Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Суляти́цький Степа́н Петрович (* 24 серпня 1895, с. Середній Березів, (нині Косівський район, Івано-Франківська область) — † березень 1978, Мюнхен, Німеччина) — Сотник УГА, комендант коша Карпатської Січі, діяч ОУН.
| Сулятицький Степан Петрович | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 24 серпня 1897 Середній Березів, Косівський район, СРСР |
| Смерть | 1978 Мюнхен, ФРН |
| Псевдо | «Данило» |
| Військова служба | |
| Командування | |
| командант Коша Карпатської Січі | |
Життєпис
Народився Степан Сулятицикий у багатодітній родині 24 серпня 1895 року в Середньому Березові Коломийського повіту, його родичі належали до роду березівської шляхти Сулятицьких, що засвідчують нобілітаційні документи, датовані 25 травня 1846 року. Батько був заможним господарем, а також 13 років був війтом у селі.
Степан навчався у Коломийській гімназії, був на фронті Першої світової. У 1918 році повертається у рідні краї, очолює скорострільну сотню Гуцульського куреня, який створив Григорій Голинський. У кінці листопада 1918 року курінь у складі 400 стрільців відбуває на фронт, був самостійним військовим підрозділом і діяв на правах полку в 11-й бригаді УСС, а на початку 1919 року увійшов у новостворену УГА. За героїзм і мужність у баталіях під Львовом військовий міністр ЗУНР Дмитро Вітовський нагородив курінь найвищою відзнакою, і його було піднесено «до гідності лицарів».
Влітку 1919 року курінь перейшов за Збруч і вів бої як з денікінською армією, так і з більшовицькими загонами.
Після визвольних змагань Сулятицький був інтернований поляками.
Пізніше переїхав до Чехословаччини, навчався у Празькому Карловому університеті на природничому факультеті, де здобув вчений ступінь доктора наук, однак, на переконання Степана: «чиста наука в умовах бездержав'я твоєї нації завелика розкіш», тому він стає членом УВО та Групи Націоналістичної Молоді, а з 1929 року — членом і одним із засновників ОУН.
У 1938 році провід ОУН направляє його як одного із найдосвідченіших вояків на Закарпаття для організації молодої Української держави. В березні 1939 року С. Сулятицький керував обороною м. Хуста.
Після падіння Карпатської України він очолював військову референтуру ПУНу, брав участь у створенні УЦК та Українського Допомогового Комітету в Кракові, був викладачем старшинської школи ОУН.
З початком німецько-більшовицької бойні Степан Сулятицький на чолі похідних груп прибуває до Києва, разом із Олегом Ольжичем формував адміністрацію міста, пропонував професора М. І. Величківського на посаду голови Української Національної Ради.
Після війни був провідником ОУН в Західній Німеччині.
Помер в березні 1978 року в Мюнхені.
Родина
Рідний брат Михайло, член УВО, у 1923 році був запроторений польською адміністрацією у сумнозвісні «Бригідки». На суді, де його адвокатом був колишній комендант куреня УСС Степан Шухевич, Михайло навідріз відмовився спілкуватися польською мовою. А наприкінці 1950 року за співпрацю з УПА отримав 25-літній термін. Потім відзначав, що присуду не підписав, на суді і в таборах розмовляв виключно українською мовою.
Небіж Степана Мирослав Сулятицький — «Кривоніс» працював на Львівщині зі своїм земляком, керівником СБ Миколою Арсеничем. Пізніше очолював крайовий провід СБ Буковини. Загинув в 1948 році.
Близьким родичем Степана по материнській лінії був греко-католицький священик о. Василь Малкович (1898–1971), колишній старшина УГА, у 1944 році емігрував на Захід, був консесторіальним радником і деканом у місті Інгельштадт (Німеччина) і відправляв заупокійну панахиду на похороні Степана Бандери у Мюнхені (1959).
Репресивна радянська машина будь-що намагалася дістати мужнього українського войовника, шантажувала родину. Скажімо, його небожа Олега Сулятицького, студента Івано-Франківського медичного університету, погрожуючи відрахуванням, змушували писати листи до стрийка Степана в Мюнхен (причому самі адресували і відправляли) з метою розсварити близьких людей, але їхні намагання були марними.
Пам'ять
Меморіальна плита на будинку, де він народився, гласить: «На цьому місці народився Степан Сулятицький, син Петра (1897–1978), сотник УГА, доктор природничих наук, кількарічний керівник ОУН в Західній Німеччині».
Література
- Степан Сулятицький, І-ий Пробоєвий Гуцульський Курінь, Українська Галицька Армія в 1918–1920 рр. Матеріяли до історії. Том II, Вінніпеґ 1960, вид. Дм. Микитюка.
Посилання
- Іван Стебельський. Шляхами молодости й боротьби. [ 9 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Гуцульський курінь у національно визвольних змаганнях 1918–1920 років [ 16 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Лев ШАНКОВСЬКИЙ. БУЧАЧЧИНА В РОКИ ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ 1918–1920 [ 11 грудня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sulyati ckij Stepa n Petrovich 24 serpnya 1895 s Serednij Bereziv nini Kosivskij rajon Ivano Frankivska oblast berezen 1978 Myunhen Nimechchina Sotnik UGA komendant kosha Karpatskoyi Sichi diyach OUN Sulyatickij Stepan PetrovichZagalna informaciyaNarodzhennya24 serpnya 1897 1897 08 24 Serednij Bereziv Kosivskij rajon SRSRSmert1978 Myunhen FRNPsevdo Danilo Vijskova sluzhbaKomanduvannyakomandant Kosha Karpatskoyi SichiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sulyatickij ZhittyepisNarodivsya Stepan Sulyaticikij u bagatoditnij rodini 24 serpnya 1895 roku v Serednomu Berezovi Kolomijskogo povitu jogo rodichi nalezhali do rodu berezivskoyi shlyahti Sulyatickih sho zasvidchuyut nobilitacijni dokumenti datovani 25 travnya 1846 roku Batko buv zamozhnim gospodarem a takozh 13 rokiv buv vijtom u seli Stepan navchavsya u Kolomijskij gimnaziyi buv na fronti Pershoyi svitovoyi U 1918 roci povertayetsya u ridni krayi ocholyuye skorostrilnu sotnyu Guculskogo kurenya yakij stvoriv Grigorij Golinskij U kinci listopada 1918 roku kurin u skladi 400 strilciv vidbuvaye na front buv samostijnim vijskovim pidrozdilom i diyav na pravah polku v 11 j brigadi USS a na pochatku 1919 roku uvijshov u novostvorenu UGA Za geroyizm i muzhnist u bataliyah pid Lvovom vijskovij ministr ZUNR Dmitro Vitovskij nagorodiv kurin najvishoyu vidznakoyu i jogo bulo pidneseno do gidnosti licariv Vlitku 1919 roku kurin perejshov za Zbruch i viv boyi yak z denikinskoyu armiyeyu tak i z bilshovickimi zagonami Pislya vizvolnih zmagan Sulyatickij buv internovanij polyakami Piznishe pereyihav do Chehoslovachchini navchavsya u Prazkomu Karlovomu universiteti na prirodnichomu fakulteti de zdobuv vchenij stupin doktora nauk odnak na perekonannya Stepana chista nauka v umovah bezderzhav ya tvoyeyi naciyi zavelika rozkish tomu vin staye chlenom UVO ta Grupi Nacionalistichnoyi Molodi a z 1929 roku chlenom i odnim iz zasnovnikiv OUN U 1938 roci provid OUN napravlyaye jogo yak odnogo iz najdosvidchenishih voyakiv na Zakarpattya dlya organizaciyi molodoyi Ukrayinskoyi derzhavi V berezni 1939 roku S Sulyatickij keruvav oboronoyu m Husta Pislya padinnya Karpatskoyi Ukrayini vin ocholyuvav vijskovu referenturu PUNu brav uchast u stvorenni UCK ta Ukrayinskogo Dopomogovogo Komitetu v Krakovi buv vikladachem starshinskoyi shkoli OUN Z pochatkom nimecko bilshovickoyi bojni Stepan Sulyatickij na choli pohidnih grup pribuvaye do Kiyeva razom iz Olegom Olzhichem formuvav administraciyu mista proponuvav profesora M I Velichkivskogo na posadu golovi Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi Pislya vijni buv providnikom OUN v Zahidnij Nimechchini Pomer v berezni 1978 roku v Myunheni RodinaRidnij brat Mihajlo chlen UVO u 1923 roci buv zaprotorenij polskoyu administraciyeyu u sumnozvisni Brigidki Na sudi de jogo advokatom buv kolishnij komendant kurenya USS Stepan Shuhevich Mihajlo navidriz vidmovivsya spilkuvatisya polskoyu movoyu A naprikinci 1950 roku za spivpracyu z UPA otrimav 25 litnij termin Potim vidznachav sho prisudu ne pidpisav na sudi i v taborah rozmovlyav viklyuchno ukrayinskoyu movoyu Nebizh Stepana Miroslav Sulyatickij Krivonis pracyuvav na Lvivshini zi svoyim zemlyakom kerivnikom SB Mikoloyu Arsenichem Piznishe ocholyuvav krajovij provid SB Bukovini Zaginuv v 1948 roci Blizkim rodichem Stepana po materinskij liniyi buv greko katolickij svyashenik o Vasil Malkovich 1898 1971 kolishnij starshina UGA u 1944 roci emigruvav na Zahid buv konsestorialnim radnikom i dekanom u misti Ingelshtadt Nimechchina i vidpravlyav zaupokijnu panahidu na pohoroni Stepana Banderi u Myunheni 1959 Represivna radyanska mashina bud sho namagalasya distati muzhnogo ukrayinskogo vojovnika shantazhuvala rodinu Skazhimo jogo nebozha Olega Sulyatickogo studenta Ivano Frankivskogo medichnogo universitetu pogrozhuyuchi vidrahuvannyam zmushuvali pisati listi do strijka Stepana v Myunhen prichomu sami adresuvali i vidpravlyali z metoyu rozsvariti blizkih lyudej ale yihni namagannya buli marnimi Pam yatMemorialna plita na budinku de vin narodivsya glasit Na comu misci narodivsya Stepan Sulyatickij sin Petra 1897 1978 sotnik UGA doktor prirodnichih nauk kilkarichnij kerivnik OUN v Zahidnij Nimechchini LiteraturaStepan Sulyatickij I ij Proboyevij Guculskij Kurin Ukrayinska Galicka Armiya v 1918 1920 rr Materiyali do istoriyi Tom II Vinnipeg 1960 vid Dm Mikityuka PosilannyaIvan Stebelskij Shlyahami molodosti j borotbi 9 travnya 2013 u Wayback Machine Guculskij kurin u nacionalno vizvolnih zmagannyah 1918 1920 rokiv 16 travnya 2013 u Wayback Machine Lev ShANKOVSKIJ BUChAChChINA V ROKI VIZVOLNOYi VIJNI 1918 1920 11 grudnya 2012 u Wayback Machine