Сілбаннак (лат. Mar. Silbannacus) — римський імператор-узурпатор, скоріш за все гальского походження, середини III століття. Відомий більш за всього з двох монет, тому всякі дані про його особистість і обставини приходу до влади представляють лише гіпотези та припущення.Згідно з деякими історичними джерелами, Сілбаннак згадується як можливий узурпатор, який ненадовго мав імператорський титул. Проте є мізерні докази, які підтверджують його правління, а подробиці про його життя, дії та тривалість правління залишаються в основному невідомими.
Сілбаннак | |
---|---|
Mar. Silbannacus | |
Народився | близько ІІ віку |
Помер | близько ІІІ віку |
Громадянство | Римська імперія |
Діяльність | монарх |
Відомий завдяки | можливо Римський імператор , Узурпатор |
Знання мов | латина |
Титул | Август і імператор |
Посада | римський імператор |
|
Контекст
Діяльність Сілбаннака розгорталася на фоні кризи ІІІ століття у Римській Імперії. Початком кризи послужило вбивство останнього представника династії Северів, імператора Александра Севера, його ж власними військами у 235 році. Це стало початком 50-річного періоду, протягом якого на титул імператора претендували щонайменше 26 військових та аристократів. Здебільшого, вони були командувачами легіонів римського війська та приходили до влади з ініціативи своїх солдатів, захоплюючи Рим, або інші значні населені пункти імперії. Тому сучасними істориками ці імператори називаються «солдатськими». Цілком ймовірно, що Сілбаннак був одним з таких ''імператорів''.
Історичні джерела
Згадки про цього узурпатора не містяться в жодному наративному історичному джерелі, що дійшов до нашого часу. Довгий час про існування Сілбаннака було відомо тільки з одного антонініана. Враховуючи те, наскільки массовим було карбування монет у Римській імперії, сам факт існування лише одного відомого антонініана Сілбаннака ставив під сумнів, як і справжність монети, так і існування іпостасі Сілбаннака в цілому.
Ця монета була знайдена, ймовірно, у Лотарингії. Вона була продана Британському музею швейцарським торговцем в 1937, проте відомості про неї були опубліковані через три роки — в 1940. Маса антонініану становить 54,5 грана (3,532 грама). На аверсі монети знаходиться портрет узурпатора та напис: «IMP MAR SILBANNACVS AVG» (укр. Імператор Мар. Сілбаннак Август). Скорочення "Mar." інтерпретується дослідниками по-різному: це може бути такі імена, як Марцій (лат. Marcius). На реверсі зображений Меркурій, який в одній руці тримає богиню Вікторію, а в іншій — кадуцей, а також міститься напис: «VICTORIA AVG» (укр. Перемога Августа).
Поява Меркурія, бога, який рідко використовувався до кінця третього століття, на першій монеті Сілбаннака може вказувати на зв’язок із Галією, оскільки Меркурій, здається, був популярний у цьому регіоні, навіть галльський імператор Постум (260-269) мав зображення Меркурія на своїх монетах. Однак це може означати лише те, що Сілбаннак мав деякі галльські зв’язки, а не те, що це було місце його походження чи навіть діяльності.
Зосередження уваги на Меркурії з монети Сілбаннака може бути ще однією ознакою її походження з середини третього століття, оскільки такі імператори, як Децій і Валеріан (253—260), намагалися зміцнити єдність імперії через просування римської релігії та традиційних практик (обидва зрештою запам'яталися гонителями християнства).
До 1996 року цей антонініан був єдиною відомою монетою Сілбаннака і неофіційно серед нумізматів називався «Святим Граалем римської нумізматики» через свою надзвичайну рідкість. У 1996 році було знайдено та опубліковано ще одну монету Сілбаннака, виявлену в районі Парижа. На аверсі знаходиться таке саме зображення, як і на попередній монеті, на реверсі є напис «MARTI PROPVGT» (укр. Марсу-захиснику) і зображення самого Марса — у військовому спорядженні, зі щитом, опущеним на землю та списом.
Ім'я
Навіть перед тим, як розглядати потенційні терміни та обставини його правління, ми повинні звернути увагу на саме ім'я «Silbannacus». Не тільки немає жодного імператора чи узурпатора з таким іменем, але й саме ім’я є незвичайним, що дає нам ймовірність того, що «Silbannacus» було спотвореним або неправильним написанням більш впізнаваного імені чи слова.
Такі помилки на монетах зафіксовано – імператор Ліциній I (308-324), Licinius - з’являвся на монетах як LICINVS, так і LICINNIVS, Vetranio, узурпатор на Балканах у 350 р. карбував монети з помилковим написанням його імені VERTANIO, можливо це віддзеркалення того, як поспішно було організовано узурпацію Сілбаннаком.
Якби ім’я цього узурпатора було б не Silbannacus, можливо, найбільш очевидним спотворенням/орфографічною помилкою було «b» у Silbannacus, яка може бути прихованою літерою «v». «Silvannacus» тоді мав би набагато більш впізнаваний вигляд. Можна побачити, що його ім’я відбиває зв’язок із Сільваном, римським богом полів і лісів, котрий мав Етруське походження. Було б натяжкою через це приписувати північноіталійське коріння Сілбаннаку або взагалі зв'язок з італіками Цизильпійської Галії, але північна Італія була регіоном, де римська та галльські культури перетиналися, тому версія італійського походження Сілбаннака малоймовірна, але цілком можлива.
Історичні реконструкції
Сільвіанна Естіо, ґрунтуючись на аналізі імен військових, що походили з Цизальпійської Галлії, висловлює припущення, що Сілбаннак був родом із цієї провінції.
Через вкрай недостатню кількість джерел усі припущення як про хронологію, так і про географічну локалізацію та характер узурпації Сілбаннака досить умоглядні. До виявлення другої монети історики вважали, що виступ цього претендента на трон стався під час правління Філіпа I Араба, оскільки на підставі стилістичної схожості монету датували її епохою цього імператора. Також, виходячи з місця знахідки монети, робився висновок, що Сілбаннак діяв на рейнському кордоні, а його антонініан був викарбуваний на галльському або німецькому монетному дворі.
У 1996 році, після виявлення другої монети, С. Естіо проаналізувала її та запропонував наступну версію подій. На її думку, реверс цієї монети показує близькість з іншим короткостроковим правителем — Еміліаном і дозволяє таким чином точніше датувати виступ Сілбаннака восени 253 року. Вона указує на те, що стилістично другий антонініан схожий на монети, що випускалися не в Галлії чи Німеччині, а в самому Римі. На цій підставі Естіо припустила, що Сілбаннак знаходився в Римі в той час, коли Валеріан I рухався на місто з метою придушити повстання Еміліана. Можливо, Сілбаннак був союзником чи молодшим співправителем Еміліана, якого той залишив у столиці, коли сам вирушив проти Валеріана. Можна вважати, що Сілбаннака проголосили імператором у відповідь оголошення сина Валеріана Галлієна цезарем. Судячи з усього, монети Сілбаннака не були вилучені з обігу і використовувалися для виплати платні військам, що стояли в Галлії та на рейнському кордоні, чим і можна пояснити місця їхнього перебування.
Примітки
- Philip the Arab and Rival Claimants of the later 240s
- Estiot, Sylviane. L'empereur Silbannacus, un second antoninien (фр.) // Revue numismatique. — 1996. — No 151.
- "Silbannacus: An Unknown Emperor" The Classical Association in Northern Ireland. 24 February 2019. Retrieved 11 April 2021.
- Estiot, 1996, p. 106.
- Estiot, 1996, p. 108.
- Billon antoninianus of Postumus, 259-268 CE
- Estiot, 1996, p. 111.
- RIC VI Antioch 162a
- Körner, 1999.
- Estiot, 1996, pp. 115—116.
- Estiot, 1996, p. 116.[1]
Література
Sylviane Estiot, Revue numismatique, L'empereur Silbannacus, un second antoninien p.105-119, 1996
Körner, Christian. Rebellions During the reign of Phillip the Arab (244-249 A.D.): Iotapianus, Pacatianus, Silbannacus, and Sponsianus
Silbannacus: An Unknown Emperor
Учебник. — Н.А Машкин: История древнего мира. Высшая школа, 2006. — 753 с.
С. И. Ковалев «История Рима»
Сергеев, И. Римская Империя в III веке нашей эры. — Х., 1999.
Прокопій Кесарійський. Війна з готами. II, 28, 17-18
Властелины Рима: биографии римских императоров от Адриана до Диоклетиана / пер. с лат. С. П. Кондратьева; под ред. А. И. Доватура; предисл. Г. М. Бонгард-Левина; послесл. М. Л. Гаспарова; коммент. О. Д. Никитинского, А. И. Любжина. – СПб.: Алетейя, 2001. – 384 с. – (Античная библиотека. Античная история).
Віктор Аврелій «Епітоми про цезарів»
Евтропій, Breviarium ab urbe condita
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Silbannak lat Mar Silbannacus rimskij imperator uzurpator skorish za vse galskogo pohodzhennya seredini III stolittya Vidomij bilsh za vsogo z dvoh monet tomu vsyaki dani pro jogo osobistist i obstavini prihodu do vladi predstavlyayut lishe gipotezi ta pripushennya Zgidno z deyakimi istorichnimi dzherelami Silbannak zgaduyetsya yak mozhlivij uzurpator yakij nenadovgo mav imperatorskij titul Prote ye mizerni dokazi yaki pidtverdzhuyut jogo pravlinnya a podrobici pro jogo zhittya diyi ta trivalist pravlinnya zalishayutsya v osnovnomu nevidomimi SilbannakMar SilbannacusNarodivsyablizko II vikuPomerblizko III vikuGromadyanstvoRimska imperiyaDiyalnistmonarhVidomij zavdyakimozhlivo Rimskij imperator UzurpatorZnannya movlatinaTitulAvgust i imperatorPosadarimskij imperator Mediafajli u VikishovishiKontekstDiyalnist Silbannaka rozgortalasya na foni krizi III stolittya u Rimskij Imperiyi Pochatkom krizi posluzhilo vbivstvo ostannogo predstavnika dinastiyi Severiv imperatora Aleksandra Severa jogo zh vlasnimi vijskami u 235 roci Ce stalo pochatkom 50 richnogo periodu protyagom yakogo na titul imperatora pretenduvali shonajmenshe 26 vijskovih ta aristokrativ Zdebilshogo voni buli komanduvachami legioniv rimskogo vijska ta prihodili do vladi z iniciativi svoyih soldativ zahoplyuyuchi Rim abo inshi znachni naseleni punkti imperiyi Tomu suchasnimi istorikami ci imperatori nazivayutsya soldatskimi Cilkom jmovirno sho Silbannak buv odnim z takih imperatoriv Istorichni dzherelaZgadki pro cogo uzurpatora ne mistyatsya v zhodnomu narativnomu istorichnomu dzhereli sho dijshov do nashogo chasu Dovgij chas pro isnuvannya Silbannaka bulo vidomo tilki z odnogo antoniniana Vrahovuyuchi te naskilki massovim bulo karbuvannya monet u Rimskij imperiyi sam fakt isnuvannya lishe odnogo vidomogo antoniniana Silbannaka staviv pid sumniv yak i spravzhnist moneti tak i isnuvannya ipostasi Silbannaka v cilomu Cya moneta bula znajdena jmovirno u Lotaringiyi Vona bula prodana Britanskomu muzeyu shvejcarskim torgovcem v 1937 prote vidomosti pro neyi buli opublikovani cherez tri roki v 1940 Masa antoninianu stanovit 54 5 grana 3 532 grama Na aversi moneti znahoditsya portret uzurpatora ta napis IMP MAR SILBANNACVS AVG ukr Imperator Mar Silbannak Avgust Skorochennya Mar interpretuyetsya doslidnikami po riznomu ce mozhe buti taki imena yak Marcij lat Marcius Na reversi zobrazhenij Merkurij yakij v odnij ruci trimaye boginyu Viktoriyu a v inshij kaducej a takozh mistitsya napis VICTORIA AVG ukr Peremoga Avgusta Poyava Merkuriya boga yakij ridko vikoristovuvavsya do kincya tretogo stolittya na pershij moneti Silbannaka mozhe vkazuvati na zv yazok iz Galiyeyu oskilki Merkurij zdayetsya buv populyarnij u comu regioni navit gallskij imperator Postum 260 269 mav zobrazhennya Merkuriya na svoyih monetah Odnak ce mozhe oznachati lishe te sho Silbannak mav deyaki gallski zv yazki a ne te sho ce bulo misce jogo pohodzhennya chi navit diyalnosti Zoseredzhennya uvagi na Merkuriyi z moneti Silbannaka mozhe buti she odniyeyu oznakoyu yiyi pohodzhennya z seredini tretogo stolittya oskilki taki imperatori yak Decij i Valerian 253 260 namagalisya zmicniti yednist imperiyi cherez prosuvannya rimskoyi religiyi ta tradicijnih praktik obidva zreshtoyu zapam yatalisya gonitelyami hristiyanstva Do 1996 roku cej antoninian buv yedinoyu vidomoyu monetoyu Silbannaka i neoficijno sered numizmativ nazivavsya Svyatim Graalem rimskoyi numizmatiki cherez svoyu nadzvichajnu ridkist U 1996 roci bulo znajdeno ta opublikovano she odnu monetu Silbannaka viyavlenu v rajoni Parizha Na aversi znahoditsya take same zobrazhennya yak i na poperednij moneti na reversi ye napis MARTI PROPVGT ukr Marsu zahisniku i zobrazhennya samogo Marsa u vijskovomu sporyadzhenni zi shitom opushenim na zemlyu ta spisom Im yaNavit pered tim yak rozglyadati potencijni termini ta obstavini jogo pravlinnya mi povinni zvernuti uvagu na same im ya Silbannacus Ne tilki nemaye zhodnogo imperatora chi uzurpatora z takim imenem ale j same im ya ye nezvichajnim sho daye nam jmovirnist togo sho Silbannacus bulo spotvorenim abo nepravilnim napisannyam bilsh vpiznavanogo imeni chi slova Taki pomilki na monetah zafiksovano imperator Licinij I 308 324 Licinius z yavlyavsya na monetah yak LICINVS tak i LICINNIVS Vetranio uzurpator na Balkanah u 350 r karbuvav moneti z pomilkovim napisannyam jogo imeni VERTANIO mozhlivo ce viddzerkalennya togo yak pospishno bulo organizovano uzurpaciyu Silbannakom Yakbi im ya cogo uzurpatora bulo b ne Silbannacus mozhlivo najbilsh ochevidnim spotvorennyam orfografichnoyu pomilkoyu bulo b u Silbannacus yaka mozhe buti prihovanoyu literoyu v Silvannacus todi mav bi nabagato bilsh vpiznavanij viglyad Mozhna pobachiti sho jogo im ya vidbivaye zv yazok iz Silvanom rimskim bogom poliv i lisiv kotrij mav Etruske pohodzhennya Bulo b natyazhkoyu cherez ce pripisuvati pivnichnoitalijske korinnya Silbannaku abo vzagali zv yazok z italikami Cizilpijskoyi Galiyi ale pivnichna Italiya bula regionom de rimska ta gallski kulturi peretinalisya tomu versiya italijskogo pohodzhennya Silbannaka malojmovirna ale cilkom mozhliva Istorichni rekonstrukciyiSilvianna Estio gruntuyuchis na analizi imen vijskovih sho pohodili z Cizalpijskoyi Galliyi vislovlyuye pripushennya sho Silbannak buv rodom iz ciyeyi provinciyi Cherez vkraj nedostatnyu kilkist dzherel usi pripushennya yak pro hronologiyu tak i pro geografichnu lokalizaciyu ta harakter uzurpaciyi Silbannaka dosit umoglyadni Do viyavlennya drugoyi moneti istoriki vvazhali sho vistup cogo pretendenta na tron stavsya pid chas pravlinnya Filipa I Araba oskilki na pidstavi stilistichnoyi shozhosti monetu datuvali yiyi epohoyu cogo imperatora Takozh vihodyachi z miscya znahidki moneti robivsya visnovok sho Silbannak diyav na rejnskomu kordoni a jogo antoninian buv vikarbuvanij na gallskomu abo nimeckomu monetnomu dvori U 1996 roci pislya viyavlennya drugoyi moneti S Estio proanalizuvala yiyi ta zaproponuvav nastupnu versiyu podij Na yiyi dumku revers ciyeyi moneti pokazuye blizkist z inshim korotkostrokovim pravitelem Emilianom i dozvolyaye takim chinom tochnishe datuvati vistup Silbannaka voseni 253 roku Vona ukazuye na te sho stilistichno drugij antoninian shozhij na moneti sho vipuskalisya ne v Galliyi chi Nimechchini a v samomu Rimi Na cij pidstavi Estio pripustila sho Silbannak znahodivsya v Rimi v toj chas koli Valerian I ruhavsya na misto z metoyu pridushiti povstannya Emiliana Mozhlivo Silbannak buv soyuznikom chi molodshim spivpravitelem Emiliana yakogo toj zalishiv u stolici koli sam virushiv proti Valeriana Mozhna vvazhati sho Silbannaka progolosili imperatorom u vidpovid ogoloshennya sina Valeriana Galliyena cezarem Sudyachi z usogo moneti Silbannaka ne buli vilucheni z obigu i vikoristovuvalisya dlya viplati platni vijskam sho stoyali v Galliyi ta na rejnskomu kordoni chim i mozhna poyasniti miscya yihnogo perebuvannya PrimitkiPhilip the Arab and Rival Claimants of the later 240s Estiot Sylviane L empereur Silbannacus un second antoninien fr Revue numismatique 1996 No 151 Silbannacus An Unknown Emperor The Classical Association in Northern Ireland 24 February 2019 Retrieved 11 April 2021 Estiot 1996 p 106 Estiot 1996 p 108 Billon antoninianus of Postumus 259 268 CE Estiot 1996 p 111 RIC VI Antioch 162a Korner 1999 Estiot 1996 pp 115 116 Estiot 1996 p 116 1 LiteraturaSylviane Estiot Revue numismatique L empereur Silbannacus un second antoninien p 105 119 1996 Korner Christian Rebellions During the reign of Phillip the Arab 244 249 A D Iotapianus Pacatianus Silbannacus and Sponsianus Silbannacus An Unknown Emperor Uchebnik N A Mashkin Istoriya drevnego mira Vysshaya shkola 2006 753 s S I Kovalev Istoriya Rima Sergeev I Rimskaya Imperiya v III veke nashej ery H 1999 Prokopij Kesarijskij Vijna z gotami II 28 17 18 Vlasteliny Rima biografii rimskih imperatorov ot Adriana do Diokletiana per s lat S P Kondrateva pod red A I Dovatura predisl G M Bongard Levina poslesl M L Gasparova komment O D Nikitinskogo A I Lyubzhina SPb Aletejya 2001 384 s Antichnaya biblioteka Antichnaya istoriya Viktor Avrelij Epitomi pro cezariv Evtropij Breviarium ab urbe condita