Султанат Сулу — малайська ісламська держава, що існувала в XV—XIX сторіччях на північному сході острова Калімантан та на однойменному архіпелагу. Перші згадки про Сулу в китайських літописах з'являються в епоху династії Мін. У 1417 році до імператорської столиці прибули посли з Сулу, що привезли данину та подарунки.
Султанат Сулу Kesultanan Diraja Sulu Darul Islam(малай.) کسلطانن سولو دار الإسلام (джаві) | ||||
| ||||
Прапор | ||||
Територія Султанату Сулу близько 1822 року | ||||
Столиця | d | |||
Релігії | сунізм, католицизм | |||
Форма правління | Монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | близько 1400 | |||
- Ліквідовано | 1946 | |||
Сьогодні є частиною | Філіппіни Малайзія Індонезія | |||
|
Першим султаном Сулу став Саїд Хашем Абубакр, торговець арабського походження з Малакки, який прибув до Сулу близько 1450 року та одружився з дочкою місцевого раджі Багуїнди. На початку XVI століття султанат потрапляє під владу Брунею, який переживає «золоту епоху» та контролює значну частину узбережжя Калімантану та сусідніх островів. Після смерті бездітним п'ятого султана Сулу Батари Шах Танги правителем став молодший син брунейського султана Мухаммада Хассана раджа Бонгсу, який правив під іменем [en].
Між 1578 та 1641 роком тривали війни між Сулу та іспанськими Філіппінами.
У середині XVII століття почалася громадянська війна в Брунеї, викликана конфліктом у панівній династії. 13 років громадянської війни завершилися повною втратою контролю над Сулу, інтервенцією з боку його султана та втратою частини території на півночі Борнео на користь Сулу. За офіційною брунейською історіографією війна почалася в 1661-го року (перша дата, яка з'являється в брунейських джерелах) хоча європейські джерела та записи з султанату Сулу вказують на її можливий початок раніше. З цього часу почалося незалежне існування султанату Сулу та його конкуренція з Брунеєм.
У 1704 році (за іншими даними раніше — у 1675 році) султан Брунею за допомогу в придушенні повстання на півночі країни віддав султанату Сулу частину території на північному сході Борнео, на схід від затоки Маруду.
У 1762 році британський торговець Александр Далримпл (англ. Alexander Dalrymple) отримав у султана Бантілана в володіння острів Баламбанган на півночі Калімантану поблизу затоки Маруду та встановив там британський прапор. Торгівельний пункт на острові було встановлено лише 1773 року, а Далримпла з його досвідом та зв'язками при дворі султана Ост-Індійська компанія звільнила через суперечку щодо заробітної платні.
Султани Сулу
Султани очолювали Сулу з 1457 року. В кінці XIX століття султани стали залежні від іспанських колонізаторів, а кінець кінцем потрапили під контроль адміністрації США, що перебрала контроль над островами після іспансько-американської війни 1898 року. Після Другої світової війни Філіппіни скасували султанат. Тим не менш, до 1986 року філіппінський уряд підтримував коронацію султанів.
Правлячі султани
- Саїд Хашем Абубакр (1457—1480)
- [en] (1480—1519)
- Амірул-Умара, Муїззул Мутаваддін, Насіруддін (1519—1579)
- Мухаммед уль-Халім (Пангіран Будіман) (1558—1585)
- [en] (Пангіран Тіндіг) (1585—1600)
- [en] (Раджа Бонгсу) (1600—1640)
- Насіруддін (1640—1658)
- Салахуддін (Karamat Baktiar) (1658—1663)
- Сахабуддін, Мустафа Шафіуддін (1663—1704)
- Бадаруддін I (1704—1734)
- Алімуддін I (1735—1748), 1763—1773
- Муїзуддін/Бантілан (1748—1763)
- Ісіраїл (1773—1778)
- Алімуддін II, Сарапуддін, Алімуддін III (1778—1808)
- Аліуддін, Шакірулла (1808—1823)
- Джамалуль Кірам I (1823—1844)
- Мохаммед Пулалун (1844—1862)
- Джамалуль Алам (1863—1881)
- Бадаруддін II (1881—1886)
- Гарун-аль-Рашид (1886—1893)
- [en] (1893—1936)
Номінальні султани
- [en] (1936, убитий невдовзі після інтронізації)
- [en] (1950-1986)
- [en] (1974-1986)
Голови монархічного дому Сулу
- [en] з 1986
У масовій культурі
У 1902 році продюсер [en] поставив на Бродвеї комічний мюзікл «Султан Сулу» (англ. The Sultan of Sulu) на вірші [en] та музику [en] про спроби американських військових змінити стиль життя мешканців Філіппінів на початку XX століття.
Примітки
- James Francis Warren (2007). . NUS Press. с. 104–. ISBN . Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 28 листопада 2018.(англ.)
- Josiah C. Ang, PM. Historical Timeline of the Royal Sultanate of Sulu Including Related Events of Neighboring Peoples [ 2012-04-29 у Wayback Machine.](англ.)
- Saunders, 2013 та с. 63.
- Greg Poulgrain (1998). The Genesis of Konfrontasi: Malaysia, Brunei, Indonesia, 1945-1965. C. Hurst & Co. Publishers. с. 231–. ISBN .
- "Biographical Sketch" in Mendes, Joanne, compiler (2007). (PDF). West Lafayette, Indiana: Purdue University Libraries, Archives and Special Collections. с. 7—10. Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2019. Процитовано 6 червня 2020.(англ.)
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Індонезію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Філіппіни. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sultanat Sulu malajska islamska derzhava sho isnuvala v XV XIX storichchyah na pivnichnomu shodi ostrova Kalimantan ta na odnojmennomu arhipelagu Pershi zgadki pro Sulu v kitajskih litopisah z yavlyayutsya v epohu dinastiyi Min U 1417 roci do imperatorskoyi stolici pribuli posli z Sulu sho privezli daninu ta podarunki Sultanat Sulu Kesultanan Diraja Sulu Darul Islam malaj کسلطانن سولو دار الإسلام dzhavi blizko 1400 1946 Prapor Kesultanan Sulu istorichni kordoni na kartiTeritoriya Sultanatu Sulu blizko 1822 roku Stolicya d Religiyi sunizm katolicizm Forma pravlinnya Monarhiya Istoriya Zasnovano blizko 1400 Likvidovano 1946 Sogodni ye chastinoyu Filippini Malajziya Indoneziya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sultanat Sulu Pershim sultanom Sulu stav Sayid Hashem Abubakr torgovec arabskogo pohodzhennya z Malakki yakij pribuv do Sulu blizko 1450 roku ta odruzhivsya z dochkoyu miscevogo radzhi Baguyindi Na pochatku XVI stolittya sultanat potraplyaye pid vladu Bruneyu yakij perezhivaye zolotu epohu ta kontrolyuye znachnu chastinu uzberezhzhya Kalimantanu ta susidnih ostroviv Pislya smerti bezditnim p yatogo sultana Sulu Batari Shah Tangi pravitelem stav molodshij sin brunejskogo sultana Muhammada Hassana radzha Bongsu yakij praviv pid imenem en Mizh 1578 ta 1641 rokom trivali vijni mizh Sulu ta ispanskimi Filippinami U seredini XVII stolittya pochalasya gromadyanska vijna v Bruneyi viklikana konfliktom u panivnij dinastiyi 13 rokiv gromadyanskoyi vijni zavershilisya povnoyu vtratoyu kontrolyu nad Sulu intervenciyeyu z boku jogo sultana ta vtratoyu chastini teritoriyi na pivnochi Borneo na korist Sulu Za oficijnoyu brunejskoyu istoriografiyeyu vijna pochalasya v 1661 go roku persha data yaka z yavlyayetsya v brunejskih dzherelah hocha yevropejski dzherela ta zapisi z sultanatu Sulu vkazuyut na yiyi mozhlivij pochatok ranishe Z cogo chasu pochalosya nezalezhne isnuvannya sultanatu Sulu ta jogo konkurenciya z Bruneyem U 1704 roci za inshimi danimi ranishe u 1675 roci sultan Bruneyu za dopomogu v pridushenni povstannya na pivnochi krayini viddav sultanatu Sulu chastinu teritoriyi na pivnichnomu shodi Borneo na shid vid zatoki Marudu U 1762 roci britanskij torgovec Aleksandr Dalrimpl angl Alexander Dalrymple otrimav u sultana Bantilana v volodinnya ostriv Balambangan na pivnochi Kalimantanu poblizu zatoki Marudu ta vstanoviv tam britanskij prapor Torgivelnij punkt na ostrovi bulo vstanovleno lishe 1773 roku a Dalrimpla z jogo dosvidom ta zv yazkami pri dvori sultana Ost Indijska kompaniya zvilnila cherez superechku shodo zarobitnoyi platni Sultani SuluVolodinnya Ispaniyi ta nezalezhni islamski sultanati Filippiniv naprikinci XIX stolittya Teritoriyu Sulu poznacheno blakitnim ispanski volodinnya chervonim takozh pomaranchevim kolorom poznacheno sultanat Magindanao yakij Ispaniya zahopila u 1870 ti roki a zhovtim jogo nevelichku teritoriyu navkolo ozera Lanao sho bula zahoplena 1888 roku Sultani ocholyuvali Sulu z 1457 roku V kinci XIX stolittya sultani stali zalezhni vid ispanskih kolonizatoriv a kinec kincem potrapili pid kontrol administraciyi SShA sho perebrala kontrol nad ostrovami pislya ispansko amerikanskoyi vijni 1898 roku Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Filippini skasuvali sultanat Tim ne mensh do 1986 roku filippinskij uryad pidtrimuvav koronaciyu sultaniv Pravlyachi sultani Francuzki mandrivniki na prijomi v sultana Sulu 1886 imovirno Badaruddina II Sayid Hashem Abubakr 1457 1480 en 1480 1519 Amirul Umara Muyizzul Mutavaddin Nasiruddin 1519 1579 Muhammed ul Halim Pangiran Budiman 1558 1585 en Pangiran Tindig 1585 1600 en Radzha Bongsu 1600 1640 Nasiruddin 1640 1658 Salahuddin Karamat Baktiar 1658 1663 Sahabuddin Mustafa Shafiuddin 1663 1704 Badaruddin I 1704 1734 Alimuddin I 1735 1748 1763 1773 Muyizuddin Bantilan 1748 1763 Isirayil 1773 1778 Alimuddin II Sarapuddin Alimuddin III 1778 1808 Aliuddin Shakirulla 1808 1823 Dzhamalul Kiram I 1823 1844 Mohammed Pulalun 1844 1862 Dzhamalul Alam 1863 1881 Badaruddin II 1881 1886 Garun al Rashid 1886 1893 en 1893 1936 Nominalni sultani en 1936 ubitij nevdovzi pislya intronizaciyi en 1950 1986 en 1974 1986 Golovi monarhichnogo domu Sulu en z 1986 Scena z vistavi Sultan Sulu Sietl 1905 U masovij kulturiU 1902 roci prodyuser en postaviv na Brodveyi komichnij myuzikl Sultan Sulu angl The Sultan of Sulu na virshi en ta muziku en pro sprobi amerikanskih vijskovih zminiti stil zhittya meshkanciv Filippiniv na pochatku XX stolittya PrimitkiJames Francis Warren 2007 NUS Press s 104 ISBN 978 9971 69 386 2 Arhiv originalu za 18 grudnya 2020 Procitovano 28 listopada 2018 angl Josiah C Ang PM Historical Timeline of the Royal Sultanate of Sulu Including Related Events of Neighboring Peoples 2012 04 29 u Wayback Machine angl Saunders 2013 ta s 63 Greg Poulgrain 1998 The Genesis of Konfrontasi Malaysia Brunei Indonesia 1945 1965 C Hurst amp Co Publishers s 231 ISBN 978 1 85065 513 8 Biographical Sketch in Mendes Joanne compiler 2007 PDF West Lafayette Indiana Purdue University Libraries Archives and Special Collections s 7 10 Arhiv originalu PDF za 24 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2020 angl Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Indoneziyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Filippini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi