Сурена — династія саків-сакаравалів, яка започаткувала декілька різних династичних гілок від Ірану до Індії. Відома з I ст. до н. е.
Передісторія
Імовірно, родина Сурена очолювала саків-сакаравалів (сакарауків) за часів їхньої міграції з Семиріччя до Кашміру під тиском тохарів-юечжі. Наразі залишається невідомим, чи були Сурена пануючою родиною за часів перебування у Семиріччі. Будь-які джерела стосовно того періоду історії саків відсутні. Можливо, подальше накопичення та вивчення зображень тамг дадуть відповіді на ці питання.
Перший відомий представник Сурена — Май (Мауез, Мога, Моа). Ймовірно, після смерті Митрідата II та чергових сварок між Аршакідами, Май бл. 80-78 рр. до н. е. прийняв титул царя царів, поставивши рід Сурена на один щабель з Аршакідами.
Щодо наслідування титулу цар царів, то тут ми можемо бачити повний хаос, на кшталт Великого князя Київського Русі XI—XIII ст.ст. Ймовірним є колективні рішення представників різних гілок Сурена щодо наслідування титулу, й влада царя царів могла бути від майже абсолютної, до номінальної, що залежало від багатьох факторів.
Сурена в Парфії
Між 124—121 рр. до н. е. Мітрідат ІІ Аршак внаслідок війни залучає залежних/ підвладних роду Сурена саків, що осіли на територіях, які з цього часу називалися Сакастан, до Парфянського царства. Статус роду Сурена у Парфії — другий після Аршакідів (при коронації нового Аршакіда діадему на його голову покладає виключно представник роду Сурена). Ймовірно, це відбулося близько/до 111/110 р. до н. е., коли з'явилося перше, наразі відоме, підтвердження прийняття Мітрідатом Великим Аршакідом титулу цар царів.
У 77 р. до н. е. за допомоги сакаравлів (сакарауків) Сінатрук Аршак захопив трон Парфії.
Найвідомішим представником цього роду залишається Міхран Сурена , який у 57 р. до н. е. звів на трон Орода ІІ Аршака, допоміг йому у династичній боротьбі та знищив римське військо Красса при Каррах у 53 р. до н. е. Міхрана Сурену було вбито за наказом Орода ІІ у 52 р. до н. е. Враховуючи можливості Сурена та амбіції представників цього роду, дії Аршакіда не потребують додаткових пояснень.
Наступні події, у яких брали участь представники цього роду, відомі нам з досить розлогого опису у Тацита (Анали, VI, 31-32, 36, 42-44. (лат.)). Отже, у 35 р. Сіннак, син Абдагаза, який своєю чергою був небожем Гондофара, очолив заколот проти парфянського царя Артабана. До кінця 36 р. Артабан повернув собі владу. Однією з причин поразки заколотників Тацит називає заздрість представників інших шляхетних родів «до Абдагеза, який підкорив тоді своїй волі нового царя та весь двір…»
Подальші відносини між Сурена та Аршакідами невідомі.
Аршакідів, яка майже весь час перебували у династичних суперечках, урешті-решт, було повалено. Владу узурпували Сасаніди, за підтримку яких рід Сурена залишив свої привілеї.
Сурена в Індії
Династію хшатрапів Матхури () започатковано старшим братом Мауеса-Моги Артою. Його син та наступник Хара(х)оста вперше до свого імені додав чи то назву династії чи то друге ім'я — Камуйя. В подальшому саме з цією гілкою династії Сурена пов'язують заснування держави Камбоджа.
Сурена в Кушанському царстві
Досить цікавим в контексті місця представників роду Сурена в державі кушан є повідомлення з китайської хроніки стосовно подій :
«На другий рік Юн-пін Юечжі наслав свого помічника — правителя Се з 70-тисячним військом напасти на Чао.»
Отже, можливо припустити, що представники Сурена, принаймні за перших Великих Кушан, мали привельований (щось на кшталт великого візира) статус.
Сурена в державі Сасанідів.
Найвідомішим політичним діячем з роду Сурена за часів Сасанідів є Міхр-Нарсех, син Бураза, великий візир п'яти шахіншахів з цієї династії — від Йєздигерда I (399—421) до Пероза I (459—484). Свого часу Сурена підтримали повстання Ардашира I Папакана, першого шахіншаха з династії Сасанідів, й стали одним з наймогутніших родів відтвореного Ераншахру. Окрім досить тривалого виконування обов'язків великого візира, Міхр-Нарсех ввійшов в історію як послідовний борець з християнсьтвом (після того, як останні зганьбили Храм Вогню), й як чи не найвідоміший прихильник зурванізму. Заснував чотири поселення, у кожному з них побудував храми вогню (задля порятунку власної душі), побудував великий міст у Фарсі, розкинув три величезні гаї по 12000 дерев (фініковий, оливовий, кипарисовий). Призначення трьох синів Міхр-Нарсеха на посади «очильника жерців», «очильника воїнів» та «очильника скотарів та землеробів» відповідно деякими вченими розглядаються як його спроба упорядкування суспільної системи Ераншахру.
В останнє рід Сурена згадано у IX ст. Представник цього роду брав участь у військових кампаніях на північних кордонах Китаю як військовий очільник.
Наразі відомі представники династії Сурена
«Зазвичай у Східному Ірані й Північно-Західній Індії одночасно було три правителя царського рангу: „цар царів“ в Ірані, пов'язаний з ним молодший член його роду і ще один „цар царів“ в Індії. Молодший член роду в Ірані зазвичай з часом ставав верховним правителем в Індії.»
- Май Сурена (~100- ~85) — перший з відомих цар царів саків.
- Арта — старший брат Мауеса-Моги, перший відомий сакський кшатрап Матхури.
- Харахоста Камуйя — син та наступник Арти у Матхурі.
- Вонон Сурена (~85-75) — цар царів, син Мауеса-Моги.
- Спалур (~75 — до 58/57) — цар царів, син Мауеса-Моги, з сином Спалагдамом.
- Артемідор — один з царів, син Мауеса-Моги.
- Аз I (58/57—35), цар царів, син Спалура.
- Міхран Сурена (до 57—52)
- Азіліс, цар царів
- Аз II ( — 19/20 р. н. е.), цар царів
- Гондофар I (19/20 — після 45/46), (26 рік Гондофара — 103 рік Аза I), цар царів
- Абдагаз, небіж та наступник Гондофара I
- , імовірно син Гондофара І
- (Ортагн)
- Убозана, син Ортагна
- Гондофар IV Сас
- Санабар
- Пакор Сурена (бл. 100)
- Бураз
- Міхр Нарсех
Примітки
- Bivar. 1983, стор. 41
- Herzfeld. 1929, стор. 70
- (рос.)Малькольм Колледж. Парфяне. Последователи пророка Заратустры. М., 2004.
- (англ.) K. Walton Dobbins. Journal of the Economic and Social History of the Orient, Vol. 14, No. 3. 1971
- (рос.) Нельсон Кэрел Дибвойз. Политическая история Парфии. СПб. : Филологический факультет СПбГУ, 2008.
- Іраніка онлайн.
- (англ.) A. Perikanian. Iranian Society and Law, in Yarshater, Ehsan. Cambridge History of Iran. London. Cambridge UP. 1983.
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Surena dinastiya sakiv sakaravaliv yaka zapochatkuvala dekilka riznih dinastichnih gilok vid Iranu do Indiyi Vidoma z I st do n e PeredistoriyaImovirno rodina Surena ocholyuvala sakiv sakaravaliv sakaraukiv za chasiv yihnoyi migraciyi z Semirichchya do Kashmiru pid tiskom tohariv yuechzhi Narazi zalishayetsya nevidomim chi buli Surena panuyuchoyu rodinoyu za chasiv perebuvannya u Semirichchi Bud yaki dzherela stosovno togo periodu istoriyi sakiv vidsutni Mozhlivo podalshe nakopichennya ta vivchennya zobrazhen tamg dadut vidpovidi na ci pitannya Indo skifske ta Indo parfyanske carstva Pershij vidomij predstavnik Surena Maj Mauez Moga Moa Jmovirno pislya smerti Mitridata II ta chergovih svarok mizh Arshakidami Maj bl 80 78 rr do n e prijnyav titul carya cariv postavivshi rid Surena na odin shabel z Arshakidami Shodo nasliduvannya titulu car cariv to tut mi mozhemo bachiti povnij haos na kshtalt Velikogo knyazya Kiyivskogo Rusi XI XIII st st Jmovirnim ye kolektivni rishennya predstavnikiv riznih gilok Surena shodo nasliduvannya titulu j vlada carya cariv mogla buti vid majzhe absolyutnoyi do nominalnoyi sho zalezhalo vid bagatoh faktoriv Surena v Parfiyi Mizh 124 121 rr do n e Mitridat II Arshak vnaslidok vijni zaluchaye zalezhnih pidvladnih rodu Surena sakiv sho osili na teritoriyah yaki z cogo chasu nazivalisya Sakastan do Parfyanskogo carstva Status rodu Surena u Parfiyi drugij pislya Arshakidiv pri koronaciyi novogo Arshakida diademu na jogo golovu pokladaye viklyuchno predstavnik rodu Surena Jmovirno ce vidbulosya blizko do 111 110 r do n e koli z yavilosya pershe narazi vidome pidtverdzhennya prijnyattya Mitridatom Velikim Arshakidom titulu car cariv U 77 r do n e za dopomogi sakaravliv sakaraukiv Sinatruk Arshak zahopiv tron Parfiyi Najvidomishim predstavnikom cogo rodu zalishayetsya Mihran Surena yakij u 57 r do n e zviv na tron Oroda II Arshaka dopomig jomu u dinastichnij borotbi ta znishiv rimske vijsko Krassa pri Karrah u 53 r do n e Mihrana Surenu bulo vbito za nakazom Oroda II u 52 r do n e Vrahovuyuchi mozhlivosti Surena ta ambiciyi predstavnikiv cogo rodu diyi Arshakida ne potrebuyut dodatkovih poyasnen Nastupni podiyi u yakih brali uchast predstavniki cogo rodu vidomi nam z dosit rozlogogo opisu u Tacita Anali VI 31 32 36 42 44 lat Otzhe u 35 r Sinnak sin Abdagaza yakij svoyeyu chergoyu buv nebozhem Gondofara ocholiv zakolot proti parfyanskogo carya Artabana Do kincya 36 r Artaban povernuv sobi vladu Odniyeyu z prichin porazki zakolotnikiv Tacit nazivaye zazdrist predstavnikiv inshih shlyahetnih rodiv do Abda ge za yakij pidkoriv todi svoyij voli novogo carya ta ves dvir Podalshi vidnosini mizh Surena ta Arshakidami nevidomi Arshakidiv yaka majzhe ves chas perebuvali u dinastichnih superechkah ureshti resht bulo povaleno Vladu uzurpuvali Sasanidi za pidtrimku yakih rid Surena zalishiv svoyi privileyi Surena v Indiyi Dinastiyu hshatrapiv Mathuri zapochatkovano starshim bratom Mauesa Mogi Artoyu Jogo sin ta nastupnik Hara h osta vpershe do svogo imeni dodav chi to nazvu dinastiyi chi to druge im ya Kamujya V podalshomu same z ciyeyu gilkoyu dinastiyi Surena pov yazuyut zasnuvannya derzhavi Kambodzha Surena v Kushanskomu carstvi Dosit cikavim v konteksti miscya predstavnikiv rodu Surena v derzhavi kushan ye povidomlennya z kitajskoyi hroniki stosovno podij Na drugij rik Yun pin Yuechzhi naslav svogo pomichnika pravitelya Se z 70 tisyachnim vijskom napasti na Chao Otzhe mozhlivo pripustiti sho predstavniki Surena prinajmni za pershih Velikih Kushan mali privelovanij shos na kshtalt velikogo vizira status Surena v derzhavi Sasanidiv Najvidomishim politichnim diyachem z rodu Surena za chasiv Sasanidiv ye Mihr Narseh sin Buraza velikij vizir p yati shahinshahiv z ciyeyi dinastiyi vid Jyezdigerda I 399 421 do Peroza I 459 484 Svogo chasu Surena pidtrimali povstannya Ardashira I Papakana pershogo shahinshaha z dinastiyi Sasanidiv j stali odnim z najmogutnishih rodiv vidtvorenogo Eranshahru Okrim dosit trivalogo vikonuvannya obov yazkiv velikogo vizira Mihr Narseh vvijshov v istoriyu yak poslidovnij borec z hristiyanstvom pislya togo yak ostanni zganbili Hram Vognyu j yak chi ne najvidomishij prihilnik zurvanizmu Zasnuvav chotiri poselennya u kozhnomu z nih pobuduvav hrami vognyu zadlya poryatunku vlasnoyi dushi pobuduvav velikij mist u Farsi rozkinuv tri velichezni gayi po 12000 derev finikovij olivovij kiparisovij Priznachennya troh siniv Mihr Narseha na posadi ochilnika zherciv ochilnika voyiniv ta ochilnika skotariv ta zemlerobiv vidpovidno deyakimi vchenimi rozglyadayutsya yak jogo sproba uporyadkuvannya suspilnoyi sistemi Eranshahru V ostannye rid Surena zgadano u IX st Predstavnik cogo rodu brav uchast u vijskovih kampaniyah na pivnichnih kordonah Kitayu yak vijskovij ochilnik Narazi vidomi predstavniki dinastiyi Surena Zazvichaj u Shidnomu Irani j Pivnichno Zahidnij Indiyi odnochasno bulo tri pravitelya carskogo rangu car cariv v Irani pov yazanij z nim molodshij chlen jogo rodu i she odin car cariv v Indiyi Molodshij chlen rodu v Irani zazvichaj z chasom stavav verhovnim pravitelem v Indiyi Maj Surena 100 85 pershij z vidomih car cariv sakiv Arta starshij brat Mauesa Mogi pershij vidomij sakskij kshatrap Mathuri Harahosta Kamujya sin ta nastupnik Arti u Mathuri Vonon Surena 85 75 car cariv sin Mauesa Mogi Spalur 75 do 58 57 car cariv sin Mauesa Mogi z sinom Spalagdamom Artemidor odin z cariv sin Mauesa Mogi Az I 58 57 35 car cariv sin Spalura Mihran Surena do 57 52 Azilis car cariv Az II 19 20 r n e car cariv Gondofar I 19 20 pislya 45 46 26 rik Gondofara 103 rik Aza I car cariv Abdagaz nebizh ta nastupnik Gondofara I imovirno sin Gondofara I Ortagn Ubozana sin Ortagna Gondofar IV Sas Sanabar Pakor Surena bl 100 Buraz Mihr NarsehPrimitkiBivar 1983 stor 41 Herzfeld 1929 stor 70 ros Malkolm Kolledzh Parfyane Posledovateli proroka Zaratustry M 2004 angl K Walton Dobbins Journal of the Economic and Social History of the Orient Vol 14 No 3 1971 ros Nelson Kerel Dibvojz Politicheskaya istoriya Parfii SPb Filologicheskij fakultet SPbGU 2008 Iranika onlajn angl A Perikanian Iranian Society and Law in Yarshater Ehsan Cambridge History of Iran London Cambridge UP 1983 Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi