnosti i bazhannya rodini Medichi demonstruvati svoyu prihilnist miscevim talantam dozvolyali banditkuvatomu molodiku povertatisya v ridne misto Na boci Chellini buv Dzhulio de Medichi kotrij piznishe stav Papoyu Klementom VII sho nadav jomu amnistiyu a piznishe spriyav oblashtuvannyu v Rimi priblizno u 1523 r voliyuchi mati tam vlasnogo yuvelira zemlyaka Okrim yuvelirnoyi diyalnosti vin pochav robiti pechatki Na cej chas pripadaye zustrich Chellini iz bankirom Porcio Kidzhi yakogo vin duzhe povazhav ta zavdyaki zamovlennyam yakogo mav zmogu vidkriti vlasnu majsternyu Porcio Kidzhi stane odnim z mecenativ nespokijnogo majstra sho svarivsya navit z papoyu rimskim U budinku Kidzhi zaraz Villa Farnezina Benvenuto mav zmogu vivchati uslavleni freski Rafaelya Santi yaki mali mogutnij vpliv na podalshij hudozhnij rozvitok mitcya Rafael mav velicheznij avtoritet v hudozhnih kolah Rimu i Benvenuto z cim avtoritetom rahuvavsya Navit chuma sho u 1525 roci spitkala papsku stolicyu i zmushuvala meshkanciv Rimu pokidati svoyi domivki Chellini ne torknulasya Vin skupovuvav za bezcin u pracyuyuchih na polyah bavarciv nimciv antichni medaljoni ta koshtovne kaminnya yaki ti znahodili pid chas praci v zemli Metoyu kupivel bula majbutnya spekulyaciya pereprodazh za bilshu cinu pri povernenni do Rimu kardinalam pocinovuvacham yuvelirnogo mistectva ta antichnih artefaktiv Pograbuvannya Rimu 1527 roku Chellini bachiv na vlasni ochi bo buv na boci zahisnikiv mista Pid chas oblogi Rimu koli stalo zrozumilo sho misto zahopili Chellini znishiv za nakazom papi dekilka yuvelirnih virobiv sho razom vazhili blizko 200 funtiv zolota dlya togo shob voni ne potrapili do ruk zagarbnikiv Ale vberegti sam Rim vid pograbuvannya i rujnacij ne vdalosya Rozcharovanij Chellini pokinuv porujnovanij Rim yak i bilshist togochasnih mitciv SilnichkaPo povernennyu Chellini do Rimu jogo mecenatom stav kardinal Ippolito d Este z mista Ferrara Za planom vin musiv zrobiti kelihi i tareli zi sribla U yuvelirnij komplekt dlya kardinala vhodila i yuvelirna silnichka Koli Ippolito d Este pobachiv model majbutnogo tvoru z vosku to vvazhav sho stvoriti jogo nemozhlivo cherez skladnist Kelihi i tarili Chellini zrobiti vstig a silnichku ni Kardinal peredav sribnij posud yak diplomatichnij podarunok korolyu Franciyi kudi distavsya i Chellini Ambitnij majster sho zazhadav prihilnosti francuzkogo monarha i zaproponuvav stvoriti dlya nogo yuvelirnu silnichku Korol i nadav neobhidni materiali Opis tvoruDlya stvorennya silnichki she v Italiyi bula rozroblena skladna programa silnichka alegorichnimi figurami natyakala na stvorennya soli i percyu Sil nadavalo more v osobi Neptuna a perec zemlya v osobi bogini Kibeli Yemnistyu dlya percyu i sluguvav zolotij hram poryad z bogineyu zemli Yuvelirno obroblenim buv i postament de u nishah zaglibinah Chellini rozmistiv alegorichni figurki sezoniv ta pir dobi den vechir nich ranok Dlya postamentu vikoristano shmatochok chornoyi derevini Alegorichni figuri ogolenih Kibeli ta Neptuna z zolota Deyaki detali pidkresleni vikoristannyam emali Postament silnichki 30 santimetriv zavdovzhki a yiyi visota dvadcyat shist santimetriv Te sho ne bulo zroblene dlya kardinala Chellini realizuvav dlya korolya Franciyi Chellini ne vtrimayetsya j u Franciyi cherez skandali z kohankami rizikovani seksualni praktiki i sudovi pozivi Jogo shlyah znovu lezhav na batkivshinu ProvenansNe vtrimalas u Franciyi j yuvelirna silnichka Yak diplomatichnij podarunok vona potrapila u Avstriyu do Ferdinanda Tirolskogo de rokami prikrashala zamok Ambras Za cej chas vstigli zabuti i istoriyu yiyi stvorennya i avtora nezvichnogo yuvelirnogo virobu Lishe pislya stvorennya u Vidni Muzeyu istoriyi mistectv silnichka 16 stolittya stala eksponatom muzejnoyi kolekciyi dekorativno uzhitkovogo mistectva Kriminalno skandalna presa i salyeraU travni 2003 roku yuvelirna silnichka nespodivano stala personazhem kriminalno skandalnoyi presi Skoristavshis remontom v Muzeyi istoriyi mistectv htos znajshov slabinu v ohoroni i vikrav zolotu silnichku Buv zafiksovanij yakijs signal yakij ohorona rozcinila yak falshivu trivogu Vranci drugogo dnya pribiralnici spovistili pro vikradennya eksponatu Uslavlenij tvir praktichno yedinij zi zberezhenih yuvelirnih virobiv Benvenuto Chellini buv zastrahovanij lishe na polovinu vlasnoyi rinkovoyi vartosti u 50 000 000 yevro Abi vidnajti shedevr 16 stolittya pidklyuchili policiyu i pracivnikiv Skotland Yardu Rozshuki trivali tri roki Pro sebe nagadav sam zlochinec sho vimagav za tvir 10 000 000 yevro Zlochincya spijmali i vikradenij tvir do znishennya vstigli znajti v lisi bilya mista Cvetl v korobci zi svincyu Presa spovishala sho kerivnictvo muzeyu proponuvalo grabizhniku lishe 70 000 yevro cherez nadzvichajnu mistecku vartist tvoru yakij ne mozhlivo oficijno vidkrito prodati Tvir povernuli v muzej a zlochinec Robert Mang 47 rokiv otrimav sudovij virok u p yat rokiv uv yaznennya Zlochinec vidbuv lishe dva roki i 10 misyaciv i buv zvilnenij dostrokovo Primitkihttp bilddatenbank khm at viewArtefact id 87080 http www europeana eu portal record 2063629 AUS 280 002 htmlPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Silnichka Franciska I Dzhivelegov A K Ocherki italyanskogo Vozrozhdeniya Kastilone Aretino Chellini M 1929 Vipper B R Benvenuto Chellini v ego kn Stati ob iskusstve M 1970 Saliera Beschreibung und Detailbilder nedostupne posilannya z lipnya 2019 Zum Kunstraub Wie es gelang die Saliera aus dem angeblichen Bollwerk zu stehlen nedostupne posilannya z lipnya 2019 zeus zeit de