Сутора сірощока | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Suthora nipalensis (Hodgson, 1837) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Paradoxornis nipalensis | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Суто́ра сірощока (Suthora nipalensis) — вид горобцеподібних птахів родини суторових (Paradoxornithidae). Мешкає в Гімалаях і Південно-Східній Азії. Виділяють низку підвидів
Опис
Довжина птаха становить 11-11,5 см, враховуючи довгий, східчастий хвіст. Верхня частина тіла переважно коричнева, крила чорно-білі. Горло чорне, над очима довгі чорні "брови", обличчя білувате, під дзьобом білі "вуса". Тім'я у представників номінатичного підвиду білувато-сіре, у представників інших підвидів оранжеве. Шия сіра, скроні оранжеві, сірі або чорні, в залежності від підвиду. Нижня частина тіла світло-сіра або охриста.
Підвиди
Виділяють десять підвидів:
- S. n. garhwalensis (Fleming, RL & Traylor, 1964) — північна Індія (Уттаракханд);
- S. n. nipalensis Hodgson, 1837 — західний і центральний Непал;
- S. n. humii Sharpe, 1883 — східний Непал, Сіккім і західний Бутан;
- S. n. crocotia (Kinnear, 1954) — східний Бутан і захід Аруначал-Прадешу;
- S. n. poliotis Blyth, 1851 — Північно-Східна Індія (від сходу Аруначал-Прадешу до Маніпуру), північно-західна і північна М'янма, південний Китай (південний схід Тибету, північний захід Юньнаню);
- S. n. feae Salvadori, 1889 — східна і південна М'янма, західний Таїланд;
- S. n. patriciae Koelz, 1954 — Північно-Східна Індія (гори [en] в штаті Мізорам);
- S. n. ripponi Sharpe, 1905 — західна М'янма (гори Чин);
- S. n. beaulieui (Ripley, 1953) — північно-східний Таїланд, північний і центральний Лаос, північ центрального В'єтнаму;
- S. n. kamoli (Eames, JC, 2002) — південний Лаос і центральний В'єтнам.
Поширення і екологія
Сірощокі сутори мешкають в Індії, Непалі, Бутані, М'янмі, Китаї, Таїланді, Лаосі і В'єтнамі. Вони живуть у вічнозелених гірських лісах, зокрема в рододендронових і дубових лісах, у високогірних чагарникових і бамбукових заростях та на гірських луках. Зустрічаються зграйками до 40 птахів, на висоті від 1200 до 3300 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться дрібними комахами, бамбуковими бруньками і насінням трав. Сезон розмножєення триває з березня по липень. Гніздо чашоподібне, робиться з бамбукового листя і сухої трави, розміщується в підліску. В кладці від 2 до 4 яєць.
Примітки
- BirdLife International (2016). Suthora nipalensis.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 березня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sutora siroshoka Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Sutorovi Paradoxornithidae Rid Suthora Vid Sutora siroshoka Binomialna nazva Suthora nipalensis Hodgson 1837 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Paradoxornis nipalensis Posilannya Vikishovishe Suthora nipalensis Vikividi Suthora nipalensis ITIS 915931 MSOP 22716826 NCBI 2712989 Suto ra siroshoka Suthora nipalensis vid gorobcepodibnih ptahiv rodini sutorovih Paradoxornithidae Meshkaye v Gimalayah i Pivdenno Shidnij Aziyi Vidilyayut nizku pidvidivOpisSiroshoka sitora Para siroshokih sutor Siroshoki sutori Dovzhina ptaha stanovit 11 11 5 sm vrahovuyuchi dovgij shidchastij hvist Verhnya chastina tila perevazhno korichneva krila chorno bili Gorlo chorne nad ochima dovgi chorni brovi oblichchya biluvate pid dzobom bili vusa Tim ya u predstavnikiv nominatichnogo pidvidu biluvato sire u predstavnikiv inshih pidvidiv oranzheve Shiya sira skroni oranzhevi siri abo chorni v zalezhnosti vid pidvidu Nizhnya chastina tila svitlo sira abo ohrista PidvidiVidilyayut desyat pidvidiv S n garhwalensis Fleming RL amp Traylor 1964 pivnichna Indiya Uttarakhand S n nipalensis Hodgson 1837 zahidnij i centralnij Nepal S n humii Sharpe 1883 shidnij Nepal Sikkim i zahidnij Butan S n crocotia Kinnear 1954 shidnij Butan i zahid Arunachal Pradeshu S n poliotis Blyth 1851 Pivnichno Shidna Indiya vid shodu Arunachal Pradeshu do Manipuru pivnichno zahidna i pivnichna M yanma pivdennij Kitaj pivdennij shid Tibetu pivnichnij zahid Yunnanyu S n feae Salvadori 1889 shidna i pivdenna M yanma zahidnij Tayiland S n patriciae Koelz 1954 Pivnichno Shidna Indiya gori en v shtati Mizoram S n ripponi Sharpe 1905 zahidna M yanma gori Chin S n beaulieui Ripley 1953 pivnichno shidnij Tayiland pivnichnij i centralnij Laos pivnich centralnogo V yetnamu S n kamoli Eames JC 2002 pivdennij Laos i centralnij V yetnam Poshirennya i ekologiyaSiroshoki sutori meshkayut v Indiyi Nepali Butani M yanmi Kitayi Tayilandi Laosi i V yetnami Voni zhivut u vichnozelenih girskih lisah zokrema v rododendronovih i dubovih lisah u visokogirnih chagarnikovih i bambukovih zarostyah ta na girskih lukah Zustrichayutsya zgrajkami do 40 ptahiv na visoti vid 1200 do 3300 m nad rivnem morya Inodi priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv Zhivlyatsya dribnimi komahami bambukovimi brunkami i nasinnyam trav Sezon rozmnozhyeennya trivaye z bereznya po lipen Gnizdo chashopodibne robitsya z bambukovogo listya i suhoyi travi rozmishuyetsya v pidlisku V kladci vid 2 do 4 yayec PrimitkiBirdLife International 2016 Suthora nipalensis Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Sylviid babblers parrotbills white eyes IOC World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 15 bereznya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi