Сьоґуна́т Мурома́ті (яп. 室町幕府 — муроматі бакуфу, 1338—1573) — самурайський уряд на чолі з сьоґунами з роду Асікаґа. За іменем цього роду він також знаний як сьоґунат Асікаґа (яп. 足利幕府 — асікаґа бакуфу).
Сьоґунат Муроматі | |
Герб | |
Дата створення / заснування | 7 червня 1336 |
---|---|
Названо на честь | d |
Засновник | Асікаґа Такаудзі |
Посада керівника організації | шьōґун |
Континент | Азія |
Країна | Японія |
Столиця | Хейан-кьо |
Адміністративна одиниця | Провінція Ямашіро |
Розташовується в межах сучасної адміністративної одиниці | Кіото |
Форма правління | феодалізм |
Валюта | d і рьо |
Дочірня організація | d, Самурай-докоро і d |
Розташування штаб-квартири | d |
Замінений на | d і d |
На заміну | Реставрація Кемму |
Історичний період | Період Муроматі |
Час/дата припинення існування | 25 серпня 1573 |
Сьоґунат Муроматі у Вікісховищі |
Часи правління сьоґунів Асікаґа називають періодом Муроматі, за назвою району Муромачі в місті Кіото, у якому розташовувалась урядова резиденція.
Засновником цього сьоґунату є Асікаґа Такаудзі, який допоміг імператору повалити попередній самурайський уряд в Камакура. Нові сьоґуни ділили частину своїх повноважень із імператорським двором, тому їх уряд був слабший за Камакурський. Владу на місцях контролювали призначені урядом самураї або місцева знать, які згодом переросли у формально незалежних воєнних правителів даймьо. Посилення відцентрових тенденцій призвело до початку міжусобиць в країні — періоду Сенґоку.
У 1573 один із регіональних даймьо, Ода Нобунаґа, вигнав останнього 15-го сьоґуна Ашікаґа Йосіакі зі столиці і поклав край існуванню сьоґунату. У 1588 році Йосіакі повернув титул сьоґуна імператорському двору.
Сьоґуни
Українською | Японською | Роки життя | Роки правління | |
---|---|---|---|---|
1 | Асікаґа Такаудзі | 足利尊氏 | 1305—1358 | 1338—1358 |
2 | Асікаґа Йосіакіра | 足利義詮 | 1330—1367 | 1358—1367 |
3 | Асікаґа Йосіміцу | 足利義満 | 1358—1408 | 1368—1394 |
4 | Асікаґа Йосімоті | 足利義持 | 1386—1428 | 1394—1423 |
5 | Асікаґа Йосікадзу | 足利義量 | 1407—1425 | 1423—1425 |
6 | Асікаґа Йосінорі | 足利義教 | 1394—1441 | 1429—1441 |
7 | Асікаґа Йосікацу | 足利義勝 | 1434—1443 | 1442—1443 |
8 | Асікаґа Йосімаса | 足利義政 | 1436—1490 | 1449—1473 |
9 | Асікаґа Йосіхіса | 足利義尚 | 1465—1489 | 1473—1489 |
10 | Асікаґа Йосікі | 足利義材 | 1466—1523 | 1490—1493 |
11 | Асікаґа Йосідзумі | 足利義澄 | 1480—1511 | 1494—1508 |
10 вдруге | Асікаґа Йосітане | 足利義稙 | див. Йосікі | 1508—1521 |
12 | Асікаґа Йосіхару | 足利義晴 | 1511—1550 | 1521—1546 |
13 | Асікаґа Йосітеру | 足利義輝 | 1536—1565 | 1546—1565 |
14 | Асікаґа Йосіхіде | 足利義栄 | 1538—1568 | 1568 |
15 | Асікаґа Йосіакі | 足利義昭 | 1537—1597 | 1568—1573 |
Див. також
Бібліографія
Імена в цій статі транслітеровані з японської із застосуванням системи (Бондаренка) 1999 року |
- Коваленко О. . — К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Soguna t Muroma ti yap 室町幕府 muromati bakufu 1338 1573 samurajskij uryad na choli z sogunami z rodu Asikaga Za imenem cogo rodu vin takozh znanij yak sogunat Asikaga yap 足利幕府 asikaga bakufu Sogunat Muromati Gerb Data stvorennya zasnuvannya7 chervnya 1336 Nazvano na chestd ZasnovnikAsikaga Takaudzi Posada kerivnika organizaciyishōgun KontinentAziya KrayinaYaponiya StolicyaHejan ko Administrativna odinicyaProvinciya Yamashiro Roztashovuyetsya v mezhah suchasnoyi administrativnoyi odiniciKioto Forma pravlinnyafeodalizm Valyutad i ro Dochirnya organizaciyad Samuraj dokoro i d Roztashuvannya shtab kvartirid Zaminenij nad i d Na zaminuRestavraciya Kemmu Istorichnij periodPeriod Muromati Chas data pripinennya isnuvannya25 serpnya 1573 Sogunat Muromati u Vikishovishi Emblema mon soguniv Asikaga kvitka pavlovniyi Chasi pravlinnya soguniv Asikaga nazivayut periodom Muromati za nazvoyu rajonu Muromachi v misti Kioto u yakomu roztashovuvalas uryadova rezidenciya Zasnovnikom cogo sogunatu ye Asikaga Takaudzi yakij dopomig imperatoru povaliti poperednij samurajskij uryad v Kamakura Novi soguni dilili chastinu svoyih povnovazhen iz imperatorskim dvorom tomu yih uryad buv slabshij za Kamakurskij Vladu na miscyah kontrolyuvali priznacheni uryadom samurayi abo misceva znat yaki zgodom pererosli u formalno nezalezhnih voyennih praviteliv dajmo Posilennya vidcentrovih tendencij prizvelo do pochatku mizhusobic v krayini periodu Sengoku U 1573 odin iz regionalnih dajmo Oda Nobunaga vignav ostannogo 15 go soguna Ashikaga Josiaki zi stolici i poklav kraj isnuvannyu sogunatu U 1588 roci Josiaki povernuv titul soguna imperatorskomu dvoru SoguniUkrayinskoyu Yaponskoyu Roki zhittya Roki pravlinnya 1 Asikaga Takaudzi 足利尊氏 1305 1358 1338 1358 2 Asikaga Josiakira 足利義詮 1330 1367 1358 1367 3 Asikaga Josimicu 足利義満 1358 1408 1368 1394 4 Asikaga Josimoti 足利義持 1386 1428 1394 1423 5 Asikaga Josikadzu 足利義量 1407 1425 1423 1425 6 Asikaga Josinori 足利義教 1394 1441 1429 1441 7 Asikaga Josikacu 足利義勝 1434 1443 1442 1443 8 Asikaga Josimasa 足利義政 1436 1490 1449 1473 9 Asikaga Josihisa 足利義尚 1465 1489 1473 1489 10 Asikaga Josiki 足利義材 1466 1523 1490 1493 11 Asikaga Josidzumi 足利義澄 1480 1511 1494 1508 10 vdruge Asikaga Jositane 足利義稙 div Josiki 1508 1521 12 Asikaga Josiharu 足利義晴 1511 1550 1521 1546 13 Asikaga Jositeru 足利義輝 1536 1565 1546 1565 14 Asikaga Josihide 足利義栄 1538 1568 1568 15 Asikaga Josiaki 足利義昭 1537 1597 1568 1573Div takozhRid Asikaga KamakurafuBibliografiyaImena v cij stati transliterovani z yaponskoyi iz zastosuvannyam sistemi Bondarenka 1999 roku Kovalenko O K Duh i Litera 2013 960 s z il ISBN 978 966 378 293 5