Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Віктор Олександрович Сульов (рос. Виктор Александрович Сулёв; 3 березня 1921, Ростов-на-Дону — 2 грудня 1999, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945), у роки німецько-радянської війни командир ланки 13-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку 321-ї бомбардувальної авіаційної дивізії 8-ї повітряної армії 4-го Українського фронту, гвардії старший лейтенант.
| Віктор Олександрович Сульов | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Виктор Александрович Сулёв | |||||||||
 | |||||||||
| Народження | 3 березня 1921 Ростов-на-Дону | ||||||||
| Смерть | 2 грудня 1999 (78 років) Київ | ||||||||
| Поховання | Берковецьке кладовище | ||||||||
| Країна |  СРСР | ||||||||
| Приналежність | КПРС | ||||||||
| Вид збройних сил |  ВПС СРСР | ||||||||
| Рід військ |  Бомбардувальна авіація | ||||||||
| Роки служби | 1939—1962 | ||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||
| Звання |  Полковник авіації | ||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Біографія
Народився 3 березня 1921 року в місті Ростові-на-Дону в сім'ї службовця. Росіянин. Член КПРС з 1944 року. Закінчив середню школу, навчався в Батайському авіаційному училищі цивільного повітряного флоту.
У 1939 році призваний до лав Червоної Армії. У 1941 році закінчив Сталінградське військово-авіаційне училище льотчиків. У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року.
До травня 1945 року гвардії старший лейтенант В. О. Сульов здійснив 179 бойових вильотів, завдавши противнику значних втрат у живій силі і техніці.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм старшому лейтенанту Віктору Олександровичу Сульову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8835).
Після закінчення війни продовжував службу у ВПС. У 1954 році закінчив Військово-повітряну академію. З 1962 року полковник В. О. Сульов — в запасі.
Жив у Києві. Помер 2 грудня 1999 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці».
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, трьома орденами Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viktor Oleksandrovich Sulov ros Viktor Aleksandrovich Sulyov 3 bereznya 1921 Rostov na Donu 2 grudnya 1999 Kiyiv radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 u roki nimecko radyanskoyi vijni komandir lanki 13 go gvardijskogo bombarduvalnogo aviacijnogo polku 321 yi bombarduvalnoyi aviacijnoyi diviziyi 8 yi povitryanoyi armiyi 4 go Ukrayinskogo frontu gvardiyi starshij lejtenant Viktor Oleksandrovich Sulovros Viktor Aleksandrovich SulyovNarodzhennya3 bereznya 1921 1921 03 03 Rostov na DonuSmert2 grudnya 1999 1999 12 02 78 rokiv KiyivPohovannyaBerkovecke kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnistKPRSVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskBombarduvalna aviaciyaRoki sluzhbi1939 1962PartiyaKPRSZvannya Polkovnik aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 3 bereznya 1921 roku v misti Rostovi na Donu v sim yi sluzhbovcya Rosiyanin Chlen KPRS z 1944 roku Zakinchiv serednyu shkolu navchavsya v Batajskomu aviacijnomu uchilishi civilnogo povitryanogo flotu U 1939 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1941 roci zakinchiv Stalingradske vijskovo aviacijne uchilishe lotchikiv U boyah radyansko nimeckoyi vijni z chervnya 1941 roku Do travnya 1945 roku gvardiyi starshij lejtenant V O Sulov zdijsniv 179 bojovih vilotiv zavdavshi protivniku znachnih vtrat u zhivij sili i tehnici Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 29 chervnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm starshomu lejtenantu Viktoru Oleksandrovichu Sulovu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 8835 Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav sluzhbu u VPS U 1954 roci zakinchiv Vijskovo povitryanu akademiyu Z 1962 roku polkovnik V O Sulov v zapasi Mogila Viktora Sulova Zhiv u Kiyevi Pomer 2 grudnya 1999 roku Pohovanij u Kiyevi na Miskomu kladovishi Berkivci NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya troma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988