Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Округ | Перемиський (до 1867) |
| Коронний край |  Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Сянік |
| Створений | 1854 |
| Площа | 1261 км² (1910) |
| Населення | 108 678 (1910) |
 | |
| Найбільші міста | Сянік, Риманів, Буківсько |
Сяніцький повіт (нім. Bezirk Sanok; пол. Powiat sanocki) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР та Польщі. Центром повіту було м. Сянік. Розташовувався на Лемківщині.
Австро-Угорщина
Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Сянік (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Львові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Східної Галичини на противагу апеляційному суду у Кракові як критерію належності до Західної Галичини).
Сам Сяніцький повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі округу Сянік.
Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Сяніцького повіту (з 48 самоврядних громад-гмін) приєднані повіт Риманів (з 29 гмін), повіт Буківсько (30 гмін) і з повіту Лісько 29 гмін. Однак у повіті існували три окремі судові округи (повіти) — Сянік, Риманів і Буківсько.
У 1879 р. площа повіту становила 1149,02 км², населення — 78 612 осіб (54 % греко-католиків, 38 % римо-католиків і 8 % юдеїв), повіт включав 136 поселень, об’єднаних у 129 кадастральних гмін.
Сяніцький повіт за переписом 1910 р. налічував 136 гмін (самоврядні громади) і 117 фільварків та займав площу 1261 км². В 1900 році населення становило 105 303 особи. За переписом 1910 р. населення становило 108 678 осіб, з них 54 664 греко-католиків, 42 727 римо-католиків, 11 249 юдеїв.
Українська більшість населення повіту початково стабільно обирала українців послами до Галицького сейму від повіту за IV курією (1861 р. — Яцко Лапичак, 1867 р. — Степан Жинчак, 1870 р. — Петро Коциловський), однак після 1877 року польська влада силовим пресингом протягувала поляків (за винятком виборів 1906 року, коли отримав мандат Володимир Курилович).
Західноукраїнська Народна Республіка
Попри наявність значного гарнізону польського війська і нечисленність української громади в Сяніку все ж вдалося організувати українську міліцію. Ситуація погіршилась із прибуттям 13 листопада 1918 р. польських вояків-утікачів із Дрогобича. Повітовим комісаром ЗУНР був призначений учитель Гриць Судомир. Ініціативу в повіті щодо організації української влади взяв на себе парох у Вислоку Вижнім о. Пантелеймон Шпилька, далі обраний головою Повітової УНРади. Тут була утворена так звана «Команчанська Республіка», яка без жодної підтримки проіснувала 3 місяці — до захоплення польськими військами. Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР.
Друга Річ Посполита
| Сяніцький повіт | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: | Польська республіка (1918—1939) |
| Воєводство: | Львівське |
| Утворений: | 1867 |
| Населення: | 114 200 (1931) |
| Площа: | 1 282 км² |
| Густота: | 89 осіб/км² |
| Населені пункти та ґміни | |
| Повітовий центр: | м. Сянок |
 | |
| Мапа повіту | |
| Повітова влада | |
Включений до складу новоутвореного Львівського воєводства у 1920 році.
1 січня 1927 р. гміни Буківсько Місто і Буківсько Село були об'єднані в нову гміну Буківсько.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 25 березня 1930 р. з сільської гміни Согорів Горішній Сяніцького повіту Львівського воєводства вилучено кадастральну гміну «Юрівці з Попелями» і з неї утворено самоврядну гміну Юрівці того ж повіту і воєводства.
1 квітня 1931 р. до міста Сянік приєднане сусіднє село Посада Вільхівська.
1 жовтня 1931 р. значна частина території села Волиця передана до Буківська.
1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Об’єднані сільські ґміни 1934-1939
- Ґміна Буківсько
- Ґміна Яслиська
- Ґміна Команча
- Ґміна Мриголод
- Ґміна Риманів
- Ґміна Сянік
- Ґміна Щавне
- Ґміна Заршин
Міські ґміни
Друга світова війна
У середині вересня 1939 року німці окупували територію повіту, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР правобережна частина Сяніцького повіту в ході утворення Дрогобицької області включена до Ліського повіту. 17 січня 1940 року територія включена в Ліськівський район Дрогобицької області. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією і почали примусову мобілізацію до Червоної армії. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон територію зі складу Дрогобицької області передано Польщі.
Національний склад населення
У 1907 році українці-грекокатолики становили 52% населення повіту.
У 1939 році в повіті проживало 113 090 мешканців (63 435 українців-грекокатоликів — 56,09%, 945 польськомовних українців-грекокатоликів — 0,84%, 1 140 українців-римокатоликів — 1,01%, 37 480 поляків — 33,14%, 55 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,05%, 9 455 євреїв — 8,36% і 80 німців та інших національностей — 0,07%).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 114 195 населення ніби-то було аж 67 955 (59,51%) поляків при 38 192 (33,44%) українців, 7 354 (6,44%) євреїв і 20 (0,0%) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійським 1910 року) та післяпольським (німецьким 1943) переписами.
За роки німецької окупації гітлерівцями винищені всі євреї і цигани. В 1944—1945 рр. в умовах терору поляків проведене виселення більшої частини лемків до УРСР. Завершальним етапом етноциду українців стала так звана акція «Вісла» у 1947 р. з повним усуненням автохтонного українського населення в повіті.
Див. також
Примітки
- Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 lipca 1926 r. o zniesieniu gmin: Bukowsko Miasto i Bukowsko Wieś w powiecie sanockim w województwie lwowskiem i utworzeniu w granicach dotychczasowych terytorjów tych gmin nowej gminy "Bukowsko". (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 marca 1930 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Jurowce w powiecie sanockim, województwie lwowskiem. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 12 listopada 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Sanoka w powiecie sanockim, województwie lwowskiem. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 19 czerwca 1931 r. o zmianie granic gmin wiejskich Bukowsko i Wolica w powiecie sanockim, województwie lwowskiem. (пол.)
- Dz.U. z 1934 r. Nr 69, poz. 649 Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ Сяніцького повіту в Львівському воєводстві на ґміни (сільські муніципалітети)
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
- Українці. Частка у населенні повітів
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 76, 111.
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Syanickij povit Okrug Peremiskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Syanik Stvorenij 1854 Plosha 1261 km 1910 Naselennya 108 678 1910 Najbilshi mista Syanik Rimaniv Bukivsko Syanickij povit nim Bezirk Sanok pol Powiat sanocki istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi ZUNR ta Polshi Centrom povitu bulo m Syanik Roztashovuvavsya na Lemkivshini Avstro UgorshinaProvisnik piznishogo povitu Sudovij povit Syanik administrativno sudovij organ vladi buv stvorenij naprikinci 1850 r Povitova sudova vikonavcha vlada pidporyadkovuvalas utvorenomu togo zh roku apelyacijnomu sudu u Lvovi za pidporyadkovanistyu do yakogo poviti vvazhalis nalezhnimi do Shidnoyi Galichini na protivagu apelyacijnomu sudu u Krakovi yak kriteriyu nalezhnosti do Zahidnoyi Galichini Sam Syanickij povit yak organ administrativnoyi vladi pislya progoloshennya v 1854 r buv stvorenij 29 veresnya 1855 r paralelno do nayavnogo sudovogo povitu u skladi okrugu Syanik Pislya skasuvannya okruzhnih vidomstv naprikinci zhovtnya 1865 r yih kompetenciya perejshla do povitovih upravlin Za rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya zbilsheni poviti zokrema do poperednogo Syanickogo povitu z 48 samovryadnih gromad gmin priyednani povit Rimaniv z 29 gmin povit Bukivsko 30 gmin i z povitu Lisko 29 gmin Odnak u poviti isnuvali tri okremi sudovi okrugi poviti Syanik Rimaniv i Bukivsko U 1879 r plosha povitu stanovila 1149 02 km naselennya 78 612 osib 54 greko katolikiv 38 rimo katolikiv i 8 yudeyiv povit vklyuchav 136 poselen ob yednanih u 129 kadastralnih gmin Syanickij povit za perepisom 1910 r nalichuvav 136 gmin samovryadni gromadi i 117 filvarkiv ta zajmav ploshu 1261 km V 1900 roci naselennya stanovilo 105 303 osobi Za perepisom 1910 r naselennya stanovilo 108 678 osib z nih 54 664 greko katolikiv 42 727 rimo katolikiv 11 249 yudeyiv Ukrayinska bilshist naselennya povitu pochatkovo stabilno obirala ukrayinciv poslami do Galickogo sejmu vid povitu za IV kuriyeyu 1861 r Yacko Lapichak 1867 r Stepan Zhinchak 1870 r Petro Kocilovskij odnak pislya 1877 roku polska vlada silovim presingom protyaguvala polyakiv za vinyatkom viboriv 1906 roku koli otrimav mandat Volodimir Kurilovich Zahidnoukrayinska Narodna RespublikaPopri nayavnist znachnogo garnizonu polskogo vijska i nechislennist ukrayinskoyi gromadi v Syaniku vse zh vdalosya organizuvati ukrayinsku miliciyu Situaciya pogirshilas iz pributtyam 13 listopada 1918 r polskih voyakiv utikachiv iz Drogobicha Povitovim komisarom ZUNR buv priznachenij uchitel Gric Sudomir Iniciativu v poviti shodo organizaciyi ukrayinskoyi vladi vzyav na sebe paroh u Visloku Vizhnim o Pantelejmon Shpilka dali obranij golovoyu Povitovoyi UNRadi Tut bula utvorena tak zvana Komanchanska Respublika yaka bez zhodnoyi pidtrimki proisnuvala 3 misyaci do zahoplennya polskimi vijskami Povit vhodiv do Lvivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Druga Rich PospolitaSyanickij povit Osnovni dani Krayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo Lvivske Utvorenij 1867 Naselennya 114 200 1931 Plosha 1 282 km Gustota 89 osib km Naseleni punkti ta gmini Povitovij centr m Syanok Mapa povitu Povitova vlada Vklyuchenij do skladu novoutvorenogo Lvivskogo voyevodstva u 1920 roci 1 sichnya 1927 r gmini Bukivsko Misto i Bukivsko Selo buli ob yednani v novu gminu Bukivsko Rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav 25 bereznya 1930 r z silskoyi gmini Sogoriv Gorishnij Syanickogo povitu Lvivskogo voyevodstva vilucheno kadastralnu gminu Yurivci z Popelyami i z neyi utvoreno samovryadnu gminu Yurivci togo zh povitu i voyevodstva 1 kvitnya 1931 r do mista Syanik priyednane susidnye selo Posada Vilhivska 1 zhovtnya 1931 r znachna chastina teritoriyi sela Volicya peredana do Bukivska 1 serpnya 1934 r zdijsneno novij podil na silski gmini vnaslidok ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Syanickij povit Ob yednani silski gmini 1934 1939 Gmina Bukivsko Gmina Yasliska Gmina Komancha Gmina Mrigolod Gmina Rimaniv Gmina Syanik Gmina Shavne Gmina Zarshin Miski gmini Rimaniv SyanokDruga svitova vijnaU seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali teritoriyu povitu odnak vzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR pravoberezhna chastina Syanickogo povitu v hodi utvorennya Drogobickoyi oblasti vklyuchena do Liskogo povitu 17 sichnya 1940 roku teritoriya vklyuchena v Liskivskij rajon Drogobickoyi oblasti V chervni 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami V lipni 1944 roku radyanski vijska ovolodili ciyeyu teritoriyeyu i pochali primusovu mobilizaciyu do Chervonoyi armiyi V berezni 1945 roku v ramkah pidgotovki do pidpisannya Radyansko polskogo dogovoru pro derzhavnij kordon teritoriyu zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi Nacionalnij sklad naselennyaU 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 52 naselennya povitu U 1939 roci v poviti prozhivalo 113 090 meshkanciv 63 435 ukrayinciv grekokatolikiv 56 09 945 polskomovnih ukrayinciv grekokatolikiv 0 84 1 140 ukrayinciv rimokatolikiv 1 01 37 480 polyakiv 33 14 55 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 0 05 9 455 yevreyiv 8 36 i 80 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 07 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 114 195 naselennya nibi to bulo azh 67 955 59 51 polyakiv pri 38 192 33 44 ukrayinciv 7 354 6 44 yevreyiv i 20 0 0 nimciv superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskim 1910 roku ta pislyapolskim nimeckim 1943 perepisami Za roki nimeckoyi okupaciyi gitlerivcyami vinisheni vsi yevreyi i cigani V 1944 1945 rr v umovah teroru polyakiv provedene viselennya bilshoyi chastini lemkiv do URSR Zavershalnim etapom etnocidu ukrayinciv stala tak zvana akciya Visla u 1947 r z povnim usunennyam avtohtonnogo ukrayinskogo naselennya v poviti Div takozhLvivske voyevodstvo Polska Respublika 1918 1939 Syanockij povitPrimitkiOleg PAVLIShIN ORGANIZACIYa CIVILNOYi VLADI ZUNR U POVITAH GALIChINI LISTOPAD GRUDEN 1918 ROKU Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 27 lipca 1926 r o zniesieniu gmin Bukowsko Miasto i Bukowsko Wies w powiecie sanockim w wojewodztwie lwowskiem i utworzeniu w granicach dotychczasowych terytorjow tych gmin nowej gminy Bukowsko pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 25 marca 1930 r o utworzeniu gminy wiejskiej Jurowce w powiecie sanockim wojewodztwie lwowskiem pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 12 listopada 1930 r o rozszerzeniu granic miasta Sanoka w powiecie sanockim wojewodztwie lwowskiem pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 19 czerwca 1931 r o zmianie granic gmin wiejskich Bukowsko i Wolica w powiecie sanockim wojewodztwie lwowskiem pol Dz U z 1934 r Nr 69 poz 649 Rozporyadzhennya Ministra Vnutrishnih Sprav vid 14 lipnya 1934 roku pro podil Syanickogo povitu v Lvivskomu voyevodstvi na gmini silski municipaliteti Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 2016 11 26 u Wayback Machine ros Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 76 111 Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi