Сюзанн Рашель Флор Ланглен (фр. Suzanne Lenglen, фр. вимова: [sy.zan lɑ̃.glɛn], 24 травня 1899 — 4 липня 1938) — французька тенісистка 1910-х 1920-х років, олімпійська чемпіонка, дворазова чемпіонка Франції, шестиразова чемпіонка Вімблдону в одиночному розряді, багаторазова — в парному та міксті.
Сюзанн Ланглен | |
---|---|
фр. Suzanne Lenglen | |
Громадянство | Франція |
Дата народження | 24 травня 1899 |
Місце народження | Париж |
Дата смерті | 4 липня 1938 (39 років) |
Місце смерті | Париж |
Одиночний розряд | |
Матчів в/п | 341–7 |
Титулів | 81 |
Найвища позиція | 1 (1919) |
Мейджори | |
Ролан Гаррос | П (, ) |
Вімблдон | П (, , , , , ) |
США | 2к () |
Інші турніри | |
Олімпіада | Антверпен 1920 |
Парний розряд | |
Мейджори | |
Ролан Гаррос | П (, ) |
Вімблдон | П (, , , , , ) |
Інші парні турніри | |
Олімпіада | Антверпен 1920 (парні) |
Мікст | |
Ролан Гаррос | П (1925, 1926) |
Вімблдон | П (1920, 1922, 1925) |
Олімпіада | Антверпен 1920 (мікст) |
Востаннє картку оновлено: («Завершив виступи», подробиці нижче) |
Сюзанн Ланглен домінувала в жіночому тенісі між 1914 та 1926 роками (в 1926-му вона перейшла в професіонали). Вона була яскравою, законодавицею спортивної моди, першою тенісною знаменитістю серед жінок, першою міжнародною спортсменкою зоряної слави. Французька преса називала її La Divine (Богиня). Її 181 перемога поспіль та співвідношення виграшів-поразок 341-7 в пізнішу епоху неможливо навіть уявити. Багато хто вважає Ланглен найвизначнішою тенісисткою усіх часів та народів.
Ранні роки
Сюзанн народилася в Парижі донькою Шарля та Анаїс Ланглен. У дитинстві вона страждала від численних хвороб, зокрема хронічної астми, яка мучила її й у зрілому віці. З огляду на хворобливість доньки Шарль Лаглен, власник каретної компанії, вирішив, що їй не завадило б набратися сил, граючи в теніс. Вона спробувала гру вперше в 1910 році в маєтку батьків у Маре-сюр-Ма. Гра дівчинці сподобалася, й батько вирішив тренувати її. За переказами одним із методів тренувань була вправа, коли він клав на корт у якомусь місці носовичок, і донька повинна була в нього влучати.
Через чотири роки після перших спроб Ланглен зіграла в фіналі чемпіонату Франції 1914 року (на чемпіонат Франції тоді допускалися тільки гравці французьких клубів, іноземців стали допускати лише з 1925 року). Їй тоді було тільки 14. Ланглен програла 5–7, 6–4, 6–3 чинній чемпіонці . Того ж року вона виграла , що проходив у Сен-Клу. Під час турніру їй виповнилося 15, що робить її наймолодшою чемпіонкою мейджору в історії. Чемпіонат світу на твердих кортах був французьким турніром, на який допускалися чужоземці, тому його часто вважають важливішим для статистики, ніж чемпіонат Франції.
З початком Першої Світової війни більшість національних та міжнародних тенісних змагань у Європі припинилися, і в кар'єрі Ланглен настала п'ятирічна пауза аж до року.
Домінування
Французькі турніри не відновилися до 1920-го, але Вімблдонський турнір було проведено вже в 1919-му, і на ньому дебютувала Ланглен. Вона вперше грала на траві, й у фіналі зустрілася з семиразовою чемпіонкою . Матч був епохальним, він зібрав 8 тисяч глядачів, серед яких були король Георг V та королева Мері. Перші два сети тенісистки поділили, у вирішальному Ланглен спочатку вийшла вперед 4-1, але Чамберз повернула хід гри, й мала два матчболи за рахунку 6-5 (40-15). Ланглен відіграла перший матчпойнт, коли м'яч, повернутий супротивницею, відскочив від рамки її ракетки й перевалився через сітку. На другому матчпойнті укорочена підрізка Чамберз влучила в сітку. Зрештою Ланглен виграла 10–8, 4–6, 9–7.
Ланглен привертала увагу не тільки успішною грою. Англійські мас-медіа були шоковані її сукнею, що не закривала рук й сягала лише до литок, тоді як інші тенісистки одягалися так, щоб закрити майже все тіло. Крім того, на подив англійців Ланглен дозволяла собі ласувати спиртним між сетами.
На Олімпіаді 1920 року в Антверпені Ланглен домінувала в одиночному розряді. На шляху до золотої медалі вона програла лише 4 гейми, три з них у фіналі проти британки . Вона виграла також мікст із Максом Декюжі. У жіночому парному розряді Ланглен грала з і поступилася в півфіналі, а потім отримала бронзову медаль без гри, бо супротивниці знялися.
Між 1919 та 1925 Ланглен вигравала Вімблдон в одиночному розряді кожного року, крім 1924, коли жовтяниця змусила її відмовитися від боротьби після перемоги в чвертьфіналі. Наступною французкою, якій підкорився Вімблдон, стала лише у 2006 році Амелі Моресмо.
Між 1920 та 1926 Ланглен шість разів вигравала чемпіонат Франції в одиночному розряді й п'ять — у парному. Крім того з 1921 по 1923 вона три рази перемагала в чемпіонатах світу на твердих кортах. Вона також знялася у навчальному фільмі Теніс і як у ного грати, який показували в кіножурналах у 1922 році.
За свою кар'єру Сюзанн Ланглен програла тільки 7 ігор:
- 1912 року
- у березні 1913 (Ніцца, чвертьфінал): програла Дагмар фон Кром 1-6 3-6
- у липні 1913 (Шантійї): програла Жанні Матте 5-7 1-6
- у березні 1914 (Монте-Карло, 3 коло): програла Елізабет Раян 3-6 4-6
- у березні 1914 (Ніцца, півфінал): програла Доротеї Ламберт-Чамберз 3-6 3-6
- у травні 1914 (Париж, фінал): програла Маргеріт Брокдіс 7-5 4-6 3-6
- у серпні 1921 (Нью-Йорк, 2 коло): припинила гру, програючи Моллі Меллорі 2-6
Невдалий дебют в Америці
Єдиної поразки в одиночному розряді (не рахуючи тих ігор, коли вона знялася перед матчем) упродовж цих років Ланглен зазнала в чемпіонаті США 1921 року. Ланглен поїхала за океан, щоб зібрати гроші для регіонів Франції, що постраждали у Першій Світовій війні. Було заплановано кілька показових ігор проти чемпіонки США , норвежки за походженням.
Ланглен прибула в Нью-Йорк напередодні після штормової подорожі морем, упродовж якої вона почувала себе погано. У Нью-Йорку вона довідалася, що її, не спитавши згоди, записали в учасниці чемпіонату США. Відчуваючи тиск публіки, вона згодилася попри те, що її мучив кашель. Пізніше його діагностували як коклюш. Їй пішли на поступки й дали день на відновлення. На її подив у турнірі не було посіву, і їй випало грати з провідною американською тенісисткою . Госс одразу ж знялася, а в другому колі Ланглен повинна була грати з Меллорі.
Ланглен програла перший сет з рахунком 2-6. Тільки-но розпочався другий сет, вона зайшлася кашлем, розплакалася й припинила гру. Глядачі її освистали, а преса розкритикувала. Критика стала ще більшою, коли за порадою лікаря, який підтвердив коклюш, вона скасувала показову гру. Ланглен до такого ставлення не звикла й поїхала додому.
Вилікувавшись, вона підготувалася до реваншу. Наступного року у фіналі одиночного розряду Вімблдону вона розтрощила Меллорі за 26 хвилин, 6-2, 6-0, що вважається рекордно швидкою перемогою у мейджорах. Вони зустрілися знову на турнірі в Ніцці, де Ланглен не віддала Меллорі навіть однієї гри. Мері К. Браун розповідала, що питала у Ланглен, як про фінальне рукостискання після гри, і Ланглен сказала їй, що вона кілька разів кашлянула.
Останній рік у любителях
В останній рік перед переходом у професіонали Ланглен зіграла матч, який багато-хто розцінює як найбільш пам'ятний. У лютому 1926 на турнірі клубу Карлтон у Каннах вона провела єдину свою зустріч із . 20-літня американка вже двічі вигравала чемпіонат США й була на шляху до домінування в жіночому тенісі, аналогічного домінуванню Ланглен після 1919.
Інтерес публіки до гри зашкалював, квитки продавалися з рук за завищеними цінами. Люди дивилися з дахів та вікон сусідніх будинків. Ланглен виграла 6–3, 8–6, будучи кілька разів на межі розвалу. За свідченнями авторитетних джерел, зокрема книги Ларрі Енгелманна Богиня та американська дівчина: історія Сюзанн Ланглен та Гелен Віллз, батько забороняв Ланглен грати з Віллз, і через цю сварку вона не спала всю ніч, а напередодні гри була дуже знервованою.
Дещо пізніше того ж року Ланглен була на шляху до сьомого вімблдонського титулу, однак мимоволі в одному з попередніх матчів змусила королеву Мері чекати в королівській ложі. Ланглен сказали, що гра розпочнеться пізніше. Довідавшись про такий конфуз, який в аристократичній Англії розцінювався як образа королеви, Ланглен знялася з турніру.
Професійна кар'єра
Ланглен була першою тенісисткою зоряної величини, що перейшла в професіонали. Американський підприємець Чарлз Пайл заплатив їй 50 тис. доларів за турне Сполученими Штатами з показовими матчами проти Мері Браун. Браун вигравала чемпіонати США 1912 та 1914 років. Їй було вже 35, вважалося, що її пік минув, хоча вона добралася до півфіналу чемпіонату Франції, де програла Ланглен 1-6, 0-6.
Уперше в історії тенісу жіноча гра була родзинкою турне (в якому брали участь і чоловіки). У першому матчі в Нью-Йорку Ланглен показала таку гру, що Аллісон Данзіг із New York Times розхвалила її «як показ генеральства на корті найвищого ґатунку з тих, які ця країна коли-небудь бачила». Коли турне завершилося в лютому 1927-го, Ланглен виграла у Браун 38 разів і не програла жодного матчу. Довге турне виснажило її, і лікар порекомендував їй тривалий відпочинок від тенісу.
Натомість Ланглен вирішила піти зі змагального тенісу й відкрити тенісну школу в Парижі, спорядити яку допоміг їй, зокрема грошима, її коханець Жан Тійє. Школа, розташована поряд зі Стад-Ролан-Гаррос, поступово виросла й в 1936-му була визнана центром підготовки тенісистів Французької федерації тенісу. Упродовж цих років Ланглен написала кілька книг, присвячених тенісу.
Ланглен сильно критикували за рішення перейти в професіонали, а Всеанглійський клуб у Вімблдоні навіть позбавив її почесного членства. Сама Ланглен описувала своє рішення як «утечу від рабства». У програмці турне вона писала: «Дванадцять років я була чемпіонкою і заробила для тенісу мільйони, а ще й платила тисячі франків вхідних внесків, щоб мені було дозволено це зробити… За свою кар'єру я натрудилася так, як будь-яка людина, чоловік чи жінка, трудяться на будь-якій роботі. І я не заробила й 5 тисяч доларів, і жодного цента завдяки своїй спеціальності, науці мого життя — тенісу… Мені двадцять сім, і я не багата — чи не час мені розпочати іншу кар'єру, покинувши ту, в якій люди називають мене генієм? Чи усміхнутися перспективі реальної бідності й продовжувати заробляти статки — для кого?» Про любительську систему в тенісі Ланглен говорила: «За цими абсурдними, антикварними любительськими правилами можуть змагатися тільки заможні люди, і фактично змагаються тільки заможні люди. Чи це справедливо? Чи це служить розвиткові спорту? Чи сприяє це популярності тенісу — чи навпаки, велике число тенісних талантів спить у тілах юнаків та дівчат, імена яких не належать до соціального реєстру?»
Смерть
У червні 1938 року у Ленглен виявили лейкемію, а тільки через три тижні, вона осліпла. На початку липня 1938-го французька преса оголосила, що Ланглен зненацька стала дуже втомлюватися. Ще через кілька днів, 4 липня, вона померла від злоякісної анемії. Її поховали на цвинтарі Сент-Уан неподалік від Парижа.
Вшанування пам'яті
До Ланглен жіночі ігри не викликали особливого інтересу в глядачів, але ситуація змінилася, коли вона стала родзинокою спорту. Любителі тенісу утворювали довгі черги за квитками на її матчі. Темпераметна і жвава, воно віддавалася тенісу усією душею, що могло призвести до потоку сліз. Але попри епатажність вона була обдарованим гравцем, надзвичайно рухлива, швидка, зі смертельно точними ударами, що дозволило їй панувати в тенісі впродовж семи років. Чудова гра Ланглен та гламурність на корті збільшили глядацький інтерес до жіночого тенісу й до жіночого спорту загалом.
1997 року другий корт стадіону Ролан-Гаррос було перейменовано в корт Сюзанн Ланглен. Крім того, кубок, що вручається переможниці одиночного жіночого розряду на Відкритому чемпіонаті Франції називається Coupe Suzanne Lenglen. 2001 року Тенісна федерація Франції організувала перший кубок Сюзанн Ланглен для жінок віком понад 35 років. Перший такий турнір було проведено в Франції, а надалі він став щорічним із місцем проведення в іншій країні кожного року.
Ланглен обрали до Міжнародної зали тенісної слави у 1978. Багато-хто вважає її однією з найкращих тенісисток в історії.
Виноски
- За правилами французького правопису прізвище тенісистки повинно було б читатися Ланглан, однак фактично французи вимовляють його Ланглен. В українській мові здебільшого використовується проста транслітерація Ленглен
- Clerici, Gianni (1984). Suzanne Lenglen – La Diva du Tennis. с. 253.
- Little, Alan (1988). Suzanne Lenglen: Tennis idol of the twenties.
- Interview with Suzanne Lenglen in the magazine Femina on July 1, 1914 (p. 382)
- Suzanne Lenglen's Olympic profile [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] at sports-reference.com
- Short biography. Архів оригіналу за 25 січня 2013. Процитовано 6 березня 2007.
- Ця поразка була єдиною в повній грі до кінця кар'єри. Інша поразка — припинення гри проти після програного першого сету.
- More woa.tv :: Trailblazers in Trousers.
- The First Tennis Celebrity at Olympic.org. Процитовано 6 березня 2007.
- with Cynthia Starr (1988). We Have Come a Long Way: The Story of Women's Tennis. New York: McGraw-Hill. с. 40–41. ISBN .
- Le Journal. Gallica.
- CNN: Suzanne Lenglen – The first diva of tennis. Процитовано 16 August 2015.
- Beauty icon. Процитовано 6 березня 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Syuzann Rashel Flor Langlen fr Suzanne Lenglen fr vimova sy zan lɑ glɛn 24 travnya 1899 4 lipnya 1938 francuzka tenisistka 1910 h 1920 h rokiv olimpijska chempionka dvorazova chempionka Franciyi shestirazova chempionka Vimbldonu v odinochnomu rozryadi bagatorazova v parnomu ta miksti Syuzann Langlenfr Suzanne LenglenGromadyanstvo FranciyaData narodzhennya 24 travnya 1899 1899 05 24 Misce narodzhennya ParizhData smerti 4 lipnya 1938 1938 07 04 39 rokiv Misce smerti ParizhOdinochnij rozryadMatchiv v p 341 7Tituliv 81Najvisha poziciya 1 1919 MejdzhoriRolan Garros P Vimbldon P SShA 2k Inshi turniriOlimpiada 01 Antverpen 1920Parnij rozryadMejdzhoriRolan Garros P Vimbldon P Inshi parni turniriOlimpiada 3 Antverpen 1920 parni MikstRolan Garros P 1925 1926 Vimbldon P 1920 1922 1925 Olimpiada 01 Antverpen 1920 mikst Vostannye kartku onovleno Zavershiv vistupi podrobici nizhche Syuzann Langlen dominuvala v zhinochomu tenisi mizh 1914 ta 1926 rokami v 1926 mu vona perejshla v profesionali Vona bula yaskravoyu zakonodaviceyu sportivnoyi modi pershoyu tenisnoyu znamenitistyu sered zhinok pershoyu mizhnarodnoyu sportsmenkoyu zoryanoyi slavi Francuzka presa nazivala yiyi La Divine Boginya Yiyi 181 peremoga pospil ta spivvidnoshennya vigrashiv porazok 341 7 v piznishu epohu nemozhlivo navit uyaviti Bagato hto vvazhaye Langlen najviznachnishoyu tenisistkoyu usih chasiv ta narodiv Ranni rokiSyuzann narodilasya v Parizhi donkoyu Sharlya ta Anayis Langlen U ditinstvi vona strazhdala vid chislennih hvorob zokrema hronichnoyi astmi yaka muchila yiyi j u zrilomu vici Z oglyadu na hvoroblivist donki Sharl Laglen vlasnik karetnoyi kompaniyi virishiv sho yij ne zavadilo b nabratisya sil grayuchi v tenis Vona sprobuvala gru vpershe v 1910 roci v mayetku batkiv u Mare syur Ma Gra divchinci spodobalasya j batko virishiv trenuvati yiyi Za perekazami odnim iz metodiv trenuvan bula vprava koli vin klav na kort u yakomus misci nosovichok i donka povinna bula v nogo vluchati Cherez chotiri roki pislya pershih sprob Langlen zigrala v finali chempionatu Franciyi 1914 roku na chempionat Franciyi todi dopuskalisya tilki gravci francuzkih klubiv inozemciv stali dopuskati lishe z 1925 roku Yij todi bulo tilki 14 Langlen prograla 5 7 6 4 6 3 chinnij chempionci Togo zh roku vona vigrala sho prohodiv u Sen Klu Pid chas turniru yij vipovnilosya 15 sho robit yiyi najmolodshoyu chempionkoyu mejdzhoru v istoriyi Chempionat svitu na tverdih kortah buv francuzkim turnirom na yakij dopuskalisya chuzhozemci tomu jogo chasto vvazhayut vazhlivishim dlya statistiki nizh chempionat Franciyi Z pochatkom Pershoyi Svitovoyi vijni bilshist nacionalnih ta mizhnarodnih tenisnih zmagan u Yevropi pripinilisya i v kar yeri Langlen nastala p yatirichna pauza azh do roku DominuvannyaFrancuzki turniri ne vidnovilisya do 1920 go ale Vimbldonskij turnir bulo provedeno vzhe v 1919 mu i na nomu debyutuvala Langlen Vona vpershe grala na travi j u finali zustrilasya z semirazovoyu chempionkoyu Match buv epohalnim vin zibrav 8 tisyach glyadachiv sered yakih buli korol Georg V ta koroleva Meri Pershi dva seti tenisistki podilili u virishalnomu Langlen spochatku vijshla vpered 4 1 ale Chamberz povernula hid gri j mala dva matchboli za rahunku 6 5 40 15 Langlen vidigrala pershij matchpojnt koli m yach povernutij suprotivniceyu vidskochiv vid ramki yiyi raketki j perevalivsya cherez sitku Na drugomu matchpojnti ukorochena pidrizka Chamberz vluchila v sitku Zreshtoyu Langlen vigrala 10 8 4 6 9 7 Langlen privertala uvagu ne tilki uspishnoyu groyu Anglijski mas media buli shokovani yiyi sukneyu sho ne zakrivala ruk j syagala lishe do litok todi yak inshi tenisistki odyagalisya tak shob zakriti majzhe vse tilo Krim togo na podiv anglijciv Langlen dozvolyala sobi lasuvati spirtnim mizh setami Na Olimpiadi 1920 roku v Antverpeni Langlen dominuvala v odinochnomu rozryadi Na shlyahu do zolotoyi medali vona prograla lishe 4 gejmi tri z nih u finali proti britanki Vona vigrala takozh mikst iz Maksom Dekyuzhi U zhinochomu parnomu rozryadi Langlen grala z i postupilasya v pivfinali a potim otrimala bronzovu medal bez gri bo suprotivnici znyalisya Mizh 1919 ta 1925 Langlen vigravala Vimbldon v odinochnomu rozryadi kozhnogo roku krim 1924 koli zhovtyanicya zmusila yiyi vidmovitisya vid borotbi pislya peremogi v chvertfinali Nastupnoyu francuzkoyu yakij pidkorivsya Vimbldon stala lishe u 2006 roci Ameli Moresmo Mizh 1920 ta 1926 Langlen shist raziv vigravala chempionat Franciyi v odinochnomu rozryadi j p yat u parnomu Krim togo z 1921 po 1923 vona tri razi peremagala v chempionatah svitu na tverdih kortah Vona takozh znyalasya u navchalnomu filmi Tenis i yak u nogo grati yakij pokazuvali v kinozhurnalah u 1922 roci Za svoyu kar yeru Syuzann Langlen prograla tilki 7 igor 1912 roku u berezni 1913 Nicca chvertfinal prograla Dagmar fon Krom 1 6 3 6 u lipni 1913 Shantijyi prograla Zhanni Matte 5 7 1 6 u berezni 1914 Monte Karlo 3 kolo prograla Elizabet Rayan 3 6 4 6 u berezni 1914 Nicca pivfinal prograla Doroteyi Lambert Chamberz 3 6 3 6 u travni 1914 Parizh final prograla Margerit Brokdis 7 5 4 6 3 6 u serpni 1921 Nyu Jork 2 kolo pripinila gru prograyuchi Molli Mellori 2 6Nevdalij debyut v AmericiYedinoyi porazki v odinochnomu rozryadi ne rahuyuchi tih igor koli vona znyalasya pered matchem uprodovzh cih rokiv Langlen zaznala v chempionati SShA 1921 roku Langlen poyihala za okean shob zibrati groshi dlya regioniv Franciyi sho postrazhdali u Pershij Svitovij vijni Bulo zaplanovano kilka pokazovih igor proti chempionki SShA norvezhki za pohodzhennyam Langlen pribula v Nyu Jork naperedodni pislya shtormovoyi podorozhi morem uprodovzh yakoyi vona pochuvala sebe pogano U Nyu Jorku vona dovidalasya sho yiyi ne spitavshi zgodi zapisali v uchasnici chempionatu SShA Vidchuvayuchi tisk publiki vona zgodilasya popri te sho yiyi muchiv kashel Piznishe jogo diagnostuvali yak koklyush Yij pishli na postupki j dali den na vidnovlennya Na yiyi podiv u turniri ne bulo posivu i yij vipalo grati z providnoyu amerikanskoyu tenisistkoyu Goss odrazu zh znyalasya a v drugomu koli Langlen povinna bula grati z Mellori Langlen prograla pershij set z rahunkom 2 6 Tilki no rozpochavsya drugij set vona zajshlasya kashlem rozplakalasya j pripinila gru Glyadachi yiyi osvistali a presa rozkritikuvala Kritika stala she bilshoyu koli za poradoyu likarya yakij pidtverdiv koklyush vona skasuvala pokazovu gru Langlen do takogo stavlennya ne zvikla j poyihala dodomu Vilikuvavshis vona pidgotuvalasya do revanshu Nastupnogo roku u finali odinochnogo rozryadu Vimbldonu vona roztroshila Mellori za 26 hvilin 6 2 6 0 sho vvazhayetsya rekordno shvidkoyu peremogoyu u mejdzhorah Voni zustrilisya znovu na turniri v Nicci de Langlen ne viddala Mellori navit odniyeyi gri Meri K Braun rozpovidala sho pitala u Langlen yak pro finalne rukostiskannya pislya gri i Langlen skazala yij sho vona kilka raziv kashlyanula Ostannij rik u lyubitelyahLanglen iz Billom Tildenom V ostannij rik pered perehodom u profesionali Langlen zigrala match yakij bagato hto rozcinyuye yak najbilsh pam yatnij U lyutomu 1926 na turniri klubu Karlton u Kannah vona provela yedinu svoyu zustrich iz 20 litnya amerikanka vzhe dvichi vigravala chempionat SShA j bula na shlyahu do dominuvannya v zhinochomu tenisi analogichnogo dominuvannyu Langlen pislya 1919 Interes publiki do gri zashkalyuvav kvitki prodavalisya z ruk za zavishenimi cinami Lyudi divilisya z dahiv ta vikon susidnih budinkiv Langlen vigrala 6 3 8 6 buduchi kilka raziv na mezhi rozvalu Za svidchennyami avtoritetnih dzherel zokrema knigi Larri Engelmanna Boginya ta amerikanska divchina istoriya Syuzann Langlen ta Gelen Villz batko zaboronyav Langlen grati z Villz i cherez cyu svarku vona ne spala vsyu nich a naperedodni gri bula duzhe znervovanoyu Desho piznishe togo zh roku Langlen bula na shlyahu do somogo vimbldonskogo titulu odnak mimovoli v odnomu z poperednih matchiv zmusila korolevu Meri chekati v korolivskij lozhi Langlen skazali sho gra rozpochnetsya piznishe Dovidavshis pro takij konfuz yakij v aristokratichnij Angliyi rozcinyuvavsya yak obraza korolevi Langlen znyalasya z turniru Profesijna kar yeraLanglen bula pershoyu tenisistkoyu zoryanoyi velichini sho perejshla v profesionali Amerikanskij pidpriyemec Charlz Pajl zaplativ yij 50 tis dolariv za turne Spoluchenimi Shtatami z pokazovimi matchami proti Meri Braun Braun vigravala chempionati SShA 1912 ta 1914 rokiv Yij bulo vzhe 35 vvazhalosya sho yiyi pik minuv hocha vona dobralasya do pivfinalu chempionatu Franciyi de prograla Langlen 1 6 0 6 Upershe v istoriyi tenisu zhinocha gra bula rodzinkoyu turne v yakomu brali uchast i choloviki U pershomu matchi v Nyu Jorku Langlen pokazala taku gru sho Allison Danzig iz New York Times rozhvalila yiyi yak pokaz generalstva na korti najvishogo gatunku z tih yaki cya krayina koli nebud bachila Koli turne zavershilosya v lyutomu 1927 go Langlen vigrala u Braun 38 raziv i ne prograla zhodnogo matchu Dovge turne visnazhilo yiyi i likar porekomenduvav yij trivalij vidpochinok vid tenisu Natomist Langlen virishila piti zi zmagalnogo tenisu j vidkriti tenisnu shkolu v Parizhi sporyaditi yaku dopomig yij zokrema groshima yiyi kohanec Zhan Tijye Shkola roztashovana poryad zi Stad Rolan Garros postupovo virosla j v 1936 mu bula viznana centrom pidgotovki tenisistiv Francuzkoyi federaciyi tenisu Uprodovzh cih rokiv Langlen napisala kilka knig prisvyachenih tenisu Langlen silno kritikuvali za rishennya perejti v profesionali a Vseanglijskij klub u Vimbldoni navit pozbaviv yiyi pochesnogo chlenstva Sama Langlen opisuvala svoye rishennya yak utechu vid rabstva U programci turne vona pisala Dvanadcyat rokiv ya bula chempionkoyu i zarobila dlya tenisu miljoni a she j platila tisyachi frankiv vhidnih vneskiv shob meni bulo dozvoleno ce zrobiti Za svoyu kar yeru ya natrudilasya tak yak bud yaka lyudina cholovik chi zhinka trudyatsya na bud yakij roboti I ya ne zarobila j 5 tisyach dolariv i zhodnogo centa zavdyaki svoyij specialnosti nauci mogo zhittya tenisu Meni dvadcyat sim i ya ne bagata chi ne chas meni rozpochati inshu kar yeru pokinuvshi tu v yakij lyudi nazivayut mene geniyem Chi usmihnutisya perspektivi realnoyi bidnosti j prodovzhuvati zaroblyati statki dlya kogo Pro lyubitelsku sistemu v tenisi Langlen govorila Za cimi absurdnimi antikvarnimi lyubitelskimi pravilami mozhut zmagatisya tilki zamozhni lyudi i faktichno zmagayutsya tilki zamozhni lyudi Chi ce spravedlivo Chi ce sluzhit rozvitkovi sportu Chi spriyaye ce populyarnosti tenisu chi navpaki velike chislo tenisnih talantiv spit u tilah yunakiv ta divchat imena yakih ne nalezhat do socialnogo reyestru SmertU chervni 1938 roku u Lenglen viyavili lejkemiyu a tilki cherez tri tizhni vona oslipla Na pochatku lipnya 1938 go francuzka presa ogolosila sho Langlen znenacka stala duzhe vtomlyuvatisya She cherez kilka dniv 4 lipnya vona pomerla vid zloyakisnoyi anemiyi Yiyi pohovali na cvintari Sent Uan nepodalik vid Parizha Vshanuvannya pam yatiPopri desho epatazhnij viglyad na korti Syuzann Langlen vidoma yak graciozna tenisistka Do Langlen zhinochi igri ne viklikali osoblivogo interesu v glyadachiv ale situaciya zminilasya koli vona stala rodzinokoyu sportu Lyubiteli tenisu utvoryuvali dovgi chergi za kvitkami na yiyi matchi Temperametna i zhvava vono viddavalasya tenisu usiyeyu dusheyu sho moglo prizvesti do potoku sliz Ale popri epatazhnist vona bula obdarovanim gravcem nadzvichajno ruhliva shvidka zi smertelno tochnimi udarami sho dozvolilo yij panuvati v tenisi vprodovzh semi rokiv Chudova gra Langlen ta glamurnist na korti zbilshili glyadackij interes do zhinochogo tenisu j do zhinochogo sportu zagalom 1997 roku drugij kort stadionu Rolan Garros bulo perejmenovano v kort Syuzann Langlen Krim togo kubok sho vruchayetsya peremozhnici odinochnogo zhinochogo rozryadu na Vidkritomu chempionati Franciyi nazivayetsya Coupe Suzanne Lenglen 2001 roku Tenisna federaciya Franciyi organizuvala pershij kubok Syuzann Langlen dlya zhinok vikom ponad 35 rokiv Pershij takij turnir bulo provedeno v Franciyi a nadali vin stav shorichnim iz miscem provedennya v inshij krayini kozhnogo roku Langlen obrali do Mizhnarodnoyi zali tenisnoyi slavi u 1978 Bagato hto vvazhaye yiyi odniyeyu z najkrashih tenisistok v istoriyi VinoskiZa pravilami francuzkogo pravopisu prizvishe tenisistki povinno bulo b chitatisya Langlan odnak faktichno francuzi vimovlyayut jogo Langlen V ukrayinskij movi zdebilshogo vikoristovuyetsya prosta transliteraciya Lenglen Clerici Gianni 1984 Suzanne Lenglen La Diva du Tennis s 253 Little Alan 1988 Suzanne Lenglen Tennis idol of the twenties Interview with Suzanne Lenglen in the magazine Femina on July 1 1914 p 382 Suzanne Lenglen s Olympic profile 5 bereznya 2016 u Wayback Machine at sports reference com Short biography Arhiv originalu za 25 sichnya 2013 Procitovano 6 bereznya 2007 Cya porazka bula yedinoyu v povnij gri do kincya kar yeri Insha porazka pripinennya gri proti pislya progranogo pershogo setu More woa tv Trailblazers in Trousers The First Tennis Celebrity at Olympic org Procitovano 6 bereznya 2007 with Cynthia Starr 1988 We Have Come a Long Way The Story of Women s Tennis New York McGraw Hill s 40 41 ISBN 0 07 034625 9 Le Journal Gallica CNN Suzanne Lenglen The first diva of tennis Procitovano 16 August 2015 Beauty icon Procitovano 6 bereznya 2007